Постанова

від 23.10.2024 по справі 400/1646/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1646/20

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 25.04.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №400/1646/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2020 № 0000315311, № 0000325311

У С Т А Н О В И В :

22.04.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) від 09.01.2020 № 0000315311, № 0000325311.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №400/1646/20 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі №400/1646/20 апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 без змін.

Не погодившись із вищенаведеними рішенням податковим органом оскаржено їх в касаційному порядку до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №400/1646/20 касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 скасовано.

Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи таку постанову суд касаційної інстанції вказав про необхідність надання вичерпної оцінки доводам сторін та встановлення обставин щодо дати вручення позивачу акта перевірки. Також, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що оцінку виявленим в ході контрольного заходу порушенням суд вправі надавати лише у разі, коли не було допущено процедурних порушень податковим органом при здійснені такого заходу, або у разі, якщо допущені процедурні порушення не призвели до неправомірності спірних у справі індивідуальних актів. Щодо суті виявлених контролюючим органом порушень суд касаційної інстанції вказав, що роблячи висновок про фактичне здійснення фінансово-господарських операцій, судами попередніх інстанцій не наведено відповідних мотивів, з посиланням на конкретні умови передачі товарно-матеріальних цінностей, а також здійснення будівельно-ремонтних робіт, за яких додані до матеріалів справи документи свідчать про фактичне виконання зобов`язань (справжність операцій), не перевірили безпосередню участь саме працівників контрагентів чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань.

За наслідком нового розгляду справи 25.04.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом у справі №400/1646/20 прийнято рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції вказав про порушення ДПС України строку розгляду скарги ТОВ "Сервісний центр "Металург" на податкові повідомлення-рішення. Надаючи оцінку суті виявленим контролюючим органом порушенням податкового законодавства окружний адміністративний суд зазначив про їх необґрунтованість. Крім того, судом першої інстанції установлено, що позивач звільнений за нараховані грошові зобов`язання після спливу 1095 днів.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги суб`єкт владних повноважень зазначає, що ТОВ "Сервісний центр "Металург" мало відносини з підприємствами-постачальниками товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) по яких не підтверджують реального здійснення господарських операцій.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом ТОВ "Сервісний центр "Металург" до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 25.04.2024. Натомість, доводи апеляційної скарги податкового органу уважає необґрунтованими.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що у період з 29.10.2019 по 09.12.2019 фахівцями податкового органу проведено документальну перевірку виїзну перевірку ТОВ "Сервісний центр "Металург" з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 та правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2012 по 30.06.2019.

За результатом означеної перевірки складено акт №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр "Металург»».

У висновках акта перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 зазначено про заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 16511245грн., що є порушенням вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 134 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 17841173грн., внаслідок чого не дотримано положень пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 Офісом великих платників податків ДПС 09.01.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000315311 щодо збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 22301466грню 25коп., №0000325311 щодо збільшення суми податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвестицій, у загальному розмірі 20639056грн.

Не погодившись із вищеозначеними індивідуальними актами ТОВ «Сервісний центр «Металург» звернулось до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно із викладеним Верховним Судом у постанові від 12.08.2020 у справі №160/2116/19 правовим висновком, у разі обрання податковим органом способу надіслання кореспонденції поштою та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа, такий відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При вирішенні питання щодо своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки істотною обставиною є встановлення дати, з якої акт про проведення перевірки вважається врученим.

Як установлено колегією суддів, у зв`язку з перебуванням посадових осіб ТОВ «Сервісний центр «Металург», а саме генерального директора ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2 у відрядженні, фінансовим директором ОСОБА_3 та головним бухгалтером запропоновано акт перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 надіслати поштою.

З матеріалів справи убачається, що 16.12.2019 акт перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 з додатками експрес-службою доставки ГГ Logistic ТОВ «Компанія «Інформаційні технології» (код ЄДРПОУ 40025175, основний вид діяльності 53.20 «Інша поштова та кур`єрська діяльність») надіслано на юридичну (податкову) адресу ТОВ «Сервісний центр «Металург», зокрема, Миколаївська область, Вітовський район, с.Галицинове, вул.Набережна,64.

Однак, 19.12.2019 таке поштове відправлення було повернуто на адресу відправника із відміткою органу кур`єрської доставки «відмова в прийнятті пошти від канцелярії без пояснення причини».

У зв`язку з чим, 19.12.2019 фахівцем контролюючого органу складено акт №196/10/28-10-53-11/3265488 щодо відмови ТОВ «Сервісний центр «Металург» в отриманні акта перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019.

Отже, з урахуванням установлених фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 уважається врученим ТОВ «Сервісний центр «Металург» у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, тобто 19.12.2019.

Жодного порушення порядку надіслання такого акту платнику податків в досліджуваній ситуації не установлено.

Між тим, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача про те, що з урахуванням приписів п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України акт перевірки має бути врученим платнику податків протягом п`яти робочих днів, адже вказана законодавча норма не містить такої вимоги, а стосується строку його підписання та реєстрації в контролюючому органі.

Не є юридично спроможним також посилання ТОВ «Сервісний центр «Металург» на те, що податковим органом акт перевірки надіслано невідомою експрес-службою доставки ГГ Logistic ТОВ «Компанія «Інформаційні технології», оскільки за наслідком перевірки через всесвітню мережу інтернет відомостей стосовно такого товариства установлено, що вони є актуальними й наразі. Основним видом діяльності ТОВ «Компанія «Інформаційні технології» (код ЄДРПОУ 40025175) є - 53.20 «Інша поштова та кур`єрська діяльність».

В контексті наведеного слід також зауважити, що визначення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 №10-р «Укрпошта» національним оператором зв`язку жодним чином не перешкоджає іншим суб`єктам господарювання надавати послуги у сфері поштової та кур`єрської діяльності.

Колегія суддів зазначає про необґрунтованість тверджень позивача відносно того, що ненадання платнику податків акту перевірки позбавило його можливості виконати власний обов`язок щодо його підпису, подання заперечень та/або додаткових документів, т.я. штучно створена ТОВ «Сервісний центр «Металург» ситуація з отримання акту перевірки не свідчить про порушення податковим органом порядку його надіслання.

Саме представники ТОВ «Сервісний центр «Металург» запропонували фахівцям податкового органу акт перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 надіслати по пошті.

Означене спростовує доводи позивача стосовно порушення податковим органом порядку надіслання акту перевірки.

До того ж, апеляційний адміністративний суд уважає неправильним висновок суду першої інстанції стосовно порушення ДПС України строку розгляду скарги ТОВ «Сервісний центр «Металург», адже таке питання не є спірним у досліджуваних правовідносинах.

Позивач не обґрунтовував заявлені позовні вимоги такими обставинами.

Також, направляючи дану справу на новий розгляду Верховний Суд не вказував про необхідність з`ясування питання щодо дотримання ДПС України строку розгляду скарги ТОВ «Сервісний центр «Металург» на податкові повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення дати, з якої акт перевірки №13/28-10-53-11/32654880 від 16.12.2019 уважається врученим ТОВ «Сервісний центр «Металург».

Крім того, в постанові від 01.12.2021 у справі №400/1646/20 Верховний Суд вказав, що оцінку виявленим у ході контрольного заходу порушенням суд вправі надавати лише у разі коли не було допущено процедурних порушень податковим органом при здійснені заходів податкового контролю, або у разі, якщо допущені процедурні порушення не призвели до неправомірності спірних у справі індивідуальних актів.

Натомість, приймаючи рішення у даній справі окружний адміністративний суд вказав про процедурні порушення з розгляду скарги, так і надано оцінку виявленим податковим органом в ході перевірки порушенням.

Такий підхід суду першої інстанції під час нового розгляду справи суперечить акцентам про які вказано Верховним Судом в постанові від 01.12.2021 у справі №400/1646/20.

Стосовно суті виявлених фахівцями контролюючого органу порушень ТОВ «Сервісний центр «Металург» податкової дисципліни, апеляційний адміністративний суд зазначає таке.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України перебачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із сформованим Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі №400/987/19 правовим висновком, наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є єдиною та достатньою підставою, яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що такі документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбувся.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Тобто, право на формування податкової вигоди виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 названого нормативно-правового акту ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Як установлено судом апеляційної інстанції, між ТОВ "Індустрія запчастина" та ТОВ «Сервісний центр «Металург» укладено договір № 8310Р1972 від 01.07.2014 на поставку автозапчастин та комплектуючих до автотранспорту. Між ТОВ "СЦ "Металург" і ТОВ "СК Регіон" укладено договір №8310Р2949 від 20.07.2017 на поставку металопрокату.

ТОВ "Південьгідробуд" та ТОВ «Сервісний центр «Металург» уклали договір № 8310Т700 від 09.11.2018 про відновлювальний ремонт тепловозу.

Аналізуючи правовідносини ТОВ «Сервісний центр «Металург» з групою контрагентів, таких як ТОВ "Миколаївське заводобудівельне управління № 8", ТОВ "Миколаївське будівельне управління № 8", ТОВ "СВ Кліматехніка", ТОВ "Сервісний центр "Турбореммонтаж", ТОВ "Спецмонтажгруп", ТОВ "Укрспецобоудование", ТОВ "Фріг-Технік", ТОВ "Ремсервіс-Н", податковий орган вказав про неможливість постачання ними будівельних та ремонтних робіт, у зв`язку з відсутністю у таких необхідної кількості працівників.

На підтвердження реальності здійснення вищеозначених господарських операцій ТОВ «Сервісний центр «Металург» до матеріалів справи додано: акти приймання виконаних робіт; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; накладні; протоколи; платіжних доручень; специфікацій; прибуткових ордерів; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; сертифікатів; графіків; наказів; актів огляду прихованих робіт тощо.

Здійснюючи перегляд даної справи в касаційному порядку та направляючи її на новий розгляд, Верховний Суд вказав на необхідність з`ясування обставин щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій між суб`єктами господарської діяльності.

З метою виконання, наведених судом касаційної інстанції у постанові від 01.12.2021 у справі №400/1646/20, вказівок П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 18.07.2024 витребувано від ТОВ «Сервісний центр «Металург» належним чином засвідчені копії доказів, які б підтверджували конкретні умови передачі товарно-матеріальних цінностей, здійснення будівельно-ремонтних робіт, за яких додані до матеріалів справи документи свідчать про фактичне виконання зобов`язань (справжність операцій), а також безпосередню участь саме працівників контрагентів чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань.

Витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» належним чином засвідчені копії доказів на підтвердження наявності у контрагентів відповідних товарно-матеріальних цінностей, які, за відображеними у податковій звітності даними, придбавалась товариством позивача у ТОВ "Індустрія запчастина" та ТОВ "СК Регіон", зважаючи на зазначені в акті перевірки відомості на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних про те, що у контрагентів немає джерела походження товарів.

Витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» належним чином засвідчені копії доказів стосовно виконавця (субпідрядника) ремонтних робіт з відновного ремонту із заміною рами маневрового тепловозу у межах фінансово-господарських операцій з ТОВ «Південьгідробуд».

Витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» належним чином засвідчені копії доказів, які б підтверджували, що в ТОВ "Миколаївське заводобудівельне управління № 8", ТОВ "Миколаївське будівельне управління № 8", ТОВ "СВ Кліматехніка", ТОВ "Сервісний центр "Турбореммонтаж", ТОВ "Спецмонтажгруп", ТОВ "Укрспецобоудование", ТОВ "Фріг-Технік", ТОВ "Ремсервіс-Н", достатня кількість трудових ресурсів для здійснення операцій з виконання ремонтно-будівельних робіт (послуг).

Витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Металург» належним чином засвідчені копії доказів відносно змін у майновому стані за наслідком виконання умов договорів із контрагентами за спірний період.

На виконання вимог вищенаведеного судового рішення платником податків до суду апеляційної інстанції подано документи стосовно виконання умов договорів, які укладено з його контрагентами.

Натомість, апеляційний адміністративний суд зазначає, що отримані ним документи не містять відомостей відносно: безпосередньої участі саме працівників контрагентів чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань; наявності у контрагентів відповідних товарно-матеріальних цінностей, які, за відображеними у податковій звітності даними, придбавалась товариством позивача у ТОВ "Індустрія запчастина" та ТОВ "СК Регіон", зважаючи на зазначені в акті перевірки відомості на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних про те, що у контрагентів немає джерела походження товарів; виконавця (субпідрядника) ремонтних робіт з відновного ремонту із заміною рами маневрового тепловозу у межах фінансово-господарських операцій з ТОВ «Південьгідробуд»; наявності в ТОВ "Миколаївське заводобудівельне управління № 8", ТОВ "Миколаївське будівельне управління № 8", ТОВ "СВ Кліматехніка", ТОВ "Сервісний центр "Турбореммонтаж", ТОВ "Спецмонтажгруп", ТОВ "Укрспецобоудование", ТОВ "Фріг-Технік", ТОВ "Ремсервіс-Н" достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення операцій з виконання ремонтно-будівельних робіт (послуг); змін у майновому стані за наслідком виконання умов договорів із контрагентами за спірний період.

Також, слід відмітити, що в межах даного апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції 12.09.2024 сторонам у справі скеровувався запит із викладенням питань про необхідність з`ясування яких вказав Верховний Суд в постанові від 01.12.2021 у справі №400/1646/20, а саме: чи наявні процедурні порушення з направлення (вручення) Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" акту перевірки від 16.12.2019 №13/28-10-53-11/32654880? Чи наявна у контрагентів позивача необхідна кількість працівників при виконанні: договору №8310Р1972 від 01.07.2014 на поставку автозапчастин та комплектуючих до автотранспорту, укладеного з ТОВ "Індустрія запчастина"; договору №8310Р2949 від 20.07.2017 на поставку металопрокату, укладеного з ТОВ "СК Регіон"; договору № 8310Т700 від 09.11.2018 про відновлювальний ремонт тепловозу, укладеного з ТОВ "Південьгідробуд"? Чи підтверджують і розкривають складені за результатами господарських операцій первинні документи суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету? Чи підтверджують додані до матеріалів справи документи фактичне виконання зобов`язань (справжність операцій), безпосередню участь саме працівників контрагентів позивача чи залучених ними осіб при виконанні зобов`язань в контексті конкретних умов передачі товарно-матеріальних цінностей, а також здійснення будівельно-ремонтних робіт? Чи наявні у контрагентів позивача відповідних товарно-матеріальних цінностей, які, за відображеними у податковій звітності даними, придбавалась ТОВ "Сервісний центр "Металург" у ТОВ "Індустрія запчастина" та ТОВ "СК Регіон", зважаючи на зазначені в акті перевірки відомості на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних про те, що у контрагентів відсутнє джерело походження товарів? Якими доказами підтверджується/спростовується те, що в ТОВ "Південьгідробуд" немає джерела походження товару? Хто безпосередньо виконував ремонтні роботи із заміни рами маневрового тепловозу, чи залучались до виконання таких робіт субпідрядники та якими доказами підтверджується їх виконання? Чи мали контрагенти позивача, а саме: ТОВ «МЗБУ №8», ТОВ «МБУ №8», ТОВ «СВ Кліматехніка», ТОВ «СЦ «Турбореммонтаж», ТОВ «Спецмонтажгруп», ТОВ «Укрспецоборудование», ТОВ «Фріго-Технік», ТОВ «Ремсервіс-Н» необхідну кількість трудових ресурсів для фактичного здійснення операцій з виконання ремонтно-будівельних робіт (послуг)? Чи відбулися відповідні зміни у майновому стані ТОВ "Сервісний центр "Металург" за результатами виконання умов відповідних договорів? Якими доказами підтверджуються фактичні правовідносини учасників господарських операцій, дійсний рух активів у процесі виконання операцій та зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності?

08.10.2024 ТОВ "Сервісний центр "Металург" до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано письмові пояснення.

За наслідком дослідження поданих позивачем та наявних у матеріалах справи доказів у системному зв`язку із письмовими пояснення, суд апеляційної інстанції вказує, що ТОВ «Сервісний центр «Металург» не підтверджено і не розкрито суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Під час судового розгляду даної справи платником податку не підтверджено належними та допустимими доказами наявність у його контрагентів відповідних товарно-матеріальних цінностей, які, за відображеними у податковій звітності даними, придбавалась ТОВ "Сервісний центр "Металург" у ТОВ "Індустрія запчастина" та ТОВ "СК Регіон", зважаючи на зазначені в акті перевірки відомості на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних про те, що у контрагентів відсутнє джерело походження товарів.

Також, позивачем до адміністративного суду не подано жодних доказів на підтвердження наявності у його контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів для виконання умов правочинів та/або (у разі їх недостатності залучення третіх осіб).

До того ж, слід зауважити, що поданими платником податків до матеріалів справи доказами не підтверджено змін у його майновому стані за результатами виконання умов відповідних правочинів.

Згідно викладеного Верховним Судом у постанові від 03.08.2020 у справі №826/7917/17 правового висновку, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Відтак, за результатом дослідження фактичних обставин справи, у системному зв`язку із положеннями податкової дисципліни та наведених Верховним Судом у постанові від 01.12.2021 у справі №400/1646/20 акцентів, перевіривши дійсний рух активів у процесі виконання операцій, зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені ТОВ "Сервісний центр "Металург" позовні вимоги належним чином не обґрунтовані та документально не підтверджені, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

При цьому, є неправильним висновок окружного адміністративного суду стосовно того, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгу постачання не є належним доказом у справі, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що внесені до баз даних податкового органу відомості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Здійснений контролюючим органом аналіз можливості контрагентів виконати відповідні операції є висновком, сформованим у ході контрольного заходу, на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо здійснених операцій цими платниками податків, за наслідками реєстрації такими суб`єктами господарювання податкових накладних, а також на підставі поданої такими суб`єктами господарювання звітності з податку на доходи фізичних осіб.

В ході розгляду справи позивачем не спростовано відповідні висновки податкового органу на підставі відповідних доказів.

Підхід щодо необхідності оцінки таких доводів як обставині, що свідчить чи не свідчить про фактичне здійснення операцій, продемонстрований Верховним Судом у постанові від 06.11.2020 у справі № 813/5348/15 та враховується колегією суддів під час розгляду даної справи.

Не є юридично спроможними, у контексті вирішення даного спору, також доводи позивача та висновки суду першої інстанції відносно того, що ТОВ "Сервісний центр "Металург" не може нести відповідальність за його контрагентів, адже при виборі контрагентів суб`єкти господарювання повинні підходити з належною обачністю й обережністю.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які неодноразово викладались у постановах в такій категорії справ, зокрема, (але на виключно) від 28.12.2022 (справа №520/1284/19), від 15.11.2022 (справа №440/2831/19).

Крім того, суд апеляційної інстанції уважає за доцільне відмітити, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції надано оцінку спірним правовідносинам без урахування викладених Верховним Судом у постанові від 01.12.2021 у справі №400/1646/20 висновків і мотивів.

Згідно із ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено колегією суддів, викладені Миколаївським окружним адміністративним судом в оскаржуваному рішенні від 25.04.2024 у справі №400/1646/20 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №400/1646/20 скасувати.

Прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2020 № 0000315311, № 0000325311 відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький