КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/201/2024
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2024 року місто Київ
справа № 357/6262/19
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Кошель Л.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки, -
В С Т А Н О В И В:
В червні 2019 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звернулись до суду з позовами до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки власникам.
В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що позивач ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,2452 га, кадастровий номер 3220483500:03:003:0021, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
21 серпня 2014 року між ОСОБА_6 та ТОВ Агрофірма «Матюші» укладено договір оренди земельної ділянки б\н, за яким позивач передав в оренду відповідачу зазначену земельну ділянку на 10 років.
Позивач ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 3220483500:01:013:0013, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
06 серпня 2014 року між ОСОБА_7 та ТОВ Агрофірма «Матюші» укладено договір оренди земельної ділянки б\н, за яким позивач передала в оренду відповідачу зазначену земельну ділянку на 10 років.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки площею 4,2602 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0005, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
12 червня 2014 року між ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступниками якого є позивачі, та ТОВ Агрофірма «Матюші» укладено договір оренди земельної ділянки б/н, за яким ОСОБА_8 передав в оренду відповідачу земельну ділянку на 10 років.
Позивач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 2,1779 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0040, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
06 серпня 2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма «Матюші» укладено договір оренди земельної ділянки б\н, за яким позивач передала в оренду відповідачу зазначену земельну ділянку на 10 років.
Позивачі посилалися на те, що відповідно до пункту 6 вказаних договорів відповідач зобов`язався сплачувати їм щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельних ділянок у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, а також проводити безкоштовну оранку, культивацію, обмолот на присадибних ділянках орендодавців, та ін., проводити розрахунок з орендної плати до 31 грудня поточного року.
Вказували, що відповідачем проводилась грошова виплата орендної плати не у повному розмірі, а виплата орендної плати з 2014 року у частині надання послуги з обробітку присадибної земельної ділянки орендодавців до 0,30 га (оранка, культивація та обмолот) взагалі не проводилася.
Зазначали, що вказані дії відповідача позивачі розцінюють як систематичну несплату орендної плати у повному обсязі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року позови ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 21 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 2,2452 га, кадастровий номер 3220483500:03:003:0021, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 06 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 3220483500:01:013:0013, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 4,2602 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0005, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 06 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 2,1779 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0040, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Зобов`язано ТОВ Агрофірма «Матюші» повернути ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , спадкоємцям померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_5 вказані земельні ділянки.
Стягнуто з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 судові витрати в розмірі по 37828,40 грн. кожному, а на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_3 - по 37444,20 грн. кожному.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року стягнено з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 22236,00 грн. кожному; на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_3 - по 11118 грн. кожному.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої інстанції відповідач ТОВ Агрофірма «Матюші» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування матеріального та порушення процесуальних норм права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скасувати додаткове рішення та ухвалити нове про відмову у стягненні витрат на правову допомогу.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що ні у пункті 6 договорів оренди землі, ні в жодному іншому пункті цих договорів не передбачено порядку, строку та місця надання орендодавцям безкоштовних послуг. Жоден із договорів оренди землі не містить ідентифікуючих ознак присадибних ділянок, які б перебували у власності чи користуванні орендодавців.
Вказував, що докази того, що позивачі повідомляли відповідача про наявність таких земельних ділянок, їх місцезнаходження орендодавцями суду не надані.
Зазначав, що суд першої інстанції не врахував висновки у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі №183/4655/16, від 28 листопада 2018 року у справі №183/1526/17 та від 18 квітня 2018 року у справі №183/3993/16 щодо порядку надання орендодавцеві безкоштовних послуг у випадку, якщо такий порядок сторони не визначили у самому договорі оренди землі, а також те, що позивачі не надали жодних доказів того, що ними оброблялися будь-які присадибні земельні ділянки і вони дійсно потребували надання їм безкоштовних послуг.
Посилався на те, щосуд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що надання безкоштовних послуг є складовою орендної плати за договорами оренди землі.
Вказував, що суд повинен був встановити, чи має місце в правовідносинах сторін систематична недоплата відповідачем орендної плати позивачам за користування їх земельними ділянками, і якщо така має місце, то в якому розмірі.
Зазначав, що під час дослідження наявності систематичної несплати орендної плати суд першої інстанції взяв до уваги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, що є неналежними і недопустимими доказами нарахування орендної плати, і не врахував, що вказані у них суми нарахованого відповідачем до виплати позивачам доходу включають податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, які підлягають утриманню під час виплати орендної плати, а різниця між цими сумами і сумами фактично виплаченої орендної плати є податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, а не становить недоплату орендної плати.
Посилався на те, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність у відповідача обов`язку щорічно проводити грошову оцінку земельних ділянок позивачів. У пункті 3 договорів оренди землі сторонами визначено нормативну грошову оцінку як вид грошової оцінки, яка береться за основу при нарахуванні орендної плати. Тому необхідність проведення нормативної грошової оцінки за час спірного періоду (2015-2018 роки) не виникла.
Вказував, що висновки суду першої інстанції щодо необхідності застосування приписів пункту 164.5 статті 164 ПК України та наведення цієї складової в розрахунках відповідача є безпідставними, оскільки вказана норма права необхідна для оподаткування доходу орендодавців, а вартість товару, отримана орендодавцями, ними погоджена, про що свідчать їх підписи у відповідних відомостях на видачу продукції, які містяться в матеріалах справи.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року задоволено частково.
Рішення Білоцерківського районного міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог в цій частині відмовлено.
Апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма «Матюші» на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року задоволено.
Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року скасовано і постановлено нове, яким в задоволенні заяви представника позивачів про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13 червня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в частині вирішення апеляційної скарги ТОВ Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору скасовано та передано справу в зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час повторного розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_6 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року прийнято відмову правонаступників позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та відмову позивача ОСОБА_7 від позову до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі та зобов`язання провернути земельні ділянки.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 рокув частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору визнано нечинним.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та за позовом ОСОБА_7 до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки закрито.
Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 08 березня 2024 року.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Позивач ОСОБА_4 та відповідач ТОВ Агрофірма «Матюші» у судове засідання не з`явилмся, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Відповідач направив на адресу апеляційного суду клопотання, в якому просив розглядати справу у відсутність його представника.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 13 червня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в частині вирішення апеляційної скарги ТОВ Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору скасовано та передано справу в зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
А відтак, апеляційний суд переглядає рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року у даній справі лише в частині задоволення вимог позивачів про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при виконанні орендарем ТОВ Агрофірма «Матюші» умов договорів оренди землі мало місце систематична не сплата орендної плати позивачам згідно умов договору, не у повному обсязі, визначеному договором, тобто наявне неналежне виконання умов договору, що є підставою для розірвання такого договору згідно з п.33 жоговору.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2014 року між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_8 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надав ТОВ Агрофірма «Матюші» в оренду земельну ділянку площею 4,2602 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0005, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 127589,56 грн.
27 квітня 2017 року державний реєстратор Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Руденко Н.П. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем за індексним номером: 349624004.
ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки площею 4,2602 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0005, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадхину від 27 квітня 2017 року та витягом з Державного реєстру речових справ на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 квітня 2017 року.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 11 жовтня 2011 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 2,1779 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0040, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
06 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надав ТОВ Агрофірма «Матюші» в оренду земельну ділянку площею 2,1779 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0040, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 63794,78 грн.
23 лютого 2018 року державний реєстратор Комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» Бартко Т.М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем за індексним номером: 39846851.
Згідно з п.6 вказаних договорів оренди землі орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить для позивача ОСОБА_5 - 1913,84 грн., для позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 - 3827,69 грн порівну.
Також, даний пункт містить додаткові умови, які стосуються орендної плати, а саме: оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.
Пунктом 7, 8 договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без урахування індексів інфляції, видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг.
З довідки, виданої Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області від 03 червня 2019 року №02-31/251 вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,7346 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Фурсівської сільської ради №02-31/248 від 04 червня 2019 року за позивачем ОСОБА_5 згідно договору дарування рахується земельна ділянка для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,3400 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
З наданої Управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області довідки №1699/86-16 від 05 вересня 2016 року вбачається, що вартість земельної частки (паю) по ТОВ Агрофірма «Матюші» в межах Матюшівської сільської ради становить: станом на 2013 рік - 36329,60 грн.; 2014 рік - 36329,60 грн.; 2015 рік - 79683,66 грн.; 2016 рік - 95620,40 грн.
З довідки Головного управління Держгеокадастру у Київській області №349/121-17 від 10 липня 2017 року вбачається, що вартість земельної частки (паю) по Матюшівській сільській раді (А/Ф «Матюші») станом на 01 січня 2017 року становить 95620,40 грн. на розмір земельної частки (паю) 2,32 га.
Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31 січня 2019 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 4,2602 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0005, розташованої в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, становить 170324,73 грн.; земельної ділянки площею 2,1779 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0040, розташованої в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, становить 82856,17 грн. Однак вказані витяги хоч і містять інформацію саме щодо об`єкту оренди за договорами оренди землі, але стосуються 2019 року, а вказаний період не є предметом дослідження в рамках заявлених позовних вимог.
Як вбачається з довідки Головного управління Держгеокадастру у Київській області №1901/181-18 від 10 грудня 2018 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) в межах Матюшівської ради Білоцерківського району Київської області в період з 2013 по 2018 роки не проводилася.
На підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, представником відповідача надано копії відомостей:
- № 83 за вересень 2014 року на виплату грошей в рахунок оренди;
- № 4 за березень 2015 року на виплату грошей в рахунок оренди;
- на продаж муки в рахунок оренди зем.паїв за 2016 рік;
- № 94 за листопад 2016 року на виплату грошей;
- № 66а за вересень 2016 року на виплату грошей в рахунок оренди;
- на видачу продуктів в рахунок оренди зем.паїв за 2016 рік;
- на продаж прождуктів в рахунок оренди зем.паїв за 2016 рік;
- № 33 за серпень 2017 року на виплату грошей в рахунок оренди;
- на видачу кукурудзи в рахунок оренди зем.паїв за 2014 рік;
- на видачу зерна в рахунок оренди зем.паїв за 2015 рік;
- № 28 за липень 2017 року на виплату грошей в рахунок оренди;
- № 41 за вересень 2017 року на виплату грошей в рахунок оренди;
- № 30 за липень 2017 року на виплату грошей в рахунок оренди;
- на реалізацію с\г продукції від 20 грудня 2017 року в рахунок оренди;
- на видачу продукції в рахунок оренди за жовтень 2017 року;
- № 32 за серпень 2017 року на виплату грошей;
- № 96 за листопада 2015 року на виплату грошей;
- № 95 за листопада 2015 року на виплату грошей;
- на продаж зерна в рахунок оренди зем.паїв за 2016 рік;
- на видачу кукурудзи в рахунок оренди зем.паїв за 2016 рік;
- № 34 за вересень 2017 року на виплачу грошей.
Також, представником відповідача на підтвердження належного виконання договірних зобов`язань надано копії списків згрупованих поштових переказів електронних та платіжного доручення від 11 грудня 2018 року, від 14 грудня 2018 року, від 21 червня 2019 року, від 19 грудня 2019 року,
За розрахунками ТОВ « Агрофірма» Матюші» ОСОБА_3 відповідно до п.6 договору оренди було нараховано і виплачено орендну плату: у 2017 році - 5737,22 грн., з вирахуванням утримань - 4618,48 грн., виплачено- 13950 грн. в тому числі за 2018 рік; у 2018 році - 5 737,22 грн., з вирахуванням утримань - 4618,48 грн., виплачено - 385,93 грн.
За розрахунками ТОВ « Агрофірма» Матюші» ОСОБА_3 відповідно до п.6 договору оренди було нараховано і виплачено орендну плату: у 2017 році - 5737,22 грн., з вирахуванням утримань - 4618,48 грн., виплачено - 7 000 грн.; у 2018 році - 5737,22 грн., з вирахуванням утримань - 4618,48 грн., виплачено - 0,00 грн.
За розрахунками ТОВ « Агрофірма» Матюші» ОСОБА_5 відповідно до п.6 договору оренди було нараховано і виплачено орендну плату: у 2015 році - 2390,50 грн., з вирахуванням утримань - 1996,09 грн., виплачено - 1995 грн.; у 2016 році - 2868,61 грн., з вирахуванням утримань - 2 309,23 грн., виплачено - 6000 грн.; у 2017 році - 2868,61 грн., з вирахуванням утримань - 2309,23 грн., виплачено - 7000 грн.; у 2018 році - 2868,61 грн., з вирахуванням утримань - 2309,23 грн., виплачено - 2309,24 грн.
Вказані розрахунки ТОВ Агрофірма «Матюші» надано до суду представником адвокатом Тетерею С.І. в додаткових поясненнях і долучено до матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі 01 червня 2019 року кожний окремо звернулися до ТОВ Агрофірма «Матюші» з письмовими заявами щодо виконання орендарем умов договору оренди землі та наданням обгрунтованих розрахунків з нарахування орендної плати, починаючи з 2014 року.
