Ухвала

від 29.04.2024 по справі 520/17103/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 квітня 2024 р. Справа № 520/17103/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі № 520/17103/23

за позовом ОСОБА_1

до Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" , Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"

про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, спонукання суб`єкта владних повноважень до нарахування та виплати додаткової винагороди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" , Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, спонукання суб`єкта владних повноважень до нарахування та виплати додаткової винагороди.

На зазначену рішення суду Державною гімназією-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обгрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази.

Згідно довідки про доставку електронного листа Державною гімназією-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 19.04.2024 (19:49).

24.04.2024 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження яка обґрунтована тим, що видатки на заклади спеціалізованої освіти, яким і являється апелянт, здійснюється з державного бюджету України, відповідно до абз. 2 п.п. "а" п. 7 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України, а головним розпорядником бюджетних коштів та засновником гімназії виступає Міністерство освіти і науки України. Гімназія не має власних коштів. Суб`ктом владних повноважень виступає Міністерство освіти і науки України, відносно кадетського корпусу. У встановлений законом строк не мали змоги подати апеляційну скаргу, бо погоджували подальші дії з Міністерством освіти і науки України.

Перевіривши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2024 Харківським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, в порядку спрощеного позовного провадження.

Копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 08.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги в межах встановленого законодавством строку, є 09.03.2024.

Апеляційна скарга подана 17.04.2024, тобто, з пропуском встановленого ст.295 КАС України строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, колегія суддів зазначила, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і погоджувальні дії з Міністерством освіти і науки України не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою.

Разом з цим, колегія суддів зауважила, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).

Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду: від 08.07.2019 р. у справі № 825/1916/15-а, від 12.08.2021 р. у справі №826/14733/18, від 06.08.2021 року у справі №640/5229/19, в ухвалах Верховного Суду від 30.08.2021 року у справі №280/6903/20, від 13.09.2021 року у справі №640/22458/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з тим. що погоджували подальші дії з Міністерством освіти і науки України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Враховуючи, що подана відповідачем заява про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтована, колегія суддів дійшла висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду - неповажними.

У задоволенні клопотання Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі № 520/17103/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024по справі № 520/17103/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" , Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, спонукання суб`єкта владних повноважень до нарахування та виплати додаткової винагороди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва