Ухвала

від 29.01.2024 по справі 750/16288/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 750/16288/23

провадження № 61-5183ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

08 грудня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві через підсистему «Електронний Суд» вперше подало до Чернігівського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2023 року.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2023 року залишено без руху.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2023 року визнано неподаною та повернуто.

19 лютого 2024 року ГУ ДПС у м. Києві через підсистему «Електронний Суд» вдруге подало до Чернігівського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2023 року.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме, запропоновано надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав поновлення такого строку.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2023 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.

09 квітня 2024 року ГУ ДПС у м. Києвічерез підсистему «Електронний Суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із цим, в касаційній скарзі заявник заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на обмежене фінансування органів державної податкової служби.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

За частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона справи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із статтею 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вирішуючи клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, суд урахував, що заявник не обґрунтував наявність підстав для відстрочення сплати судового збору та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати.

При цьому обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Згідно із підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2024 року становить 3 028,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Отже, за подання касаційної скарги у цій справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати Верховному Суду відповідний платіжний документ.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко