Ухвала

від 01.08.2024 по справі 305/191/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 305/191/22

провадження № 61-8530ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня № 5 Ясінянської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ директора Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради № 24-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи, поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період відсторонення її від роботи.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 липня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня №5 Ясінянської селищної ради № 24-к від 08 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради заробітну плату за вимушений прогул за період відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 08 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року в сумі 50 657,10 грн, без урахування внесків та обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2024 року апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради задоволено, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2024 року, повний текст якої складено 04 квітня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2024 року неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, а також сплати судового збору.

У липні 2024 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 червня 2024 року.

Також у заяві про усунення недоліків міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якому заявниця вказує, що копію постанови апеляційного суду вона отримала за окремо поданою заявою 04 червня 2024 року, при цьому, на її запит, суд першої інстанції надав відповідь, що станом на 12 липня 2024 року матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 копії постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2024 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, вважаємо за можливе його поновити.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом позову в цій справі є: визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул, розмір якої суд першої інстанції визначив на рівні 50 657,10 грн.

Згідно з частиною четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн), та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 та пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

При цьому, Верховний Суд визнає посилковим аргумент касаційної скарги, що ця справа не відноситься до справ, що не підлягають касаційному оскарженню відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки як вже зазначено, справа № 305/191/22 не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України, та не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2024 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ясінянського закладу загальної середньої освіти І ступеня № 5 Ясінянської селищної ради, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Ясінянської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян