Рішення

від 19.04.2024 по справі 582/1348/23

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/64/24

Справа № 582/1348/23

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2024 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу (затримки виконання рішення суду) та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Сумський облавтодор») на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10 серпня 2023 року по день винесення рішення суду включно, виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 1197 грн 73 коп., а також моральну шкоду в сумі 50000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 січня 2021 року наказом №1-К т.в.о. директора ДП «Сумський облавтодор» його звільнено у зв`язку зі скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу №91 від 20.10.2022 «Про скорочення посади начальника філії «Недригайлівський райавтодор».

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 02.12.2021, яке залишено без змін та набрало законної сили 14.06.2022 за результатами апеляційного перегляду позивача поновлено на посаді начальника філії «Недригалівський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» або на аналогічній за своїми посадовими обов`язками посаді в ДП «Сумський облавтодор» з 11 січня 2021 року, стягнено з ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь позивача заборгованість по заробітній платі, грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки, середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду.

Це рішення станом не час звернення із цим позовом до суду не виконане, позивач на посаді не поновлений.

За наслідками звернення позивача до суду, рішенням Недригайлівського районного суду від 09.08.2023, судом серед іншого стягнуто з ДП «Сумський облавтодор» середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20 жовтня 2022 року по 09 серпня 2023 року включно, виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 1197 грн 73 коп. на загальну суму 251523 (двісті п`ятдесят одну тисячу п`ятсот двадцять три) грн 30 коп.

Таким чином, враховуючи, що рішення Недригайлівського районного суду від 02.12.2021 станом не час звернення з цим позовом до суду не виконане, позивач на посаді не поновлений, але рішенням цього ж суду від 09.08.2023 вже стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу (затримки виконання рішення суду) по 09.08.2023 включно є підстави для стягнення середнього заробітку з 10.08.2023 по час постановлення рішення суду в цій справі.

Крім того, ті обставини, що відповідач тривалий час порушує трудові права позивача, не виконує рішення суду, не поновлює його на роботі та не виплачує належні до виплати кошти, призвели до значних моральних страждань позивача, втрати засобів до існування та впевненості у завтрашньому дні, що приводить до необхідності прикладати додаткові зусилля по організації свого життя.

Такі дії відповідача призвели до моральних страждань позивача та заподіяли йому моральну шкоду, яку ОСОБА_1 оцінює в 50 000 грн. Свою позицію підтримав і у відповіді на відзив.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що на даний час рішення суду від 02.12.2021 не виконане, виконавче провадження після скасування за його скаргою постанови про закриття поновлене та триває. За період з 29.05.2023 ніякі виконавчі дії не вчинялися, що підтверджується витягом з АСВП, до якої він як стягувач має доступ.

Представник відповідача ДП «Сумський облавтодор» надав суду відзив на позовну заяву, в якому із позовом не погодився, вважає його необґрунтованими та безпідставними та посилаючись на постанову Верховного Суду Верховний Суд від 21 квітня 2021 року у справі №461/1303/19, зазначає, що середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення таких виплат обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (ч. 1 ст. 233 КЗпП України). Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду (за час вимушеного прогулу) є незаконною та не підлягає задоволенню.

Крім того, як підстави для стягнення моральної шкоди позивач наводить душевні переживання внаслідок його звільнення з посади. Проте, предметом даного позову є саме стягнення середнього заробітку, а не звільнення. Відповідачем вже була сплачена позивачеві моральна шкода за його звільнення відповідно до рішення суду від 02.12.2021 по справі №582/63/21. Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Тобто доводи позивача є безпідставними, нічим не обґрунтованими та взагалі не стосуються зазначеного провадження. У зв`язку з тим, що жодними допустимими і достатніми доказами не підтверджено, що в результаті дій позивача відповідачу завдана будь-яка шкода, в тому числі моральна, відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та моральними стражданнями, які начебто поніс позивач просив відмовити в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

У судовому засіданні представник ДП «Сумський облавтодор» Гончаренко Я.Ю. просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі з підстав, які викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника ДП «Сумський облавтодор», дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що наказом т.в.о. директора ДП Сумський облавтодор від 11 січня 2021 року №1-К ОСОБА_1 , начальника філії Недригайлівський райавтодор звільнено у зв`язку з скороченням штату працівників, згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку на підставі наказу №91 від 20 жовтня 2020 року Про скорочення посади начальника філії Недригайлівський райавтодор (а.с.18).

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області у справі №582/63/21 від 02.12.2021, яке залишено без змін та набрало законної сили 14.06.2022 за результатами апеляційного перегляду, позивача поновлено на посаді начальника філії «Недригалівський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» або на аналогічній за своїми посадовими обов`язками посаді в ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 11 січня 2021 року, стягнено з ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь позивача заборгованість по заробітній платі, грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки, середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду (а.с.19-35).

Вищезазначеним рішенням встановлений середньоденний заробіток позивача станом на час постановлення рішення у розмірі 1197 грн 73 коп.

Рішенням Недригайлівського районного суду від 19 жовтня 2022 року у справі №582/522/23 за позовом ОСОБА_1 стягнуто з ДП «Сумський облавтодор» на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 03 грудня 2021 року по 19 жовтня 2022 року включно, виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 1197 грн. 73 коп. на загальну суму 270686 грн. 98 коп. та моральну шкоду в сумі 20 000 гривень (а.с.37-41).

02 березня 2023 року Сумським апеляційним судом у цій справі №582/522/22 ухвалено постанову відповідно до якої змінено рішення Недригайлівського районного суду та в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 5 000 грн, в іншій частині, рішення залишено без змін.

Рішенням Недригайлівського районного суду у справі №582/270/23 від 09.08.2024 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ДП «Сумський облавтодор», філії «Роменського райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» про скасування наказів про прийняття на роботу, виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди (а.с.42-50).

Скасовано наказ начальника філії «Роменський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 14.12.2022 №34-К про прийняття ОСОБА_1 з 20.12.2022 на посаду головного інженера філії «Роменський райавтодор».

Скасовано наказ директора ДП «Сумський облавтодор» від 13.12.2022 №40, яким рекомендовано прийняти ОСОБА_1 з 20.12.2022 на посаду головного інженера філії «Роменський райавтодор».

Стягнуто відповідача ДП «Сумський облавтодор» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20 жовтня 2022 року по 09 серпня 2023 року включно, виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 1197 грн 73 коп. на загальну суму 251523 (двісті п`ятдесят одну тисячу п`ятсот двадцять три) грн 30 коп. Також стягнуто моральну шкоду в сумі 5 000 гривень. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Сумського апеляційного суду від 08.02.2024 апеляційну скаргу ДП «Сумський облавтодор» залишено без задоволення, а рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 09 серпня 2023 року залишено без змін (а.с.113-116).

З витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 09.03.2024 щодо виконання виконавчого листа у цивільній справі №582/63/21 вбачається, що 29.05.2023 виконавче провадження за цим листом відновлено, більше ніякі виконавчі дії не вчинялися (а.с.118).

Та обставина, що ОСОБА_1 на час розгляду даної цивільної справи не поновлений на роботі визнається сторонами.

Із довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 20.11.2015 (а.с.55) вбачається, що ОСОБА_1 має другу групу інвалідності з причини загального захворювання безтерміново.

Із довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 03.06.2013 (а.с.53) ОСОБА_3 (дружина позивача) має третю групу інвалідності з причини загального захворювання безтерміново.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Ч.1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Ч. 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1 ст. 83).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 235 КЗПП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Судом встановлено, що рішення Недригайлівського районного суду від 02.12.2021 не виконане та ОСОБА_1 не поновлений на відповідній посаді.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, положеннями статей 117, 235 КЗпП України передбачена відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Враховуючи, що рішення Недригайлівського районного суду від 02.12.2021 про поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконане, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі з 10 серпня 2023 року по день ухвалення рішення - 19.04.2024, враховуючи, що середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період із 02.12.2021 по 09.08.2023 включно вже стягнутий рішенням Недригайлівського районного суду від 19 жовтня 2022 року та рішенням Недригайлівського районного суду від 09 серпня 2023 року, а середньоденний заробіток позивача становить 1197,73 коп., як встановлено рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 02 грудня 2021 року.

В періоді з 10 серпня 2023 року по 19 квітня 2024 року включно 182 робочих днів, (оскільки у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX від 01.07.2022) позивачу має бути виплачений середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 217 986 грн 86 коп (1197,73 грн. х 182 дні), де 1197,73 - середньоденний заробіток, 182 - кількість робочих днів з 10 серпня 2023 року по 19 квітня 2024 року включно.

Аргументи представника відповідача з щодо того, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (затримки виконання рішення суду) до суду суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 до часу постановлення цього рішення не поновлений на посаді. Тому постанова Верховного Суду в справі №461/1303/19, на яку посилається представник відповідача, не є релевантною до даних правовідносин. Крім того, рішення суду від 09.08.2023 про стягнення на користь ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (затримки виконання рішення суду) набрало законної сили тільки 08.02.2024, після звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду.

Також позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача заподіяну йому винними діями відповідача моральну шкоду. Цю вимогу обґрунтовував тим, що в результаті тривалого невиконання рішення суду про поновлення його на роботі, він не може належним чином утримувати сім`ю, не має коштів для існування та лікування, оскільки він є особою інвалідністю 2 групи та постійно має приймати ліки і періодично проходити курс лікування. Поведінка відповідача щодо не поновлення його на роботі та тривалої невиплати присуджених рішенням суду коштів призвела до значних моральних страждань, втрати засобів для існування та впевненості в завтрашньому дні, та необхідності вжиття додаткових зусиль по організації свого життя, тому позивач просить стягнути з відповідача кошти на відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює в 50000 гривень.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 25 травня 2001 року та 27 лютого 2009 року), вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.

Основним джерелом існування позивача є дохід від трудової діяльності, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, його дружина особою з інвалідністю 3 групи. Брак грошей мав для позивача негативні наслідки через зміну укладу життя і вимагав від нього додаткових зусиль для його влаштування.

Оскільки судом встановлено факт триваючого невиконання відповідачем рішення суду, що є порушенням законних трудових прав ОСОБА_1 , виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що цю вимогу слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

При цьому суд вважає необґрунтованою позицію відповідача щодо того, що суд вже стягнув на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, та повторне її стягнення порушуватиме принцип заборони притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж саме порушення, передбачений ст. 61 Конституції України, оскільки не виконуючи рішення суду про поновлення на посаді, не виплачуючи в добровільному порядку належні позивачу виплати у виді середнього заробітку, відповідач продовжує порушувати трудові права позивача, чим продовжується також заподіяння позивачу моральної шкоди, що потребує від нього додаткових зусиль для налагодження його приватного життя.

Відповідно до ч. 1,6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що позивач при пред`явленні позову був звільнений від сплати судового збору, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу (затримки виконання рішення суду) та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (Ідентифікаційний код юридичної особи 31931024, місцезнаходження: вул. Роменська, 79/2, м. Суми, 40002 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10 серпня 2024 року по 19 квітня 2024 року включно, виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 1197 грн 73 коп. на загальну суму 217986 (двісті сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 86 коп.

Стягнути з ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (Ідентифікаційний код юридичної особи 31931024, місцезнаходження: вул. Роменська, 79/2, м. Суми, 40002) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в сумі 5 000 гривень.

Стягнути з ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (Ідентифікаційний код юридичної особи 31931024, місцезнаходження: вул. Роменська, 79/2, м. Суми, 40002 ) судовий збір 2300 грн 99 коп. на користь держави.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24 квітня 2024 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко