Постанова

від 17.04.2024 по справі 910/9948/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/9948/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: КЕРНИЦЬКА ОКСАНА ВІКТОРІВНА

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: Руденко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.12.2023

у справі №910/9948/23 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке"

до Міністерства аграрної політики та продовольства України

треті особи, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Державне підприємство "РАДГОСП "Лісовогринівецький"

2. Фонд державного майна України

про скасування державної реєстрації,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права Міністерства (номер запису 30565377) на гараж на 20 автомобілів загальною площею 894 м2, який розташований за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779388668250;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права Міністерства (номер запису 30514783) на контору радгоспу загальною площею 698,3 м2, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1776783368250.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі №910/9948/23 позов задоволено. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права Міністерства аграрної політики та продовольства України (номер запису 30565377) на гараж на 20 автомобілів загальною площею 894 м2, який розташований за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779388668250. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права Міністерства аграрної політики та продовольства України (номер запису 30514783) на контору радгоспу загальною площею 698,3 м2, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1776783368250. Стягнуто з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення зокрема обґрунтовано тим, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства (наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, а також постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18). Тобто, такий стан речей щодо одночасного існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та прав позивача, а також підлягає судовому захисту.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти апеляційну скаргу Фонду державного майна України; апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі №910/9948/23 та ухвалити нове; в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке" до Міністерства аграрної політики та продовольства України про скасування державної реєстрації - відмовити; судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке".

Апеляційна скарга зокрема обґрунтована тим, що право власності на спірне майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Міністерством агарної політики та продовольства України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також апелянт стверджує, що матеріали справи не містять доказів того, що при відчуженні спірного майна та укладенні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, було дотримано порядку №803. Вказані договори не містять жодних посилань на погодження здійснення відчуження спірного майна органом управління чи Фондом.

Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі №910/9948/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.04.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 12.09.2013 між Державним підприємством "Хмельницьке" в особі голови комісії з припинення юридичної особи ДП "Хмельницьке" Марцинюка В.М. (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. та зареєстрований у реєстрі за № 1943.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 наведеного правочину продавець зобов`язується передати покупцю у власність в рахунок погашення грошових зобов`язань, а покупець зобов`язується прийняти майно - приміщення гаражів загальною площею 460,8 м2, що розташоване за адресою: село Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, вулиця Центральна, будинок № 4 .

Відчужуваний об`єкт належить продавцю - Державному підприємству "Хмельницьке" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 18.08.2013 (державний реєстратор Ачкасов Д.Ю.), індексний номер № 8126736. Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер № 8126736, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 01.09.2013, яким підтверджується право власності на нерухоме майно та здійснення державної реєстрації права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 127379568250.

За змістом пункту 1.4 вищевказаного договору об`єкт, що відчужується, розташований на земельній ділянці загальною площею 7,6461 га, яка перебуває в користуванні продавця відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 333981.

Крім того, 03.12.2014 між Колективним сільськогосподарським підприємством "Ліктрави" (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. та зареєстрований у реєстрі за № 1554.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 цієї угоди продавець зобов`язується передати покупцю у власність в рахунок погашення грошових зобов`язань, а покупець зобов`язується прийняти майно - приміщення адмінбудівлі загальною площею 696,4 м2, що розташоване за адресою: село Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, вулиця Центральна, будинок № 4 .

Відчужуваний об`єкт належить продавцю - Колективному сільськогосподарському підприємству "Ліктрави" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 05.08.2014 (державний реєстратор Іщук В.О.), індексний номер № 25197710. Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер № 25197710, виданого Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 05.08.2014, яким підтверджується право власності на нерухоме майно та здійснення державної реєстрації права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 130344068250.

Державна реєстрація права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна здійснена за позивачем 12.09.2013 та 03.12.2014 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Так, за реєстраційним № 127379568250 зареєстровано право власності Товариства на приміщення гаражів загальною площею 460,8 м2 (номер запису про право власності: 2473694), а за реєстраційним № 130344068250 - право власності позивача на приміщення адмінбудівлі загальною площею 696,4 м2 (номер запису про право власності: 7930183).

Слід зазначити, що у матеріалах справи також наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 104831251 та технічні паспорти на вищевказані об`єкти нерухомого майна (приміщення гаражів та адмінбудівлі), виготовлені на замовлення Товариства Фізичною особою-підприємцем Юдаєвою Іриною Володимирівною 16.06.2021 та 18.06.2021 відповідно.

Доказів визнання недійсними чи розірвання у установленому порядку вказаних вище правочинів матеріали справи не містять та учасниками справи не надано, а тому дійсність та правомірність означених договорів у силу положень статті 204 Цивільного кодексу України презюмується.

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження визнання недійсними чи скасування вказаних вище свідоцтв про право власності на спірне нерухоме майно чи відповідної державної реєстрації прав на це майно.

Слід зазначити, що у 2022 році Державне підприємство "Хмельницьке" зверталося до господарського суду Хмельницької області з позовом про витребування з незаконного володіння Товариства, зокрема, приміщення гаражів загальною площею 460,8 м2, які знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:007:1058, власником якої є держава Україна, а законним землекористувачем - Державне підприємство "Хмельницьке". В обґрунтування пред`явлених вимог Державне підприємство "Хмельницьке" посилалося на незаконну передачу у власність Товариству приміщення гаражів загальною площею 460,8 м2 згідно з договором купівлі-продажу від 12.09.2013, який є нікчемним.

Проте рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.02.2023 у справі № 924/814/22 у задоволенні вищенаведеного позову Державного підприємства "Хмельницьке" відмовлено, а обставин нікчемності, зокрема, договору купівлі-продажу від 12.09.2013, судом під час розгляду означеної справи не установлено.

Наведене рішення господарського суду Хмельницької області від 28.02.2023 в справі № 924/814/22 на час звернення Товариства до господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/9948/23 набрало законної сили.

Разом із тим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 18.05.2023 № 332685931), 01.03.2019 за Державою Україна в особі Міністерства зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, будинок № 4, а саме: гараж на 20 автомобілів загальною площею 894,9 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1779388668250, а також контору радгоспу загальною площею 698,3 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1776783368250. Означена державна реєстрація була проведена на підставі поданих документів - Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: № 10-15-20282, виданий 03.10.2018, видавник: Фонд.

У матеріалах справи наявний вищевказаний Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: № 10-15-20282, за змістом якого балансоутримувачем гаража на 20 автомобілів загальною площею 894,9 м2 та контори радгоспу загальною площею 698,3 м2 є Радгосп.

Тобто, вказані документи виготовлено задовго після набуття позивачем у власність спірного нерухомого майна (приміщення гаражів загальною площею 460,8 м2 та адмінбудівлі загальною площею 696,4 м2).

З матеріалів справи убачається, що згідно з актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" (код ЄДРПОУ 00481548) зі сфери управління Міністерства до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженим 18.10.2019 року Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, об`єкт, розміщений за адресою: 31340, Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, будинок № 4, загальною площею будівель та споруд (пооб`єктно) 16 925,49 м2, що належить до сфери управління Міністерства, передається до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У подальшому, актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" (код ЄДРПОУ 00481548) зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України, затвердженим від 20.12.2019 Головою Фонду, об`єкт за адресою: 31340, Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, будинок № 4, загальною площею будівель та споруд (пооб`єктно) - 10 340,2 м2, що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України передається до сфери управління Фонду.

Зі змісту наявних у матеріалах справи технічних паспортів, а саме: виготовленого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 07.05.2018 на замовлення Радгоспу технічного паспорту на будівлю гаража на 20 автомобілів, мийки автомобілів та с/г техніки з естакадою, а також виготовленого Фізичною особою-підприємцем Юдаєвою Іриною Володимирівною 16.06.2021 на замовлення Товариства технічного паспорту на приміщення гаражів убачається, що означені технічні паспорти були виготовлені, у тому числі, на одне і те ж спірне у даній справі приміщення гаражів 460,8 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, будинок № 4.

Так, вказані приміщення розташовані за однією і тією ж адресою, а до їх складу входять тотожні за характеристиками, назвою та площею частини, зокрема, гараж площею 104,7 м2, гараж площею 65,7 м2, гараж площею 21,1 м2, гараж площею 103,0 м2, гараж площею 64,6 м2 тощо. Відтак, належні Товариству на праві власності приміщення гаражів загальною площею 460,8 м2 (реєстраційний № 127379568250), фактично увійшли до складу зареєстрованого за Міністерством на праві власності нерухомого майна - гаражів на 20 автомобілів загальною площею 894,9 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1779388668250).

Крім того, зі змісту наявних у матеріалах справи технічних паспортів, а саме: виготовленого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 07.05.2018 на замовлення Радгоспу технічного паспорту на будівлю контори радгоспу, а також виготовленого Фізичною особою-підприємцем Юдаєвою Іриною Володимирівною 18.06.2021 на замовлення Товариства технічного паспорту на приміщення адмінбудівлі убачається, що означені технічні паспорти були фактично виготовлені на одне і те ж спірне у даній справі приміщення адмінбудівлі загальною площею 696,4 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, будинок № 4. Так, вказані приміщення розташовані за однією і тією ж адресою, мають фактично однаковий поверховий план, а до їх складу входять тотожні за характеристиками, назвою та площею частини, зокрема, коридор площею 6,0 м2, хол площею 30,2 м2, кабінет площею 14,6 м2, кабінет площею 10,1 м2, умивальник площею 2,5 м2, вбиральня (туалет) площею 1,8 м2, сходова клітина площею 17,0 м2, коридор площею 5,8 м2 та інші. Отже, належне Товариству на праві власності приміщення адмінбудівлі загальною площею 696,4 м2 (реєстраційний № 130344068250), а також зареєстрована за Міністерством контора радгоспу загальною площею 698,3 м2 (реєстраційний № 1776783368250), фактично є одним і тим же майном.

Колегія суддів відзначає, що незначна різниця між зазначеними у вищевказаних технічних паспортах площами частин спірних приміщень не є доказом того, що такі приміщення є різними об`єктами нерухомості, з урахуванням встановлених судом обставин та імовірності допущення відповідних технічних похибок при перемірюванні об`єктів нерухомості, які мають значну площу.

Крім того у заяві свідка, посвідченій приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук Аллою Володимирівною та зареєстрованою в реєстрі за № 1294, директор Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" Марцинюк Вадим Миколайович повідомив, що у 2013 році Державним підприємством "Хмельницьке" було укладено договір купівлі-продажу гаража на 20 автомобілів загальною площею 894,9 м2 з Товариством та ОСОБА_2 . Зокрема, Товариству було продано приміщення гаражів площею 460,3 м2, а ОСОБА_2 відчужено приміщення гаражів площею 432,3 м2. Будь-які інші приміщення гаражів на території господарського двору, розташованого за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, відсутні. Крім того, у 2014 році Колективним сільськогосподарським підприємством "Ліктрави" було укладено договір купівлі-продажу приміщення контори радгоспу з Товариством. Разом із тим, приміщення контори радгоспу, що перебувало на балансі Радгоспу, та приміщення адмінбудівлі, що продане на підставі договору купівлі-продажу Товариству, є одним і тим самим приміщенням. Будь-які інші приміщення адмінбудівлі на території господарського двору, розташованого за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, відсутні.

Обставини здійснення Міністерством державної реєстрації права державної власності на об`єкти нерухомого майна, право власності на які було раніше зареєстровано за Товариством, відповідачем чи іншими учасниками справи під час її розгляду належними (вірогідними) доказами спростовані не були.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що зі здійсненням оспорюваної державної реєстрації фактично було вчинено подвійну реєстрацію права власності на спірні об`єкти нерухомого майна, які станом на момент здійснення такої реєстрації вже перебували у позивача на праві власності, Товариство звернулося до суду з позовом до Міністерства про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права відповідача (номери записів: 30565377, 30514783) на гараж на 20 автомобілів загальною площею 894 м2 та контору радгоспу загальною площею 698,3 м2, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, 4, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 1779388668250, 1776783368250.

Частиною 4 статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка добросовісно набула майно у власність.

Аналогічні приписи щодо захисту права власності містить і національне законодавство України.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституція України також закріплює обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13 Основного Закону).

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 04.02.2019) перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції від 04.02.2019) передбачено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 04.02.2019) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Таким чином, наявність суперечностей між заявленим до реєстрації на користь Держави Україна в особі Міністерства речовим правом та вже зареєстрованим речовим правом позивача на спірне нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови в державній реєстрації прав заявника.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що при здійсненні оспорюваної державної реєстрації було скасовано рішення/документи, на підставі яких здійснено реєстрацію права власності Товариства на спірні об`єкти нерухомості або рішення суду про скасування вказаних вище реєстраційних дій.

Разом із тим, наслідки невнесення компетентними органами, у тому числі Фондом, змін до відомостей Єдиного реєстру об`єктів державної власності про перехід спірних об`єктів нерухомого майна в приватну власність, мають покладатися на саму державу в особі таких органів, а також не повинні порушувати право позивача на мирне володіння своєю приватною власністю, який вчинив вичерпні відповідно до законодавства дії щодо набуття у власність такого майна.

Колегія суддів відзначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав на одне й те ж нерухоме майно суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право власності було зареєстровано первинно та не припинялося.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, у відповідності до вимог частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Колегія суддів відзначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства (наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, а також постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18).

Тобто, такий стан речей щодо одночасного існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та прав позивача, а також підлягає судовому захисту.

Аналогічні висновки викладенні у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16 та постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 14.07.2019 у справі № 910/8387/19.

При цьому суд відзначає, що спір про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Суд відзначає, що задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне нерухоме майно може призвести до відновлення порушених прав Товариства без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (враховуючи фактичне вирішення судом спору про право, наявного між сторонами).

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про захист прав позивача у справі шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права Міністерства (номер запису 30565377) на гараж на 20 автомобілів загальною площею 894 м2, який розташований за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779388668250, а також шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права Міністерства (номер запису 30514783) на контору радгоспу загальною площею 698,3 м2, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Лісові Гринівці, вулиця Центральна, 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1776783368250.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Фонд державного майна України, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі №910/9948/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі №910/9948/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі №910/9948/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі №910/9948/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Фонд державного майна України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов