Ухвала

від 25.04.2024 по справі 120/1576/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

25 квітня 2024 р. Справа № 120/1576/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма "Кредо" до державного реєстратора відділу державної реєстрації на нерухоме майно Виконавчого комітету Вінницької міської ради Кириченко Олени Василівни, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вінницька районна державна адміністрація про скасування рішення

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ТОВ, фірма "Кредо" до державного реєстратора відділу державної реєстрації на нерухоме майно Виконавчого комітету Вінницької міської ради Кириченко Олени Василівни, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вінницька районна державна адміністрація про скасування рішення

Ухвалою суду від 19.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вінницьку районну державну адміністрацію.

06.03.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року залучено до участі у справі № 120/1576/24 в якості співвідповідача Виконавчий комітет Вінницької міської ради.

23.04.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, у якій просить:

- заборонити до набрання рішенням законної сили у справі № 120/1576/24 посадовим особам Вінницької міської ради вчиняти будь-які дії щодо зміни істотних умов договору оренди, який укладено 23.01.2008 року між ТОВ, фірма «Кредо» та Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, його припинення, розірвання та проведення обстежень із цією метою земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:01:021:0005.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача зазначив, що посадовими особами Вінницької міської ради вчиняються дії спрямовані на позбавлення ТОВ, фірма "Кредо" прав оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0520688900:01:021:0005.

Крім того, Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради повідомив про намір здійснити контроль дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель Вінницької міської ради, а саме земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:01:021:0005.

На переконання представника позивача, у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони посадовим особам Вінницької міської ради вчиняти будь-які дії щодо зміни істотних умов договору оренди, який укладено 23.01.2008 року між ТОВ, фірма "Кредо" та Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області до вирішення адміністративної справи по суті, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Положеннями частини 1 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено що, забезпечення позову допускається до пред`явлення позову, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як передбачено частиною першою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

За приписами частин четвертої шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом з`ясовано, що 23.01.2008 року між ТОВ, фірма "Кредо" та Вінницькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:01:021:0005, загальною площею 2,019 га.

Вподальшому, 17.01.2024 державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_1 здійснено реєстрацію речового права № 53404712 та змінено власника земельної ділянки з Вінницької районної державної адміністрації на Вінницьку міську раду.

Позивач вважає, що при здійсненні реєстрації речових прав державним реєстратором порушено визначену законом процедуру реєстрації майна у Державному реєстрі речових прав, а тому звернувся до суду з цим позовом та просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації на нерухоме майно Виконавчого комітету Вінницької міської ради Кириченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 71245552 від 23.01.2024 року.

Отже, предметом дослідження у цій справі є дії державного реєстратора щодо реєстрації речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 0520688900:01:021:0005 за Вінницькою міською радою.

В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що реєстрація речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 0520688900:01:021:0005 за Вінницькою міською радою може бути наслідком зміни сторони договірних відносин, які виникли між ТОВ, фірма "Кредо" та Вінницькою районною державною адміністрацією.

За таких обставин, у разі настання таких наслідків, Вінницька міська рада набуде статусу орендодавця та, відповідно, прав визначених статтею 27 Закону України "Про оренду землі", до яких, зокрема, належать можливість витребування орендованої земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Таким чином, набуття міською радою відповідного статусу та можливої реалізації прав орендодавця, зокрема, визначених статтею 24 та 27 Закону України "Про оренду землі" призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав та інтересів позивача у разі задоволення позову.

Поряд з цим, слід вказати, що згідно повідомлення Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської рад від 25.03.2024 року, останній вчиняє дії спрямовані на обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:01:021:0005, з питань дотримання вимог земельного законодавства України при використанні земель Вінницької міської територіальної громади, що свідчить про реалізацію міською радою прав, визначених статтею 24 Закону України "Про оренду землі".

Тобто, в даному випадку мають місце обставини, відповідно до яких, посадовими особами відповідача-2 вчиняються дії щодо земельної ділянки, правомірність права реєстрації за яким є предметом судового розгляду, що на думку суду, може призвести не тільки до виникнення нового спору, а також може призвести до втрати актуальності цієї справи через позбавлення позивача прав, що передбачено статтею 27 Закону України "Про оренду землі".

Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Поряд з цим, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника позивача та забезпечити позов шляхом заборони посадовим особам Вінницької міської ради вчиняти будь-які дії щодо зміни істотних умов договору оренди, який укладено 23.01.2008 року між ТОВ, фірма «Кредо» та Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, його припинення, розірвання та проведення обстежень із цією метою земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:01:021:0005 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №120/1576/24.

Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача про забезпечення позову, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам Вінницької міської ради вчиняти будь-які дії щодо зміни істотних умов договору оренди, який укладено 23.01.2008 року між ТОВ, фірма «Кредо» та Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, його припинення, розірвання та проведення обстежень із цією метою земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:01:021:0005 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №120/1576/24.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Дончик Віталій Володимирович