Постанова

від 23.04.2024 по справі 2-2105/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/670/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №2-2105/11 Категорія: 304090000 Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Черкаси :

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О. М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа кредитна спілка «Федерація» про стягнення коштів за договором про відступлення права вимоги,

в с т а н о в и в :

У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: кредитна спілка «Федерація» про стягнення коштів за договором про відступлення права вимоги.

Вказала, що 01.04.2009 між нею та кредитною спілкою «Федерація» в особі голови правління ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги. За умовами вказаного договору КС «Федерація» відступила, а ОСОБА_2 набула право вимоги до відповідача на належні кредитній спілці кошти в сумі 11160,00 грн. Відповідач частину коштів сплатив, а саме 5150,00 грн. Залишок суми не повертає. ЇЇ неодноразові звернення ігнорує.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 6010,00 грн., моральну шкоду 2000,00 грн. та судові витрати.

Рішенням Соснівськогорайонного судум.Черкаси від01грудня 2011року позовнузаяву задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6010,00 грн. згідно договору про відступлення права вимоги, судові витрати в сумі 120,00 грн. та 250,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього 6380,00 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди відмовлено.

04 березня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на вказане рішення Соснівського районного суду м. Черкаси, в якій він просить скасувати рішення суду від 01 грудня 2011 року та відмовити в позові.

В апеляційній скарзі вказує, що 20.04.2023 між кредитною спілкою «Федерація» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості № 47751 де боржником є також ОСОБА_3 за Договором споживчого кредиту № АЦ-00638 від 09.02.2008. У зв`язку з цим він звернувся до Придніпровсього районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 заперечує право вимоги аргументуючи це тим, що Соснівський районний суд м. Черкаси вже стягнув з нього заборгованість за вказаним вище договором, яка в рамках виконавчого провадження №32292016 була вже фактично стягнута.

ОСОБА_1 вказує, що при прийнятті рішення, Соснівський районний суд м. Черкаси не звернув уваги, що при переході даного права вимоги, весь процес відбувався на підставі копії кредитного договору. Натомість процедура переходу права вимоги за кредитним договором передбачає передачу оригіналів документів, зокрема, оригінал кредитного договору та видаткового касового ордеру, щодо якого відступається право вимоги.

Також зазначає, що оскаржуване рішення прямо порушує права скаржника, оскільки даним рішенням було стягнуто борг за правом вимоги, за кредитним договором, де кредитором наразі виступає ОСОБА_1 і оригінали усіх документів знаходяться у скаржника.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Як встановлено рішенням місцевого суду, 01.04.2009 між кредитною спілкою «Федерація», ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги.

За умовами договору, первісний кредитор КС «Федерація» відступає, а новий кредитор ОСОБА_2 набуває права вимоги від боржника ОСОБА_3 виконання зобов`язань в сумі 11160,00 грн. Вказаний договір підписаний трьома сторонами. Додатком до договору є графік погашення, який теж погоджений з відповідачем.

Щодо порушеного права ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає наступне.

За змістом ч. 1ст. 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки них осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов`язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 320/915/19 міститься висновок про те, що за змістомстатті 392 ЦПК Україниправо на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Згідно договору купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості №47751 від 20.04.2023 між кредитною спілкою «Федерація» в особі ліквідатора Носань Наталії Сергіївни, що діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 548 від 10.04.2013 та ОСОБА_1 , КС «Федерація» передала ОСОБА_1 право вимоги згідно договору споживчого кредиту № АЦ-00638 від 09.02.2008 щодо заборгованості ОСОБА_3 на суму 33085, 24 грн. до (а.с. 56).

Договір споживчого кредиту № АЦ-00638 від 09 лютого 2008 року укладено між кредитною спілкою «Федерація» та ОСОБА_3 (а.с 58).

Отже, 20 квітня 2023 року ОСОБА_1 згідно Договору, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_3 , у зв`язку з цим подав позовну заяву до Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .

Відповідно до Акту прийому-передачі до договору відступлення права вимоги б/н від 01.04.2009, КС «Федераця» в особі ОСОБА_4 , що діє на підставі Статуту, та ОСОБА_2 , КС «Федерація» передали новому кредиторові ОСОБА_2 копію кредитного договору № 00638 від 09.02.2008.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що по кредитному договору № 00638 від 09.02.2008, було двічі відступлене право вимоги 01.04.2009 до ОСОБА_2 , та у квітні 2023 року до ОСОБА_1 , тому фактично ОСОБА_1 є особою, права якої на даний час порушені.

Щодо обґрунтованості рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року, апеляційний суд вважає наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_3 на підставі договору про відступлення права вимоги, має перед нею зобов`язання зі сплати боргу. Частину боргу в сумі 5150,00 грн. він їй погасив, а решту 6010,00 грн. перестав сплачувати, тому вона просила суд стягнути з останнього вказану заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (В редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За договором позики одна сторона передає другій стороні у власність гроші, або речі, визначені родовими ознаками, а позивальник зобов`язується повернути таку суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. (ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судом вірно було встановлено, що ОСОБА_3 не виконав взятих на себе зобов`язань та не повернув ОСОБА_2 суму коштів, а тому стягнув з відповідача 6010,00 грн. заборгованості.

Договір про відступлення права вимоги від 01.04.2009 ніким не оспорювався та не визнавався недійсним чи нікчемним.

Більше того, згідно постанови державного виконавця від 20.07.2020, за виконавчим провадженням № 322920165 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , провадження закрито у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

В апеляційній скарзі, скаржник не погоджується з самим договором про відступлення права вимоги від 01.04.2009, зазначаючи про неправильний порядок укладення такого договору.

Проте, апеляційний суд вважає, що в даній справі спір стосувався зобов`язання ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 щодо несплати коштів за договором, і ніяким чином не ставилися вимоги на предмет правильності вчинення договору про відступлення права вимоги.

Доводи викладені в апеляційній скарзі на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню - без змін.

Керуючись ст .ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа кредитна спілка «Федерація» про стягнення коштів за договором про відступлення права вимоги залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді