Вирок
від 23.04.2024 по справі 199/5692/18
АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5692/18

(1-кп/199/6/24)

ВИРОК

іменем України

23.04.2024 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018040000000548 від 08.06.2018 відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна середня, неодруженого, працюючого водієм в ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується згідно зміненого обвинувального акта від 17.08.2020 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції Закону від 24.09.2008),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 ,

представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 ) 08.06.2018 приблизно о 08 годині 55 хвилин, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Дарина Авто», керуючи технічно справним автомобілем «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва по реєстрацію НОМЕР_2 від 02.02.2017 належить ОСОБА_9 , здійснював рух по лівій смузі для руху АДРЕСА_2 , з боку вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанського.

В цей же час в попутному напрямку по лівій смузі для руху попереду автомобіля «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався невстановлений автомобіль «Daewoo Lanos» під керуванням невстановленого водія, який в процесі руху, наблизившись до перехрестя пр. Мануйлівського з вул. Маріупольською, зупинився з увімкненим показником повороту ліворуч, щоб надати перевагу в русі зустрічному транспорту. В свою чергу, водій автомобіля ОСОБА_2 також зупинив керований ним автомобіль «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_3 , перед задньою частиною автомобіля «Daewoo Lanos».

Далі водій ОСОБА_2 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, відновив рух транспортного засобу, разом з цим змінив напрямок руху праворуч, об`їжджаючи нерухомий автомобіль «Daewoo Lanos», виїхав в крайню праву смугу руху та, рухаючись у межах нерегульованого пішохідного переходу в зоні дії дорожнього знаку 5.35.1 «Пішохідний перехід», скоїв наїзд передньою правою частиною автомобіля з послідуючим переїздом задніми колесами на пішохода ОСОБА_10 (надалі ОСОБА_10 ), яка в цей час перетинала проїзну частину пр. Мануйлівського у межах нерегульованого перехрестя справа на ліво по ходу руху водія ОСОБА_2 та під час поновлення руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 знаходилася на смузі його руху, тобто на крайній правій смузі руху пр. Мануйлівського.

Своїми діями водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла (забиті рани в лівій ділянці та біля зовнішнього краю лівої надбрівної дуги; садна в проекції лівої вилиці, на підборідді по центру з розповсюдженням ліворуч, на зовнішній поверхні правого плеча у нижній третині, на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя у верхній половині, на тильній поверхні правої кисті в проекції основ 3, 4, 5-го пальців, на тильній поверхні лівої кисті на межі із зап`ястковим, в проекції крила лівої здухвинної кістки по передній пахвовій лінії, на передній поверхні правого стегна у нижній третині, на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у нижній половині переривчастого характеру у вигляді 4-х неправильних прямокутників, розташованих практично по одній вертикальній лінії (відбиток протектора), на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки у нижній третині, на тильній поверхні правої стопи з переходом на її внутрішню поверхню та внутрішню поверхню у нижній третині правої гомілки; 2 вдавлених переломи склепіння черепу (ліворуч в лобно-тім`яна-скроневій ділянці та праворуч в скронево-тім`яна-потиличній ділянці) з розповсюдженням на основу черепу в ділянці передньої черепної ямки та правої половини середньої черепної ямки, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою, поперечні переломи 9, 10-го ребер праворуч, між біляхребтовою та лопатковою лініями, без ушкодження пристінкової плеври; підшкірні крововиливи з кишенеподібним відшаруванням шкіряних покривів у проекції крижі, у проекції вищевказаного садна на правому плечі та по передньо-зовнішній поверхні правої нижньої кінцівки на всьому протязі від тазу до стопи з розмізченням підшкірно-жирової клітковини; поперечний перелом правої малогомілкової кістки по внутрішній поверхні у ділянці сполучення з голівкою великогомілкової кістки; косопоперечний гвинтоподібний багатоуламковий перелом правої стегнової кістки у верхній третині у вертлюжній ділянці; неповний розрив лівого крижово-здухвинного сполучення у нижній половинні; розрив лонного зчленування; перелом кісток тазу праворуч; розрив правої частки печінки, крововиливи у прикореневих ділянках легень та у зв`язковий апарат печінки.

Смерть ОСОБА_10 настала 08.06.2018 приблизно о 08 годині 55 хвилин у м. Дніпро на нерегульованому перехресті пр. Мануйлівського та вул. Маріупольської, тобто на місці дорожньо-транспортної пригоди, від сумісної тупої травми тіла у вигляді: численних переломів кісток черепа, тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України (в редакції Закону від 24.09.2008), як такі, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Допитавши в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_2 , потерпілих, свідків, судових експертів, дослідивши письмові докази та речові докази (відеозаписи слідчих дій), суд дійшов висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння при вищевикладених обставинах.

Так, на початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 заявляв, що він визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та щиро кається. ОСОБА_2 показав суду, що він працював в компанії «ДАРИНА-АВТО», де за ним був закріплений мікроавтобус « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 08.06.2018 для цього автомобіля було не багато роботи, а тому у нього був вільний час, у який він міг займається підробітками, тобто сам знаходити вантажі та займатися їх доставкою містом, закупкою будівельних матеріалів. У той день приблизно о 08:00 на початку 09:00 години у керівника «ДАРИНА-АВТО» він попросив вантажний автомобіль «Renault Premium» для своїх потреб, на що керівник відповіла: спочатку треба зробити вантажне перевезення по роботі, після чого він може взяти дане авто у своє користування до вечора. Тому він їхав на цьому автомобілі на завантаження в бік вул. Маршала Малиновського до прокатного заводу, проте не доїхав, оскільки на пр. Воронцова трапилась дорожньо-транспортна пригода. У день ДТП він почував себе добре, перед цим відпочив. ДТП сталася на пр. Воронцова, не доїжджаючи одного кварталу до міської лікарні, на нерегульованому перехресті, оскільки світлофор на ньому не працював. На дорозі також була відсутня розмітка, оскільки щойно на неї поклали новий асфальт, через що розмітки, яка би визначала межі пішохідного переходу не було. Він рухався в бік пр. ім. «Газети Правда» в лівій смузі руху, оскільки в праві смузі перебував тролейбус, з якого виходили пасажири. Перед ним здійснював рух автомобіль «Ланос» типу пікап, який, доїхавши до перехрестя, увімкнув показник лівого повороту та зупинився. Він зупинився за ним, майже на середині перехрестя. Тролейбус, що стояв у правій смузі, почав рух. Переконавшись, що права смуга вільна та він нікому не заважає, вирішив об`їхати через праву смугу автомобіль «Ланос», а тому подивився у три праві дзеркала: 1) звичайне: показує вздовж борту, 2) верхнє дзеркало сферичне: показує більшу зону і 3) дзеркало: показує те, що знаходиться в 1,5 м від кабіни униз. В усіх трьох дзеркалах він нікого не побачив, крім тих людей, які стояли на зупинці. Після того, як він увімкнув правий покажчик повороту, почав перестроюватися, проте до кінця не закінчив свій маневр, оскільки навіть не переключившись передачу на другу, почув, що заднім колесом на щось наїхав, ззаду почув сигнал і зупинився, включив аварійну сигналізацію, вийшов та побачив, що наїхав на жінку.

Обвинувачений ОСОБА_2 показав, що він не бачив загиблу, яка переходила дорогу, проте бачив зупинку громадського транспорту та бачив дорожній знак «Пішохідний перехід», але на момент здійснення маневру передня частина його автомобіля вже була на перехресті, за знаком, а тому він впевнився, що на відстані 1,5 м від автомобіля не має жодної особи і лише після цього він увімкнув поворот і почав перестроюватися у праву смугу руху.

Обвинувачений ОСОБА_2 показав, що станом на дату дорожньо-транспортної пригоди він мав непогашену судимість, оскільки за вироком суду не сплатив штраф, його стаж керування транспортними засобами складав 10 років, з яких 6 років він керував вантажними автомобілями вагою до 10 тон. Він один раз потрапляв у ДТП, його також притягували до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

За наслідком зміни 17.08.2020 прокурором обвинувального акта обвинувачений ОСОБА_2 показав суду, що він не визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відмовившись надати покази по суті зміненого обвинувального акта.

У той же час в судовому засіданні, яке відбулося 14.09.2023, обвинувачений ОСОБА_2 показав суду, що вантажний автомобіль, який було використано слідчим під час слідчого експерименту, проведеного за ухвалою суду, за своїми технічними характеристиками відрізнявся від вантажного автомобіля учасника ДТП, не дивлячись на те, що вони однієї моделі та марки. Зокрема, його автомобіль був 2005 року випуску, а автомобіль, який було залучено під час проведення слідчого експерименту, був 2008-2009 року випуску, мав інший кут огляду зі сторони водія, оскільки торпеда зроблена трохи нижче, кабіна водія теж відрізняється посадкою водія і розташуванням дзеркал, це був автомобіль тягач, у якого також інші дзеркала великі, що призначені для напівпричепів, тому оглядовість відрізняється від його автомобіля, на якому він працював.

Під час виступу у судових дебатах ОСОБА_2 заявив про те, що оглядовість йому була частково перекрита тролейбусом, який рухався у правій смузі та зупинився на зупинці. ОСОБА_2 зауважив, що автобус і тролейбус потрібно обходити ззаду, а трамвай спереду, оскільки у автобуса і тролейбуса спереду є так звана «сліпа» зона для водія, тобто він не бачить людину перед своїм транспортним засобом і під час переходу спереду можна потрапити під колеса автомобіля, що проїжджає повз, а, йдучи ззаду, пішохід вільно проглядається іншими водіями і вони можуть вчасно зреагувати на нового учасника руху. Тому йому логічно було очікувати появи пішоходів позаду тролейбуса. Але, оскільки позаду тролейбуса жодного руху не відбувалося, він продовжив рух у своїй лівій смузі руху та фактично порівнявся з тролейбусом і зупинився позаду автомобіля «Ланос», якій зробив зупинку з увімкненим лівим поворотом, надаючи перевагу транспортним засобам, що рухались у зустрічному напрямку. Коли тролейбус відновив свій рух і права смуга звільнилася, з метою запобігти створенню затору, оскільки « ОСОБА_11 » все ще стояв попереду, він вирішив перестроїтись в праву смугу і продовжити рух. У межах оглядовості він оцінив обстановку і ні попереду автомобіля, ні в дзеркалах заднього виду не було нікого/нічого, що створювало би небезпеку для руху, ніщо не заважало йому рухатися далі, він відновив рух. Коли він вже майже завершив маневр і вирівняв автомобіль уздовж правої смуги, відчув якийсь неприродний стрибок підвіски задніх коліс, зупинив автомобіль, щоб з`ясувати що сталося. Вийшов і побачив постраждалу, до якої вже підійшли люди. Довжина керованого ним автомобіля приблизно 9,5 м., вага 9,4 тони, тому, якщо співвідносити за розмірами автомобіль і ту ділянку дороги, на якій сталася ДТП, то автомобіль більший за саме перехрестя. Автомобіль, маючи такі параметри, не може миттєво після повної зупинки зрушити з місця і так само набрати швидкість миттєво не може. Він не рухався на небезпечній швидкості, яка б тим чи іншим чином могла впливати на його дії і на безпеку руху. Відновлював рух після повної зупинки і небезпеку для продовження руху могла становити лише наявність пішохода на проїзній частині. Відповідно до початку маневру він переконався, що в межах оглядовості (вітрове скло, бокове скло, дзеркала заднього виду) на проїзній частині нікого немає (і це також зафіксовано камерою відеореєстратора). Просив врахувати, що подія сталася в літній період часу, коли збільшується кількість вразливих учасників дорожнього руху (велосипедисти, мотоциклісти, скутеристи, яких може бути не видно при звичайному налаштуванні дзеркал заднього виду). Тому на літній період він налаштовував дзеркала таким чином, щоб було повністю видно нижню частину автомобіля і частину дороги, що прилягає до неї. Таким чином, він впевнився, що проїзна частина вільна і загрози для руху немає. Дорожня обстановка дозволяла почати маневр, що він і зробив. Відповідно він не порушив вимоги п. 10.1 правил дорожнього руху, в чому його звинувачують.

Вважає, що досудове розслідування проведено неповно, не об`єктивно та упереджено. Не було враховано та досліджено докази (відеозапис з відеореєстратора), хоча носій з реєстратора з записом було вилучено слідчим безпосередньо на місці події та долучено до матеріалів. Не було досліджено відеозапис з камери спостереження торгівельного закладу, який знаходився в межах місця події. Не було проведено експертних досліджень відеозаписів. Не правильно складено схему до протоколу огляду місця ДТП, в якій деякі виміри і пропорції не відповідають реальним розмірам і відстаням. Не було також заміряно габаритні параметри автомобіля, які є важливими, як для досудового слідства, так і для подальших експертних досліджень. Не обстежено належним чином автомобіль на наявність слідової інформації (слід було виявлено на кузові, вже при постановці на штраф-майданчик, але в жодному документі це не було зафіксовано). Не було знято показів з тахографа, що дозволило би дослідити режим роботи автомобіля в момент ДТП. Сам автомобіль, до того ж, у подальшому, не був збережений, як речовий доказ, що вже під час судового слідства завадило використати його у слідчих експериментах та експертизах. Внаслідок того, що автомобіль, одночасно перебуваючи під арештом був двічі відчужений, у слідчих експериментах було задіяно інші автомобілі, що відрізнялись як габаритними, так і іншими технічними та конструктивними параметрами (зокрема, конструкцією кабіни та кузова, що зумовлювало іншу фізику руху, інші вихідні дані під час проведення слідчого експерименту), що, зрештою, позбавило судове слідство змоги дослідити наявність сліпих зон, наявність обмеженої оглядовості, точно та достовірно встановити механізм ДТП, з`ясувати істинну його причину і, головне, чи була в тому його вина. Частково відеозаписи були досліджені під час судового слідства, але в проведенні відеотехнічної експертизи судом було відмовлено. Так само суд відмовив у проведенні слідчого експерименту за участю саме автомобіля учасника ДТП, позбавивши можливості дослідити справжню оглядовість з місця водія і шляхом щосекундного розведення автомобіля і статиста на вихідні позиції, встановити механізм первинного контакту і з`ясувати, яким же чином потерпіла опинилася під колесами і які саме його дії стали тому причиною.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що загибла ОСОБА_10 його дружина. За наслідком судового розгляду вважав необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 суворе покарання у виді реального позбавлення волі, зважаючи на поведінку обвинуваченого після ДТП та відсутність з його боку дійсного каяття у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що загибла ОСОБА_10 його донька. Коли він дізнався про дорожньо-транспортну пригоду, відразу прибув на місце події, оскільки працював поряд сторожем у лікарні № 9. На місці події побачив автомобіль, поряд з ним водія, адвоката, був слідчий, який малював схему місця ДТП. З моменту ДТП ані обвинувачений, ані фірма, в якій він працював, до їх родини з метою відшкодування завданої шкоди через смерть доньки не зверталися.

Свідок ОСОБА_13 , будучи допитаним в судовому засіданні показав, що 08.06.2018 о 08:55 годині він вийшов з тролейбуса, який рухався в напрямку пр. ім. «Газети Правда», на зупинці вул. Маріупольська. З ним разом із тролейбуса вийшла жінка, яку, як він дізнався пізніше, звали ОСОБА_14 . На перехресті був автомобільний затор, стояло декілька автомобілів, які не рухались. Він залишився в районі зупинки, а загибла пішла вперед в район пішохідної «зебри», де стояв великий вантажний автомобіль. Жінка підійшла до пішохідного переходу, майже впритул до передньої частини кабіни цього автомобіля, стала ногою на пішохідний перехід, зробила ще один крок та опинилась перед кабіною автомобіля. В цей час вантажний автомобіль почав рух і він почув глухий стук. Встиг помітити, що жінка перед наїздом виставила руку, намагаючись, начебто, відштовхнути автомобіль від себе. Коли все відбулось, автомобіль зупинився в метрах 10 від місця, де стояла раніше жінка, яка лежала на асфальті мертва. До неї почали бігти люди, а він пішов додому. Через деякий час він побачив на цій зупинці оголошення про пошук свідків ДТП, зв`язався з чоловіком та розповів все, що бачив. Також він брав участь у слідчому експерименті, де відтворив детально все, що бачив із зазначенням відстані.

Свідок зазначив, що на цьому перехресті є пішохідний перехід та знаки з двох боків. Під час ДТП світлофор не працював, але знак був. Наїзд на пішохода відбувся в крайній правій смузі. Коли загибла переходила проїзну частину, пішохідний перехід був зайнятий транспортом, всі автомобілі стояли, а тому вона йшла впевнено, оскільки вантажний автомобіль також не рухався, стояв на пішохідному переході і вона могла бути впевнена, що він там і буде стояти. До моменту наїзду на загиблу вона зробила декілька кроків, другий крок коли була вже перед автомобілем, в зоні ближче до його пасажирського сидіння.

Крім того, свідок ОСОБА_13 , за наслідком його повторного допиту за клопотанням сторони захисту, підтвердив свої покази, надані суду та зазначив, що він є адвокатом і його спеціалізація кримінальні справи. Свідок підтвердив, що загибла спочатку йшла у напрямку пішохідного переходу, практично на якому знаходився вантажний автомобіль і, коли вона зрівнялася з автомобілем з правої його сторони, він почув характерний звук газування. В цей момент жінка вже стояла перед бампером машини. ДТП відбулося на пішохідному переході, який він добре знає, бо живе поряд тривалий час. Під час первісного допиту він повідомив суду, що на дорозі була пішохідна «зебра», але він міг помилитися, асоціюючи «зебру» зі словом пішохідний перехід. Він упевнений, що вантажний автомобіль стояв на пішохідному переході, оскільки вважає, що зона пішохідного переходу визначалася зоною між відповідними дорожніми знаками. Коли відбувся наїзд на жінку люди, які були на протилежній частині вулиці біля кіосків, почали свистіти та кричати.

Свідок ОСОБА_13 заперечив версію сторони захисту про те, що вантажний автомобіль міг скоїти наїзд на жінку своєю боковою частиною, тому що він перебував поряд і він би це побачив. Бокового наїзду не було. Свідок підтвердив, що в момент виходу пішохода на проїзну частину з бордюру вантажний автомобіль стояв.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.07.2018 зі схемою та фото-таблицею до нього слідує, що свідок ОСОБА_13 відтворив обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08.06.2018, зокрема вказав як саме відносно меж проїзної частини стояв вантажний автомобіль до відновлення свого руху та зміни напрямку руху праворуч. В ході замірів було встановлено, що вантажний автомобіль стояв на відстані 3,30 метра від правого краю проїзної частини пр. Мануйлівський. Свідок ОСОБА_13 вказав місце наїзду на пішохода жінку. В ході замірів встановлено, що місце наїзду на пішохода жінку знаходиться на відстані 2,70 метри від правого краю та 3,0 метри до ближньої границі перехрестя. Свідок ОСОБА_13 вказав темп руху пішохода та в ході замірів встановлено, що відстань 2,70 метри пішохід долав за час: t1=2.2 с, t2=2.0 с, t3=2.2 с. Свідок ОСОБА_13 зазначив, що в момент відновлення руху вантажного автомобіля та зміни його напрямку руху пішохід жінка вже перебувала на нерегульованому пішохідному переході.

Будучи допитаним у судовому засіданні, свідок ОСОБА_15 показав, що зранку 08.06.2018 він рухався на автомобілі «Фіат Добло» по пр. Воронцова в напрямку пр. ім. «Газети Правда». На перехресті вулиць в зоні зупинки громадського транспорту зупинився тролейбус. Він зупинився, перед ним стояв вантажний автомобіль «Рено» з жовтою кабіною. Весь рух зупинився, всі чекали можливість роз`їхатися на перехресті. Тролейбус закінчив висадку/посадку пасажирів та рушив з місця, вони залишились в лівій смузі. В цей момент водій вантажного автомобіля «Рено», який стояв перед ним, почав здійснювати дуже повільно та плавно перестроювання з лівого ряду в правий, із ціллю об`їхати автомобіль «Ланос» із увімкнутим лівим покажчиком повороту, який стояв перед майже на перехресті, не виїжджаючи за його середину. Для себе він відмітив, що він особисто не бачив людей, які виходили з тролейбуса на зупинці, проте бачив ноги цих людей пари ніг: одна пара ніг залишилася на тротуарі, на обочині, а другу пару ніг не побачив. Для себе відмітив, що це не збіг було 4 ноги, а стало 2. В цей момент вантажний автомобіль «Рено» плавно рухався на дуже малій швидкості і він відповідно почав рух за ним. В цей момент із-під заднього мосту вантажного автомобіля перед його автомобілем на проїзну частину вивалилось тіло молодої жінки. Він зупинився, включив аварійку, нажав клаксон, щоб привернути увагу водія вантажного автомобіля «Рено», який їхав попереду, через що водій «Рено» зупинився.

Свідок ОСОБА_15 зазначив, що на перехресті були дорожні знаки, що попереджають про пішохідний перехід, був світлофор, який на момент події не працював, проте не було розмітки пішохідного переходу, яка з`явилася через декілька тижнів. Тому, він як водій виходив з того, що згідно Правил дорожнього руху у разі наявності дорожнього знаку «Пішохідний перехід» та відсутності розмітки, пішохід зобов`язаний переходити перехрестя в зоні перехрестя по його краю. Знаючи місце наїзду на жінку, вважає, що вона переходила проїзну частину згідно Правил дорожнього руху.

Свідок ОСОБА_15 зазначив, що, оцінивши складність дорожньої ситуації, те, що легковий автомобіль «Ланос» ще стояв на перехресті у лівій смузі, він би на місці водія вантажного автомобіля «Рено» не робив перестроювання у праву смугу. Коли вантажний автомобіль «Рено» почав перестроювання і плавно збільшувати хід руху, він вже не бачив однієї пари ніг на узбіччі дороги.

Допитана в суді свідок ОСОБА_16 показала, що на магазині, де вона працює, є система відеоспостереження. Відеозапис моменту ДТП був добровільно наданий співробітникам поліції. Переглядаючи цей відеозапис, вона бачила, що жінка, яку збили на перехресті вул. Маріупольська та пр. Воронцова, вийшла з тролейбуса та переходила дорогу. Перед цим стояв тролейбус, невелике авто, фура та попереду неї авто білого кольору, яка перевозить очищену воду і яка повертала наліво на перехресті. Перед тим як переходити дорогу дівчина пропустила тролейбус, який поїхав і вона пішла.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.06.2018 зі схемою та фото-таблицею до нього слідує, що в місті Дніпрі на пр. Мануйлівський в районі перехрестя з вул. Маріупольська сталася дорожньо-транспортна пригода: наїзд на пішохода.

Напрямок проведення огляду: від вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанського.

Орієнтир для проведення вимірів: бордюрний камінь.

Місце дорожньо-транспортної пригоди розташоване на регульованому перехресті з горизонтальною ділянкою дороги, з асфальтно-бетонним покриттям, яке на момент огляду сухе та чисте, нерівності та пошкодження на ньому відсутні.

Дорожнє покриття загальною шириною 12,70 м. Рух здійснюється в двох напрямках, з наявністю 2 смуг для руху в кожному напрямку.

Дорожня розмітка відсутня.

До проїзної частини примикають: праворуч та ліворуч: бордюрний камінь.

Далі за тротуаром узбіччя праворуч та ліворуч розташовані будівлі міського типу.

Спосіб регулювання руху на цій ділянці: регулюється світлофором, який на момент ДТП не працює.

Дорожні знаки згідно дислокації: 2.3 (Головна дорога); 5.35.1 (Пішохідний перехід); 5.62 (Місце зупинки).

Умови освітленості на даній ділянці шляху: світла пора доби.

Наявність приладів відеоспостереження на місці ДТП та за напрямками руху: АДРЕСА_3 .

Загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія: не обмежена.

Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч: не обмежують.

Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів (транспортних засобів, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду: не переміщувалось.

На місці пригоди розташований транспортний засіб «Рено», н.з. НОМЕР_1 , який має тріщинки на передній решітці радіатора. На момент огляду транспортний засіб без завантаження. Колеса і шини: тиск присутній.

Сліди шин: відсутні.

Наявність слідів контактної взаємодії особи з навколишніми об`єктами, предметами: згідно схеми п. 2 на дорожньому покритті сліди рідини бурого кольору.

Відомості про труп: труп жінки знаходиться в автомобілі карети швидкої медичної допомоги, борт № 234. На жінці наступний одяг: футболка чорного кольору, джинси синього кольору, на руці браслет з металу білого кольору на лівій руці, на правій руці на пальці кільце з металу жовтого кольору, сережки з металу жовтого кольору. Явні тілесні ушкодження на голові, правій нозі.

Вилучені речі і документи: автомобіль «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 поміщено до майданчика тимчасового утримання; цифровий носій «Apacer 32 GB» - приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Під час огляду місця події було застосовано: фотоапарат Canon та масштабну лінійку 50 м.

На підставі заяви ОСОБА_16 до матеріалів кримінального провадження долучено відеозапис з камери відеоспостереження, встановленої на будинку АДРЕСА_3 , на носії інформації CD-R фірми «Nanotex», 700 mb/90 min, який постановою слідчого від 08.06.2018 визнано речовим доказом та оглянуто згідно протоколу огляду відеозапису від 08.06.2018.

Зокрема, слідчий оглянув носій інформації CD-R фірми «Nanotex», 700 mb/90 min.

При встановлені диску до ноутбука марки «ASUS K53S», зафіксовано файл: «HCVR_ch6_main_20180608075230_20180608080000».

При відкриті файлу « НОМЕР_4 » вмикається відеозапис 08-06-2018 07:52:30.

На початку запису 08-06-2018 07:52:30 видно проїзну частину АДРЕСА_2 , по якому рухаються легкові та вантажні автомобілі.

Проїзна частина суха та чиста, погода сонячна, видимість та оглядовість не обмежена.

08-06-2018 07:52:30 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль білого кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:31 легковий автомобіль білого кольору покидає об`єктив камери відеоспостереження.

08-06-2018 07:52:31 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль темного кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:33 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль сірого кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:35 легкові автомобілі темного та сірого кольору покидають об`єктив камери відеоспостереження.

08-06-2018 07:52:35 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль темного кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:36 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль сірого кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:36 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється мікроавтобус жовтого кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанського, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:38 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль темного кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:39 легкові автомобілі темного та сірого кольору покидають об`єктив камери відеоспостереження.

08-06-2018 07:52:39 мікроавтобус жовтого кольору покидає об`єктив камери відеоспостереження.

08-06-2018 07:52:39 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється вантажний автомобіль зеленого кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:38 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль сірого кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:45 легковий автомобіль сірого кольору покидає об`єктив камери відеоспостереження.

08-06-2018 07:52:47 в об`єктиві камери відеоспостереження з`являється легковий автомобіль сірого кольору, який рухається по пр. Мануйлівському з боку пр. Слобожанського в напрямку вул. Каруни, м. Дніпро.

08-06-2018 07:52:50 легковий автомобіль сірого кольору покидає об`єктив камери відеоспостереження.

08-06-2018 07:52:53 по 08-06-2018 07:54:51 по пр. Мануйлівському в обидва боки здійснюється рух транспортних засобів.

08-06-2018 07:54:51 в об`єктиві камери відеоспостереження, а саме в верхньому лівому кутку з`являється тролейбус, котрий рухався по пр. Мануйлівському з боку вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанського м. Дніпро, даний тролейбус зупинився на зупинці громадського транспорту в районі перехрестя пр. Мануйлівського та вул. Маріупольської м. Дніпро.

08-06-2018 07:54:59 з тролейбусу, котрий зупинився на зупинці громадського транспорту, вийшли пасажири.

08-06-2018 07:55:05 на перехресті пр. Мануйлівському та вул. Маріупольської в лівій смузі для руху зупинився легковий автомобіль «Daewoo Lanos» пікап, а позаду нього також в лівій смузі для руху зупинився вантажний автомобіль жовтого кольору, котрий рухався за автомобілем «Daewoo Lanos» пікап з боку вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанського м. Дніпро.

08-06-201807:55:10на проїзнучастину пр.Мануйлівського м.Дніпро вийшовпішохід,одягнутий втемний одягта рухаєтьсяз лівана правоза напрямкомоб`єктиву камеривідеоспостереження,а такожв цеймомент тролейбус рухається по пр. Мануйлівському в напрямку пр. Слобожанського та, коли тролейбус проїхав повз пішохода, одягнутого в темний одяг, то пішохід почала рухатися по проїзній частині. Легковий автомобіль «Daewoo Lanos» пікап стоїть нерухомо на перехресті з увімкненим показником повороту ліворуч та позаду нього стоїть нерухомо вантажний автомобіль жовтого кольору.

08-06-2018 07:55:12 вантажний автомобіль жовтого кольору відновлює свій рух, при цьому змінюючи свій напрямок руху праворуч.

08-06-2018 07:55:15 вантажний автомобіль проїздить по правій смузі для руху повз нерухомий легковий автомобіля «Daewoo Lanos» пікап.

08-06-2018 07:55:18 вантажний автомобіль жовтого кольору зупиняється в правій смузі для руху.

08-06-2018 07:55:23 легковий автомобіль «Daewoo Lanos» відновлює свій рух та виконує маневр розвороту.

08-06-2018 07:55:25 в об`єктиві камери відеоспостереження на проїзній частині з`являється лежачій пішохід, одягнутий в чорний одяг.

08-06-2018 07:55:32 з кабіни вантажного автомобіля виходить водій.

08-06-2018 07:55:32 біля пішохода, котрий лежить на проїзній частині, зупиняються легкові автомобілі та з них виходять водії та направляються до лежачого на проїзній частині пішохода.

08-06-2018 07:55:35 до лежачого на проїзній частині пішохода підходить один із водіїв транспортних засобів, які зупинилися.

08-06-2018 07:55:44 до лежачого на проїзній частині пішохода підходять ще водіїв транспортних засобів, які зупинилися, а також водій вантажного автомобіля жовтого кольору.

Речовий доказ: CD-R фірми «Nanotex», 700 mb/90 min, на якому міститься відеозапис з камери відеоспостереження, встановленої на будинку АДРЕСА_3 , досліджено (переглянуто) в судовому засіданні.

На підставі заяви ОСОБА_2 до матеріалів кримінального провадження долучено відеозапис з відеореєстратора, встановленого на автомобілі РЕНО, д.н. НОМЕР_1 , носій інформації: компакт-диск CD-R фірми «Nanotex», 700 mb/90 min, який постановою слідчого від 08.06.2018 визнано речовим доказом та оглянуто згідно протоколу огляду відеозапису від 08.06.2018.

Зокрема, слідчий оглянув носій інформації CD-R фірми «Nanotex», 700 mb/90 min.

При встановлені диску до ноутбука марки «ASUS K53S», виявлено файл « НОМЕР_5 », при відкриті якого вмикається відеозапис 2013/01/02 21:59:56.

На початку запису 2013/01/02 21:59:56 видно проїзну частину Амурського мосту м.Дніпро, по якому рухаються легкові та вантажні автомобілі. Проїзна частина суха та чиста, погода сонячна, видимість та оглядовість не обмежена.

2013/01/02 20:59:56 відеозапис ведеться з відеореєстратора, встановленого в салоні автомобіля «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2

2013/01/02 21:59:56 в об`єктиві відеореєстратора видно проїзну частину Амурського мосту м. Дніпро за напрямком руху з пл. Островського в напрямку вул. Каруни та пр. Мануйлівського, рух транспортних засобів здійснюється в попутному та зустрічному напрямку автомобіля «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 .

2013/01/02 21:00:12 автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 здійснює маневр повороту праворуч на пр. Мануйлівський та попереду нього рухається автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_6 .

2013/01/02 21:00:24 автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_7 завертає, маневр повороту праворуч та продовжує рухатися по пр. Мануйлівському з боку вул. Каруни в напрямку пр. Слобожанського м. Дніпро в лівій смузі для руху, також в цей момент в об`єктиві відеореєстратора видно як біля правого узбіччя на зупинці громадського транспорту нерухомо стоїть маршрутне таксі білого кольору марки, начебто «Mercedes-Benz» р.н. НОМЕР_8 , а також є зустрічний транспорт, який стоїть нерухомо в дві смуги для руху.

2013/01/02 22:00:26 автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 проїздить повз маршрутне таксі білого кольору марки, начебто «Mercedes-Benz» р.н. НОМЕР_8 та продовжує рухатися по пр. Мануйлівському в напрямку пр. Слобожанського, попереду нього рухається автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_6 .

2013/01/02 21:00:56 автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 проїздить перехрестя пр. Мануйлівського та вул. Просвитянської м. Дніпро, попереду в лівій смузі рухається автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_6 , а в правій смузі для руху виконує маневр повороту праворуч вантажний автомобіль синього кольору, автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 продовжує рухатися по пр. Мануйлівському в напрямку пр. Слобожанського.

2013/01/02 21:01:12 в об`єктиві відеореєстратора, встановленого в автомобілі «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 , з`являється тролейбус синього кольору, котрий стоїть нерухомо на зупинці громадського транспорту в районі перехрестя пр. Мануйлівського та вул. Маріупольської м. Дніпро, з даного тролейбусу виходить два пасажири, однин з котрих одягнутий в темний одяг та другий одягнутий в червону шведку та світлі штани.

2013/01/02 21:01:16 пішохід, одягнутий в темний одяг, рухається в напрямку перехрестя тобто в попутному напрямку з автомобілем «Renault Premium» р.н. НОМЕР_9 . Також в цей момент в об`єктив відеореєстратора видно дорожні знаки 2.3. (Головна дорога) та 5.35.1 (Пішохідний перехід), котрі встановленні на правому узбіччі по ходу руху автомобіля «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 . Також в цей момент видно, як у автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_6 , який рухається в лівій смузі для руху попереду автомобіля «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 , вмикається показник повороту ліворуч, а також вмикається сигнали гальмування автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_6 та автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 також зменшує швидкість.

2013/01/02 21:01:23 автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 зупиняється в лівій смузі для руху позаду автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_6 , у котрого увімкнений показник повороту ліворуч та котрий також зупинився на перехресті пр. Мануйлівського та вул. Маріупольської м. Дніпро, також в цей момент видно, як тролейбус синього кольору починає рухатися в правій смузі для руху в напрямку пр. Слобожанського.

2013/01/02 21:01:28 автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 відновлює свій рух та змінює напрямок руху праворуч тобто змінює рядність з лівої смуги для руху на праву смугу для руху, при цьому об`їжджаючи автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_6 з правого боку.

2013/01/02 21:01:32 видно, як автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 похитнуло в лівий бік та на мікрофон, встановлений на відеореєстратор, чутно крики.

2013/01/02 21:01:37 автомобіль «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 зупиняється в правій смузі для руху.

2013/01/02 21:01:59 відеозапис з відеореєстратора переривається.

Речовий доказ: CD-R фірми «Nanotex», 700 mb/90 min, на якому міститься відеозапис з відеореєстратора, встановленого в салоні автомобіля «Renault Premium», р.н. НОМЕР_1 , досліджено (переглянуто) в судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 5/10.2/478 від 04.07.2018 робоча гальмівна система вантажного автомобіля «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , на момент проведення дослідження перебуває в працездатному стані. Рульове керування вантажного автомобіля «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , на момент проведення дослідження перебуває в працездатному стані.

Згідно висновку експерта № 1226/302-Е від 02.07.2018 за результатами проведення судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слідує, що при експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла (забиті рани в лівій лобній ділянці та біля зовнішнього краю лівої надбрівної дуги; садна в проекції лівої вилиці, на підборідді по центру з розповсюдженням ліворуч, на зовнішній поверхні правого ділена у нижній третині, на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя у верхній половині, на тильній поверхні правої кисті в проекції основ 3, 4, 5-го пальців, на тильній поверхні лівої кисті на межі із зап`ястком, в проекції крила лівої здухвинної кістки по передній пахвовій лінії, на передній поверхні правого стегна у нижній третині, на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у нижній половині переривчастого характеру у вигляді 4-х неправильних прямокутників розташованих практично по одній вертикальній лінії (відбиток протектора), на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки у нижній третині, на тильній поверхні правої стопи з переходом на її внутрішню поверхню та внутрішню поверхню у нижній третині правої гомілки; 2 вдавлених переломи склепіння черепу (ліворуч в лобно-тім`яно-скроневій ділянці та праворуч в скронево-тім`яно-потиличній ділянці) з розповсюдженням на основу черепу в ділянці передньої черепної ямки та правої половини середньої черепної ямки, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою; поперечні переломи 9, 10-го ребер праворуч, між біляхребтовою та лопатковою лініями, без ушкодження пристінкової плеври; підшкірні крововиливи з кишенеподібним відшаруванням шкіряних покривів у проекції крижі, у проекції вищевказаного садна на правому плечі та по передньо-зовнішній поверхні правої нижньої кінцівки на всьому протязі від тазу до стопи з розмізченням підшкірножирової клітковини; поперечний перелом правої великогомілкової кістки у середній третині; крайовий перелом верхньої голівки правої малогомілкової кістки по внутрішній поверхні у ділянці сполучення з голівкою великогомілкової кістки; косо-поперечний гвинтоподібний багатоуламковий перелом правої стегнової кістки у верхній третині у вертлюжній ділянці; неповний розрив лівого крижово-здухвинного сполучення у нижній половині; розрив лонного зчленування; перелом кісток тазу праворуч; розрив правої частки печінки, крововиливи у прикореневих ділянках легень та у зв`язковий апарат печінки), що спричинені від дії тупого предмету (предметів) чи при ударі об такий (такі).

Також при експертизі трупа виявлено посмертні тілесні ушкодження у вигляді: поперечних переломів ребер по середньо-ключичним та передньо-пахвовим лініям з обох боків без ушкодження пристінкової плеври, праворуч 2-6, ліворуч 2-7, що спричинені, вірогідно за умов надання медичної допомоги (непрямого масажу серця).

Сумісна тупа травма тіла спричинена незадовго до настання смерті.

Враховуючи вираженість трупних явищ на момент проведення дослідження трупа, причину смерті та пору року, можна припустити, що смерть її настала приблизно за добу до початку проведення дослідження трупа (09.06.2018 акт № 1226 від 18.06.2018).

Вищевказана сумісна тупа травма тіла відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1).

Смерть її настала від сумісної тупої травми тіла у вигляді численних переломів кісток черепа, тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку, що підтверджується вищевказаними даними судово-медичної експертизи трупа.

У причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої знаходиться вищевказана сумісна тупа травма тіла.

Враховуючи морфологічний характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої, найбільш вірогідно, що в момент саме наїзду автомобіля потерпіла вже перебувала у горизонтальному положенні.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аліловий спирти.

Згідно висновку експерта № 1226/415-Ед від 27.07.2018 за результатом проведення додаткової судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слідує, що, враховуючи морфологічний характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої, дані, що містяться у матеріалах наданого кримінального провадження, найбільш вірогідно, що в момент первинного контакту з автомобілем потерпіла перебувала у вертикальному положенні, з подальшим переходом у горизонтальне (падіння) і послідуючим переїздом через тіло.

Враховуючи морфологічний характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої, дані, що містяться у матеріалах наданого кримінального провадження, найбільш вірогідно, що в момент первинного контакту з автомобілем потерпіла була звернута до нього лівою бічною (передньо-бічною) поверхнею тіла, з якою і відбувся первинний контакт.

Враховуючи морфологічний характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої, а також дані, що містяться у матеріалах наданого кримінального провадження, не виключено, що в момент первинного контакту з автомобілем потерпіла перебувала у кроковому положенні.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_17 , роз`яснюючи висновки експерта № 1226/302-Е від 02.07.2018 та № 1226/415-Ед від 27.07.2018, показав, що в теорії судової медицини відзначаються фази наїзду транспортного засобу на тіло людини, що може мати місце під час дорожньо-транспортної пригоди, зокрема виділяються наступні фази:

1. первинний контакт транспортного засобу з людиною;

2. падіння людини на поверхню;

3. фаза наїзду;

4. фаза переїзду через тіло.

У висновку за № 1226/302-Е, відповідаючи на питання № 6, він акцентував, що в момент наїзду автомобіля потерпіла вже перебувала у горизонтальному положенні, оскільки на людину, яка стоїть наїхати в принципі автомобіль не може. Отже, з точки зору судової медицини, відповідаючи на це питання він описав третю фазу, коли потерпіла вже впала, а тому у висновку № 1226/415-Ед зазначено, що в момент первинного контакту з автомобілем потерпіла перебувала у вертикальному положенні, з подальшим переходом у горизонтальне (падіння) і послідуючим переїздом через тіло. Тобто у висновку експерта № 1226/415-Ед за наслідком проведення додаткової експертизи відповідь на питання щодо положення ОСОБА_10 в момент наїзду автомобілем розписана ним більш повно.

У відповідності до висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 5/10.1/521 від 23.07.2018 слідує, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Premium» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість уникнути наїзду на пішохода для водія автомобіля «Renault Premium» ОСОБА_2 визначалась виконанням вимог п. 10.1 ПДР України і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх.

При заданому механізмові події дії водія автомобіля «Renault Premium» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, що, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт сектору автотехнічних досліджень ОСОБА_18 , роз`яснюючи висновок експерта № 5/10.1/521 від 23.07.2018, показав, що з тих вихідних даних, які були надані у його розпорядженні, слідувало, що в момент поновлення руху вантажного автомобіля пішохід Нестеренко вже знаходилася на пішохідному переході, а тому водій ОСОБА_2 , поновленням руху, створив небезпеку на дорозі. Судовий експерт зауважив, що водію вантажного автомобіля добре відомо, яким типом транспортного засобу він керує, а тому водій повинен розуміти, що з вантажних автомобілів можна і не побачити пішоходів, які прямують по пішохідному переходу, через що водій повинен бути особливо уважним.

У відповідності до висновку експерта № 5046/5071-22, № 168, № КСЕ-19/104-22/27777 від 10.05.2023 за результатами комплексної ситуаційної комісійної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, до проведення якої були залучені судові експерти у складі:

- Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (провідна експертна установа);

- Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради»;

- Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України,

слідує, що:

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заподіяні в швидкій послідовності, в короткий проміжок часу, від контактного впливу в різних анатомічних площинах на тіло потерпілої механічних та травматичних чинників, при динамічній/ударній і ковзно-ударній/ та переважно при статичній (стискання) дії тупих твердих жорсткої конструкції предметів, з різною величиною потужності їх впливу, як з обмеженою /вузькою/, так і, переважно, з широкою контактуючими поверхнями, про форму та розміри яких достовірно судити не представляється можливим.

Характер, локалізація, об`єм та судово-медичні властивості тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілої, в повній мірі можуть відповідати комплексу ушкоджень, що зазвичай утворюються в умовах ДТП при автомобільній травмі, внаслідок фронтального наїзду вантажного транспортного засобу (з вагонною компоновкою кузова) на пішохода, з переїздом колесами автомобіля через тіло потерпілої.

Механізм наїзду автомобіля на пішохода був комбінований та складався із чотирьох послідовних фаз:

- І фаза ДТП Первинний динамічний контакт передньою правою поверхнею рухомої вантажівки (з вагонною компоновкою кузова) з тілом потерпілої, яка знаходилась в вертикальному (або близькому до такого) положенні, була повернута лівою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу та, більш ймовірно, була в кроці.

В першій фазі у потерпілої прогнозовано могли утворитись наступні контактні ушкодження: забита рана біля зовнішнього краю лівої надбрівної дуги; садна на тильній поверхні лівої кисті на межі із зап`ястком; садно в проекції крила лівої здухвинної кістки по передній пахвовій лінії: ознаки струсу тіла крововиливи у прикореневих ділянках легень та у зв`язковий апарат печінки (ознаки загального струсу тіла).

- II фаза ДТП Відкидання та падіння пішохода на дорогу. Внаслідок нанесення первинного контактного удару-поштовху вище центра ваги тіла людини, потерпілу відкидає уперед по ходу руху автомобіля та вдаряє об тверде покриття дороги. Падіння супроводжувалось обертанням потерпілої та, можливим, певним елементом ковзання тіла по поверхні дороги. За обставин здійснення маневру транспортного засобу (поворот) фронтальне зіткнення передньої поверхні автомобіля з тілом потерпілої відбулось дещо під гострим кутом (фронтальний косий удар), що призвело до відкидання тіла в напрямку здійсненного маневру (вперед і вліво).

В другій фазі в результаті ковзно-ударної взаємодії тіла з твердою поверхнею дороги могли виникнути: забита рана в лівій лобній ділянці голови; садно правого опорного колінного суглобу, могли зростати прояви загального струсу тіла.

- III фаза ДТП Проїзд грузовика над лежачою потерпілою. Третя фаза ДТП складалася з двох послідовних етапів:

Етап перший III фази ДТП автомобіль, що продовжував рухатися вперед, проїхав проміжком передніх коліс над потерпілою, яка знаходилась на проїзній частині дороги, лежачи ниць, головою по ходу руху грузовика. При цьому перекочування передніми колесами через тіло потерпілої не відбувалось.

Етап другий III фази ДТП автомобіль, прямуючи вперед (з можливим певним його маневром), проїхав над потерпілою проміжком лівого переднього і лівих задніх спарених коліс.

В третій фазі завдяки достатньої величини просвіту поміж днищем грузовика та поверхнею дороги тіло потерпілої прогнозовано могло не контактувати з виступаючими частинами нижньої частини автомобіля і, таким чином, уникнути тілесних ушкоджень. Але категорично виключити таку можливість неможна.

- IV фаза ДТП переїзд колесами транспортного засобу через тіло потерпілої. Четверта фаза ДТП складалась з чотирьох послідовних етапів:

Етап перший IV фази ДТП автомобіль зовнішньою кромкою спареного заднього лівого колеса накочується на праву стопу, по дотичній перекочується в подовжньому напрямку знизу уверх по задній-зовнішній поверхні правої ноги потерпілої, яка знаходилась на проїзній частині дороги, лежачи ниць, головою в напрямку руху грузовика.

На першому етапі IV фази ДТП прогнозовано утворились наступні ушкодження: садна на тильній поверхні правої стопи з переходом на її внутрішню поверхню та внутрішню поверхню у нижній третині правої гомілки; «штамп-садна» (відбиток протектора) на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у нижній половині переривчастого характеру у вигляді 4-х неправильних прямокутників, розташованих практично по одній вертикальній лінії; підшкірні крововиливи з кишенеподібним відшаруванням шкіряних покривів по передньо-зовнішній поверхні правої нижньої кінцівки на всьому протязі від тазу до стопи з розмізченням підшкірножирової клітковини; крайовий перелом верхньої голівки правої малогомілкової кістки по внутрішній поверхні у ділянці сполучення з голівкою великогомілкової кістки; поперечний перелом правої великогомілкової кістки у середній третині; косо-поперечний гвинтоподібний багатоуламковий перелом правої стегнової кістки у верхній третині у вертлюжній ділянці.

Етап другий IV фази ДТП автомобіль, продовжуючи рух, зовнішнім колесом задньої лівої пари прокочуються в напрямку знизу уверх по правим відділам тулубу потерпілої, яка майже не змінила свого положення, знаходилась на проїзній частині дороги, лежачи ниць, головою в напрямку руху грузовика - /мал. 17/. Невиключно, що в цей час внутрішнім колесом задньої лівої пари також була травмована права рука потерпілої.

На другому етапі IV фази ДТП прогнозовано утворились наступні ушкодження: садно на зовнішній поверхні правого плеча у нижній третині, з підшкірними крововиливами і кишенеподібним відшаруванням шкіри; садна на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя у верхній половині та на тильній поверхні правої кисті в проекції основ 3, 4, 5-го пальців; підшкірні крововиливи з кишенеподібним відшаруванням шкіряних покривів у проекції крижі; вертикальний перелом крила і тіла правої здухвинної кістки, з розповсюдженням лінії перелому на лобкову кістку; розрив лобкового зчленування; неповний розрив лівого крижово-здухвинного сполучення у нижній половині; поперечні переломи 9, 10-го ребер праворуч, між біляхребтовою та лопатковою лініями, без ушкодження пристінкової плеври; розрив правої частки печінки з крововиливом в черевну порожнину.

Етап третій IV фази ДТП зовнішнє колесо задньої лівої пари рухомого грузовика накочується на голову, яка була повернута праворуч, торкалась правою щокою покриття дороги.

На третьому етапі IV фази ДТП /найбільш травматичному/ внаслідок силового стискання голови поміж колесом та твердим покриттям дороги в боковому діаметрально зустрічному напрямку утворились наступні ушкодження: садна в проекції лівої вилиці; садна на підборідді по центру з розповсюдженням ліворуч; два вдавлені розлогі переломи склепіння черепу (праворуч в скронево-тім`яно-потиличній ділянці та ліворуч в лобно-тім`яно-скроневій ділянці) з розповсюдженням ліній переломів на основу черепу, з деформацією сплощення голови в боковому напрямку; розлогі крововиливи під м`якою мозковою оболонкою обох півкуль мозку; крововиливи в шлуночки і речовину головного мозку.

Етап четвертий IV фази ДТП зіскок задньої лівої пари коліс з голови - завершення IV фази ДТП (переїзду колесами транспортного засобу через тіло потерпілої).

Проведене ситуаційне дослідження з відтворенням (реконструкцією) сцен прогнозованих кульмінаційних подій під час ДТП за допомогою З D графічного моделювання наочно демонструє, що покази свідка ОСОБА_13 , відносно первинного контакту автомобіля «Renault Premium» з тілом ОСОБА_10 , передньою правою частиною автомобіля, не суперечать встановленим об`єктивним судово-медичним даним.

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ТРАНСПОРТНО-ТРАСОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Виходячи з об`єму слідової інформації, що зафіксована на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події, з урахуванням вищенаведених ознак та результатів судово-медичних досліджень, можна дійти висновку, що місце наїзду автомобіля «Renault Premium» на пішохода - ОСОБА_10 розташовувалось в правій смузі перед місцем зафіксованої плями бурого кольору.

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АВТОТЕХНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Оскільки, відповідно до обставин розвитку ДТП, зміна дорожньої обстановки для водія ОСОБА_2 , у вигляді виходу пішохода на пішохідний перехід перед передньою частиною автомобіля «Renault Premium», відбулась до момент початку руху останнього, то, з технічної точки зору, водій ОСОБА_2 повинен був відмовитись від початку руху та перестроювання.

В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_2 регламентувались вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких, розпочинаючи рух (маневр) після зупинки, він повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом дотримання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з наїздом на пішохода ОСОБА_10 .

Виходячи з вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 міг здійснити маневр перестроювання у сміжну смугу руху лише за умов переконання, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У судовому засіданні були допитані судові експерти, які складали висновок експерта №5046/5071-22, № 168, № КСЕ-19/104-22/27777 від 10.05.2023.

Зокрема, судовий експерт ОСОБА_19 показав суду, що, з урахуванням показів свідка ОСОБА_13 , пішохід мала перевагу в русі, оскільки перебувала на пішохідному переході, тому водій відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху повинен був впевнитись в безпеці маневру. На думку судового експерта відеозапис моменту ДТП з камери магазину, яким зафіксовано кінцеве положення тіла пішохода, сліди, які залишились від пішохода: пляма крові, зафіксована на схемі до протоколу огляду місця ДТП, надала експертам можливість в повній підставі казати про те, що місце наїзду логічно розташовувалось перед місцем кінцевого положення, враховуючи, що якусь відстань пішохід подолала на своє падіння, не виключалася можливість її переміщення в процесі контактування з днищем транспортного засобу, а попадання тіла загиблої під заднє ліве колесо та переїзд цим колесом тіла загиблої характеризує той механізм наїзду на ОСОБА_10 , про який казав свідок ОСОБА_13 , а тому покази даного свідка комісія експертів визнала технічно-спроможними.

Судовий експерт ОСОБА_20 показав суду, що вихідні дані за версією прокурора, зазначені судом в ухвалі про призначення експертизи, про те, що спочатку на проїзну частину вийшла пішохід і лише після цього вантажний автомобіль відновив свій рух, який до цього знаходиться в нерухомому стані, з технічної точки зору відповідають відеозапису з камери відеоспостереження магазину, а тому є технічно спроможними.

Судовий експерт ОСОБА_21 в повному обсязі підтримав покази та роз`яснення судових експертів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Судовий експерт ОСОБА_22 показав суду, що з урахуванням даних судово-медичного дослідження слідує, що потерпіла на момент контакту з транспортним засобом пройшла певний відрізок дороги, а тому ним виключається версія механізму ДТП, згідно якої пішохід, начебто, контактувала з боковою частиною транспортного засобу, оскільки в такому разі за законами фізики вона повинна була впасти вперед і вправо, головою в бік тротуару або близько біля бордюру, проте слідова інформація у справі вказує, що контакт з потерпілою відбувся передньою частиною автомобіля наїзд і її наступне волочіння.

Судовий експерт ОСОБА_23 показав суду про те, що за наслідком експертного дослідження ним встановлено, що наїзд на пішохода відбувся передньою частиною автомобіля.

Судовий експерт ОСОБА_24 підтримав покази та роз`яснення судових експертів та показав суду, що, надаючи свої висновки, судово-медичні експерти враховували об`єктивні відомості щодо тілесних ушкоджень, виявлених під час розтину та дослідження трупу, які є фактом, безумовно встановленим, а тому відсутність на відеозаписі з відеореєстратора, розташованого в салоні автомобіля, моменту наїзду на пішохода, жодним чином не вплинуло на їх висновки, оскільки судово-медичні експерти ґрунтують свої висновки щодо ушкоджень, вив`ялених на тілі загиблої людини, виключно за наслідком розтину та дослідження трупу. В даному випадку основою для надання судово-медичних висновків є судово-медична травматологія, а саме: кожне ушкодження має свої характеристики, властивості для виникнення в певний момент і при певних обставинах, тому висновки, яких дійшли судово-медичні експерти щодо фаз ДТП та етапів отримання пішоходом ушкоджень є об`єктивно-встановленими, незмінними, незалежно від наявності відео моменту ДТП чи інших засобів доказування.

Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Суд, за наслідком допиту обвинуваченого ОСОБА_2 , потерпілих, свідків, судових експертів, дослідження письмових та речових доказів, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв`язку та достатності для ухвалення даного вироку, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, поза розумним сумнівом.

Суд вважає, що за встановленими обставинами розвитку дорожньо-транспортної пригоди, зміна дорожньої обстановки для водія ОСОБА_2 , у вигляді виходу пішохода на пішохідний перехід перед передньою частиною автомобіля «Renault Premium», відбулась до момент початку руху останнього, відповідно в даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_2 регламентувались вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких, розпочинаючи рух (маневр) після зупинки він повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чого він не зроби і це порушення перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку у вигляді наїзду на пішохода.

Суд критично оцінює покази ОСОБА_2 в тій частині, що досудове розслідування проведено неповно, не об`єктивно та упереджено, що не було враховано та досліджено докази (відеозапис з відеореєстратора), хоча носій з реєстратора з записом було вилучено слідчим безпосередньо на місці події та долучено до матеріалів, що не було досліджено відеозапис з камери спостереження торгівельного закладу, який знаходився в межах місця події. Не було проведено експертних досліджень відеозаписів, що не правильно складено схему до протоколу огляду місця ДТП, в якій деякі виміри і пропорції не відповідають реальним розмірам і відстаням.

Зокрема, ОСОБА_2 був присутній під час огляду місця ДТП і протокол огляду місця ДТП, як і схема до нього підписані ОСОБА_2 , як учасником ДТП, без зауважень.

Як слідує з показів потерпілого ОСОБА_12 на місці події поряд з водієм він бачив адвоката, а згідно матеріалів кримінального провадження договір про надання правової допомоги між ОСОБА_2 і адвокатом укладено саме в день події 08.06.2018.

Тому, ОСОБА_2 , якому не обиралося жодного запобіжного заходу, маючи можливість отримувати без обмежень правову допомогу адвоката, мав можливість здійснювати дії щодо фіксації тих даних, які він вважав важливими для потреб досудового розслідування у спосіб, узгоджений із особою, яка надавала йому правову допомогу і яка в наступному отримала статус його захисника. А тому він і його захисник у відповідності до ч. 1 ст. 26 КПК України були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та мали можливість згідно ч. 2 ст. 22 КПК України на подання слідчому речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Проте, ознайомившись в порядку ст. 290 КПК України з матеріалами кримінального провадження, ані ОСОБА_2 , ані його захисник не мали жодних клопотань перед слідчим або прокурором.

В свою чергу суд виконав вимогу ч. 6 ст. 22 КПК України та, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надав можливість перевірити версії сторони захисту шляхом проведення додаткових слідчих дій, призначення експертизи тощо.

Зокрема, у судовому засіданні за клопотанням захисника був допитаний додатковий свідок ОСОБА_25 , який показав суду, що в момент ДТП він перебував на протилежній стороні перехрестя пр. Мануйлівський та вул. Маріупольська. Він бачив, що на перехресті в лівій смузі стояла легкова машина, яка повинна була повертати ліворуч. За нею стояв вантажний автомобіль, якому потрібно було їхати прямо. Тролейбус висадив людей на зупинці, поїхав, а вантажний автомобіль почав перестроюватися. Він вважає, що вантажний автомобіль не здійснював наїзд на жінку передньою частиною, а вдарив її між кабіною та своїм причепом, від чого вона впала, у нього був додатковий причіп, після чого він її проїхав колесами. Коли він побачив жінку-пішохода вона була на зупинці, він звернув увагу на неї, коли вона почала рух і вийшла на проїжджу частину, в той же час вантажівка почала здійснювати маневр повороту на праву смугу, щоб їхати прямо. Жінка впала, вантажівка, яка мала додатковий причеп, переїхала жінку колесами. При цьому оглядовість йому обмежувала сама вантажівка, але у неї були відкриті зони, тому він моментами бачив цю жінку. Вважає, що жінка та вантажівка почали рух одночасно, жінка знаходилася паралельно кабіні - передньому бамперу вантажівки справа. Вважає, що жінка впала від того, що її зачепила вантажівка. Через те, що в вантажівки був причеп, він взяв радіус та наїхав на жінку задніми колесами. Він бачив, що жінка перед передньою частиною вантажівки не виходила, вантажівка наїхала на жінку своєю боковою частиною. Швидкість вантажівки була більша за швидкість пішохода, вантажівка випередила жінку і вдарила її боковою частиною.

За наслідком допиту свідка ОСОБА_25 за клопотанням сторони захисту на підставі ухвали суду проведено слідчий експеримент із вказаним свідком, за наслідком якого складено протокол від 04.11.2021 зі схемою до нього, здійснено відеозапис слідчої дії, з яких слідує, що в районі перехрестя пр. Мануйлівський і вул. Маріупольська свідок ОСОБА_25 показав про обставини наїзду вантажним автомобілем на жінку, яка почала переходити проїзну частину пр. Мануйлівський. Під час слідчої дії свідок показав місце, де він стояв в момент ДТП. Замірами встановлено, що ОСОБА_25 знаходився на тротуарі по стороні дороги, де розташовані житлові будинки на відстані 3,4 м від ближнього до нього краю проїзної частини пр. Мануйлівський і на відстані 4,9 м від е/о № 246. Після цього свідок вказав, де перебував пішохід у той момент, коли він вперше її помітив. Встановлено, що свідок помітив пішохода у той момент, коли вона (пішохід) рухалася по проїзній частині на відстані 1,1 м від правого краю проїзної частини дороги пр. Мануйлівський по ходу руху вантажного автомобіля «Renault» в умовах ДТП і на відстані 2,8 м від е/о № 246. При цьому свідок ОСОБА_25 показав, що момент наїзду на пішохода не бачив, тому що вантажний автомобіль «Renault» після того, як почав рух, обмежував оглядовість пішохода, а тому місце наїзду вказав приблизно, відстань від правого краю проїзної частини пр. Мануйлівського склала 2,5 м, відстань від е/о № 246 2,8 м. Після цього за показами свідка ОСОБА_25 пішохід-статист за антропометричними даними, схожими на потерпілу умовах ДТП, подолав відрізок шляху довжиною 5,0 м за час: Т1=3,0с; Т2=3,0 с; Т3=2,8 с. На пропозицію слідчого свідок показав, як були розташовані транспортні засоби до моменту наїзду. Відповідно до замірів вантажний автомобіль «Renault» стояв у крайній лівій смузі на відстані 4,3 м від правого краю проїзної частини дороги пр. Мануйлівський, відстань від передньої частини до е/о 246 склала 0,9 м. Попереду стояв легковий автомобіль з кузовом типу «фургон». Дистанція між автомобілями «Renault» і легковим «фургоном» склала 3,0 м, при цьому відстань від осі переднього правого колеса склала 4,8 м, відстань від осі заднього правого колеса до правого краю проїзної частини дороги пр. Мануйлівського склала 4,6 м. Також було встановлено траєкторію руху автомобіля «Renault» з моменту початку руху до моменту досягнення ним місця наїзду, яка склала по дузі 2,0 м. Вказана відстань вимірювалася від переднього правого кута автомобіля «Renault» до того моменту, як цей же кут досягає місця наїзду, виміри виконувалися без урахування місця контакту на автомобілі «Renault», оскільки свідок ОСОБА_25 точно вказати його не зміг. Крім цього був встановлений час руху автомобіля «Renault» з моменту початку руху до моменту коли передній правий кут досягав місця наїзду, тобто автомобіль «Renault» долав відстань 2,0 м по дузі за 3,0 с.

Зі згоди всіх учасників слідчої дії, в тому числі ОСОБА_2 та його захисника, було оглянуто вантажний автомобіль-статист « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який за габаритами, іншими технічними характеристиками, подібний до вантажного автомобілю «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 . Вказаний автомобіль був встановлений на проїзній частині дороги у тому місці, де вказав свідок. Далі статист, у ролі якого виступив законний представник свідка, зайняв три раніше вказані позиції, інший статист, за антропометричними даними, схожими на обвинуваченого ОСОБА_2 , перебуваючи за робочим місцем водія автомобіля «Renault Premium» вказав, що він побачив пішохода в момент його виходу на проїзну частину дороги, в наступному місці розташуванню та у місці наїзду він теж бачив пішохода, конкретно: голову пішохода. Таким чином, встановлено, що з робочого місця водія автомобіля «Renault Premium» пішохода видно в усіх трьох позиціях. Встановлена оглядовість пішохода з робочого місця водія автомобіля «Renault» у трьох точках розташування пішохода, а саме: в місці виходу пішохода на проїзну частину у місці, де перебував пішохід у той момент, коли її помітив свідок ОСОБА_25 (на відстані 1,1 м від правого краю проїзної частини дороги) та у місці наїзду (2,5 м від правого краю проїзної частини і на відстані 2,8 м від е/о № 246).

Захисник вважав, що на підставі показів обвинуваченого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_25 та з огляду на відеозапис з відео-реєстратора автомобіля «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідувало, що пішохода ОСОБА_10 не зафіксовано перед передньою частиною керованого ОСОБА_2 автомобіля до моменту ДТП, а тому, відповідно, її там і не було, що на думку захисника спростовує версію обвинувачення і підтверджує, що наїзд на пішохода міг відбутись тільки правою боковою частиною вантажного автомобіля.

Надаючи оцінку твердженням обвинуваченого ОСОБА_2 , показам свідка ОСОБА_25 , які він дав суду та під час проведення слідчого експерименту, перевіряючи версію захисника, зокрема щодо того, що пішохід та вантажний автомобіль почали рух одночасно і вантажний автомобіль здійснив наїзд на пішохода своєю правою боковою частиною, суд вважає такі покази обвинуваченого і свідка, як і версію захисника, неспроможними, відповідно відхиляє їх, зважаючи на наступне.

Покази свідка ОСОБА_25 та версіясторони захиступро те,що наїздна пішоходавідбувся правоюбоковою частиноювантажного автомобіля «Renault Premium» спростована об`єктивними судово-медичними даними, встановленими у тому числі під час проведення ситуаційного судово-медичного дослідження з відтворенням (реконструкцією) сцен прогнозованих кульмінаційних подій під час ДТП за допомогою З D графічного моделювання.

Зокрема, якщо вважати покази свідка ОСОБА_25 об`єктивними та спроможними, відповідно згідно висновку експерта № 5046/5071-22, № 168, № КСЕ-19/104-22/27777 від 10.05.2023, розвиток подій під час наїзду на пішохода повинен був відбуватися наступними чином:

- 0 фаза ДТП початок кульмінаційних подій. Відтворення сцен в різних ракурсах поетапного зближення автомобіля, що здійснював маневр і пішохода до моменту їх зіткнення.

- І фаза ДТП первинний динамічний тангенціальний контакт правою боковою поверхнею рухомої вантажівки (з вагонною компоновкою кузова) з тілом потерпілої, яка знаходилась в вертикальному (або близькому до такого) положенні, була повернута передньою поверхнею тіла до транспортного засобу та, більш ймовірно, була в кроці.

В першій фазі у пішохода прогнозовано могли утворитись контактні ушкодження лівих передньої, передньо-бокової поверхонь тіла (голови, тулубу, кінцівок), з явищами його загального струсу.

- ІІ фаза ДТП відкидання та падіння пішохода на поверхню. Внаслідок нанесення первинного контактного удару-поштовху правою боковою поверхнею рухомої вантажівки по дотичній (тангенціально) вище центра ваги тіла, слід очікувати обертання людини вправо навколо вертикальної вісі, відкидання пішохода в праву сторону в бік тротуару і уперед по ходу руху автомобіля та падіння пішохода на тверду поверхню.

При такому тангенціальному зіткненню грузовика з пішоходом переїзду людини колесами транспортного засобу не відбудеться, оскільки тіло відкинуте в сторону буде знаходитись поза межами траєкторії кочення коліс.

В другій фазі у при ковзно-ударному контакті пішохода з твердою поверхнею прогнозовано можуть зростати ушкодження передньої поверхні тіла (голови, тулубу, кінцівок), з збільшенням явищ його загального струсу.

- ІІІ фаза ДТП ковзання з елементами обертання тіла по поверхні. Під дією сил інерції тіло пішохода ковзає по поверхні в напрямку відкидання, з можливими елементами певного його обертання.

В третій фазі у при ковзному просування тіла по твердій поверхні зазвичай утворюються чисельні садна тіла (голови, тулубу, кінцівок).

Таким чином, розвиток механізму ДТП, який відтворив свідок ОСОБА_25 , зокрема щодо обставин первинного контакту автомобіля «Renault Premium» правою його боковою частиною з тілом ОСОБА_10 , який підтримав обвинувачений та вважав єдино можливим захисник, є об`єктивно неспроможними, а тому суд погоджується з позицією судових експертів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про те, що автотехнічне та транспортно-трасологічне експертне дослідження обставин ДТП не могло бути проведено за неспроможними показами свідка ОСОБА_25 , оскільки в такому би разі судові експерти дійшли до завідомо необґрунтованих висновків.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що пішохід ОСОБА_10 не перебувала в момент її первинного контакту з вантажними автомобілем перед його передньою частиною, що, начебто, підтверджено відеозаписом з відеореєстратора, розташованого в салоні вантажного автомобіля «Renault Premium», яким керував ОСОБА_2 , суд виходить з того, що місце розташування відеореєстратора в салоні вантажного автомобіля, його зона відеофіксації та технічні параметри, модель та марка, спосіб кріплення, відстань від внутрішніх габаритів кабіни вантажного автомобіля суду не відомі, оскільки такі дії ані слідчим під час огляду місця ДТП, ані ОСОБА_2 , який з 08.06.2018 отримував правову допомогу адвоката, не фіксувалися.

Виходячи з цього суд вважав необґрунтованим та відмовив у задоволені клопотання захисника щодо надання доручення органу досудового розслідування провести слідчу дію у вигляді слідчого експерименту з використанням автомобіля «Renault Premium» з метою встановлення меж сектору огляду відеокамери відеореєстратора, встановленого в кабіні автомобіля «Renault Premium» та технічну можливість потрапляння пішохода статиста, який за своїм зростом відповідає пішоходу ОСОБА_10 (168 см), на відеозапис відеореєстратора при знаходженні перед передньою частиною автомобіля «Renault Premium». Проведення таких замірів суд вважав і вважає неможливим, оскільки будь-які виміри сектору огляду відеокамери відеореєстратора будуть мати ознаки припущень, враховуючи відсутність об`єктивних даних щодо місця його розташування в салоні вантажного автомобіля станом на 08.06.2018.

При цьому, за клопотанням захисника, суд 17.08.2024 за участю учасників судового провадження та судового експерта автотехніка ОСОБА_19 оглянув автомобіль «Renault Premium» (VIN НОМЕР_10 ), який на момент огляду має реєстраційний номер НОМЕР_11 та знаходиться на відкритому майданчику СТО за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час огляду вказаного автомобіля захисник ОСОБА_8 здійснив заміри, з яких слідує, що висота від асфальтного покриття приблизно до середини лобового скла кабіни автомобіля складає 2 м 38 см; замір, рівний зросту загиблої Нестеренко, 168 см., відтворений захисником від асфальтного покриття в районі правої передньої фари автомобіля та з цього заміру слідує, що зріст загиблої ОСОБА_10 суттєво нижче, ніж нижня кромка лобового скла кабіни вантажного автомобіля, відстань між якою та асфальтним покриттям становить 2 м 5 см, що значно вище зросту загиблої та умовного місця розташування відеореєстратора, вказаного ОСОБА_2 , а тому будь-яке подальше дослідження питань сектору огляду відеокамери відеореєстратора, виходячи з цього, на думку суду позбавлено об`єктивного сенсу, зважаючи, як зазначено судом вище, що первісні заміри зони розташування відеореєстратора не зафіксовані доказами у справі.

Суд критично оцінює твердження захисника щодо, начебто, безпідставного не задоволення судом клопотання захисника про надання доручення органу досудового розслідування встановити параметри оглядовості з робочого місця водія автомобіля «Renault Premium», в напрямку руху пішохода ОСОБА_10 , з моменту поновлення руху автомобілем і до моменту наїзду, шляхом проведення щосекундного розсунення автомобіля та пішохода від місця наїзду у напрямку, зворотному їх первинному, з урахуванням їх швидкостей, режиму та характеру руху, оскільки з показів обвинуваченого ОСОБА_2 слідує, що він пішохода взагалі не бачив, а покази свідка ОСОБА_25 є технічно не спроможними, такими, що суперечать об`єктивним судово-медичним даним.

В судовому засіданні захисник вважав, що під час проведення комплексної ситуаційної комісійної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, судові експерти автотехніки необґрунтовано поклали в основу своїх розрахунків висновки судових експертів медиків стосовно того, що удар був фронтальний, а для фронтального удару, на думку захисника, завжди є характерним тілесне ушкодження: так званий «бампер-перелом», який повинен був утворитися в області ніг пішохода в залежності від того, як він розташований по відношенню до транспортного засобу, а на тілі ОСОБА_10 відсутні тілесні ушкодження, характерні для тілесного ушкодження «бампер-перелом».

Суд вважає такі твердження захисника необґрунтованими, оскільки з урахуванням даних конструкції передньої частини кабіни вантажного автомобіля «Renault Premium» (VIN НОМЕР_10 ) та місця розташування і конструкції його переднього бамперу, з огляду на висновок експерта № 5046/5071-22, № 168, № КСЕ-19/104-22/27777 від 10.05.2023, за наслідком проведення комплексної ситуаційної комісійної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, слідує, що вантажний автомобіль «Renault Premium», яким керував ОСОБА_2 є автомобілем вагонного типу і цей автомобіль діяв на пішохода ОСОБА_10 площиною передньої частини кабіни, де бампер не має очевидних виступаючих частин та не діяв такими частинами автомобіля, які можливо було би охарактеризувати як предмети з обмеженою контактуючою поверхнею, контакт із якими зазвичай призводить до виникнення у людини ушкоджень, характерних для «бампер-перелому».

Тому, в даному випадку, у загиблої ОСОБА_10 судовими експертами медиками об`єктивно не виявлено тілесних ушкоджень, характерних для «бампер-перелому», що не спростовує їх висновків про те, що первинний контакт автомобіля «Renault Premium» з тілом ОСОБА_10 відбувся саме передньою частиною автомобіля.

У судовому засіданні захисник звертав увагу суду на те, що під час проведення слідчих експериментів зі свідком ОСОБА_13 10.04.2018 та свідком ОСОБА_25 04.11.2021 був використаний не автомобіль «Renault Premium» (VIN НОМЕР_10 ), який був безпосереднім учасником ДТП, а інші автомобілі-статисти, які за своїми технічними характеристиками, на думку захисника, відрізняються від вказаного автомобіля, що могло вплинути на висновки судової автотехнічної експертизи та комісійної судової експертизи, проведеної за дорученням суду.

Суд критично оцінює такі твердження захисника, оскільки, виходячи з показів та роз`яснень в судовому засіданні судових експертів автотехніків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , використання інших вантажних автомобілів статистів, але схожих за своїми параметрами з вантажним автомобілем «Renault Premium», який був безпосереднім учасником ДТП, не вплинуло на їх висновки.

При цьому суд звертає увагу, що вимогами ст. 240 КПК України не передбачено як обов`язкову умову проведення слідчого експерименту використання того предмету, який став знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення.

В даному кримінальному провадженні під час проведення слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_25 були використані схожі за своїми технічними характеристиками транспортні засоби і під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_25 були присутні обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_8 , які не заявляли з цього приводу заперечень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , вказуючи на різницю між вантажними автомобілями статистами та тим автомобілем, якими керував він, посилався лише не свій досвід і не надав суду об`єктивних даних, які б могли поставити під сумнів висновки, до яких дійшли судові експерти за наслідком вивчення даних протоколів слідчих експериментів, де приймали участь автомобілі статисти. Твердження ОСОБА_2 про те, що автомобіль статист, залучений під час слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_25 , начебто мав іншу висоту сидіння, висоту панелі приладів тощо не може бути перевірено під час судового розгляду, оскільки під час огляду місця події 08.06.2018 заміри висоти сидіння водія в салоні кабіни вантажного автомобіля, який здійснив наїзд на пішохода, не здійснювалися, як і не здійснювалися заміри внутрішнього розташування панелей та частин автомобілів статистів.

Проте суд вважає, що використання автомобілів статистів не вплинуло на збір та перевірку доказової бази у кримінальному провадженні, оскільки заяви сторони захисту в цій частині спростовані висновками судових експертиз, покладених в основу вироку та роз`ясненнями судових експертів в суді.

Крім того, сторона захисту заявила суду про факт втрати речового доказу та порушення заходу забезпечення кримінального провадження арешту, накладеного на автомобіль «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , який на час судового розгляду, начебто, двічі перереєстровано на іншого власника та використовується у господарській діяльності всупереч постанові слідчого.

Дійсно, судом встановлено, що відповідно до постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_26 від 08.06.2018 автомобіль «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та залишено для подальшого зберігання на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ПП «Династія-Дніпро», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114.

Зокрема, згідно Акту від 08.06.2018 приймання-здавання транспортного засобу внаслідок ДТП ТОВ «ДИНАСТІЯ-ДНІПРО», що розташовано за адресою: вул. Маршала Малиновського, 114, прийняло на зберігання вантажівку Рено, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , в задовільному, робочому стані з комплектом ключів до нього, проте без свідоцтва про реєстрацію. Транспортний засіб передав: сл. Калиничев, прийняв: директор ОСОБА_27 (прізвище та ініціали зазначені рос.мовою), наявний підпис директора та печатка ТОВ «ДИНАСТІЯ-ДНІПРО».

Як слідує з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 власником вантажного фургону «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , 2001 року випуску, жовтого кольору, VIN: НОМЕР_10 , є ОСОБА_9 .

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_26 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська із клопотанням про арешт майна від 08.06.2018 та ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.06.2018 дане клопотання задоволено, накладено арешт на автомобіль «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.02.2017, належить ОСОБА_9 , мешкає: АДРЕСА_4 , із обов`язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.

Незважаючи на викладене під час безпосереднього огляду судом вантажного автомобіля «Renault Premium» (VIN НОМЕР_10 ) встановлено, що даний автомобіль не перебуває на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ПП «Династія-Дніпро» за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114 та має інший реєстраційний номер: НОМЕР_11 .

Викладене вказує про те, що невстановлені особи, всупереч постанові слідчого від 08.06.2018 про визнання автомобіля «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , речовим доказом, всупереч ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.06.2018, не звертаючись в порядку, встановленому ст. 100, 174 КПК України, до суду, який здійснює судовий розгляд кримінального провадження, самовільно здійснили дії по вибуттю речового доказу з місця його зберігання та відчужили його.

За наслідком вчинення таких дій прокурор мав би внести відомості до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України, оскільки такі дії щодо речового доказу сторони обвинувачення мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 382, 388 КК України, але відомості до ЄРДР з цього приводу не внесені, учасники судового провадження не заявляли перед судом клопотань про постановлення ухвали щодо надання доручення органу досудового розслідування перевірити цей факт, при тому, що КПК України в редакції 2012 року не надає права суду реагувати на такі випадки постановленням окремої ухвали.

При цьому, як зазначено вище, незважаючи на втрату речового доказу, суд оглянув вантажний автомобіль «Renault Premium» (VIN НОМЕР_10 ) та у порівнянні з характеристиками автомобілів статистів не знайшов таких відмінностей, які би могли вплинути на зміст та результат слідчих дій, в яких були залучені автомобілі статисти.

Сторона захисту долучила до матеріалів кримінального провадження висновок експерта № 10.1-10.4/032 від 15.10.2023 за результатами проведення комплексної судової інженерно-технічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП та транспортної трасології, з якого слідує, що водій автомобіля «Renault» ОСОБА_2 з моменту виявлення пішохода, який наближався до нерегульованого пішохідного переходу, повинен був проявляти особливу увагу і приготуватись до прийняття заходів для запобігання пригоді. А з моменту виходу пішоходу ОСОБА_10 на нерегульований пішохідний перехід - вжити заходів для надання їй переваги у русі (мал. 16 дослідницької частини висновку експерта).

В ході проведеного дослідження було встановлено, що поновлення руху зі зміною напрямку для об`їзду нерухомої перешкоди по суміжній смузі водієві автомобіля «Renault» ОСОБА_2 було безпечним.

В зафіксованій дорожній обстановці водій автомобіля Renault ОСОБА_2 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху.

Для оцінки дій пішоходів не потрібно застосування спеціальних технічних знань, а тому оцінити дії пішохода ОСОБА_10 органи розслідування можуть самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» п. 4.7 та 4.14. (ч. «а, б») Правил дорожнього руху.

Із-за причин, викладених під час дослідження даного питання, на сторінках 34, 35 дослідницької частини висновку експерта, відповісти на задане питання - не надається можливим.

Із-за причин, викладених під час дослідження даного питання, на сторінках 34, 35 дослідницької частини висновку експерта, відповісти на задане питання - не надається можливим.

Із-за причин, викладених з останнього абзацу сторінки 26 по четвертий абзац сторінки 27 дослідницької частини висновку експерта відповісти на задане питання - не надається можливим.

Із-за причин, викладених під час дослідження даного питання, на сторінках 34, 35 дослідницької частини висновку експерта, відповісти на задане питання не надається можливим.

У порядку, передбаченому ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», п. 4 ч. 3 ст. 69 та ч. 3 ст. 102 КПК та абзацом 5 п. 2.1. розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, які дають експерту право указувати у висновку експерта на факти, виявлені в ході його складання, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення, судовий експерт вважав необхідним звернути увагу на те, що:

- оскільки відомості, викладені з показів свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_25 під час слідчих експериментів відповідно від 10.07.2018 і 04.11.2021 та прокурором, в частині того, що місце наїзду на пішохода розташовувалось на нерегульованому пішохідному переході не можуть бути спростовані чи підтверджені проведеним експертним дослідженням, то вони були прийняті для дослідження обставин механізму пригоди, яке необхідне для відповіді на поставлені запитання;

-відомості, які викладені в заяві та матеріалах справи, з показів свідка ОСОБА_13 та прокурором, в частині того, що в момент поновлення автомобілем «Renault» руху зі зміною напрямку пішохід ОСОБА_10 вже перебувала на нерегульованому пішохідному переході, з технічної точки зору, не могли мати місце в зафіксованих умовах місця пригоди, позбавлені технічного сенсу, та такі, що не підтверджуються проведеним дослідження, а тому вони не були прийняті для подальшого дослідження обставин і механізму ДТП, яке необхідне для відповіді на поставлені запитання;

-в ході проведеного комплексного дослідження, яке викладене із передостаннього абзацу сторінки 27 по перший абзац сторінки 33 дослідницької частини висновку експерта було встановлено, що:

-у експерта є підстави вважати, що вихідні параметри в частині встановлення зони обмеженої оглядовості, а саме, що пішохід-статист, знаходячись на межі проїзної частини дороги з тротуаром та в місці виявлення його свідком ОСОБА_25 перебуває в полі зору водія ОСОБА_2 , які отримані під час слідчого експерименту від 04.11.2021, могли не відповідати реальним обставинам, за яких можливе скоєння ДТП, тобто бути, з технічної точки зору, недостовірними (неспроможними) і не були прийняті для дослідження, яке необхідне було для відповіді на питання № 6;

-не можутьбути підтвердженічи спростованівідомості,які викладеніобвинуваченим іззахисником тапрокурором вчасині обмеженої/необмеженої оглядовостіпішохода ОСОБА_10 для водія ОСОБА_2 в моментпоновлення автомобілем«Renault»руху зізміною напрямкуто відповідьна поставленізапитання (№4,5,7)була данапо двомваріантам:оглядовість пішоходав моментпоновлення автомобілем«Renault»руху зізміною напрямкудля водія ОСОБА_2 була обмеженоюелементами кабіниавтомобіля (відповіднодо відомостейвикладених обвинувачениміз захисником);оглядовість пішоходав моментпоновлення автомобілем «Renault» руху зі зміною напрямку для водія ОСОБА_2 була не обмеженою елементами кабіни автомобіля (відповідно до відомостей викладених прокурором).

Для об`єктивноговстановлення перебування/неперебування пішохода ОСОБА_10 в полізору водія ОСОБА_2 з йогоробочого місцяв автомобілі«Renault»необхідне проведенняслідчого експериментуз урахуваннямданих,які невикликають сумнівта встановленніпід часслідчого експериментувід 04.11.2021і зусуненням переліченихнедоліків,викладених насторінках з27по 33дослідницької частинивисновку експерта.Або провестидослідження іззастосуванням графоаналітичногометоду повказаним,з останньогоабзацу сторінки26по четвертийабзаци сторінки27дослідницької частинивисновку експерта, параметрам.

В тому випадку, якщо вповноваженими на те особами чи заявником буде вирішено, що під час слідчого експерименту від 04.11.2021:

пішохода-статиста на межі пішохідного переходу та тротуару/узбіччя не видно з робочого місця водія, а в місці виявлення його свідком ОСОБА_25 видно, то водій автомобіля Renault ОСОБА_2 не буде мати технічної можливості надати дорогу пішоходу ОСОБА_10 з моменту виявлення її на ділянці шляху, де вона користувалася перевагою у русі, він навіть не встигав привести гальмівну систему автомобіля в дію. І в його діях не буде вбачатися невідповідностей вимогам п. 18.1 ПДР. А, як причину наїзду на пішохода ОСОБА_10 , слід розглядати дії самого пішохода, яка раптово вийшла на пішохідний перехід та перед виходом на який не впевнилась у відсутності небезпеки для себе, чим позбавила інших учасників дорожнього руху технічної можливості запобігти пригоді.

пішохода-статистана межіпішохідного переходута тротуару/узбіччя видно з робочого місця водія то для оцінки дій учасників пригоди необхідні додаткові вихідні дані, які наведені в питаннях № 4, 5, 7 висновку експерта.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_28 , роз`яснюючи висновок експерта № 10.1-10.4/032 від 15.10.2023, окрім іншого, зазначив, що для повної відповіді на поставлені питання йому не вистачало вихідних даних, через що він не відповів на певні питання, але він в порядку ст. 69 КПК України не звертався із клопотанням ані до захисника, який замовив експертне дослідження, ані до суду, в провадженні якого перебували матеріали кримінального провадження.

Суд не може визнати як допустимий доказ висновок експерта № 10.1-10.4/032 від 15.10.2023, оскільки на думку суду цей висновок є неповним через дослідження експертом ОСОБА_28 копій матеріалів справи, які, як показав суду експерт, не надали йому можливість повно відповісти на поставлені питання. При цьому суд вважає, що даний висновок експерта суперечить дослідженим в суді доказам, зокрема відеозапису з камери відеоспостереження магазину, де на кадрах «08-06-2018 07:55:05 видно як пішохід ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_13 перебувають біля правого краю проїзної частини пр. Мануйлівський, а автомобіль «Renault Premium» перебував в нерухомому положенні в лівій смузі для руху», «08-06-2018 07:55:10 видно, як пішохід ОСОБА_10 відновила свій руху та почала перетинати проїзну частину пр. Мануйлівський справа на ліво по ходу руху автомобіля «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , при цьому автомобіль все ще стоїть нерухомо», «08-06-2018 07:55:15 автомобіль «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , відновив свій руху та змінив його праворуч та в момент, коли водій ОСОБА_2 відновив свій руху та почав змінювати напрямок руху праворуч, пішохід ОСОБА_10 вже перебувала на проїзній частині пр. Мануйлівський, «08-06-2018 07:55:16 видно як у автомобіля «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , підскочив кузов, після чого він зупинився через деяку відстань та хитався, що свідчить про переїзд автомобілем пішохода ОСОБА_10 , яка перетинала проїзну частину», «08-06-2018 07:55:26 видно як автомобіль зупиняється та видно як пішохід ОСОБА_10 лежить на проїзну частині пр. Мануйлівський м. Дніпро».

Суд також не може визнати як допустимий доказ висновок експерта № 10.1-10.4/032 від 15.10.2023, оскільки на думку суду у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault Premium» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 перед початком руху повинен був переконатись, що він своїм маневром не створить небезпеки іншим учасникам руху, він повинен був переконатись, що автомобіль ніхто не об`їжджає, що на його шляху руху немає людей чи будь-яких перешкод. Із-за обмеженої оглядовості ОСОБА_2 був зобов`язаний особисто переконатись у відсутності перешкод для виконання маневру - оглянути ділянку дороги, куди він бажав здійснити маневр, зважаючи на ту дорожню обстановку, яка склалась на перехресті, тобто водій ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти виключно згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Крім того, сторона захисту долучила до матеріалів кримінального провадження висновок експерта ОСОБА_29 за № 000301/01 від 13.02.2020, складений за результатами комплексного автотехнічного і транспортно-трасологічного дослідження за копіями матеріалів кримінального провадження № 12018040000000548 від 08.06.2018, з якого слідує, що у досліджуваній дорожній ситуації небезпека для руху автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , наступила в момент зміни дорожньої обстановки коли водій автомобіля Рено мав об`єктивну можливість виявити пішохідку ОСОБА_10 , яка, вийшовши поза межами пішохідного переходу на проїзну частину пр. Мануйлівському, ступила на праву смугу, на яку він перестроювався. Як видно із записів відеореєстратора, встановленого на лобовому склі автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , пішохідка ОСОБА_10 у полі зору водія автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 ОСОБА_2 не появлялась при здійсненні автомобілем зміни смуги руху.

За відсутності дорожньої розмітки у досліджуваній дорожній обстановці у водія автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 ОСОБА_2 не було причин відмовлятися від зміни смуги руху, оскільки він такими діями не створював перешкоди транспортним засобам, які рухалися по правій смузі (їх просто не було) і не створював перешкоди пішоходці ОСОБА_10 , якої в його полі зору не було, відтак відповідно до вимог Правил дорожнього руху України він мав право здійснити зміну смуги руху.

Немає підстав технічного характеру вважати, що у досліджуваній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , при зміні смуги руху не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки у його полі зору не було ні транспортних засобів, ні пішоходів, яким би він при своєму маневрі (зміні смуги руху) створював небезпеку чи перешкоду.

З причин, наведених у дослідницькій частині, пояснення свідка ОСОБА_13 щодо обставин пригоди, зокрема в тій частині, де він показує, що автомобіль Рено здійснив наїзд на пішохідку передньою правою кутовою частиною, а також, що наїзд на пішохідку відбувся на пішохідному переході типу «зебра» (якого взагалі немає навіть після нанесення дорожньої розмітки) на відстані 2,7 м від правого краю проїзної частини дороги, слід вважати технічно неспроможними, тобто такими, які з технічної точки зоре не відповідають дійсності. А технічно неспроможні пояснення учасників пригоди і свідків в подальшому не досліджуються, позаяк вони можуть привести до хибних висновків. Юридичну оцінку таким показам свідка ОСОБА_13 , який своїми поясненнями, вочевидь, намагався ввести слідство і суд в оману (інакше такі його пояснення сприйняти не можна), може дати тільки суд.

З причин, наведених у дослідницькій частині, пояснення 13-ти річного сина ОСОБА_16 щодо обставин і механізму скоєння даної пригоди в тій частині, де він показує, що наїзд на пішохідку відбувся напівпричепом (він його називає причепом) автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , слід вважати технічно спроможними, тобто такими, які з технічної точки зору відповідають дійсності.

З причин, наведених у дослідницькій частині, у досліджуваній дорожній обстановці у водія автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , ОСОБА_2 не було технічної можливості уникнути наїзду на пішохідку ОСОБА_10 позаяк він не мав об`єктивної можливості її бачити на проїзній частині дороги.

У пішохідки ОСОБА_10 була технічна можливість уникнути на неї наїзду автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , шляхом недопущення у своїх діях невідповідностей вимогам п. 4.14 Правил дорожнього руху України. Для оцінки таких дій пішохідки ОСОБА_10 спеціальних знань не потрібно.

Відповідно до вимог Правил дорожнього руху України у досліджуваній дорожній обстановці водій автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а коли виникла небезпека для руху, п. 12.3 Правил дорожнього руху України, тексти яких наведені у дослідницькій частині.

Для оцінки дій пішохідки ОСОБА_10 , які слід оцінювати стосовно їх відповідностей вимогам п. 4.14 Правил дорожнього руху України, спеціальних знань експерта-автотехніка не потрібно, текст якого наведений у дослідницькій частині.

Тут експерт зазначає, що пішохід має перевагу на рух під час переходу проїзної частини, позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора, а, переходячи проїзну частину дороги поза зазначеними пішохідними переходами, пішохід цю перевагу втрачає і у такому разі відповідальність за безпечне перебування на проїзній частині дороги лягає на нього самого.

Відтак, слід констатувати, що у досліджуваній дорожній обстановці водій автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , мав перевагу на рух і стверджувати, що зміна ним смуги руху перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з наїздом на пішохідку було б щонайменше некоректно.

З причин, наведених у дослідницькій частині, у досліджуваній дорожній обстановці у діях водія автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , ОСОБА_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з даною пригодою, не вбачається.

Крім того, водій автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , ОСОБА_2 відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху України мав право розраховувати, що і пішохідка ОСОБА_10 , як учасник дорожнього руху, виконує вимоги Правил дорожнього руху України, текст якого наведений у дослідницькій частині.

З технічної точки зору причиною досліджуваної пригоди - наїзду поза межами пішохідного переходу автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , на пішохідку ОСОБА_10 - необережні дії пішохідки ОСОБА_10 , які не відповідали вимогам п. 4.14 Правил дорожнього руху України, в результаті чого була створена така дорожня ситуація, в якій водій автомобіля «Reno Premium», реєстраційний номер НОМЕР_13 , ОСОБА_2 не мав об`єктивної можливості виявити пішохідку на проїзній частині дороги, а відтак не мав технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути наїзду на пішохідку ОСОБА_10 .

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_29 , підтримав та роз`яснив висновок експерта № 000301/01 від 13.02.2020, показавши суду, що він керувався лише копіями тих матеріалів кримінального провадження, які були йому надані захисником і цих матеріалів було достатньо для проведення експертизи. Він оцінив дії пішохода з технічної точки зору, керуючись розділом 4 Правил дорожнього руху. Незважаючи на те, що він не має експертної спеціальності 7.2, він досліджував відеозапис з відеореєстратора, який, на його думку, зазвичай, конструктивно встановлюється на верхній частині лобового скла, вище голови водія. Він сам зробив розкадровку відеокадрів, які наведені у висновку, шляхом здійснення стоп-кадру за допомогою спеціальної програми. На місце ДТП він не виїжджав, особисто транспортний засіб не оглядав. Те, що пішохід спереду автомобіля не з`являлася він встановив на підставі відеозапису, який є об`єктивним свідком.

Надаючи оцінку висновку експерта № 000301/01 від 13.02.2020 та показам в суді експерта ОСОБА_29 , суд виходить з того, що даний висновок експерта не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки він виконаний з грубим порушенням діючого законодавства про судову експертизу, оскільки експерт ОСОБА_29 , маючи допуски до досліджень за експертними спеціальностями 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди», 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», дослідив матеріали фото -, відео документів, тобто фактично провів дослідження за допусками експертних спеціальностей 6.1 «Дослідження зображень та технічних засобів їх виготовлення», 7.2 «Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису», допуску до яких у нього не має.

Згідно висновку експерта № 000301/01 від 13.02.2020 та показам експерта в суді на дослідження було надано копії матеріалів кримінального провадження № 120180400000000548 від 08.06.2018», однак експерт ОСОБА_29 всупереч вимогам ч. 4 ст. 69 КПК України самостійно здобув вихідні данні, які зазначені на сторінках 2-5 висновку експерта.

Також при проведенні експертизи експерт ОСОБА_29 надав оцінку діям пішохода ОСОБА_10 , що є не допустимим, оскільки для оцінки дій пішохода не потрібні спеціальні технічні пізнання.

При цьому, під час проведення дослідження експерт ОСОБА_29 не зазначив, де саме, на його думку, в салоні вантажного автомобіля «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 був встановлений відеореєстратор та на якій саме висоті він був встановлений, однак безпринципно надав оцінку діям водія ОСОБА_2 згідно відеозапису з відеореєстратора, що суперечить методиці проведення експертиз за спеціальністю 7.2, до якої, як зазначено вище, він не має навіть допуску.

Таким чином, фактичними обставинами кримінального провадження встановлено, що суспільно небезпечний наслідок у вигляді смерті ОСОБА_10 був породжений виключно діями обвинуваченого ОСОБА_2 , а тому заяви обвинуваченого про неповноту досудового слідства і судового розгляду є лише бажанням затягнути судовий розгляд з метою подальшого уникнення ОСОБА_2 кримінальної відповідальності за скоєне.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003, про те, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

При цьому суд не може віднести до обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , його заяву в суді про щире каяття у вчиненому, оскільки таке каяття за своїм змістом не є щирим, враховуючи те, що воно висловлене лише як бажання пом`якшити свою відповідальність за вчинене, зважаючи і на те, що ОСОБА_2 після вчинення кримінального правопорушення і на протязі тривалого розгляду справи судом не вжив жодних заходів щодо відшкодування завданих ним збитків або усунення заподіяної шкоди внаслідок смерті ОСОБА_10 .

Суд також не може віднести до обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 : рецидив злочинів, виходячи з наступного.

Так, прокурором до справи долучено відомості з УІАП ГУНП в Дніпропетровській області, копію вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 та копію ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.10.2012.

З долучених документів слідує, що ОСОБА_2 18.05.2012 був засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за вчинення умисних, в тому числі тяжкого, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 3626661,76 гривень, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки з конфіскацією всього, належного йому майна.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.10.2012 вирок змінено в частині призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 366 КК України, в іншій частині, в тому числі щодо призначення остаточного покарання, вирок залишено без змін.

ОСОБА_2 вирок суду 18.05.2012 в частині основного покарання у виді штрафу в сумі 3626661,76 гривень, не виконав, тобто штраф не сплатив.

Відповідно, з одного боку станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, тобто 08.06.2018, ОСОБА_2 був особою, яка мала непогашену судимість за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з іншого ОСОБА_2 з 22.07.2020 вважається таким, що не має судимості, зважаючи на ухвалу Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2020, якою ОСОБА_2 звільнено від відбуття основного покарання у виді штрафу в сумі 3626661,76 гривень,у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку (справа № 1-989/11, провадження № 1-в/183/74/20).

За таких обставин суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

У той же час на момент вчинення 08.06.2018 дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 в силу ст. 39 КУпАП вважався особою, яка піддавалася адміністративному стягненню, що слідує з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 748383 від 10.08.2017 про накладення ОСОБА_2 штрафу в сумі 425 гривень за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він 10.08.2017 о 15:00 в м. Кривий Ріг на пр. Гагаріна на дорозі, яка має три і більше смуг для руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій.

Після вчинення 08.06.2018 дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 також вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, про що свідчить копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НОМЕР_14 від 03.07.2018, про накладення ОСОБА_2 штрафу в сумі 170 гривень за ч. 6 ст. 121 КУпАП, через порушення 03.07.2018 о 16:06 на трасі М-03208 п. 2.9-в Правил дорожнього руху: керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Обвинувачений ОСОБА_2 08.06.2018 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 має середню технічну освіту, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, 23.09.2015 отримав посвідчення водія строком дії до 23.09.2045, серії НОМЕР_15 , має відкриті категорії: В1, В, С1, С, СЕ, працевлаштований водієм у ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП».

У відповідності до характеристики від 02.07.2018, наданої директором ТОВ «ДАРИНА АВТО», ОСОБА_2 працював у ТОВ «Дарина Авто» на посаді водія автотранспортних засобів з 28.09.2017. За час роботи зарекомендував себе кваліфікованим працівником, грамотним та надійним співробітником. Вправно керував транспортними засобами різноманітних марок. Кваліфіковано проводив їх експлуатацію, технічне обслуговування. Завжди перевіряв технічний стан автомобіля напередодні рейсу. Контролював якість навантаження вантажу та його розміщення на кузові автомобіля. Мав високу працездатність. З колегами по роботі встановив дружні стосунки, завжди допомагав усім. Характер мав м`який та неконфліктний, вмів знайти спільну мову з усіма, з ким перетинався по роботі, з колегами, клієнтами тощо. Доган та стягнень не мав.

За місцем проживання на обвинуваченого ОСОБА_2 скарг не надходило, про що свідчить характеристика від 03.07.2018 за підписом голови квартального комітету № 35.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого.

На підставі викладеного суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 основне покарання у виді позбавлення волі, але не в межах мінімального або максимального строку, визначених ч. 2 ст. 286 КК України, зважаючи на наслідки, що настали та відношення обвинуваченого до вчиненого.

Оскільки внаслідок кримінального правопорушення настала смерть ОСОБА_10 , приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому та відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що призначення покарання обвинуваченому без ізоляції від суспільства не уявляється можливим, а тому покарання у виді позбавлення волі повинно бути призначено із реальним його відбуттям із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_2 має посвідчення водія.

Таким чином, покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

В межах кримінального провадження представник цивільних позивачів адвокат ОСОБА_6 заявила до ТОВ «ДАРИНА-АВТО» цивільні позови в інтересах: потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; потерпілої ОСОБА_30 про відшкодування моральної шкоди; потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди; представника неповнолітнього цивільного позивача ОСОБА_5 , який діяв в інтересах неповнолітнього сина потерпілого ОСОБА_31 про відшкодування моральної шкоди.

Зокрема, представник цивільного позивача просила стягнути на користь ОСОБА_5 витрати на поховання дружини ОСОБА_10 на загальну суму 34595 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 500000 гривень.

Позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди обґрунтувала тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 02.02.2017 вантажний автомобіль «Renault Premium», н.з. НОМЕР_13 , належить ОСОБА_9 , яка є директором ТОВ «ДАРИНА-АВТО», де обвинувачений ОСОБА_2 на момент ДТП 08.06.2018 працював водієм. Вказаний автомобіль перебував на балансі у підприємства, відповідно до проколу перевірки технічного стану № 00732-0018318 від 24.02.2018 використовувався, як таксі та для перевезення вантажів, тому вважає, що дані витрати повинно відшкодувати саме ТОВ «ДАРИНА-АВТО».

Матеріальна шкода складається з:

- витрат на реалізацію послуг з поховання у розмірі 4500 гривень;

- витрат на поховання ОСОБА_10 у розмірі 11635 гривень;

- витрат на поминальний обід у розмірі 12000 гривень;

- витрат на нанесення покриття на металеву конструкцію у розмірі 1500 гривень.

Всього 29635 гривень.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди обґрунтувала тим, що внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_5 поховав дружину ОСОБА_10 . Внаслідок втрати дружини йому нанесена душевна рана, пов`язана з сильними переживаннями з приводу подальшого влаштування свого життя та життя неповнолітнього сина, який фактично на свій 16-тий день народження поховав матір. Він постійно відчуває моральні страждання, знаходиться в психічно напруженому стані. Враховуючи всі ті труднощі та зміни у житті, які своїми діями спричинив обвинувачений ОСОБА_2 , його поведінку після скоєного та ставлення до власних дій, просила стягнути на його користь 500000 гривень.

Вказані вище матеріальні витрати та моральна шкода обвинуваченим ОСОБА_2 або цивільним відповідачем добровільно не відшкодовані.

Цивільний позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та показав суду, що він важко переніс втрату дружини, у нього залишився син, який в день народження поховав матір. Наразі син навчається. Стосунки в сім`ї були дуже добрі, близькі. Для сина така смерть матері була дуже важкою, як і для всієї сім`ї. Вважав за необхідне звільнити також призначити обвинуваченому суворе покарання.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в інтересах цивільних позивачів ОСОБА_12 та ОСОБА_32 . обґрунтовані тим, що внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 вони поховали єдину доньку, через що їм спричинено сильну душевну рану, яка ніколи не загоїться і постійно викликає сильні душевні хвилювання та розпач з приводу найстрашнішої втрати в житті. Для батька та матері немає більшого горя, ніж втрата дитини.

Цивільний позивач ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_30 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в інтересах неповнолітнього сина - потерпілого ОСОБА_33 . обґрунтовані тим, що внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 він поховав матір, чим йому була нанесена душевна рана, пов`язана з сильними переживаннями з приводу подальшого влаштування свого життя.

Представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача адвокат ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «ДАРИНА-АВТО» позовні вимоги визнали частково, зазначила, що ТОВ «ДАРИНА-АВТО» може відшкодувати кожному з позивачів не більше 50000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Суд, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_5 , виходить з наступного.

У відповідності до наказу про прийом на роботу у ТОВ «ДАРИНА-АВТО» № 5-К від 27.09.2017 ОСОБА_2 прийнято на роботу з 28.09.2017 на посаду водія автотранспортних засобів з посадовим окладом згідно штатного розпису. Підстава: заява ОСОБА_2 від 27.09.2017.

Згідно посадової інструкції водія від 01.03.2016, затвердженої директором ТОВ «ДАРИНА-АВТО» водій зобов`язаний: проводити підготовчо-заключні роботи перед виїздом на лінію і після повернення на підприємство (перевіряти наявність комплекту інструментів і пристосувань, необхідних для нормальної експлуатації рухомого складу на лінії і т.д.); проходити у встановленому порядку медичні огляди; керувати рухом автомобіля; нести матеріальну відповідальність та дбайливо ставитись до ввірених йому документів та товару; брати участь у вантажно-розвантажувальному процесі; здійснювати заправлення автомобіля паливо-мастильними матеріалами; оформляти шляхові документи; дотримувати графік руху і режим робочого часу і часу відпочинку; здійснювати оперативний зв`язок в разі виникнення непередбачуваних обставин на шляху; використовувати систему підігріву двигуна автомобіля в холодний час року; усувати виниклі протягом роботи на лінії експлуатаційні несправності автомобіля, а також здійснювати регулювальні роботи в польових умовах при відсутності технічної допомоги; здійснювати охорону вантажу й автомобіля під час стоянки на кінцевих і проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень; викликати представників ДАІ у випадку дорожньо-транспортних випадків. З інструкцією ОСОБА_2 ознайомлений 29.09.2017.

Як слідує з табелю обліку робочого часу, затвердженого директором ТОВ «ДАРИНА-АВТО», 08.06.2018 у водія ОСОБА_2 був 8-годинний робочий день.

Сам ОСОБА_2 показав суду про те, що 08.06.2018 приблизно о 08:00 на початку 09:00 години у керівника «ДАРИНА-АВТО» він попросив вантажний автомобіль «Renault Premium» для своїх потреб, на що керівник відповіла: спочатку треба зробити вантажне перевезення по роботі, після чого він може взяти дане авто у своє користування до вечора. Тому він їхав на цьому автомобілі на завантаження в бік вул. Маршала Малиновського до прокатного заводу. Тобто ОСОБА_2 на момент ДТП виконував трудову функцію.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Як слідує з ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Щодо відшкодування матеріальних витрат внаслідок смерті та поховання ОСОБА_10 суду надані наступні докази:

- копія квитанції до прибуткового касового ордера № 42 від 09.06.2018 витрати на реалізацію послуг на поховання у розмірі 4500 гривень;

- копію заказу-наряду № 72 від 09.06.2018 витрати на поховання ОСОБА_10 у розмірі 11635 гривень;

- копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 25 від 09.06.2018 витрати на поминальний обід у розмірі 12000 гривень;

- копія товарного чеку № 8 від 30.07.2018 витрати на нанесення покриття на металеву конструкцію у розмірі 1500 гривень.

Таким чином, цивільний позивач ОСОБА_5 має право на стягнення з цивільного відповідача ТОВ «ДАРИНА-АВТО» понесених ним витрат на поховання дружини ОСОБА_10 у розмірі 11635 гривень; витрат на поминальний обід на суму 12000 гривень.

Водночас не підлягають стягненню з цивільного відповідача ТОВ «ДАРИНА-АВТО» витрати на реалізацію послуг на поховання у розмірі 4500 гривень, оскільки квитанція прийнята від ОСОБА_34 , що слідує зі змісту квитанції до прибуткового касового ордера № 42 від 09.06.2018, та витрати на нанесення покриття на металеву конструкцію у розмірі 1500 гривень, оскільки зі змісту товарного чеку № 8 від 30.07.2018 не вбачається, кому саме надаються зазначені послуги.

За таких обставин на користь на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди необхідно стягнути з цивільного відповідача 23635 гривень.

Суд дійшов висновку, що в результаті вчиненого кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 та його сину ОСОБА_35 спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку із смертю дружини, яка підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем ТОВ «ДАРИНА-АВТО» на підставі вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

У той же час оскільки ОСОБА_36 на час ухвалення вироку набув повнолітня, відповідно позовні вимоги підлягають стягненню на його користь, а не на користь батька ОСОБА_5 .

Суд дійшов висновку, що в результаті вчиненого кримінального правопорушення кожному з потерпілих спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілі зазнали у зв`язку із смертю доньки, дружини та матері, яка підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем ТОВ «ДАРИНА-АВТО» на підставі вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

Враховуючи характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесли всі потерпілі, їх тривалість, ґрунтуючись на принципах розумності та справедливості суд вважає, що відповідно глибині душевних страждань потерпілих буде відповідати сума компенсації моральної шкоди у розмірі 500000 гривень кожному.

Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. 118, 122, 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПКУкраїни.

Проте,суд неможе вирішитидолю речовогодоказу вантажного автомобіля «Renault Premium», н.з. НОМЕР_13 , оскільки на час ухвалення вироку вказаний автомобіль має іншу реєстрацію, інші номерні знаки, не перебуває в місці зберігання, визначеному для нього постановою слідчого, а тому це питання, як і питання щодо скасування накладеного на цей автомобіль арешту у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України може бути вирішено судом лише після проведення відповідно розслідування компетентним правоохоронним органом фактів незаконних дій із речовим доказом та незаконного відчуження, майна. На яке накладався арешт, що охоплюється диспозицією ст. 382, 388 КК України.

Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим упред`явленому обвинуваченніу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України(вредакції Законувід 24.09.2008)та призначитийому покаранняу видіпозбавлення воліна строкшість роківз позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Рахувати початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_2 з дати його затримання на виконання вироку суду.

Задовольнити цивільний позов представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_37 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИНА-АВТО» про стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИНА-АВТО» (ЄДРПОУ 40205406) на користь ОСОБА_37 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

Задовольнити цивільний позов представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_12 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИНА-АВТО» про стягнення моральної шкоди.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«ДАРИНА-АВТО»(ЄДРПОУ40205406) на користь ОСОБА_12 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

Задовольнити частково цивільний позов представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИНА-АВТО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИНА-АВТО» (ЄДРПОУ 40205406) на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 23635 (двадцять три тисячі шістсот тридцять п`ять) гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 (п`ятсот тисяч) гривень, а всього 523635 (п`ятсот двадцять три тисячі шістсот тридцять п`ять) гривень.

У задоволенні цивільного позову в іншій частині відмовити.

Задовольнити частково цивільний позов представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_6 в інтересах представника неповнолітнього цивільного позивача: ОСОБА_5 , що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_38 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИНА-АВТО» про стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИНА-АВТО» (ЄДРПОУ 40205406) на користь ОСОБА_38 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

У задоволенні цивільного позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу, в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової автотехнічної експертизи, в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням комплексної ситуаційної комісійної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, на загальну суму 34092 (тридцять чотири тисячі дев`яності дві) гривні 06 (шість) копійок.

Речові докази: 2 компакт-диски CD-R фірми «Nanotex» 700 mb/90 min з відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1

СудАмур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення23.04.2024
Оприлюднено29.04.2024
Номер документу118645880
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —199/5692/18

Ухвала від 13.01.2025

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Остапук Віктор Іванович

Ухвала від 02.10.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Крот С. І.

Ухвала від 03.07.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Крот С. І.

Ухвала від 26.06.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Крот С. І.

Ухвала від 27.06.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Крот С. І.

Ухвала від 03.06.2024

Кримінальне

Дніпровський апеляційний суд

Крот С. І.

Вирок від 23.04.2024

Кримінальне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

ЛИСЕНКО В. О.

Ухвала від 11.12.2023

Кримінальне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

ЛИСЕНКО В. О.

Ухвала від 11.12.2023

Кримінальне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

ЛИСЕНКО В. О.

Ухвала від 14.09.2023

Кримінальне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

ЛИСЕНКО В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні