Постанова

від 25.03.2024 по справі 305/191/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/191/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 березня 2024 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,

з участю секретаря: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради на рішення Рахівського районного суду від 03 липня 2023 року у справі № 305/191/22 (Головуючий: Марусяк М.О.) -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи тим, що позивачка працює практичним психологом, соціальним педагогом, вихователем для супроводу дітей, що підвозяться шкільним автобусом в Ясінянському закладі загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради. 08 листопада 2021 року позивачу було вручено наказ директора закладу №24-к від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати з підстав відсутності щеплення проти COVID-19.

Позивачка вважає даний наказ незаконним та таким, що порушує її права.

Зміст права на працю полягає у можливості кожної особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Це право забезпечується обов`язком держави створювати громадянам умови для повного його здійснення, гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Позивачка зазначає, що ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між нею та відповідачем зобов`язання щодо щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з боку неї, як працівника немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення її з роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення. При прийнятті її на роботу такої умови праці, як проходження нею щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 не було, тому встановлена відповідачем нова умова праці, яка необхідна для продовження нею роботи, а саме наявність щеплення від COVID-19, є фактично зміною істотних умов праці. Попередження про необхідність проходження нею щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 їй було вручено в кінці жовтня 2021 року, тобто лише за тиждень до видання наказу про відсторонення від роботи. Таким чином відповідач порушив встановлені строки попередження її про зміну істотних умов праці. У наказі про відсторонення відповідач посилається на ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.14 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанову КМУ від 09 грудня 2020 №1236 та наказ від 04.10.2021 №2153. Поряд з цим, ч.2 ст.14 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено не відсторонення від роботи, а відсторонення від виконання зазначених видів робіт, що не є тотожними поняттями, як за підставами, так і за наслідками. Відповідач не мав права відсторонювати її від роботи, оскільки відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від COVID-19 не передбачено чинним законодавством. Відповідач, відсторонюючи її від роботи, фактично примушує її до щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, оскільки залишає їй на вибір тільки два варіанти, або прийняти щеплення від COVID-19 і, відповідно, продовжити працювати і отримувати заробітну плату, або відмовитись від щеплення і залишитись без засобів до існування, оскільки в останньому випадку їй не може виплачуватись ні допомога по безробіттю, ні допомога у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно листа Уповноваженого з прав людини №2575941-141143/21/40 від 01.09.2021 примусове проведення вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суперечить чинному законодавству України. Ні Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а ні іншим законом України не встановлено обов`язкове щеплення від COVID-19, тому відсторонення працівника з підстав ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» є незаконним та безпідставним. Позивачка не заперечує проти щеплень, як таких, однак відмовляється від примушування її до участі у медичному експерименті, оскільки вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, не є вакцинами в традиційному значенні цього слова та являються генно-інженерним продуктом.

Посилаючись на вказані обставини позивачка просила визнати незаконним та скасувати наказ директора Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради №24-к від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи та поновити її на роботі і стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за вимушений прогул за період відсторонення її від роботи.

Рішенням Рахівського районного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради №24-к від 08.11.2021 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ".

Стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради заробітну плату за вимушений прогул за період відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року в сумі 50657,10 грн., без урахування внесків та обов`язкових платежів.

У задоволенні позову в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі відмовлено.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.

Стягнути з Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як позивачка працює практичним психологом, соціальним педагогом, вихователем для супроводу дітей, що підвозять шкільним автобусом в Ясінянському закладі загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради. У жовтні 2021 року керівником закладу було вчасно повідомлено позивачку про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, яким роз`яснено наслідки нездійснення такого для працівника та про можливість надання довідки про абсолютні протипоказання. У листопаді 2021 року роботодавець відсторонив її від роботи до надання підтвердженого документа про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 або копії медичного висновку про наявність протипоказань до такої вакцинації. Жодного із переліку працівницею не надано. Підставою для відсторонення ОСОБА_1 від виконання роботи в оскаржуваному наказі вказано наказ МОЗ від 04.10.2021 року №2153, що вбачається із самого наказу і у даному випадку відсторонення її від роботи ґрунтується на вимогах закону, здійснено у спосіб, передбачений законом та існування правових та фактичних підстав. Крім того, чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати у зв`язку з відмовою або ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Учасники справи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені та від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у ї відсутності сторін відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 працює практичним психологом, соціальним педагогом, вихователем для супроводу дітей, що підвозяться шкільним автобусом в Ясінянському закладі загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради.

22 жовтня 2021 року позивачку ОСОБА_1 у письмовому вигляді повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти. Крім того, позивачу роз`яснено, що в разі відсутності документу, що підтверджує наявність профілактичного щеплення від СОVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання її з 08.11.2021 буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.

08 листопада 2021 року директором Ясінянськогозакладу загальної середньої освіти І ступеня Ясінянської селищної ради, ОСОБА_2 був винесений наказ №24-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », згідно якого, керуючись ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року, Наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04 листопада 2021 року, пунктом 41-69 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, ОСОБА_1 ,практичного психолога, соціального педагога, вихователя для супроводу дітей, що підвозяться шкільним автобусом, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19.

Відповідно до наказу МОЗ України від 25 лютого 2022 року №380, зареєстрованого в МЮ України 26 лютого 2022 року № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» до завершення воєнного стану в Україні.

На підставі наказу №7-к від 01 березня 2022 року,позивач ОСОБА_1 була допущена до роботи з 01 березня 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством

Згідно з п. «б», «г» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі Закон № 1645-ІІІ) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтями 1, 11 цього Закону № 1645-ІІІ визначено, що протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій. Організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (частини 2, 6 статті 12 Закону № 1645-ІІІ).

Наказом МОЗ України № 2153 від 04.10.2021, зареєстрованого в Міністерсві юстиції України 07.10.2021 року № 1306/36928 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого поставою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 р. № 90) та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами спеціальної профілактики, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

За Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорониздоров`я від04жовтня 2021 р. № 2153, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Пунктом 4 наказу МОЗ № 2153 від 04.10.2021 р. встановлено, що цей наказ набуває чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування. Публікація наказу в офіційному виданні Офіційний вісник України 2021 р. здійснена 08.10.2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що у кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Отже, ОСОБА_1 під час виконання своїх обов`язків вихователя по супроводу дітей, контактувала з 90 учнями, 6 педагогічними працівниками та водієм шкільного автобуса і кількість прямих соціальних контактів працівника на даному робочому місці 97 чоловік, що позивачкою не спростовано ці обставини. При цьому позивачка працює також практичним психологом і соціальним педагогом, що збільшує кількість прямих і непрямих контактів до 150 осіб, що збільшує в свою чергу вірогідність зараження COVID-19.

Щодо форми організації праці (дистанційна/надомна) та можливості встановлення такої для ОСОБА_1 , яка не була щеплена, то, виконуючи обов`язки практичного психолога та соціального педагога, основну роботу свого робочого часу присвячує різного роду діагностикам дитячо-батьківських відносин всередині класу, вивченню особливостей особистості дітей. Також одним із завдань шкільного психолога консультація батьків і вчителів і здійснює діяльність спрямовану на забезпечення психологічного здоров`я школярів.

Враховуючи особливі вимоги щодо здійснення діагностичної, корекційної, розвиткової та окремих форм профілактичної роботи, які потребують безпосереднього контакту зі здобувачами освіти та дотримання етичних принципів, зокрема невтручання сторонніх осіб, конфіденційності та інших, ці заходи, в основному не можуть бути проведені у дистанційному режимі.

Разом з тим, здійснювати супровід учнів в шкільному автобусі дистанційно/надомно є неможливим, оскільки працівник повинен бути присутнім на робочому місці.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивачка повідомлялась відповідачем про намір відсторонення від роботи у випадку ненадання нею документів про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або відповідних документів про абсолютні протипоказання у неї до проведення таких щеплень.

На думку судової колегії, на час прийняття спірного наказу про відсторонення від роботи ОСОБА_1 та таке відсторонення ґрунтувалося на вимогах закону, було здійснено у спосіб, передбачений законом та за існування правових та фактичних на це підстав.

При постановленні рішення суду першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення суду в оспорюваній його частині підлягає скасуванню, відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України із ухваленням нового рішення, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити із вищезазначених підстав.

Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 про поновлення на роботі сторонами не оскаржувалося і рішення суду в цій частині набрало законної сили відповідно до ст.. 273 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради задовольнити.

Рішення Рахівського районного суду від 03 липня 2023 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2024 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой