Ухвала

від 13.01.2025 по справі 199/5692/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 199/5692/18

Провадження № 51-43 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року щодо останнього,

установив:

До Касаційного кримінального суду звернувся захисник із касаційною скаргою на вказані судові рішення.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що цю касаційну скаргу належить залишити без руху та встановити захиснику строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Проте захисник подав касаційну скаргу без додержання зазначених вимог кримінального процесуального закону.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог вказує про недоведеність винуватості засудженого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, недостовірність доказів та, зокрема, наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, які, на його думку, могли були вплинути при вирішенні питання щодо винуватості засудженого, також зазначає про неповноту судового розгляду та оцінку доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Водночас вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.

Однак захисник не обґрунтовує належним чином, з посиланням на конкретні норми закону, які саме порушення допустив суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок в апеляційному порядку за його апеляційною скаргою, в якій він зазначав аналогічні доводи зазначені у касаційній скарзі.

Щодо обґрунтування вимог про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 415 КПК України, підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є: порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Проте захисник не зазначає такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у взаємозв`язку з положеннями ст. 415 КПК України, які були б підставами для призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Захисник не додає до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою захисника.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

Враховуючи наведене колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу захисника належить залишити без руху, встановивши йому десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисником має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.

Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року щодо останнього залишити без руху, встановивши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3