Ухвала

від 24.04.2024 по справі 2-202/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-202/11

провадження № 61-5081ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова Володимира Михайловича на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 02 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третя особа - державний нотаріус Біляївської нотаріальної контори Одеської області Зезик Вячеслав Андрійович, про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»)

з позовом про визнання договорів недійсними.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого

2015 року, позов задоволено частково. Визнано недійсними кредитний договір

від 07 березня 2008 року № 010/2-0-1/08-089 та договір іпотеки від 19 березня

2010 року, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Застосовано правила реституції та зобов`язано сторони повернути в натурі все, що вони одержали на виконання кредитного договору від 07 березня 2008 року. Зобов`язано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повернути ОСОБА_1 162 000,00 доларів США. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» залишок боргу за кредитним договором у розмірі, еквівалентному 249 990,68 доларів США, що складає 1 267 452,75 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

17 червня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вересні 2015 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») подало до ОСОБА_1 зустрічний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому просило в рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 010/2-0-1/08-089 станом на 27 серпня 2015 року у розмірі 353 421,39 доларів США та 2 142 759,35 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення - комплекс будівель під № НОМЕР_1 , який складається

з будівлі офісу (літ. «А»), будівля виставочного салону (літ. «Б»), будівля побутових приміщень (літ. «В»), загальною площею 1 139,50 кв. м, що знаходиться у с. Котовка Біляївського району Одеської області і належить ОСОБА_1 на праві власності. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження. Початкову ціну продажу предмету іпотеки встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

У травні 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну підстав позову у зв`язку із внесенням змін до ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та зміною фактичних обставин справи.

19 травня 2021 року ухвалою Біляївського районного суду Одеської області

у прийняті заяви ОСОБА_1 про зміну підстав позову відмовлено.

05 липня 2021 року ухвалою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова В. М. на ухвалу Біляївського районного суду м. Одеси від 19 травня 2021 року визнано неподаною та повернуто.

17 листопада 2021 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу

ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 липня

2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

22 липня 2022 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2021 року про відмову у прийнятті заяви про зміну підстав позову залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова В. М. на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області

від 19 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 липня

2022 року відмовлено.

02 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну підстав позову.

Заява обґрунтована тим, що 19 серпня 2015 року нею була подана заява про часткові зміни підстав позовних вимог, з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 17 червня 2015 року.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження

у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Посилаючись на вимоги частини четвертої статті 49 ЦПК України, вважала, що змінити підстави позову необхідно для захисту її прав у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталися на стадії підготовчого засідання, що встановлено шляхом ознайомлення з матеріалами всієї справи, оскільки виявлено відсутність ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, що є підставою вважати не виконання судом вимог пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України.

Додатково до поважних обставин щодо зміни підстав позову, на переконання

ОСОБА_1 , також необхідно віднести внесення змін до ЦПК України у зв`язку із зміною кодифікації норм ЦПК України, з урахуванням додатково встановлених доказів, що обґрунтовують зміну підстав позову та не змінюють предмет позовних вимог в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Також позивачка вважає, що постановою Верховного Суду від 17 листопада

2021 року у справі № 2-202/11 фактично встановлено, що Біляївським районним судом Одеської області перехід до судового розгляду справи № 2-202/11 по суті не здійснювався. Такі обставини встановлені Верховним Судом, шляхом ознайомлення з матеріалами всієї справи та виявлення відсутності ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня

2023 року, у прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну підстав позову у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк», третя особа - державний нотаріус Біляївської нотаріальної контори Одеської області Зезик В. А., про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

08 квітня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова В. М. на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 02 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 08 квітня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., суддя, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

11 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Долгова В. М. про відвід судді Гулейкова І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , відвід судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю. Заяву про відвід судді-доповідача Гулейкова І. Ю. передано для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 12 квітня 2024 року заяву про відвід судді Гулейкова І. Ю. передано судді

Ситнік О. М.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова В. М. про відвід судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. задоволено.

Відведено суддю Гулейкова І. Ю. від участі у розгляді касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова В. І. на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 02 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у вказаній справі.

Касаційну скаргу передано на повторний автоматизований перерозподіл.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві

Коломієць Г. В., суддя, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У клопотанні про поновлення строку подачі касаційної скарги представник заявника зазначає, що копію постанови Одеського апеляційного суду отримано засобами електронного зв`язку 26 березня 2024 року, що підтверджено доказами.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року надіслано для оприлюднення 06 лютого 2024 року, зареєстровано - 07 лютого 2024 року, забезпечено надання загального доступу - 08 лютого 2024 року.

Дослідивши клопотання представника заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова В. М. на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 02 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року слід відмовити, виходячи з такого.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що станом на момент подання ОСОБА_1 заяви про зміну підстав позову розгляд справи по суті не почався, оскільки

у матеріалах справи відсутня ухвала про закриття провадження та переходу до судового розгляду справи по суті.

Заявник звертає увагу, що закон, який звужує права учасників справи, не має зворотної дії в часі, відтак, оскільки справу повернуто на новий судовий розгляд задовго до набрання чинності ЦПК України в редакції 15 грудня 2017 року, рішення по суті у справі після 15 грудня 2017 року не ухвалювались, відмова у прийнятті заяви про зміну підстав позову є незаконною.

Відповідно до положень статті 31 ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року крім прав та обов`язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред`явити зустрічний позов.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності ЦПК України, у редакції Закону України

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Частиною четвертою статті 49 ЦПК України передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за нормами ЦПК України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, зміна предмету або підстави позову могла відбутися лише до початку розгляду по суті, а норми ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або з урахуванням винятків, передбачених абзацом другим частини четвертої статті 49 ЦПК України.

Вказані норми сприяють уникненню зловживань позивачем (його законними або уповноваженими представниками) процесуальним правом на зміну підстав або предмету позову в будь-який час на стадії розгляду справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним кредитний договір кредитний договір від 07 березня 2008 року № 010/2-0-1/08-089 та договір іпотеки від 19 березня 2010 року, що були укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Застосовано правила реституції та зобов`язано сторони повернути

в натурі все, що вони одержали на виконання кредитного договору від 07 березня 2018 року. Зобов`язано ПАТ ««Райффайзен Банк Аваль» повернути ОСОБА_1 суму сплачених коштів у розмірі 162 000,00 доларів США. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» залишок боргу згідно з кредитним договором, у розмірі еквівалентному 249 990,68 доларів США, що складає 1 267 452,75 грн станом на 07 березня 2008 року за курсом 5,07 грн за 1 долар США. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після повернення цієї справи на новий розгляд ОСОБА_1 реалізувала право змінити підстави позову шляхом подання 19 серпня 2015 року заяви

у порядку статті 31 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання цієї заяви) про часткову зміну підстав позову, з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року.

У вересні 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося із зустрічною позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 03 листопада 2015 року, постановленою у відкритому судовому засіданні, прийнято зустрічну позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та об`єднано її з позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та стягнення моральної шкоди

З тексту вказаної ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 03 листопада 2015 року, а також протоколу судового засідання від 03 листопада 2015 року, вбачається, що це судове рішення прийнято судом за участі сторін, у тому числі за участі представника ОСОБА_1

02 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну підстав позову, посилаючись на те, що 19 серпня 2015 року нею була подана заява про часткову зміну підстав позовних вимог, з урахуванням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 17 червня 2015 року.

Як установлено судами попередніх інстанції, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року справу направлено на новий розгляд, заяву про зміну підстав позову подано у лютому

2023 року. Проте, фактично розгляд справи судом першої інстанції розпочато

у листопаді 2015 року, про що свідчить ряд процесуальних ухвал суду першої інстанції, постановлених у відкритому судовому засіданні.

З огляду на зазначене, суди дійшли правильного висновку про те, що на момент подання ОСОБА_1 02 лютого 2023 року заяви про зміну підстав позову розпочато розгляд справи по суті.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що відсутність у справі ухвали про закінчення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду, за умови вирішення судом вказаних вище процесуальних питань, та прийняття процесуальних рішень під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, не вказує про те, що справа знаходиться на стадії підготовчого провадження, як про це стверджує ОСОБА_1 .

Також, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що не є підставою для прийняття заяви ОСОБА_1 посилання заявниці на внесення змін до процесуального закону, оскільки вказана обставина не входить до переліку обставин, з існуванням яких закон пов`язує можливість подання заяви про зміну підстав позову, з огляду на положення частини четвертої статті 49 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності

від характеру рішення (§ 58, рішення Європейського суду з прав людини

від 10 лютого 2010 року «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», № 4909/04).

Таким чином, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова Володимира Михайловича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Долгову Володимиру Михайловичу процесуальний строк для подачі касаційної скарги.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Долгова Володимира Михайловича на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 02 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третя особа - державний нотаріус Біляївської нотаріальної контори Одеської області Зезик Вячеслав Андрійович, про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник