Ухвала

від 09.07.2024 по справі 357/6262/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-з/824/814/2024

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року місто Київ

справа №357/6262/19

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Кошель Л.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2019 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовами до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки власникам.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року позови ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 21 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 2,2452 га, кадастровий номер 3220483500:03:003:0021, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 06 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 3220483500:01:013:0013, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 4,2602 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0005, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Розірвано договір оренди земельної ділянки №б/н від 06 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма «Матюші» щодо земельної ділянки площею 2,1779 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0040, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Зобов`язано ТОВ Агрофірма «Матюші» повернути ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , спадкоємцям померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_4 вказані земельні ділянки.

Стягнуто з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 судові витрати в розмірі по 37828,40 грн. кожному, а на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - по 37444,20 грн. кожному.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року стягнуто з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 22236,00 грн. кожному; на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - по 11118, грн.. кожному.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої інстанції відповідач ТОВ Агрофірма «Матюші» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування матеріального та порушення процесуальних норм права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скасувати додаткове рішення та ухвалити нове про відмову у стягненні витрат на правову допомогу.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року задоволено частково.

Рішення Білоцерківського районного міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог в цій частині відмовлено.

Апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма «Матюші» на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року задоволено.

Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року скасовано і постановлено нове, яким в задоволенні заяви представника позивачів про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в частині вирішення апеляційної скарги ТОВ Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору скасовано та передано справу в зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року прийнято відмову правонаступників позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та відмову позивача ОСОБА_6 від позову до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі та зобов`язання провернути земельні ділянки.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору визнано нечинним.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та за позовом ОСОБА_6 до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки закрито.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу відповідача ТОВ Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року в частині вирішення вимог про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору залишено без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2020 року в частині вирішення та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ТОВ Агрофірма «Матюші» про розірвання договорів оренди землі, зобов`язання провернути земельні ділянки та стягнення судових витрат зі сплати судового збору залишено без змін.

20 квітня 2024року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 30000 грн.

В обґрунтування вимог заяви посилався на те, що ним в суді апеляційної інстанції до ухвалення судового рішення по справі було заявлено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення буде подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу.

Вказував, що ним під час виконання послуг на правничу допомогу було затрачено 50 годин, що включає в себе: надання усних консультацій, підготовка процесуальних документів, участь в 6-ти судових засіданнях, час очікування судових засідань (з урахуванням повітряних тривог), час на дорогу в дві сторони, що становить 30000 грн.

09 травня 2024 року від ТОВ Агрофірма «Матюші» надійшло клопотання, в якому останній просив зменшити розмір заявлених представником ОСОБА_1 витрат на правову допомогу до 5000 грн.

Сторони у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Представник ОСОБА_1 в заяві про ухвалення додаткового рішення просив розглядати справу у його відсутність. Від відповідача надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу у відсутність його представника.

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засіданняна підставі ч.4 ст.270 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява ДП «Мессер Україна» про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Від відповідача будь-яких заперечень щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу не надходило.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VIдоговір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West AllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічнийправовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 16 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення будуть подані докази понесення витрат на правову допомогу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було направлено до Київського апеляційного суду 20 квітня 2024 року, отже останнім були дотримані вимоги ч.1 ст.134 та ч.8 ст.141 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано копії: договору про надання правової допомоги від 11 липня 2023 року, укладеного між АО «Кузьменко, Діденко та партнери» та ОСОБА_1 ; додаткової угоди №1 від 11 липня 2023 року; рахунку-фактури від 19 квітня 2024 року; акту наданих послуг від 16 квітня 2024 року; квитанції на суму 30000 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що зазначений представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у заяві про ухвалення додаткового рішення розмір витрат на професійну правничу допомогу - 30000 грн. є завищеним, неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

Таким чином, беручи до уваги заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 - в суді апеляційної інстанції, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених позивачем ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.

З огляду на вищевикладене,колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст.133, 141, 268, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», місцезнаходження: Київська область, місто Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 1/42, офіс 509, ідентифікаційний код 03755348 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 судові витрати на правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 12 липня 2024 року.

Головуючий:

Судді: