Ухвала

від 26.04.2024 по справі 705/3548/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3548/23

1-кп/705/614/24

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

26 квітня 2024 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Умань клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 ..В клопотанні посилається на те, що ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2023 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 28.05.2023. 03.04.2023 у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 було звільнено з-під варти та покладено на нього відповідні обов`язки. ОСОБА_5 під час досудового розслідування активно сприяє у розкритті кримінального правопорушення та співпрацює з уповноваженими особами органу досудового розслідування. Відповідно до характеристики ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей. Відповідно до службової характеристики ОСОБА_5 характеризується позитивно. В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначає, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений на основі суворості можливого вироку. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками, тощо. Також вказує, що частина свідків, на покази яких посилався орган досудового розслідування при обранні запобіжного заходу були понятими при проведенні слідчих дій та не можуть повідомити про обставини вчинення злочину. При цьому, покази свідка ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10 є ідентичними, інша частина свідків, були допитані без примусу, тому не можна вважати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 будуть впливати на свідків та потерпілого у кримінальному проваджені. На підставі вищевикладеного, зважаючи на відсутність судимостей, позитивну репутацію, майновий стан, вік та стан здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків, дотримання умов раніше застосованого запобіжного заходу, виконання всіх обов`язків, покладених на ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, вважає, що ризики визначені відповідно до п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні. Тому просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід із застави на домашній арешт в нічний період доби з 22:00 год. по 05:00 год.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор в підготовчому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що на даний час поведінка ОСОБА_5 є належною, так як відносно нього обрано правильний запобіжний захід. Обґрунтованість саме такого запобіжного заходу перевірялася судами та було встановлено, що саме такий запобіжний захід є доцільним. Підстав для зміни запобіжного заходу немає, а тому просить відмовити в задоволенні клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 , в підготовчому судовому засіданні підтримали зазначене клопотання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчогосудді Уманськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 01.04.2023задоволено клопотанняслідчого прообрання запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 ..Одночасно,даною ухвалоюбуло визначенорозмір заставив сумі268400гривень тазазначено,що напідозрюваного ОСОБА_5 покладаються обов`язкиу разівнесення застави.Визначений розмірзастави всумі 268400гривень за ОСОБА_5 внесло 03.04.2023ГТОВ «Олімпійське»та підозрюваний був звільнений з-під варти.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як передбачено ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Обґрунтованість підозри обвинуваченому у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування та таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При констатації продовження існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, суд виходить із комплексу обставин (тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується особа, соціальний статус, обставини кримінального провадження, наявності у підозрюваного фінансової можливості тривалий час перебувати в умовах розшуку).

Крім того, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

На переконання суду, наведені захисником доводи жодним чином не дають підстав для висновку про відсутність існування ризику незаконного впливу на свідків чи потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Також суд вважає недоведеним зникнення чи послаблення ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню, враховуючи особливість імовірного злочину та його вчинення.

Разом з цим наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, перебування у нього на утриманні малолітніх дітей та відсутність судимостей, на думку суду не зменшує суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та не виключають наявних ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

На думкусуду ні сторона захисту, ні обвинувачений не довели про необхідність зміни запобіжного заходу.

При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст. 23 та ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому суд вбачає реальним існування заявлених прокурором ризиків, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 182, 177, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1