Встановлено, що позивачі розмір нарахованої їм орендної плати не заперечували, проте зазначили, що орендна плата виплачувалась їм не у повному обсязі, а за 2018 рік орендна плата виплачена у грудні 2019 року, після звернення з позовами до суду.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договорів, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Відповідно до п.32 укладених між сторонами договорів оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
Згідно з п.33 договорів оренди землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати, встановленої договором.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №183/5829/17 (провадження № 61-16547св19) вказано, що у відповідності до визнаних учасниками судового розгляду обставин справи за 2012-2016 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась. На момент звернення позивача до суду відповідач провів лише частковий розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки: за 2014 рік - 5 653,00 грн. у грошовій формі (31 жовтня 2013 року); за 2016 рік - 9 418,00 грн. у грошовій формі (05 серпня 2016 року). Розмір невиплаченої орендної плати за основним зобов`язанням позивачу за 2012-2016 роки в грошовій формі становить 18 960 грн.16 коп. Відповідач не заперечував під час розгляду справи, що не здійснював оранку і культивацію присадибної ділянки орендодавця та не поставляв1 тонну соломи до садиби орендодавця, зазначаючи, що це не є обов`язковим. Проте у пункті 2.2 спірного договору оренди земельної ділянки зазначено, що орендар сплачує орендну плату у натуральній та відробітковій формі - згідно з додатком №1 до цього договору оренди земельної ділянки. Тобто, відповідач узяв на себе такі зобов`язання за договором, а договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Доказів того, що ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди у вказаній частині, але позивач відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком, і таких обставин суди не встановили. Тому ненадання послуг із завезення соломи, оранки та культивації земельної ділянки, що передбачено договором оренди, є систематичною несплатою орендної плати та підставою для розірвання договору.
Виходячи з умов пункту 6 договорів оренди землі, які укладені з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , крім обов'язку із сплати грошових коштів, ТОВ Агрофірма «Матюші» як оплату за орендовані у позивачів земельні ділянки взяло на себе низку інших обов`язків, таких як: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га, які за умовами договору мали проводитись безкоштовно.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що ОСОБА_3 неодноразово звертався до відповідача щодо натурального обробітку (оранки, культивації), але так вказану послугу і не отримав та був змушений обробляти земельну ділянку самотужки.
Представник відповідач не заперечував під час розгляду справи, як в суді першої, так і апеляційної інстанції, що ТОВ Агрофірма «Матюші» не здійснювало оранку, культивацію та обмолот на присадибних ділянках орендодавців.
За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що орендар належним чином не виконував умов спірних договорів оренди земельних ділянок щодо оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках позивачів протягом 2014-2019 років, дійшов вірного висновку про наявність підстав для розірвання договорів оренди земельної ділянки у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі №357/6267/19.
Доводи апеляційної скарги про те, що ні у пункті 6 договорів оренди землі, ні в жодному іншому пункті цих договорів не передбачено порядку, строку та місця надання орендодавцям безкоштовних послуг, докази того, що позивачі повідомляли відповідача про наявність таких земельних ділянок, їх місцезнаходження орендодавцями суду не надані, колегія суддів відхиляє, оскільки для вчинення дій визначених у п.6 договорів з боку ТОВ Агрофірма «Матюші» від позивачів не вимагається вчинення жодних дій, тобто орендодавець не був зобов`язаний звертатись до ТОВ Агрофірма «Матюші» з відповідною усною чи письмовою заявою, чи в будь-який інший спосіб. Письмова заява згідно умов договорів вимагалась лише в тому разі, коли в орендаря наступав обов`язок надати допомогу на лікування при наявності документа, в розмірі 200 (двісті) гривень, та в разі смерті орендодавця допомоги на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.
Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що надання безкоштовних послуг є складовою орендної плати за договорами оренди землі, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки зазначені обставини спростовуються змістом самих договорів (пункт 6) та положеннями статті 15 та розділу 3 Закону України «Про оренду землі». На порушення умов вказаних договорів орендарем не здійснювалася орендна плата у частині оранки та/або культивації та/або обмолоту присадибних ділянок позивачів, що свідчить про систематичну несплату у цій частині орендної плати, визначеної договором.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договорів оренди між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_8 , щодо земельної ділянки площею 4,2602 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0005, між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 2,1779 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0040 та повернення спадкоємцям померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_5 вказаних земельних ділянок.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позовних вимог є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача ТОВ Агрофірма «Матюші», а відтак відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги та витрати на правову допомогу покладаються на відповідача ТОВ Агрофірма «Матюші».
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року в частині вирішення вимог про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року в частині вирішення та задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року.
Головуючий:
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2024 |
Оприлюднено | 30.04.2024 |
Номер документу | 118631363 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Борисова Олена Василівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні