Рішення

від 25.04.2024 по справі 400/1646/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 р. № 400/1646/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург", вул. Набережна, 64,с. Галицинове,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57286, до відповідачаПівденного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, просп. Шевченка, 15/1,м. Одеса,65015, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2020 № 0000315311, № 0000325311,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" звернулось з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлення-рішення від 09.01.2020 р. № 0000315311, № 0000325311.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 р. позов задоволено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 р. рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.12.2021 р. рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки висновки, сформовані в ході контрольного заходу, щодо фактичного нездійснення операцій із контрагентами TOB «СК РЕГІОН», ТОВ «ІНДУСТРІЯ ЗАПЧАСТИНА», ТОВ «Південьгідробуд», ТОВ "Миколаївське заводобудівельне управління № 8", ТОВ "Миколаївське будівельне управління № 8", ТОВ "СВ Кліматехніка", ТОВ "Сервісний центр "Турбореммонтаж", ТОВ "Спецмонтажгруп", ТОВ "Укрспецобоудование", ТОВ "Фріг-Технік", ТОВ "Ремсервіс-Н" не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються відповідними доказами.

15.02.2022 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що до перевірки позивачем товарно-транспортні накладні та документи, які підтверджують якість товару надано не було, не надано сертифікати якості (відповідності), посвідчення якості, або інші документи, то засвідчують якість або походження товару, видані компетентними органами, які передбачені умовами договору поставки з ТОВ «ІНДУСТРІЯ ЗАПЧАСТИНА». Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ІНДУСТРІЯ ЗАПЧАСТИНА» анульовано за рішенням контролюючого органу 14.02.2019, у зв`язку з ліквідацією та банкрутством, основні фонди відсутні. Згідно з інформацією, наведеною в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) за 2016 рік, ТОВ «ІНДУСТРІЯ ЗАПЧАСТИНА» придбання товару, а саме: повітряного фільтру RS 3515, манжет 2x140x170-1 ГОСТ 8752-70, задню кришку 3801-1107 22А, фланець АК5М7 264-7-01 та тросу управління 173-RR-75-1450, які було реалізовано на адресу позивача, не здійснювало. Реалізований на адресу позивача товар TOB «СК РЕГІОН» придбавало у ТОВ «СХІДОПТОРГ», ТОВ «СТІЛ-СЕРВІС ЛТД», ПНВКП «ПРЕМ`ЄР», які в свою чергу придбавали вказаний вище товар у підприємств з ознаками фіктивності та які не були ні виробниками, ні імпортерами поковки (круги) з механічною обробкою з відпалом ст. 40x13, 280 та 240 мм L=3000-6000 мм, круги від 30 до 210 мм, труби різного діаметру та листи від 2 до 12 мм та формували податковий кредит за рахунок придбання напоїв, канцтоварів, моторних олив, вживаного одягу, перукарських тумб, лаків для нігтів, сушок для нігтів, фрезерів для манікюру, фенів та інше. Між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «ПІВДЕНЬГІДРОБУД» (субпідрядник) було укладено договір про надання послуг власними матеріалами субпідрядника та на території його атестованих тепловозоремонтних депо відновлюваного ремонту маневреного тепловоза. Умовами договору залучення інших субпідрядників передбачено не було. Згідно даних ЄРПН та відповідно до податкових інформацій ТОВ «ПІВДЕНЬГІДРОБУД» послугу «Відновний ремонт із заміною рами маневрового тепловоза серії ТЕМ2У № 8862 (розбирання та демонтаж тепловоза, навантаження і перевезення комплектуючих)» придбано у ТОВ «СТЕЙД СКРІН», яке зазначені послуги не придбавало. ТОВ «СТЕЙД СКРІН» формувало свій податковий кредит за рахунок підприємств, що перебувають на обліку у ГУ ДПС у Миколаївській області, основні фонди - відсутні, кількість працюючих 1 особа, яка є засновником, керівником та головним бухгалтером та придбавало цукерки, індиче філе, ковбаси, сосиски, молочні продукти. На підставі викладеного вище та за результатом проведеного аналізу зареєстрованих податкових накладних, контролюючим органом встановлено документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання ТМЦ та послуг з ремонту тепловоза, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару/послуги (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій до ТОВ «СЦ «Металург». У зв`язку з відсутністю операцій з придбання продукції за номенклатурою, відображеною в податкових накладних, складених ТОВ «ІНДУСТРІЯ ЗАПЧАСТИНА», TOB «СК РЕГІОН» та ТОВ «ПІВДЕНЬГІДРОБУД» на адресу ТОВ «СЦ «Металург», фактичне придбання ТМЦ та послуг з ремонту тепловоза є неможливим. Також у ході проведення перевірки встановлені взаємовідносини з контрагентами-підрядниками ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКЕ ЗАВОДОБУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 8» (далі - ТОВ «МЗБУ №8»), ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКЕ БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №8» (далі - ТОВ «МБУ №8»), TOB «СВ Кліматехніка», ТОВ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «ТУРБОРЕММОНТАЖ» (далі - ТОВ «СЦ «Турбореммонтаж»), ТОВ «Спецмонтажгруп», ТОВ «Укрспсцоборудование», ТОВ «Фріго-Технік», ТОВ «Ремсервіс-Н», які надавали скаржнику будівельні, монтажні роботи та ремонтні послуги. Контролюючим органом було здійснено розрахунок економічної можливості виконання наявною кількістю працівників та спеціалізованих механізмів заявлених у зазначених вище документах, будівельно-монтажних та ремонтних робіт. Встановлено, що всі без виключення працівники підприємств-підрядників повинні були б працювати по 8 годин щоденно, усі робочі дні щомісячно, безперервно протягом відповідного періоду виключно лише на TOB «СП «Металург», однак і у такому випадку даних трудових ресурсів недостатньо для виконання заявлених обсягів виконаних робіт. Проте, за даними ЄРПН встановлено, що за період 01.07.2016 по 30.06.2019 року дані підприємства-підрядники виконували роботи на замовлення інших суб`єктів господарювання, що не було можливим під час надання послуг скаржнику. Контролюючим органом було зроблено висновок про те, що контрагентами позивача з урахуванням недостатньої кількості працівників для виконання певного обсягу робіт та виконання за аналогічний період будівельних робіт на замовлення інших суб`єктів господарювання, а також здійснення господарської діяльності із торгівлі різноманітними будівельними матеріалами не були в змозі виконати обсяги будівельних, монтажних, ремонтних робіт, які були заявлені в Актах виконаних робіт (в т.ч. за формою №КБ-2в), що оформлені для ТОВ «СЦ «Металург».

17.01.2023 р. позивачем подано відповідь на відзив.

02.10.2023 р. відповідачем подано письмові пояснення.

20.11.2023 р. позивачем подано додаткові пояснення.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив:

Відповідно до плану-графіку документальних перевірок на 2019 рік з 29.10.2019 по 09.12.2019 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сервісний центр «Металург» з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 року, та правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2012 по 30.06.2019року, за результатами якої складено акт № 13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 року.

Контролюючим органом було встановлено такі порушення:

- пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 16 511 245 грн;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 17 841 173 грн;

На підставі акту перевірки, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.01.2020:

- №0000325311 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 16 511 245 грн за основним платежем та застосування штрафних санкцій на 4 127 811 грн,

- №0000315311 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 17 841 173 грн за основним платежем та застосування штрафних санкцій на 4 460 293,25 грн.

27 січня 2020 р. позивач подав до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення №№ 0000315311, 0000325311, 0000335311, 0000345311, 0000355311, яку остання отримала 29 січня 2020 р.

19 лютого 2020 р. ДПС України прийняла рішення про продовження строку розгляду скарги до 29 березня 2020 р. включно, яке позивач отримав 22 лютого 2020 р.

30 березня 2020 р. ДПС України своїм рішенням частково задовольнила скаргу, частково скасувавши штраф за податковим повідомленням-рішенням № 0000355311 (не є предметом оскарження в цій справі), а в іншій частині податкові повідомлення-рішення, в тому числі ті, що є предметом спору, залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Відповідно до приписів ст. 56 п. 56.8., п. 56.9. ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Таким чином, законом визначено, що протягом 20 календарних днів, які відліковуються з наступного дня після отримання скарги, ДПС України повинна або прийняти рішення по суті скарги, або до спливу цього строку, продовжити строк її розгляду, повідомивши про це позивача.

Скарга позивача отримана ДПС України 29 січня 2020 р., відповідно, перебіг 20-денного строку розпочався 30 січня 2020 р. і сплив 18 лютого 2020 р. У той же час, рішення про продовження строку розгляду скарги прийнято ДПС України лише 19 лютого 2020 р. і надіслано в той же день.

Отже, у встановлений ст. 56 ПК України 20-денний строк, ДПС України не прийняла ані рішення про розгляд скарги по суті, ані рішення про продовження строку її розгляду.

Факт подальшого прийняття ДПС України рішення про продовження строку розгляду скарги поза межами встановленого ПК України строку, правового значення не має та не змінює наведених висновків суду.

За загальним правилом, порушення суб`єктом владних повноважень строків прийняття рішення, не тягне за собою його нечинність (недійсність). Разом з тим, ПК України прямо передбачені правові наслідки порушення контролюючим органом строків розгляду скарги платника податків або продовження строку розгляду скарги, у виді її задоволення. На переконання суду, такий підхід сприяє правовій визначеності для платника податків.

Отже, рішення про продовження строку розгляду скарги прийняте ДПС України з порушенням 20-денного строку, що тягне за собою повне задоволення скарги позивача в силу приписів ПК України, що є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо суті виявлених порушень суд виходить з того, що висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток і ПДВ, ґрунтується не на відсутності у позивача первинних документів, як це передбачено ст. 198 п. 198.6. ПК України.

Так, висновок контролюючого органу про безтоварність господарської операції з ТОВ "Індустрія запчастина" ґрунтується на тому, що:

- до перевірки не надані товарно-транспортні накладні (далі - ТТН), які б засвідчували факт переміщення товару;

- відсутні сертифікати відповідності (якості) товару, або інші подібні документи;

- свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Індустрія запчастина" анульовано 14 лютого 2019 р.;

- так як ТОВ "Індустрія запчастина" не є виробником проданого ТОВ "СЦ "Металург" товару, відповідач дослідив ланцюг його постачання та не виявив переміщення товару за цим ланцюгом.

Такі висновки суд вважає помилковими.

Зокрема, згідно з п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 р. № 363 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, за своєю юридичною природою ТТН є документом, який складається учасниками транспортного процесу і має значення у правовідносинах, пов`язаних з перевезенням вантажу та не є первинним документом для визначення податкових зобов`язань, так як платник податків не має права вести податковий облік виключно на підставі ТТН - він повинен складати податкові накладні, які і є підставою як податкового, так і бухгалтерського обліку.

Сам по собі факт відсутності у платника податків окремих документів, в тому числі і ТТН, не може беззаперечно свідчити про безтоварність його господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Таким чином, сертифікат відповідності є суто технічним документом, який засвідчує відповідність товару (послуги) певним вимогам.

Визначення терміну "сертифікат якості" українське законодавство не містить, але зазвичай під ним розуміють документ, який свідчить про відповідність товару вимогам (стандартам) безпеки, показникам якості, технічним характеристикам, що передбачені нормами та умовами договору, тощо, тобто це також документ технічного змісту.

Відсутність у позивача сертифікатів відповідності (якості), не може бути розцінено як свідчення штучності його господарської операції з ТОВ "Індустрія запчастина".

Анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Індустрія запчастина" в лютому 2019 р. не має значення для оцінки господарських операцій цього постачальника з позивачем, так як вони мали місце в листопаді-грудні 2016 р. і 2017 р.

Посилання відповідача на дослідження ланцюга постачання ТОВ "Індустрія запчастина" суд відхиляє, оскільки визначення позивачем власних податкових зобов`язань відбувалось за результатами взаємовідносин з ТОВ "Індустрія запчастина", а тому господарська діяльність останнього з власними постачальниками не має впливу на оцінку правовідносин позивача з ТОВ "Індустрія запчастина".

Верховний Суд у постанові від 29.03.2019 р. № 808/3412/16 висловив позицію, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Між ТОВ "СЦ "Металург" і ТОВ "СК Регіон" укладено договір № 8310Р2949 від 20 липня 2017 р. на поставку металопрокату.

Вказуючи на безтоварність цієї господарської операції, відповідач зазначив, що проданий позивачу товар ТОВ "СК Регіон" придбало у підприємств з ознаками фіктивності.

Такі доводи суд оцінює аналогічним чином, що і у випадку ТОВ "Індустрія запчастина".

Також відповідач не врахував того, що ПК України встановлює особливий порядок отримання податкової інформації, яка використовується при перевірці платника податків і він не тотожний використанню інформаційних баз контролюючого органу.

Стаття 16 Закону України "Про інформацію" визначає, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з ст. 74 п. 74.1. ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Отже, інформаційні системи контролюючого органу є засобом збереження податкової інформації, а її збір повинен відбуватись за правилами ПК України.

Відповідно до ст. 73 п. 73.3. ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин у разі проведення зустрічної звірки (ст. 73 п. 73.3. пп. 5 ПК України).

Зустрічна звірка не є перевіркою у розумінні ПК України і її проведення регламентовано Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (надалі - Порядок № 1232).

Як визначено п. 1 Порядку № 1232, під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку № 1232).

Таким чином, відповідач повинен був провести зустрічні звірки контрагентів ТОВ "СЦ "Металург" та їх постачальників у ланцюгах для легалізації цієї податкової інформації, чого ним зроблено не було.

Суд відхиляє посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального Закону.

З ТОВ "Південьгідробуд" позивач уклав договір № 8310Т700 від 9 листопада 2018 р. про відновлювальний ремонт тепловозу.

Як стверджує відповідач, фактично ремонт тепловозу виконано ТОВ "Стейд Скрін", за ланцюгом постачальників якого не встановлено придбання послуги з ремонту тепловозу.

Суд звертає увагу на те, що відповідач провів виїзну перевірку ТОВ "СЦ "Металург" та мав фактичну можливість пересвідчитись у виконанні договірних зобов`язань контрагентом.

Аналізуючи правовідносини позивача з контрагентами ТОВ "Миколаївське заводобудівельне управління № 8", ТОВ "Миколаївське будівельне управління № 8", ТОВ "СВ Кліматехніка", ТОВ "Сервісний центр "Турбореммонтаж", ТОВ "Спецмонтажгруп", ТОВ "Укрспецобоудование", ТОВ "Фріг-Технік", ТОВ "Ремсервіс-Н", відповідач вказав на неможливість постачання ними будівельних та ремонтних робіт позивачу, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості працівників. Зокрема зазначено, що здійснений ревізорами економічний розрахунок можливості перелічених підприємств виконати обумовлені договорами роботи, свідчить про їх неспроможність виконати значний обсяг будівельних робіт.

Стаття 20 ПК України визначає виключний перелік прав контролюючих органів, серед яких відсутнє право здійснення аналізу (розрахунку) економічної можливості платника податків або його контрагента(ів) виконання умов договору.

Відповідно до ст. 19 ч. 1 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість Акт перевірки містить суб`єктивну оцінку ревізорів контролюючого органу правочинів позивача з виокремленими постачальниками. Проте визначення грошових зобов`язань може ґрунтуватися виключно на незаперечних доказах, які не залишають сумніву в штучності формування результатів господарської діяльності, свідомому укладені правочинів з метою заниження бази оподаткування. Аналіз даних інформаційних баз, дослідження ланцюгів постачальників, посилання на відсутність документів, ведення (складання) яких не є обов`язковим, або не має відношення до податкового обліку, не може покладатись в основу висновків контролюючого органу так як це фактично не є доказами, а лише засобами їх здобуття.

Акт перевірки повинен містити послідовне викладення обставин та фактів, які розцінені контролюючим органом, як порушення, їх правову кваліфікацію, перелік доказів, що підтверджують наявність порушення, числове вираження заниження чи завищення податкових зобов`язань.

До того ж, Акт перевірки не містить математичного розрахунку заниження податку на прибуток та ПДВ у розрізі кожного з контрагентів, що нівелює висновки відповідача.

Згідно з ст. 102 п. 102.1. ПК України, в редакції на час прийняття податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Наведена норма встановлює пресічний строк проведення перевірки та визначення грошового зобов`язання в 1095 днів, тобто у вказаний строк контролюючий орган повинен як провести перевірку, так і нарахувати грошове зобов`язання, і ця ж норма передбачає правові наслідки пропуску такого строку у виді звільнення платника податків від грошового зобов`язання. При цьому, відповідно до конструкції ст. 102 п. 102.1. ПК України, звільнення від грошового зобов`язання відбувається саме у разі ненарахування грошового зобов`язання протягом 1095 днів.

Відповідно до розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення № 0000315311, відповідач встановив заниження ПДВ у декларації від 19 грудня 2016 р. № 9245413541 за листопад 2016 р. на 394 966,0 грн., граничний строк сплати грудень 2016 р., що потягло нарахування 98 741,50 грн. штрафу.

Аналогічно, до розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення № 0000325311, включено штраф за декларацією з податку на прибуток від 9 листопада 2016 р. № 9212354900 в розмірі 95 243,0 грн. за заниження зобов`язання з цього податку на 380 973,0 грн., із граничним строком сплати 19 листопада 2016 р.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в січні 2020 р., а тому, в силу приписів ст. 102 п. 102.1. ПК України, позивач звільнений від грошових зобов`язань в цій частині, так як їх нарахування відповідачем відбулось поза межами 1095 денного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені вище обставини в сукупності свідчать не лише про процесуальні порушення відповідача під час проведення перевірки та оформлення її результатів, а й про недоведеність встановлених перевіркою порушень та викладених в акті перевірки висновків.

Таким чином, відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 21020,00 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 32654880) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код ВП 44104032) про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлення-рішення від 09.01.2020 р. № 0000315311, № 0000325311 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби 09.01.2020 р. № 0000315311, № 0000325311.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код ВП 44104032) судовий збір у сумі 21020,00 грн (двадцять одна тисяча двадцять грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 32654880).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25.04.2024 р.

Суддя Н. В. Лісовська