Рішення

від 11.04.2024 по справі 144/835/23

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/835/23

Провадження № 2/144/20/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2024 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

секретаря судового засідання - Пігулі А.А.,

за участі : позивача за первісним та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним та відповідач за зустрічним позовом, адвоката Ляховської О.Т.,

відповідача за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним та позивач за зустрічним позовом, адвоката Гуравської В.Ю.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей Теплицької селищної ради Гижко О.Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Службу у справах дітей Теплицької селищної ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та надання дозволу на місце реєстрації дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, Орган опіки та піклування Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та надання дозволу на місце реєстрації дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 серпня 2015 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 в відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 44, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, від спільного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходиться на утриманні та вихованні. Сімейне життя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поступово погіршувалося із-за того, що вони мали різні погляди на життя і тому між нами постійно виникали сварки та непорозуміння і це в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між нами шлюбних відносин. Позивач з відповідачем фактично не проживають з 2022 року, так як відповідач проживає у Польщі з іншим чоловіком, за таких обставин позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам.

Крім того, позивач зазначає, що зареєстрований приватним підприємцем і має доходи в розмірі 9000 грн. щомісячно, інших доходів не має. Відповідачка працює у Польщі і отримує доходи. В якому розмірі вона отримує доходи мені не відомо. Домовленості між позивачем і відповідачем про участь останньої в утриманні в повній мірі дитини рівною мірою, як батьком так і матір`ю не досягнуто. Непрацездатного чоловіка, непрацездатних батьків у відповідача не має, стан здоров`я у неї нормальний, тому просить стягнути з ОСОБА_2 , тому просить стягнути з неї на його користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до повноліття дочки.

Позивач також зазначає, що є власником на житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов, складеного 02.06. 2023 року Службою у справах дітей Теплицької селищної ради малолітня донька ОСОБА_3 проживає разом з ним в будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 працює і має доходи, за місцем проживання характеризуюся позитивно, не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, тому створив усі необхідні умови для проживання дитини, її виховання та всебічного розвитку доньки. Від народження місце проживання доньки ОСОБА_3 ніде не зареєстровано. Матір дочки - ОСОБА_2 проживає з другим чоловіком у Польщі, не цікавиться вихованням дитини, матеріально її не забезпечує, до дитини не довідується, не займається її вихованням, тому ОСОБА_4 просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 та надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою, АДРЕСА_1 без згоди матері ОСОБА_2 .

Представник відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом, адвокат Гуравська В.Ю., подала до суду зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки, відповідно до якої просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя с. Степанівна Гайсинського району Вінницької області, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( РНОКПП НОМЕР_2 ), жительки с. Огіївка Гайсинського району Вінницької області, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 (три тисячі) гривень, яка підлягає індексації, відповідно до закону, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Зустрічна позовна заява обгрунтована тим, що Теплицьким районним судом Вінницької області прийнято до провадження позов ОСОБА_1 до мене, ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання дитини та надання дозволу на місце реєстрації дитини. Позов ОСОБА_4 вважає необґрунтованим, безпідставним, таким, що не відповідає дійсності та вимогам закону. Зазначає, що 08 серпня 2015 року ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , уклали шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій : власті, актовий запис № 44.Станом на сьогодні наш шлюб не розірвано. Проти задоволення позовної вимоги первісного позову про розірвання шлюбу, ОСОБА_2 не заперечує, просить задовольнити її в повному обсязі. Після розірвання шлюбу просить визначити мені прізвище « ОСОБА_5 ». У шлюбі із ОСОБА_1 у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час донька проживає у їх з відповідачем спільному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 не допускає ОСОБА_2 до перебування у вказаному будинку та чинить перешкоди у її вільному спілкуванні з донькою. До цього часу дочка перебувала на їх спільному із відповідачем утриманні. Дитина має більшу прихильність до ОСОБА_2 , ніж до відповідача. ОСОБА_2 відводить доньку школи та забираю зі школи, забезпечую для дитини дозвілля, купує продукти харчування, одяг, взуття, канцелярське приладдя та все, що потрібно для діяльності дитини. Перешкод у спілкуванні відповідача з донькою не чинить. Разом з тим, у період з 21 квітня до 6 серпня цього року ОСОБА_2 перебувала на роботі у Республіці Польща. Ця поїздка була узгоджена з відповідачем. Рішення про мою роботу за кордоном було нашим спільним рішенням в інтересах сім`ї, з метою отримання більшої кількості грошових коштів, в тому числі для продовження ремонту нашого спільного будинку та для того, щоб зібрати доньку до школи. Про жодне розірвання шлюбу в момент коли ОСОБА_2 їхала на роботу (кінець квітня 2023 року) не було й мови. Також позивачем з відповідачем було узгоджено, що в період її перебування на роботі за кордоном, він як батько дитини здійснюватиме догляд за нею.

Від участі у вихованні дитини та від обов`язку з виховання та надання утримання нашій доньці ОСОБА_1 не ухилялася. Протягом перебування в Польщі (кінець квітня-початок серпня цього року) ОСОБА_2 щоденно телефонувала до відповідача, щоб поцікавитися справами їх доньки. Також по телефону спілкувалася з донькою, пересилала гроші на придбання продуктів, іграшок, одягу та взуття. Одразу ж після повернення з роботи, 7 серпня 2023 року, вранці, позивач приїхала додому. Застала доньку одну, замкнену в хаті, без догляду дорослих. Зайшовши в хату, я оглянула кімнати, холодильник, дитячі речі та взуття. В кімнатах панував безлад, дитячі речі чисті та брудні вперемішку були розкидані по кімнаті, в холодильнику не було жодних дитячих продуктів харчування, готової їжі придатної для вживання дитині, також не було. Відповідач, який приїхав додому, стану справ пояснити не зміг. На моє прохання дозволити мені залишитися в нашому спільному будинку, він відповів відмовою та на очах у доньки виштовхав мене з будинку. У зв`язку з цим ОСОБА_2 вимушена повернутися на місце постійного проживання до будинку свої батьків у с. Огіївка Гайсинського району Вінницької області, де зареєстроване її з дочкою місце постійного проживання. Також відповідач не дозволив позивачу забрати доньку до її місця проживання у с. Огіївка, щоб спільно провести час після тривалої розлуки, поспілкуватися, у грубій формі вказавши її, що може дозволити мені спілкуватися з донькою лише в його присутності, тоді коли він скаже і де він скаже. Оскільки самостійно сторони не можуть дійти згоди щодо визначення місця проживання їх дочки, позивач змушена звернутися до суду із цим позовом.

Позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, щодо заявленого зустрічного позову просив суд відмовити в його задоволенні, зазначив, що дитина хоче проживати з ним.

Представник позивачаза первіснимпозовом,відповідача зазустрічним позовом,в судовомузасіданні позовнівимоги первісногопозову підтримавв повномуобсязі,посилаючись наобставини,зазначені упозовній заяві,просив судїх задовольнити.Вказав набезпідставність заявленогозустрічного позову,вважав занеобхідне відмовитив йогозадоволенні,просив прийнятидо увагидоводи,зазначені ниму відзиві.

Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги, а саме щодо позовних вимог про розірвання шлюбу, щодо решти позовних вимог ОСОБА_4 просила суду відмовити в їх задоволенні. Вимоги зустрічного позову підтримала у повному обсязі, посилаючись на зазначені у ньому обставини та просила задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом заперечила щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом, вимоги зустрічного позову підтримала у повному обсязі, посилаючись на зазначені у ньому обставини.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей Теплицької селищної ради ОСОБА_6 , в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, пояснила, що зважаючи на обставини дитині краще проживати з батьком.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала показання суду, що є матір`ю позивача ОСОБА_1 , її син спільно проживав з ОСОБА_2 , в них народилась дочка, жили добре, допоки ОСОБА_2 не поїхала в Польщу на роботу. Дитина проживала з її сином і хоче надалі з ним жити.

Свідок ОСОБА_8 дала показання суду, що є кумою сторін по справі, давно їх знає, знала, що ОСОБА_2 поїхала за кордон, а ОСОБА_1 залишився з дитиною.

Свідок ОСОБА_9 дала показання суду, що є матір`ю ОСОБА_2 , зазначила, що дочка поїхала за кордон, а дитини залишилась з батьком ОСОБА_1 , після повернення дочки із-за кордону дитина змінилась у відношенні до неї, не заперечує ту обставину що дитина хоче проживати з батьком.

Свідок ОСОБА_9 дала показання суду, що є невісткою ОСОБА_2 , зазначила, що ОСОБА_2 приходила до дитини, купувала їй подарунки та необхідні речі.

Заслухавши сторін по справі, свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Службу у справах дітей Теплицької селищної ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та надання дозволу на місце реєстрації дитини підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, Орган опіки та піклування Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки, слід відмовити.

Судом встановлено, що 08 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 44, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 ю

Від спільного шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 .

З матеріалів справи вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подальше існування їхньої сім`ї неможливе. Шлюбні стосунки між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться.

Також встановлено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 не заперечує, щодо позовних вимог про розірвання шлюбу.

Згідно зіст. 24 СК України,шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя відповідно дост. 110 СК України. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно дост.112ч.2СК України -суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2ст. 114 СК України- у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно дост. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що також закріплено вст.141 СК України, та Конвенції про права дитини.

Крім цього слід зауважити, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму правах на спілкування з дитиною, турботі відносно дитини та участі у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»,ст.161СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Враховуючи, що дитина фактичного проживала, проживає та бажає проживати з батьком, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 02.06.2023, відповідно до якого батько дитини, ОСОБА_1 сам виховує дочку, купує їй одяг, взуття, іграшки, канцтовари, піклується про забезпечення дитини якісним харчуванням, слідкує за станом здоров`я, за її навчанням та розвитком та враховуючи висновок виконавчого комітету Теплицької селищної ради Гайсинського району про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини з ним.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дітей не досягнуто, а тому ОСОБА_1 просить стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дітей в розмірі частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до їх повноліття.

Статтею 8ЗУ «Проохорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст.180СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зіст.141СК України - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Відповідно доПостанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Пос тановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбачені ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки, в розмірі частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до їх повноліття, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, оскільки, такий розмір аліментів, є об`єктивним з огляду на обов`язок обох батьків утримувати дитину та відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.Відповідно до ч.1ст. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Вимогами статей6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»визначено обов`язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затвердженихпостановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до п.2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженогонаказом МВС України 22 листопада 2012 року № 1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно-територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно-довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.

Відповідно до п.26 Правил реєстрації місця проживання, затвердженихпостановою КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 2 березня 2016 року № 207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженогонаказом МВС України від 22 листопада 2012 року № 1077(із змінами та доповненнями), реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації з попереднього місця проживання, але якщо батьки дитини, яка не досягла 14 років, проживають за різними адресами, для реєстрації її місця проживання разом з одним із батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Суд, керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зіст.141 СК України, так і зі змісту Конвенції про права дитини, повинен давати оцінку насамперед об`єктивним обставини життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків, і де саме може створити кращі умови для життя дитини.

Як вказує ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_3 , проживає разом з ним, а відповідач у добровільному порядку не бажає надати згоду для реєстрації їх спільної дитини.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, матеріалів справи, враховуючи, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване, дитина ОСОБА_3 постійно проживає з ним, тобто, місце проживання дитини визначене, що є підставою для задоволення заявленого позовних вимог, щодо надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідност. 141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь сплачений ним судовий збір.

При цьому у відповідності дост. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню в користь держави судові витрати в розмірі 1073, 60 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст.12,81,200, 259,263-265,280-282 ЦПК України,113, 150, 155, 160, 161 СК України, ст.8,11,15 Закону України «Про охорону дитинства»,-

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Службу у справах дітей Теплицької селищної ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, визначення місця проживання неповнолітньої дитини та надання дозволу на місце реєстрації дитини- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , зареєстрований 08 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 44.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована в АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки від заробітної плати ( доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.06.2023 і до її повноліття.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою, АДРЕСА_1 без згоди матері ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 3220 грн. 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована в АДРЕСА_2 судові витрати, які складаються з судового збору на користь держави в сумі 1073 грн. 60 коп.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 22.04.2024.

Суддя