Ухвала

від 29.04.2024 по справі 352/2243/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 352/2243/18

провадження № 61-4333ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову

Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рона», приватного нотаріуса

Івано-Франківського міського нотаріального округу Грицак Ольги Іванівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроторг Прикарпаття», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-комерційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», Головного управління Держгеокадастру в

Івано-Франківській області, Управління реєстраційних процедур

Івано-Франківської міської ради, Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними іпотечних договорів, визнання протиправними дій нотаріуса при посвідченні іпотечних договорів, визнання частково недійсним договору про внесення змін до генерального договору про здійснення кредитування, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконними дій, пов`язаних з виготовленням технічної документації на об`єкти нерухомого майна та оцінкою майна, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона»

(далі - ТОВ «Компанія Рона») про визнання договору іпотеки недійсним.

У травні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду першої інстанції заяву про зміну предмета позову.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2020 року

залучив до участі у справі правонаступника відповідача

АТ «Укрсоцбанк» - АТ «Альфа-Банк».

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 16 липня 2020 року залучив до участі у справі правонаступника первісного відповідача АТ «Альфа-Банк» - АТ «Сенс Банк».

У липні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подали до суду першої інстанції

до відповідачів АТ «Альфа-Банк», ТОВ «Компанія «Рона», приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Грицак О. І.,

ТОВ «Євроторг Прикарпаття», ТОВ «Українська торгово-комерційна компанія», ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації» заяву про збільшення позовних вимог.

У травні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог.

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою

від 09 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишив без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалою

від 10 жовтня 2023 року скасував заходи забезпечення позову згідно

з ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області

від 20 грудня 2021 року.

Не погодившись з ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2023 року та ухвалою цього ж суду від 10 жовтня

2023 року, ОСОБА_2 оскаржив їх в апеляційному порядку.

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 23 січня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишив без задоволення. Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня

2023 року та ухвалу цього ж суду від 10 жовтня 2023 року залишив без змін.

12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2024 року.

Щодо строку на касаційне оскарження

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови

Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2024 року надісланий

05 квітня 2024 року заявниці судом першої інстанції на підставі заяви

ОСОБА_1 від 19 березня 2024 року про направлення постанови суду апеляційної інстанції та отриманий заявницею 09 квітня 2024 року, що підтверджується копією конверта Тисменицького районного суду Івано-Франківської області щодо направлення копії постанови від 23 січня 2024 року на її адресу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наведені заявницею обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

Щодо сплати судового збору

Водночас, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої

статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної

і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно зі статтею 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 0,2 = 605,60 грн).

Зазначені положення поширюються на подання апеляційних і касаційних скарг на усі, без винятку, ухвали суду, які підлягають оскарженню, та рішення за наслідками їх перегляду, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв до суду першої інстанції, за результатами розгляду яких постановлено відповідні ухвали.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18).

Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 605,60 грн,

за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову

Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська