Ухвала

від 23.04.2024 по справі 910/20172/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.04.2024Справа № 910/20172/23

За позовом ОСОБА_1

в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Рост»

до ОСОБА_2

про стягнення 5.267.932,56 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Бондаренко Г.А., ордер серії АІ № 1514566 від 19.12.2023

від відповідача Стеценко О.Л. , ордер серії АА № 1377560 від 12.02.2024

СУТЬ СПОРУ:

29.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Рост» та є його єдиним учасником, про стягнення з ОСОБА_2 збитків, заподіяних юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест Рост» діями його посадової особи (колишнього директора) в розмірі 5.267.932,56 грн, на підставі ст. 92 Цивільного кодексу України та ст. 89 Господарського кодексу України.

29.12.2023 позивачем одночасно з позовною заявою подано клопотання про витребування у ТОВ «Джентерм Україна» доказів.

Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 автоматичний розподіл даної позовної заяви не відбувся.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 для розгляду позовної заяви визначено суддю Івченко А.М.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/84/24 від 10.01.2024 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ (у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Івченка А.М.), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної позовної заяви.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 для розгляду позовної заяви визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20172/23 від 17.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/20172/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.02.2024.

12.02.2024 представником відповідача до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 15.02.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

20.02.2024 позивачем до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

20.02.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.03.2024.

29.02.2024 від представника відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло повідомлення про надання йому доступу до справи за допомогою Електронного кабінету.

29.02.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

29.02.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

01.03.2024 представником позивача до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 01.03.2024 представник позивача ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

01.03.2024 позивачем до суду подано клопотання про витребування у Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України доказів.

04.03.2024 позивачем до суду подано пояснення директора ТОВ «Вест Рост».

05.03.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, про продовження підготовчого провадження на 30 днів.

05.03.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.03.2024.

07.03.2024 представником відповідача до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 08.03.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

15.03.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду.

15.03.2024 від представника позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло повідомлення про надання йому доступу до справи за допомогою Електронного кабінету.

18.03.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву.

18.03.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків в запереченні на заяву відповідача про залишення позову без розгляду.

18.03.2024 позивачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

19.03.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

19.03.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування у Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20172/23 від 19.03.2024 задоволено клопотання позивача частково та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Джентерм Україна» належним чином засвідчену копію договору послуг (№ 10-01-01 від 01.10.2023) укладений між ТОВ «Джентерм Україна» та ТОВ «Про ЄЙЧАР СЕРВІСЕЗ»; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.04.2024.

22.03.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли зауваження з приводу відомостей, зазначених у протоколі судового засідання від 19.03.2024. Вказані зауваження обґрунтовані тим, що у протоколі судового засідання від 19.03.2024 було відображено відомості, які не відповідають дійсності, оскільки у підготовчому засіданні судом не було постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву, проте у протоколі відображено про протилежне.

Суд розглянувши подані зауваження встановив, що секретарем судового засідання було допущено помилку в протоколі судового засідання від 19.03.2024 у справі № 910/20172/23 у частині зазначення постановлення судом ухвали про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву.

У зв`язку з цим, ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20172/24 від 27.03.2024 враховано зауваження ОСОБА_1 з приводу неправильності відомостей, зазначених у протоколі судового засідання від 19.03.2024 у справі № 910/20172/23.

Разом з цим, зазначення в протоколі судового засіданні від 19.03.2024 у справі № 910/20172/23 про постановлення судом ухвали про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву мало наслідком допущення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва № 910/20172/23 від 19.03.2024, в описовій частині якої міститься абзац 26 наступного змісту: « 19.03.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву».

Ухвалою господарського суду міста Києва № 910/20172/23 від 27.03.2024 виправлено допущену в описовій частині ухвали Господарського суду міста Києва № 910/20172/23 від 19.03.2024 описку. У тексті описової частини ухвали Господарського суду міста Києва № 910/20173/23 від 19.03.2024 виключено абзац 26 наступного змісту: « 19.03.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву.»

04.04.2024 до суду від ТОВ «Джентерм Україна» на виконання ухвали суду від 19.03.2024 надійшли документи.

08.04.2024 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.

08.04.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли уточнення до клопотання про витребування доказів.

08.04.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про застосування заходів примусу до ТОВ «Джентрем Україна».

09.04.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надішли заперечення на клопотання позивача про долучення доказів.

09.04.2024 відповідачем до суду подано заперечення на клопотання позивача про долучення доказів.

09.04.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву.

09.04.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

09.04.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про відмову в задоволенні клопотання позивача про застосування заходів примусу до ТОВ «Джентрем Україна».

09.04.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про поновлення позивачу строку для подачі доказів.

09.04.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.04.2024.

17.04.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/20172/23. В обґрунтування заяви про відвід судді заявник посилається на те, що позивачем було подано пояснення директора ТОВ «Вест Рост» з додатковими доказами та клопотання про долучення доказів з відповідними додатками, які були подані поза межами строків встановлених ч. 2 ст. 80, ст. 161 ГПК України та ухвали від 17.01.2024. Відповідач зазначає, що суд мав у відповідності до ст. 118 ГПК України залишити без розгляду подані позивачем пояснення та клопотання. Натомість в судовому засіданні 09.04.2024, після оголошення заперечень відповідача з цього приводу, суддя почала переконувати позивача про необхідність заявлення клопотання про поновлення строків та після заявлення позивачем відповідного клопотання поновила строки подання додаткових доказів. Після цього відповідачем було зазначено, що позивач повинен обґрунтувати поважні причини неможливості їх подання у встановлений строк. Тоді суддя звернулася до позивача і попросила обґрунтувати неможливість подати докази раніше на що позивач навів причини. Відповідач вважає, що такими діями суддя виразила прихильність до позивача. Не зважаючи на висловлені заперечення відповідача суддя долучила до матеріалів справи пояснення директора ТОВ «Вест Рост», які подано позивачем з порушенням строків. У зв`язку з цим, з метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін щодо неупередженості суду, з метою уникнення подальших звинувачень відповідача про упередженість та необ`єктивність судді при розгляді справи № 910/20172/23 відповідачем заявлено відвід судді Сіваковій В.В.

Розглянувши заяву відповідача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

В рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», пункт 52).

В рішенні у справі «Білуха проти України» сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ`єктивність судді Сівакової В.В., безпосередньо та однозначно вказували на її прихильність до позивача з огляду на положення ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, наведені у заяві відповідача про відвід судді Сівакової В.В. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної справи.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_2 про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/20172/23 у відповідності до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/20172/23 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

2. Ухвала набирає чинності 23.04.2024 та оскарженню не підлягає.

СуддяВ.В.Сівакова