Рішення

від 12.04.2024 по справі 161/16183/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16183/21

Провадження № 2/161/246/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шарунович К.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача 2 Кумановського Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу №161/16183/21 за позовною заявою Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Луцької міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, договору та усунення перешкод в користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2021 року Приватне підприємство «Імідж-Інвестмент» (далі позивач, ПП «Імідж-Інвестмент») звернулося в суд з позовом до Луцької міської ради (далі відповідач-1), ОСОБА_2 (далі відповідач-2, ОСОБА_2 ) про визнання недійсним та скасування рішення, договору та усунення перешкод в користуванні власністю.

Позовні вимоги,враховуючи відповідьна відзив,заяви прозміну (доповнення)підстав заявленогопозову,додаткові пояснення,мотивовані тим,що згідно з договором оренди землі від 22.08.2007, укладеного між Луцькою міською радою та ТОВ «Імідж», останнє отримало в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування адміністративних та господарських будівель та споруд, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 111110042, загальною площею 823 кв. м. На вказаній земельній ділянці знаходилося приміщення, яке належало орендарю на праві власності.

Згідно з договором купівлі-продажу від 17.03.2009, укладеного між ТОВ «Імідж» та ПП «Імідж-Інвестмент», останнє придбало нежитлові приміщення: гараж на два бокси /літер В-1/ загальною площею 30,9 кв.м.; будівлю моргу і лабораторій (нежитлове приміщення) /літер Б-2/ загальною площею 301,8 кв.м.

Вказує, що згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 17.03.2015 здійснюється реконструкція будівлі моргу та лабораторій під адміністративні приміщення на АДРЕСА_1 , а рішеннями Луцької міської ради надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на АДРЕСА_1 .

Зазначає, що вказана документація була розроблена, однак, не затверджена в зв`язку з виникненням земельного спору з суміжним землекористувачем, оскільки, в процесі розробки технічної документації стало відомо, що Луцькою міською радою прийнято рішення від 24.03.2021 №9/15 «Про надання громадянину ОСОБА_2 на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування адміністративних та господарських приміщень на АДРЕСА_1 », згідно якого ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 , площею 0,3280 га, кадастровий номер 0710100000:11:111:0071. Після прийняття вказаного рішення, відповідачем ОСОБА_2 встановлено огорожу (паркан) на межі, що відповідає межі між точками «А» та «Б» кадастрового плану земельної ділянки.

Посилається на те, що затверджена конфігурація земельної ділянки для відповідача ОСОБА_2 та встановлення ним паркану в безпосередній близькості, прямо по стіні будівлі позивача, порушують Державні будівельні норми, щодо відстані до межі сусідньої ділянки, що повинна становити не менше як 1,0 м та не дає можливості здійснити завершення робіт з реконструкції фасаду та його утеплення напередодні опалювального сезону, що свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача.

Також, вважає, що затверджена Луцькою міською радою технічна документація, надана ОСОБА_2 , не відповідає вимогам ст. 55 Закону України «Про землеустрій», оскільки не містить усіх необхідних складових передбачених законом, а саме довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території).

Крім того, вказує, що про час та місце закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі позивача не повідомлялося, а тому будь-яких погоджень меж суміжного землекористування зі сторони ПП «Імідж-Інвестмент» не надавалося, а закріплення меж земельної ділянки відбулося без згоди суміжного користувача всупереч вимогам закону, що не було взято до уваги Луцькою міською радою при прийняті оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, просить суд, визнати недійсним та скасувати рішення Луцької міської ради від 24.03.2021 №9/15 «Про надання громадянину ОСОБА_2 на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування адміністративних та господарських приміщень на АДРЕСА_1 »; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Луцькою міською радою та ОСОБА_2 28.04.2021 щодо земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 0710100000:11:111:0071, площею 0,328 га; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ПП «Імідж-Інвестмент» нежитловим приміщенням, реєстраційний номер: 17739754, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу за власний рахунок огорожі (паркану), встановленого по периметру вказаної будівлі, на межі, що відповідає межі між точками «А» та «Б» кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:111:0071 згідно матеріалів технічної документації зі землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі, а також стягнути понесені позивачем судові витрати по справі.

У відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях, відповідач ОСОБА_2 вказує, що є власником ряду об`єктів нерухомого майна, що розташовані по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка кадастровий номер 0710100000:11:111:0071, загальною площею 0,3280 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, була сформована ще попередньому землекористувачу, яким виступала Волинська організація національної спілки художників України, про що був виданий відповідний державний акт про право постійного користування земельною ділянкою від 29.03.2012. На підставі рішення Луцької міської ради від 24.03.2021 №9/15, 28.04.2021 між Луцькою міською радою та ОСОБА_2 був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, строком на 10 років.

Вказує, що на час формування земельної ділянки 0710100000:11:111:0071 попередньому землекористувачу у 2012 році та видачі державного акта про право постійного користування земельною ділянкою, земельна ділянка під будівлею ПП «Імідж-Інвестмент» не була сформована і доказів протилежного позивачем не надано.

Зазначає, що ставши власником будівель і споруд, що знаходяться на вищезазначеній земельній ділянці, він правомірно набув право користування ними в обсязі та на умовах встановлених для попереднього землекористувача, а тому відсутні підстави для припинення права користування в іншій частині чи іншій площі земельної ділянки, ніж йому було надано. Відповідно орган місцевого самоврядування правомірно прийняв рішення, яке оспорює позивач.

Також вказує, що позивачу було надіслано на всі відомі адреси повідомлення про дату та час погодження меж, та оскільки, позивач безпідставно ухилився від погодження таких меж та не підписав акт, то відсутність такого акта погодження меж не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою.

Крім того, щодо невідповідності вимогам законодавства технічної документації із землеустрою, то вважає, що жодних вимог про застосування ДБН «Планування та забудова територій» до Закону України «Про землеустрій» в частині розробки технічної документації із землеустрою, то зазначений закон не містить, а навпаки, ДБН розробляється та відповідно застосовується з врахуванням містобудівної документації, документації землеустрою.

У відзиві на позовну заяву відповідач Луцька міська рада вказує, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру, земельна ділянка 0710100000:11:111:0071, площею 0,3280 га, зареєстрована у системі 29.03.2012. Крім того, рішенням Луцької міської ради від 24.12.2019 №68/51 Волинській організації Національної спілки художників України (попередній землекористувач) припинено право постійного користування даною земельною ділянкою, а рішенням Луцької міської ради від 24.03.2021 №9/15 вказану земельну ділянку надано в користування на умовах оренди ОСОБА_2 . Таким чином, вважає, що підстав для зміни конфігурації сформованої земельної ділянки ще у 2012 році при оформлені договору оренди з ОСОБА_2 не було. Також, зазначає, що при встановленні межових знаків та винесення меж земельної ділянки в натурі, згідно з актом прийомки-передачі межових знаків земельної ділянки на зберігання від 29.05.2020, погодили сусідні землекористувачі, окрім одного суміжного землекористувача, директора ПП «Імідж-Інвестмент» ОСОБА_3 , якому було надіслано лист з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і отриманий ним 25.05.2020. Відтак, вважає, що були дотримані вимоги Інструкції про встановлення меж земельних ділянок в натурі. Щодо порушення, на думку позивача ДБН, вважає, що дієвим способом захисту права, в даному випадку, буде встановлення сервітуту на частину земельної ділянки, шляхом звернення до орендаря або до суду для накладення сервітуту в судовому порядку.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2023 року, яка залишене без змін постановою Волинського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, у задоволені позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2023 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, касаційний суд, в порядку ст.417 ЦПК України, зробив такі вказівки, які є обов`язковими під час нового розгляду:

«Верховний Суд наголошує, що суди спочатку відмовили у долученні та дослідженні доказів, які, на переконання позивача, підтверджують протиправність дій ОСОБА_2 та чинення ним перешкод позивачу у користуванні власністю, зокрема у проведенні ремонтних робіт, та в цих же судових засіданнях відмовили ПП «ІМІДЖ-ІНВЕСТМЕНТ» в задоволенні позову, зокрема, через недоведеність позивачем виконання будь-яких ремонтних (оздоблювальних) робіт фасаду приміщення та наявності будь-яких перешкод з боку ОСОБА_2 , тобто з підстав недоведеності порушення прав позивача суміжним землекористувачем.

З урахуванням наведеного зроблені судами висновки щодо вирішення спору по суті є передчасними, оскільки вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Тож у справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неповноту (зумовлену саме помилковими процесуальними рішеннями цих судів) у з`ясуванні дійсних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, не надали оцінки всім доказам, поданим учасниками справи. Зазначені недоліки не можуть бути усунуті під час касаційного провадження з огляду на повноваження Верховного Суду як суду касаційної інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції потрібно вирішити клопотання про поновлення строку на подання доказів та про їх долучення до справи і дослідження, яке суди необґрунтовано відхилили. Також суд повинен належно дослідити усі зібрані у справі докази, дати їм та аргументам сторін відповідну правову оцінку й ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і згідно з вимогами закону».

Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17.03.2009, укладеного між ТзОВ «Імідж» та ПП «Імідж-Інвестмент», позивач придбав нежитлові приміщення, а саме: гараж на два бокси /літер В-1/ загальною площею 30,9 кв.м. та будівлю моргу і лабораторій (нежитлове приміщення) /літер Б-2/ площею 301,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.33-40)

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 823 кв.м., кадастровий номер 111110042, цільове призначення: для обслуговування адміністративних та господарських будівель та споруд, що згідно договору оренди землі від 22.08.2007, укладеного між ТзОВ «Імідж» та Луцькою міською радою, на праві користування належала попередньому користувачу ТзОВ «Імідж» та, на даний час, знаходиться в користуванні ПП «Імідж-Інвестмент» (т.1 а.с.71-75).

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області №ВЛ 083150760432 від 17.03.2015, позивачем здійснюється реконструкція будівлі моргу та лабораторій (т.1 а.с. 66-68).

Рішенням Луцької міської ради №88/48 від 22.07.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 площею 0,0823 га та зобов`язано розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та подати її на затвердження до міської ради (т.1 а.с.86-87).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 , виготовленої ПП «Луцькземресурс» на замовлення ПП «Імідж-Інвестмент», межі земельної ділянки площею 0,0823 га, проходять по межових знаках згідно до акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання погодженого власником земельної ділянки, суміжними землекористувачами і землевласниками та виконавцем робіт. Заяв та скарг при встановлені та погоджені меж земельної ділянки не надійшло (т.1 а.с.81-112)

В судовому засіданні встановлено, що вищезазначена технічна документація позивача не була затверджена в установленому законом порядку.

В ході розгляду зазначеної справи позивачем 17.06.2022 зареєстровано право власності на адміністративне приміщення Б-3 площею 400,3 кв.м по АДРЕСА_1 шляхом проведення реконструкції приміщення Б-2 (т.2 а.с. 237, 238)

Із матеріалівсправи вбачається,що відповідач ОСОБА_2 набув увласність об`єктинерухомого майна,що розташованів АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2019, укладеного з Волинською організацією національної спілки художників України (т.1 а.с.182-185, 209-213).

Земельна ділянка кадастровий номер 0710100000:11:111:0071, загальною площею 0,3280 га, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать ОСОБА_2 , була сформована попередньому землекористувачу, яким виступала Волинська організація національної спілки художників України, про що останній був виданий відповідний державний акт про право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №039537 від 29.03.2012 (т.1 а.с.69-70).

Таким чином, у зв`язку з переходом права власності на об`єкти нерухомого майна від Волинської організації національної спілки художників України до ОСОБА_2 , рішенням Луцької міської ради від 24.12.2019 №68/51, припинено Волинській організації національної спілки художників України право постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , а рішенням від 26.02.2020 №70/29, надано громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 , площею 0,3280 га (т.2 а.с.134-135).

В подальшому,рішенням Луцькоїміської ради№ 9/15від 24.03.2021(далі оскаржуванерішення)«Про надання громадянину ОСОБА_2 на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування адміністративних та господарських приміщень на АДРЕСА_1 », вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 , площею 0,3280 га, кадастровий номер 0710100000:11:111:0071, для будівництва та обслуговування адміністративних та господарських приміщень; надати ОСОБА_2 земельну ділянку на АДРЕСА_1 , на умовах оренди строком на 10 років з дати укладення договору оренди землі (т.1 а.с.21-23).

28.04.2021 між Луцькою міською територіальною громадою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі (далі оскаржуваний договір), відповідно до якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 0710100000:11:111:0071, яка розташована в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.24-32).

Разом з тим, з висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №8863 від 31.05.2022 (далі висновок судової експертизи), вбачається, що за результатами проведеного дослідження встановлено, що розташування та конфігурація огорожі (паркану), встановленого на межі, що відповідає межі між точками «А» та «Б» кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:111:0071, вимогами ДБН 360-92 та ДБН Б.2.2-12:2019 не регламентується. Об`єкт дослідження, його розташування та конфігурація огорожі (паркану), встановленого на межі, що відповідає межі між точками «А» та «Б» кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:111:0071, відповідає вимогам ДБН 2.2-5:2011; огорожа (паркан) встановлена між точками «А» та «Б» кадастрового плану, таким чином, що не дотримана мінімальна відстань 1,0 м від найбільш виступаючої конструкції стіни приміщення ПП «Імідж-Інвестмент» для здійснення поточного ремонту та для догляду за будівлею про що зазначено у вимогах п. 3.25 ДБН 360-92 та п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 (т.2 а.с. 105-125).

Крім того, з матеріалів справи слідує, що 26 серпня 2022 року ПП «Імідж-Інвестмент» звернулося до УПП у Волинській області із заявою про вчинення адміністративного правопорушення у вигляді блокування проїзду автомобілями до приміщень позивача (т.3 а.с.99-100).

Листом УПП у Волинській області від 28 вересня 2022 року позивачу повідомлено, що 26 вересня 2022 року о 12 год. 41 хв. відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина Т. (відповідач-2 ОСОБА_2 ), який 25 серпня 2022 року о 15 год. 00 хв. керуючи автомобілем Renault Laguna, НОМЕР_1 , здійснив зупинку у місцях, де неможливий зустрічний роз`їзд та об`їзд транспортного засобу, чим порушив п.п.15.9 ПДР та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП (т.3 а.с.101-102).

Відповідач-2 не надав суду доказів оскарження або скасування в судовому порядку відповідної постанови поліцейського про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.

Обставини події, що відбулася 25 серпня 2022 року відображені на наявних у матеріалах справи фототаблицях, з яких вбачається здійснення блокування будівельної техніки, яка використовувалася на замовлення позивача (т.3 а.с.103-104).

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту заявленого позивачем предмету та підстав позову слідує, що позивач вказує на порушення його права на користування своїм майном нежитловим приміщення, у зв`язку із розташування межі сусідньої земельної ділянки, яка надана в користування відповідачу-2, на відстані менше ніж 1 м, що унеможливлює користування нею та порушує існуючі Державні будівельні норми.

Тобто, даний позов слід розглядати, як негаторний.

Переходячи до суті справи суд зазначає, що відповідно до п.п. «г», «е» частини першої статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Отже, землекористування засновується на засадах добросусідства та не може порушувати прав та законних інтересів суміжних землекористувачів.

Суду щоб вирішити цей спір стосовно дотримання правил землекористування необхідно було перевірити та надати відповідь на сукупність наступних запитань по суті спору:

1) Коли побудовані спірні будівлі позивача та відповідача?

2) Чи здійснювалися до них добудови у напрямку один для одного?

3) Чи встановлювалися коли небудь межі земельної ділянки між спірними будівлями?

Для з`ясування хронології забудови та розміщення будівель, які наразі належать позивачу та відповідачу-2, судом було витребувані та досліджені інвентаризаційні справи на всі об`єкти нерухомого майна, які розміщена за адресами АДРЕСА_1 та 33.

З вищенаведених інвентаризаційних справ слідує, шо як будівля моргу та лабораторії Б-2 за адресою АДРЕСА_1 , площею 301,8, кв.м, яке наразі належить позивачу та було ним реконструйоване в приміщення Б-3 площею 400,3 кв.м, шляхом добудови ще одного поверху, без зміни інших геометричних параметрів будівлі, так і приміщення столярного цеху Г-1 за адресою АДРЕСА_1 , площею 100,1 кв.м., яке наразі належить відповідачу-1, були побудовані за радянських часів.

Приміщення столярного цеху Г-1 вперше згадується за матеріалами інвентаризаційної справи, як приміщення пральні Г-1, рік побудови 1952, користувач Обласний венереологічний диспансер. У 1995 році це приміщення значиться як столярний цех, який належить Волинській обласній спілці художників (а.с.22-25 інвентаризаційної справи №59191 на приміщення за адресою АДРЕСА_1 ).

Будівля моргу Б-1 за адресою АДРЕСА_1 , вперше, за матеріалами інвентаризації, згадується у 1960 році, як така що побудована у 1953 році та мала один поверх (інвентаризаційна справа №59192 по АДРЕСА_1 ). Надалі ця будівля згадана у окремій інвентаризаційні справі у 2003 році, як будівля моргу та лабораторії Б-2, вже з адресою АДРЕСА_1 . Будівля має два поверхи та була розширена геометрично. З цього можливо зробити висновок, що в період з 1960 по 2003 роки вказана будівля була перебудована, але геометрично була видовжена в зворотну сторону від будівлі Г-1 (інвентаризаційна справа №59195 за адресою АДРЕСА_1 , будівля «Б-2»).

Тобто, і приміщення позивача, і відповідача-2 були побудовані в один і той самий проміжок часу у 1952-1953 роках, як об`єкти інфраструктури з охорони здоров`я.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах всіх інвентаризаційних справ наявні лише два документи, які б засвідчували схему земельної ділянки у цьому місці.

Першим таким документом є генеральний план (схема) земельної ділянки по АДРЕСА_1 , складена 05 січня 1952 року, на якій ще не відображені приміщення позивача та відповідача-2, адже вони ще не були побудовані (початок інвентаризаційної справи №59191).

Другим таким документом є план земельної ділянки, який був додатком до рішення Луцького міськвиконкому від 07 грудня 2006 року №642-11, та на якому графічно зображені обидві спірні будівлі. При цьому жодної межі між ними не зображено, як і не відображено наявність паркану між ними (а.с.17 інвентаризаційної справи №59194).

З цього слідує, що протягом тривалого проміжку часу, а саме з 1952-1953 років, між спірними будівлями не було встановлено жодної межі, як згідно правовстановлюючих документів, так і шляхом відгородження парканом.

За матеріалами судової справи, вперше така межа формується у березні 2012 року, коли Волинській організації Національної спілки художників України був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 29 березня 2012 року серії ЯЯ №039537, кадастровий номер 0710100000:11:111:0071 (т.1 а.с.208)

Однак з вищенаведеного державного акту не можливо встановити, чи суміжний на той час землекористувач по межі від точки А до точки Б ТОВ «Імідж» ЛТД, погоджував межі такої ділянки, а також на якій саме відстані вона проходила від будівлі, що належала ці особі та наразі належить позивачу.

Відповідач-2 стверджуючи, що на той час ТОВ «Імідж» ЛТД не висловило жодних заперечень стосовно межі земельно ділянки, будь-яких доказів цього суду не надав, зокрема відповідний акт погодження, який є обов`язковою частиною будь-якої технічної документації із землеустрою.

В подальшому, під час виготовлення нової технічної документації із землеустрою, відповідач-2 також не погодив з позивачем. Наявний в матеріалах справи акт прийомки-передачі межових знаків земельної ділянки на зберігання від 29 травня 2020 року погодження позивача не містить (т.1 а.с.169-170).

Наявне в матеріалах справи запрошення на погодження меж земельної ділянки безпосередньо позивачу не адресувалися, а направлялися ОСОБА_4 , який ніколи не був суміжним землекористувачем (т.1 а.с.172-173).

В будь-якому випадку, позивач не висловлював ні явно, ні своїми діями, що він погоджує межі земельної ділянки відповідачу-2.

На переконання суду, відповідач-2, розробляючи технічну документацію із землеустрою спірної ділянки, а відповідач-1, затверджуючи таку документацію та передаючи ділянку в оренду відповідач-2, грубо порушили права та законні інтереси суміжного землекористувача та власника нежитлового приміщення позивача, що виходить з такого.

Так, в ході судового розгляду, за висновком судової експертизи, було встановлено, що огорожа (паркан) встановлена між точками «А» та «Б» кадастрового плану, таким чином, що не дотримана мінімальна відстань 1,0 м від найбільш виступаючої конструкції стіни приміщення ПП «Імідж-Інвестмент» для здійснення поточного ремонту та для догляду за будівлею про що зазначено у вимогах п. 3.25 ДБН 360-92 та п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019.

Відповідач вказаних обставин суду не спростував.

Ці ж обставини вбачаються із візуального огляду судом наявного в матеріалах справи викопіювання з чергового кадастрового плану м. Луцька, з якого видно, що межа земельної ділянки, яка надана в користування відповідачу-2, безпосередньо проходить по стіні будівлі, яке належить позивачу (т.1 а.с.165).

На думку суду, вказане безпосередньо порушує права позивача, як власника об`єкта нерухомого майна, зокрема на обслуговування цієї будівлі.

Факт перешкоджання відповідачем-2 в здійсненні позивачем обслуговування суміжної до ділянки стіни будівлі підтверджується також притягненням його до адміністративної відповідальності за блокування проїзду будівельної техніки позивача (т.3 а.с.101-104).

До того ж, згідно положень ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України, та зважаючи на закріплений у цивільному законодавстві принцип єдності юридичної долі об`єктів нерухомого майна із земельною ділянкою, на якій вони розміщені, позивач, набувши у власність нерухоме майно, вправі розраховувати на отримання у користування земельної ділянки, необхідної не тільки для розміщення цього майна в натурі, але і для його обслуговування.

Наявність грубого порушення ДБН під час встановленні межі сусідньої ділянки унеможливлює для позивача розробити та затвердити власну технічну документацію на земельну ділянку, адже вона також буде суперечити зазначеним вимогам ДБН.

При цьому суд відхиляє доводи відповідачів, що ефективним способом захисту порушеного права позивача могли б бути вимоги про встановлення земельного сервітуту, оскільки спосіб захисту свого порушеного права обирає сам позивач. До того ж встановлення сервітуту остаточно не вирішило б наявний земельний спір між сторонами, адже це все одно не дозволило б позивачу розробити технічну документацію на свою ділянку, яка б також порушувала вимоги ДБН в частині відстані від стіни будівлі до межі ділянки.

Оскільки позивач не бажає ініціювати встановлення земельного сервітуту, ніколи не погоджував межу земельної ділянки, яка надана у користуванні відповідачу-2, цей земельний спір можливо вирішити шляхом визнання недійсними рішення відповідача про затвердження технічної документації та надання ділянки в оренду відповідачу-2, а також відповідний договір оренди, як такі, що порушують вимоги законодавства із землеустрою, Державні будівельні норми, а також права та законні інтереси суміжного землекористувача.

Такий спосіб захисту порушеного права буде ефективним, оскільки остаточно вирішить земельний спір між сторонами та дозволить їм обом розробити і затвердити технічну документацію із землеустрою, яка відповідатиме вимогам закону, та дозволить їм обом належним чином користуватися та обслуговувати власні будівлі. З наведених вище мотивів позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Луцької міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, договору та усунення перешкод в користуванні власністю, - задовольнити повністю.

Визнати недійним та скасувати рішення Луцької міської ради від 24.03.2021 №9/15 «Про надання громадянину ОСОБА_2 на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування адміністративних та господарських приміщень на АДРЕСА_1 ».

Визнати недійсним договір оренди землі від 28.04.2021, укладений між Луцькою міською територіальною громадою та ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ПП «Імідж-Інвестмент» нежитловим приміщенням р. №17739754 за адресою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу за власний рахунок огорожі (паркану), встановленого по периметру вказаної будівлі на межі між точками «А» та «Б» земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:11:111:0071, відповідно до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство «Імідж-Інвестмент», код ЄДРПОУ - 36394921, адреса місцезнаходження: 43018, м. Луцьк, пров. 1-й Малоомелянівський, буд 13.

Відповідачі: Луцька міська рада, код ЄДРПОУ - 34745204, адреса місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19.

ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено

та підписано 25.04.2024.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк