Рішення

від 15.04.2024 по справі 203/2279/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2279/23

Провадження № 2/0203/151/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участі секретаря Шаблі О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи КП

«Міська інфраструктура» ДМР Проходи Р.С.,

представника третьої особи ДМР Гуртового В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , територіальна громада м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, комунальне підприємство «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФБІ та К», комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, про усунення перешкод в користуванні майном та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернувся через суд з позовами до своєї невістки ОСОБА_3 з уточненням позовної заяви ще до її прийняття на предмет усунення перешкод у користуванні житлом у квартирі будинку на АДРЕСА_1 , що чиняться у зв`язку з відстоюванням ним визнання за собою права власності на рухоме майно у вигляді металоконструкції, розміщених у парку ім. Т.Г. Шевченка у АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим просив надати йому безперешкодний доступ до квартири з кодом охоронної сигналізації та дублікатами ключів, а так само надати безперешкодний доступ для користування і розпорядження до металоконструкцій тимчасових споруд басейну, фонтану, банкеток і залу, кухонного блоку, тиру, туалету, естради, рекламного банеру та огорожі з бутового каменю, об`єктів модульних металоконструкцій малої архітектурної форми 7000х4000х3000 та 1000х5000х3200.

В обґрунтування пред`явлених вимог, змінених у змісті позову 01 грудня 2023 року для виправлення описки в адресі знаходження рухомого майна на площу АДРЕСА_2 , позивач посилався на придбання металоконструкції 14 лютого 2007 року у ТОВ «Друг» на умовах укладеного з ним договору купівлі-продажу за ціною 176240,00 грн., після чого докупив модульні металоконструкції малої архітектурної форми розмірами 7000х4000х3000 і 1000х5000х3200 у ФОП ОСОБА_7 за договором поставки № 05/11 від 05 листопада 2020 року, які розміщувалися у парку ім. Т.Г. Шевченка на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 849 від 17 квітня 2003 року про затвердження Переліку літніх об`єктів розваг та торгівлі з реалізації морозива, прохолодних напоїв у центральних парках м. Дніпропетровська на 2003 рік без тимчасового землевідведення тимчасово зайнятих ділянок. Виклав аргументи про проживання впродовж останніх чотирьох років у помешканні свого сина ОСОБА_8 , якого через свій похилий вік обрав своїм повіреним у справах розпорядження та управління майном з видачею довіреності, у спірній квартирі, в якій його дружина, відповідач ОСОБА_3 , на ґрунті спору про поділ їх сумісного майна змінила замки вхідних дверей і встановила охоронну сигналізацію, позбавивши позивача житла, а також навів доводи про позбавлення себе володіння взятим невісткою під охорону рухомим майном у парку відпочинку через претензії ОСОБА_3 на визнання цього майна спільною сумісною власності подружжя, про що стало відомо у березні 2023 року від повіреного, який відзвітував про перешкоди у розпорядженні власністю через відсутність до неї доступу, порушуючи при цьому питання про застосування ст. 391 ЦК України.

З відкриттям загального позовного провадження,після отриманняв порядкуч.6ст.187ЦПК Українивідомостей прозареєстроване місцепроживання відповідача, за ухвалою суду від 28квітня 2023року зметою забезпеченняправильного,своєчасного ібезперешкодного розглядуцієї справипо сутіна засадахдиспозитивності упідготовчому засіданніпроведена їїпідготовка зобміном заявамипо сутісправи їїучасниками,після чогопідготовче провадженнязакінчене заухвалою судувід 17жовтня 2023 р.

16 серпня 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду про перегляд ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2023 року скасовані вжиті за заявою позивача заходи забезпечення позову.

Відповідач свій відзив не подала, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляла, і за змістом поданого від її імені у січні 2024 року клопотання про відкладення розгляду справи виїхала за межі України з видачею доручення на представництво, але, будучи неодноразово повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином за останнім відомим суду підтвердженим зареєстрованим місцем її постійного проживання (перебування) згідно з ст.ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України, в судове засідання так і не прибула, свого представника не направила, інші поважні причини неявки суду не повідомляла, на підставі чого справа розглянута в її відсутність згідно ст. 223 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_4 , і залучені на стороні позивача ухвалою суду від 08 червня 2023 року треті особи ТОВ «ФБІ та К», ФОП ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , своїм правом подати заяви по суті справи не скористались.

25 травня 2023 року від третьої особи Дніпровської міської ради засобами поштового зв`язку надійшли письмові пояснення щодо позову від 15 травня 2023 року, в яких в яких міська рада позов не визнала з підстав відсутності доказів належності рухомих металоконструкцій, що розташовувались за адресою: АДРЕСА_2 або 1, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання права власності на ці конструкції за позивачем, права якого взагалі через наведені обставини не порушуються жодним суб`єктом, тому міська рада наполягала на відмові у позові.

КП «Дніпровські активи» ДМР, після залучення ухвалою суду від 22 березня 2024 року до участі у цій справі, на правах третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надало 28 березня 2024 року письмові пояснення щодо невизнання позову повністю з міркувань відсутності доказів на підтвердження права власності на спірні металоконструкції у позивача, через що відсутні правові підстави для визнання права власності за ним, а також відсутнє і порушення будь-яких прав позивача, оскільки він не є власником чи належним володільцем, чи користувачем. При цьому, клопотало про розгляд справи у відсутності їх представника з відмовою в позові.

КП «Міська інфраструктура» ДМР, яке вступило у справу на правах третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в інтересах апеляційного оскарження вжитих заходів забезпечення позову, своїм правом подати заяви по суті справи не скористалось.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_9 про залучення останньої третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на задоволенні позовних вимог з наведених у позовній заяві підстав. Також пояснив, що рухомі металоконструкції були демонтовані комунальними підприємствами міської ради, проте в поверненні цих конструкцій позивачу було відмовлено та де вони наразі зберігаються не відомо. Крім того, представник пояснив, що відповідачка виїхала за кордон та станом на даний час перестала чинити перешкоди у користуванні квартирою, проте сам спір не вирішений і можлива подальша поведінка позивачки з вчинення перешкод у користуванні квартирою, тому представник позивача позов підтримав повністю.

Представник третьої особи Дніпровської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечував з наведених у письмових поясненнях підстав, вказуючи на те, що позивачем не доведене його право власності на об`єкт рухомого майна, у зв`язку з чим наполягав на відмові в задоволенні позову в цій частині, а в частині вимог про усунення перешкод у користуванні квартирою залишив вирішення справи на розсуд суду.

Представник третьої особи КП «Міська інфраструктура» ДМР проти позову заперечував з висловлених іншими учасниками міркувань недоведеності обставин належності на праві власності заявлених конструкцій, за яких позивач не є законним користувачем цих металоконструкцій і підстави для усунення перешкод та визнання права власності на них відсутні, тому просив в задоволенні позову відмовити.

Треті особи ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТОВ «ФБІ та К», будучи належним чином повідомленими пор час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили та про відкладення розгляду не клопотали, у зв`язку з чим їх неявка згідно ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд,заслухавши усніпояснення представниківсторін,безпосередньо дослідившизібрані докази,в межахзаявлених вимогза ст.13ЦПК Україниза своїмвнутрішнім переконаннямдійшов висновкупро відомув позовіповністю,виходячи з наступних мотивів відповідно до повно, всебічно і об`єктивно з`ясованих у судовому засіданні обставин і встановлених на їх підставі правовідносин.

Судом встановлено, що з 27 вересня 1986 року відповідач ОСОБА_3 дійсно перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , третьою особою у справі, але за умовами договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І .М. 10 листопада 2017 року з вчиненням запису в реєстрі під № 10625, ОСОБА_3 набула спірну квартиру АДРЕСА_3 в особисту приватну власність на час, коли у шлюбі не перебувала, як про це вказано у договорі (т. 1 а.с.56, 57), і доказів протилежного ні позивач, ні треті особи на його стороні суду не подали, поважних причин неможливості до того не наводили.

За даними паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_4 (а.с.9-10).

Відповідно ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, згідно ст. 405 ЦК України мають право на користування цим житлом відповідно до закону, а житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

За згодою власника квартири член його сім`ї відповідно до ч. 2 ст. 156 ЖК України вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї за визначенням у ст. 64 цього Кодексу, і припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє таких членів сім`ї права користування займаним приміщенням.

Проте, позивач жодних належних та допустимих доказів того, що його син ОСОБА_4 займав будь-коли жиле приміщення у спірній квартирі на правах члена сім`ї власника, за час розгляду цієї справи так і не надав, як не пред`явив будь-якого доказу волевиявлення власника ОСОБА_3 на користування з її згоди позивачем цією квартирою. Так само, не надано доказів дійсного цивільного стану відповідача на момент укладення договору про набуття у власність спірної квартири.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у позивача достатніх підстав для виникнення права користування спірною квартирою, через що немає підстав і для усунення з боку її власника яких-небудь перешкод у користуванні позивачу цим житлом.

В частині спору про рухоме майно судом встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради VIII скликання № 31/29 від 16 листопада 2022 року «Про закріплення на праві господарського відання за КП «Міська інфраструктура» ДМР об`єктів благоустрою м. Дніпра» (т. 1 а.с. 88,89) за цим комунальним підприємством на праві господарського відання серед об`єктів благоустрою закріплено Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка згідно зі схемою (додаток 2).

12 квітня 2023 року актом головного спеціаліста відділу контролю благоустрою у сфері споживчого ринку КП «Дніпровські активи» ДМР за №3525Д виявлена неможливість встановити власника (користувача) тимчасової споруди та об`єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг у парку ім. Т.Г.Шевченка, тобто з ознаками безхазяйної речі, на площі Шевченка, 1, у м. Дніпрі, які на виконання рішення виконкому Дніпровської міської ради № 3-25/4 від 25 квітня 2023 року та прийнятого після апеляційного перегляду забезпечення позову у цій справі рішення виконкому № 4-22/8 від 22 серпня 2023 року співробітниками КП «Дніпровські активи» демонтовані 23 і 24 серпня 2023 року, як з`ясовано Київським окружним адміністративним судом у справі №320/15809/23 за адміністративним позовом ОСОБА_6 , третьої особи у цій цивільній справі, визнано сторонами та узгоджується з відмовою Комунального підприємства «Дніпровські активи» ДМР повернути демонтовані металоконструкціїв листіза вих.№ 566/д-05від 15вересня 2023року назаяву ОСОБА_4 (т. 3 а.с.21-24).

Зокрема, виконавчий комітет Дніпровської міської ради в рішенні № 3-25/4 від 25 квітня 2023 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» вирішив: 1.Вжити заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27 листопада 2013 року № 44/43, шляхом припинення функціонування тимчасових споруд та/або об`єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг у місцях загального користування згідно з переліком, а саме: зобов`язати власників зазначених тимчасових споруд та/або об`єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг демонтувати їх власними силами та привести об`єкти благоустрою на місцях демонтованих тимчасових споруд та/або об1єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг до належного стану для подальшого використання за цільовим призначенням; 2. У разі невиконання вимог пункту 1 цього рішення департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради спільного з КП «Дніпровські активи» ДМР вжити заходів щодо усунення наслідків порушень Правил шляхом демонтажу тимчасових споруд та/або об`єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг, забезпечити їх транспортування, зберігання та відновлення елементів (частин) об`єктів благоустрою, а також складання акта, який підписується представниками департаменті торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, КП «Дніпровські активи» та залученими особами, що були присутні під час його проведення (т. 1 а.с.214-215).

В Переліку тимчасових споруд та/або об`єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг у місцях загального користування, що підлягають демонтажу зазначені у п.п. 5-17 площа Шевченка, 1 тимчасові споруди без назви, вид діяльності послуги туалетів, торгівля продовольчими та непродовольчими товарами (т. 1 а.с.216-218).

Тим самим, безспірно підтверджена наявність у ОСОБА_2 у квітні 2023 року дійсного приводу до позову, який, як виявилося в ході судового розгляду, пред`явлений до неналежного відповідача, а залучати належних відповідачів позивач не став, а суд на засадах диспозитивності та автономії волі у цивільному судочинстві позбавлений можливості провести такого роду заміну в порядку ст. 51 ЦПК України з власної ініціативи, тоді як участь таких суб`єктів на правах третіх осіб без самостійних вимог не може тягти задоволення позову.

Крім того, з приводу захисту прав на рухоме майна у цій справі об`єднані петіторний і неґаторний позови, для яких характерна необхідність з`ясувати ще до встановлення одного із способів набуття права власності відповідно до глави 24 розділу І Книги ІІІ ЦК України: чи володіє особа, яка претендує на титул власності, цією річчю, інакше ефективним належним способом захисту прав особи позбавленої володіння визнається віндикаційний позов, але вимог про витребування рухомого майна у вигляді перелічених у позовній заяві металоконструкцій, які демонтовані і знаходяться у чужому володінні як безхазяйні речі, у цій справі ніхто до закриття підготовчого засідання так і не заявив, хоч би ефективний захист оспорюваних прав позивача за первісно пред`явленими позовами, з якими він звернувся до суду у цій цивільній справі, унеможливлений діями третіх осіб одразу після скасування заходів забезпечення позову. Відповідно, пред`явлені петіторний і неґаторний позови не можуть бути задоволені ще й тому, що позивач ОСОБА_2 не довів свого володіння спірним рухомим майном.

А саме, за умовами укладеного ПП ОСОБА_10 в пунктах 1,2 договору № 1 від 29 лютого 2000 року з Центральним парком культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка в особі директора парку ОСОБА_11 , затвердженими начальником управління культури та мистецтва міської ради БойкоВ. М., згідно п.7.2 рішення VIII сесії міської ради № 24 від 09 липня 1999 року «Про удосконалення режиму охорони, збереження та утримання територій парків міста» дозволено відкрити чи побудувати на території Парку, як тимчасову споруду площею 300 кв.м. літній майданчик-кафе з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на строк 5 років з роботою щорічно сезонного протягом 6 місяців з 01 травня по 30 жовтня з наданням відвідувачам парку послуг торгівельного та сервісного обслуговування.

Відповідно до умов трьохстороннього доповнення № 1 від 29 грудня 2000 року про уступку договору № 1 від 29 лютого 2000 року територія парка ім. Т.Г. Шевченка, що передана для організації літнього кафе ПП Бондаренко, вважається переданою ТОВ «Друг» з виконанням усіх договірних умов по цьому договору. (т. 1 а.с.32), після чого 01 лютого 2001 року директор ТОВ «Друг» ОСОБА_12 звернувся до заступника голови виконкому Жовтневого району м. Дніпропетровська за погодженням реєстрації, в тому числі, літнього кафе «Для друзей», що знаходиться в парку культури і відпочинку ім.Т.Г.Шевченка (т. 1 а.с.34).

Директором Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка ОСОБА_11 погоджено за зверненням ТОВ «Друг» листом директора ОСОБА_12 від 01 березня 2001 року благоустрій території парка з розбивкою 2 клумб, обнесенням бутом, встановленням фонтану 6,5 м.х3,6 м., виготовлення 2-х квітників по сходинам від оглядового майданчика (т. 1 а.с.36).

27 березня 2001 року начальник управління культури міськвиконкому ОСОБА_13 погодив за зверненням ОСОБА_4 , як голови ради засновників ТОВ «Друг», відновлення огорожі парку ім Т.Г. Шевченка за рахунок коштів підприємства у первинному вигляді через руйнування та спотворення зовнішнього вигляду культурного центру міста (т. 1 а.с.35).

13 березня 2002 року директор ТОВ «Друг» ОСОБА_14 звертався до директора Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка ОСОБА_11 за погодженням облаштування коштом товариства територію, прилеглу до громадського туалету, з метою поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації. (т. 1 а.с.38).

До Переліку літніх об`єктів розваг та торгівлі з реалізації морозива, прохолодних напоїв у центральних парках м. Дніпропетровська на 2003 рік без додаткового землевідведення тимчасово зайнятих ділянок у додатку № 3 до рішення № 849 від 24 березня 2003 року «Про підготовку місць масового літнього відпочинку населення у 2003 році» виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради включив в Парку ім. Т.Г. Шевченка кафе «У друзей» суб`єкта господарювання ТОВ «Друг» (т. 1 а.с. 45).

27 лютого 2006 року директор Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка ОСОБА_15 листом за вих. № 36 звернувся до ДДПІ «Дніпроцивілпроект» за виготовленням проекту літнього кафе з легких конструкцій на території парку в районі літнього театру за рахунок оплати робіт коштом ТОВ «Друг» (т. 1 а.с.37), після чого вже 13 березня 2006 року ТОВ «Трансбутзбут» передав Центральному парку культури та відпочину ім. Т.Г.Шевченка у позичку для безоплатного користування на умовах укладеного до 31 грудня 2011 року договору металоконструкцій та споруд (басейн, фонтан, тір) з правом користувача передавати це майно третім особам у спільну власність.

На виконання цього договору його сторонами складений акт приймання-передачі 13 березня 2006 року, згідно якого позичкодавець передав користувачу: металоконструкції басейну, металоконструкції фонтану, металоконструкції банкетки та шатру, металоконструкції приміщення кухонного блоку, металоконструкції тиру, металоконструкції туалету на загальну суму 129771,21 грн. (т. 1 а.с.42).

В свою чергу, 14 лютого 2007 року у ТОВ «Друг» на умовах укладеного договору купівлі-продажу №14/02-1 ОСОБА_2 , за якого договір підписаний за довіреністю ОСОБА_4 , придбані металоконструкції вартістю вже на суму 176240,00 грн. (т. 1 а.с.27), перелік, найменування, вартість яких зафіксована у накладній №5 від 15 лютого 2007 року (т. 1 а.с.28), з підтвердженою оплатою за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 15 лютого 2007 року на суму 176240,00 грн. (т. 1 а.с.29). В подальшому, 05 листопада 2020 року у ФОП ОСОБА_7 на умовах договору поставки № 05/11-1, підписаного за довіреністю ОСОБА_4 , у власність ОСОБА_2 згідно додатку № 1 до договору специфікації № 1 від 05 листопада 2020 року куплені модульні металоконструкції малої архітектурної форми 7000х4000х3000 вартістю 280000,00 грн., та модульніметалоконструкції малої архітектурної форми 10000х5000х3200 вартістю 420000,00 грн. (т. 1 а.с. 15-17,18), і покупець оплатив цей товар на загальну суму 700000,00 грн. згідно видаткової накладної № 07/12/1 від 08 грудня 2020 року (т. 1 а.с.19) та квитанцій до прибуткових касових ордерів (т. 1 а.с.20-26).

Одночасно судом встановлено, що 18 липня 2018 року в оренду ФОП ОСОБА_5 строком до 31грудня 2023 року на умовах п.п.1.1, 8.2 укладеного з ним договору оренди майна № 2 (т. 1 а.с. 146-147) індивідуально визначене майно у кількості, асортименті та вартістю, згідно Акту прийому-передачі майна, який є невід`ємною частиною договору, з метою використання орендарем цього майна в його господарській діяльності у м. Дніпру у Парку ім. Т.Г. Шевченка над поглядовою ділянкою, передало за плату ТОВ «ФБІ та К», серед кінцевих бенефіціарів якого за даними ЄДРПОУ є відповідач ОСОБА_3 і третя особа ОСОБА_4 (т. 1 а.с129).

Згідно умовам п. 1.2 цього договору майно, яке надається в оренду знаходиться у володінні та користуванні ТОВ «ФБІ та К», а за актом прийому-передачі майна від 18 липня 2018 року сторони цього договору погодили передачу металоконструкцій: центральної зали (тарілка), банкетки великої, банкетки малої, туалету (на дві особи), басейну, для музичного супроводу, кухонного комплексу (збірна), рекламних банерів; мощення території 2000 кв.м., огородження з бутового каменю 120 м. (т. 1 а.с.132).

03 квітня 2023 року ФОП ОСОБА_5 уклав договір суборенди з ОСОБА_6 , за умовами п.п.1,2 якого передав в суборенду, на умовах строковості (до 31 грудня 2023 року), платності користування майно згідно акту приймання-передачі майна, з місцезнаходженням майна у АДРЕСА_2 , з визначенням розташування схемою розташування (М1-500, М1-1000) (а.с. 133-138).

Згідно акту приймання-передачі від 03 квітня 2023 року передані металоконструкції: центральна зала, банкетка велика, туалет (на дві особи), басейн, для музичного супроводу, кухонного комплексу , рекламних банерів (а.с.139).

Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , незалежно від питання добросовісності набуття спірного рухомого майна у власність, не здійснював володіння ним ні безпосередньо, ні через володіння орендарями та суборендарями, оскільки у найм спірні речі здавалися третьою особою ТОВ «ФБІ та К», яка, власне, фактично тримала у себе спірне рухоме майно, тоді як похідний характер речового (обмеженого) права третьої особи від прав самого позивача останній не довів жодним чином, що виключає навіть обґрунтоване припущення володіння спірним рухомим майном, яке слідувало в стадії відкриття провадження у справі з сукупності наданих доказів оплати ціни купівлі такого майна.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, суд в частині спору про рухоме майно дійшов висновку про пред`явлення позову до неналежного відповідача та з неналежним неефективним способом правового захисту, що само по собі, за усталеною судовою практикою, складає підстави для відмови в позові.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 206, 209, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 в задоволенні його позову до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , територіальна громада м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, комунальне підприємство «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради, фізична особа-підприємць ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФБІ та К», комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, про усунення перешкод в користуванні майном та визнання права власності, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25 квітня 2024 року.

Суддя О.В. Колесніченко