Постанова

від 17.04.2024 по справі 909/1163/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Харків Справа № 909/1163/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.

за участю представників:

позивача не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+", м. Харків (вх.№718 Х/2)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 (ухвалу підписано 14.03.2024, суддя Калініченко Н.В.) про повернення зустрічної позовної заяви у справі №909/1163/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп", м. Чернівці,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт +", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" про стягнення коштів у розмірі 595915,00 грн, з яких 261125,00 грн - сума вартості оплаченої та не виконаної частини замовлення, 334790,00 грн штраф.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2024 справу №909/1163/23 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 прийнято позовну заяву ТОВ "Нью Віта Груп" до розгляду та відкрито позовне провадження у справі №909/1163/23.

12.03.2024 до Господарського суду Харківської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Магніт+" подано зустрічний позов (вх.№ 6790 від 12.03.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 повернуто зустрічну позовну заяву (вх. № 6790 від 12.03.2024) та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Магніт +".

Ухвала мотивована тим, що зустрічний позов подано ТОВ "Магніт +" з порушенням строку, що передбачений ч. 1 ст. 180 ГПК України, а тому наявні підстави для повернення його заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Додатково суд звернув увагу заявника, що виникнення грошового зобов`язання однієї сторони перед іншою, аналогічний суб`єктний склад, підстави виникнення правовідносин не можуть самі по собі вказувати на пов`язаність позовів, що робить можливим прийняття зустрічного позову до спільного розгляду. Важливим є встановлення взаємопов`язаності позовів та доцільності спільного розгляду.

Суд першої інстанції зазначив, що предметом первісного позову є стягнення передплати та штрафу. Водночас предметом зустрічного позову є розірвання договору. Тому, у випадку задоволення зустрічного позову, можливе розірвання договору буде здійснено за датою відповідного судового рішення; розірвання договору в майбутньому не впливає на кваліфікацію правовідносин, що відбулися до розірвання такого договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магніт +" з ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 у справі №909/1163/23 не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти постанову про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції; судові витрати покласти на позивача.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково повернув ТОВ «Магніт +» зустрічну позовну заяву та безпідставно не прийняв її до спільного розгляду з первісним позовом, припустившись помилкового застосування вимог ч. 2 ст. 180 ГПК України.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зустрічний позов не є взаємопов`язаним з первісним позовом та вважає, що проаналізувавши повністю договір поставки, суд фактично здійснив висновок щодо спірних правовідносин сторін по суті позову.

Не погоджуючись з таким висновком апелянт зазначає, що у даному випадку між сторонами по справі було укладено договір поставки №15/06-2023 від 15.06.2023, правовідносини за яким становили предмет первісних позовних вимог до ТОВ «Магніт +» про стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій. В той же час в зустрічному позові позивач просить розірвати саме договір поставки № 15/06-2023 від 15.06.2023, який укладено між позивачем та відповідачем та який становить предмет позовних вимог про стягнення.

Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 180 ГПК України апелянт вважає, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову, вважає апелянт, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

На думку скаржника, здійснивши порівняння предмета та підстав первісного та зустрічного позовів суд дійшов безпідставного висновку, що зустрічний позов не стосується первісних позовних вимог.

Щодо посилання суду на порушення строку подання зустрічного позову, апелянт зазначає, що позивач за зустрічним позовом звертався до суду із клопотанням про поновлення йому такого строку, однак зазначене клопотання залишено судом першої інстанції без уваги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 для розгляду справи №909/1163/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 у справі №909/1163/23. Розгляд справи призначено на 17.04.2024. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Повідомлено сторони, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою; неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення.

Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку статті 197 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп" правом на подання відзиву не скористалось.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, у зв`язку із знаходженням у відпустці судді Здоровко Л.М., для розгляду справи №909/1163/23 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Фоміна В.О.

В судове засідання 17.04.2024 представники сторін не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

16.04.2024 від ТОВ "Магніт +" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Заявник зазначав, що керівник апелянта бажає прийняти особисту участь у судовому засіданні та надати особисті пояснення, однак не має можливості прибути у судове засідання через знаходження у відрядженні. Також повідомляв, що на адресу апелянта не надходив відзив на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, виникла необхідність в ознайомленні з матеріалами справи.

Посилаючись на ст. 202, 216 ГПК України, скаржник зазначає, що він бажає прийняти участь в судовому засіданні, однак через об`єктивної обставини з`явитись не може.

У зв`язку з цим просить розгляд справи відкласти на іншу дату; здійснювати розгляд справи за обов`язкової участі апелянта; надати скаржнику можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Розглянувши клопотання ТОВ "Магніт +" про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При вирішенні клопотання суд враховує, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 про призначення справи до розгляду направлено сторонам завчасно та доставлено до Електронного кабінету ТОВ "Магніт +" 04.04.2024. Вказаною ухвалою явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась.

Посилаючись на об`єктивні обставини неможливості участі у судовому засіданні заявник, між цим, не надає до клопотання доказів на підтвердження тих обставин, які зазначені в клопотанні, а саме знаходження керівника ТОВ "Магніт +" у відрядженні. До того ж, зважаючи на положення статті 56 ГПК України, керівник ТОВ "Магніт +", бажаючи надати пояснення у справі та прийняти участь в судовому засіданні, не був позбавлений можливості забезпечити участь у засіданні свого представника за наявності обставин, що унеможливлювали з`явлення керівника в судове засідання.

Також, заявник не був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України, разом з цим, про таку неможливість у поданому клопотанні не йдеться.

З приводу доводів ТОВ "Магніт +" про необхідність ознайомлення з матеріалами справи через неотримання відзиву на апеляційну скаргу, суд зазначає, що заявник є зареєстрованим користувачем ЄСІТС та має зареєстрований Електронний кабінет. Таким чином, заявник не був позбавлений права та можливості з дня отримання 04.04.2024 ухвали про відкриття провадження у справі від 03.04.2024 та до дня судового засідання 17.04.2024 ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами між судом та учасниками справи. Проте таким процесуальним правом заявник не скористався.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6097/17.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, ТОВ "Магніт +" реалізувало своє процесуальне право на подання апеляційної скарги та при цьому не доводить існування обставин, які б об`єктивно перешкоджали розгляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 17.04.2024, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "Магніт +" про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Віта Груп" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт +", в якому просило стягнути на користь ТОВ "Нью Віта Груп" кошти у розмірі оплаченої та не виконаної частини замовлення в розмірі 261 125,00 грн та 334 790,00 грн штрафу.

Підставою позову визначено договір поставки №15/06-2023 від 15.06.2023, за умовами якого ТОВ "Магніт +" як постачальник, зобов`язався поставити покупцю - ТОВ "Нью Віта Груп", товар на умовах укладеного договору.

Зокрема, ТОВ "Нью Віта Груп" посилалось на належне виконання постачальником умов договору №15/06-2023 від 15.06.2023 та вважало про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Магніт +" попередньої оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 позовну заяву ТОВ прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 909/1163/23.

Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.03.2024 року.

Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України.

На виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 05.02.2024, ТОВ "Магніт +" 27.02.2024 до суду першої інстанції надано відзив на позовну заяву, в якому товариство проти доводів позовної заяви заперечувало та на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України просило зменшити розмір штрафних санкцій з урахуванням важкого фінансового стану підприємства відповідача та форс-мажорних обставин до 1000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2024 вказаний відзив прийнято до розгляду та долучено судом до матеріалів справи.

12.03.2024 до Господарського суду Харківської області ТОВ "Магніт +" надано зустрічний позов, в якому товариство просило прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі №909/1163/23. Розірвати договір поставки №15/06-2023 від 15.06.2023, укладений між ТОВ "Нью Віта Груп" та ТОВ "Магніт +". Вирішити питання щодо відстрочення сплати судового збору у зв`язку з важким фінансовим станом ТОВ "Магніт+".

Ухвала Господарського суду Харківської області від 14.03.2024, якою зустрічний позов та додані до нього документи повернуто ТОВ "Магніт +" є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГГПК.

Отже право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Частиною першою статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Нормою пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК, а саме для надання відзиву, який є строком встановленим законом, оскільки в нормах п. 3 ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 180 ГПК України, не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №918/604/23.

За нормою ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК України вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Частиною першою статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.

Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

Як встановлено вище, Господарський суд Харківської області ухвалою від 05.02.2024 встановив ТОВ "Магніт +" строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали на подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (пункт 4 резолютивної частини цієї ухвали).

Вищезазначена ухвала суду від 05.02.2024 про відкриття провадження у справі №909/1163/23, згідно з даними рекомендованого поштового відправлення №0600247933279, що міститься в матеріалах справи, отримана відповідачем 14.02.2024.

Відтак, з огляду на наведені норми, зокрема норми частини першої статті 180 ГПК України, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву, а відповідно й пред`явити зустрічний позов, у строк до 29.02.2024 (включно).

Відзив на позовну заяву відповідач подав до суду 27.02.2024 (надійшов до суду першої інстанції нарочно 27.02.2024), тобто в межах визначеного судом строку.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, 27.02.2024 Господарським судом Харківської області постановлено ухвалу, якою встановлено, що 27.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5305).

Дослідивши поданий відповідачем відзив, суд дійшов висновку, що дана заява по суті справи подана в строк, підписана уповноваженою особою та містить докази її направлення іншим учасникам справи. З огляду на наведене, суд прийняв до розгляду поданий відзив та долучив його до матеріалів справи.

Натомість із зустрічним позовом ТОВ "Магніт +" (відповідач) звернулось до суду першої інстанції 12.03.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (вх. №6790), тобто з пропуском встановленого законом (частиною першою статті 180 ГПК України) строку та за відсутності клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову.

Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).

За змістом наведеної статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником при чини на предмет їх поважності.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.

З огляду на наведене, право суду на продовження встановленого ним строку є абсолютним та реалізується в порядку забезпечення завдань судочинства, адже, як зазначалось вище, скаржник пропустив строк, встановлений законом, який підлягає поновленню лише на підставі поданої ним заяви про поновлення такого строку.

Як зазначалось, із зустрічною позовною заявою скаржник звернувся до суду лише 12.03.2024, тобто з пропуском встановленого статтею 180 ГПК строку для її подання, без заяви про поновлення встановленого законом процесуального строку, і, відповідно, без наведення причин пропуску встановленого законом строку, який може бути поновлений лише за заявою учасника справи та не може поновлюватись за ініціативою суду.

За відсутності такої заяви у суду першої інстанції не було підстав для розгляду питання щодо поновлення строку, встановленого законом на подання зустрічної позовної заяви, а у суду апеляційної інстанції відсутні підстави перевіряти обставини, які могли б бути підставою для поновлення такого строку.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи щодо подання зустрічної позовної заяви з порушенням строку, встановленого законом, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України з підстав порушення ТОВ "Магніт +" приписів ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції залишено без розгляду клопотання ТОВ "Магніт +" про поновлення строку на звернення із зустрічним позовом не підтверджується матеріалами справи, докази звернення до суду із відповідним клопотанням матеріали справи не містять.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що за змістом оскаржуваної ухвали підставою повернення зустрічного позову судом першої інстанції визначено саме обставини порушення ТОВ "Магніт+" строку на подання зустрічного позову, встановлені ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Скаржник, аргументуючи апеляційну скаргу, не наводить доводів щодо порушення строку на подання зустрічного позову, натомість вважає, що судом помилково повернуто зустрічний позов з підстав ч. 2 ст. 180 ГПК України.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зустрічний позов не є взаємопов`язаним з первісним позовом. Зазначає, що у даному випадку між сторонами по справі було укладено договір поставки №15/06-2023 від 15.06.2023, правовідносини за яким становили предмет первісних позовних вимог до ТОВ "Магніт +" про стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій. В той же час в зустрічному позові позивач просить розірвати саме договір поставки № 15/06-2023 від 15.06.2023, який укладено між позивачем та відповідачем та який становить предмет позовних вимог про стягнення.

На думку апелянта, подання зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках, вважає скаржник, задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Отже, апелянт вважає, що здійснивши порівняння предмета та підстав первісного та зустрічного позовів суд дійшов безпідставного висновку, що зустрічний позов не стосується первісних позовних вимог.

З приводу наведених доводів колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції додатково звернуто увагу відповідача на те, що предметом первісного позову є стягнення передплати та штрафу, водночас, предметом зустрічного позову є розірвання договору. Суд заначив, що у випадку задоволення зустрічного позову, можливе розірвання договору буде здійснено за датою відповідного судового рішення, тобто правовідносини сторін з приводу здійснення передплати та поставки товару передують можливому розірванню договору. За таких підстав суд звертав увагу на те, що розірвання договору в майбутньому не впливає на кваліфікацію правовідносин, що відбулися до розірвання такого договору.

Разом з цим, зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 вбачається, що суд лише додатково звернув увагу ТОВ "Магніт +" на положення ч. 2 ст. 180 ГПК України і зустрічна позовна заява не поверталась заявнику з підстав, визначених 2 ст. 180 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеними доводами суду першої інстанції, оскільки первісний та зустрічний позови хоча і виникли з одного договору поставки №15/06-2023 від 15.06.2023, в той же час, за приписами ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тобто, в даному випадку, задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову про повернення попередньої оплати за вказаним договором в разі встановлення судом обставин щодо його виконання сторонами під час розгляду первісних позовних вимог.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що вищенаведені доводи суду першої інстанції не покладено місцевим господарським судом в якості підстав, що обумовили повернення зустрічного позову на підставі ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Як вже зазначалось, зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 вбачається, що суд звернув увагу ТОВ "Магніт +" на положення ч. 2 ст. 180 ГПК України лише додатково і зустрічна позовна заява не поверталась заявнику з підстав порушення вимог ч. 2 ст. 180 ГПК України. Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі з приводу застосування ч. 2 ст. 180 ГПК України, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо повернення зустрічного позову на підставі ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Таким чином, оскільки підставою для повернення зустрічної позовної заяви є порушення ТОВ "Магніт +" саме приписів ч. 1 ст. 180 ГПК України, а саме, неподання зустрічної позовної заяви у строк для подання відзиву на позовну заяву, колегія суддів вважає про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених скаржником в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Водночас, судова колегія звертає увагу апелянта, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ТОВ "Магніт+" права звернутись до господарського суду з окремим позовом у загальному порядку.

Враховуючи викладене, колегії суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення заявником вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт+" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №909/1163/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.04.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.О. Фоміна