Постанова

від 02.10.2024 по справі 520/17103/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 р. Справа № 520/17103/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/17103/23

за позовом ОСОБА_1

до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" , Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус"

треті особи Міністерство фінансів України , Міністерство оборони України , Міністерство освіти і науки України

про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, спонукання суб`єкта владних повноважень до нарахування та виплати додаткової винагороди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус", Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", треті особи: Міністерство оборони України, міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України, в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо ненадання на адресу Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» бойових наказів щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року;

2) зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» надати на адресу Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» бойові накази щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року;

3) визнати протиправною бездіяльність Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць;

4) визнати протиправною бездіяльність Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 26.07.2022 року по 30.06.2023 року в розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць;

5) зобов`язати Державну гімназію-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць та з 26.07.2022 року по 30.06.2023 року в розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» з приводу нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. у розмірі 30.000,00грн. пропорційно часу виконання завдань військової служби.

Зобов`язано Державну гімназію-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. у розмірі 30.000,00 грн. пропорційно часу виконання завдань військової служби.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач, відповідно до витягу з наказу Міністра Оборони У країни (по особовому складу) від 11 березня 2022 року № 127, з 25 лютого 2022 року позивач вважається таким, що виконує обов`язки військової служби в межах, визначених начальником Військового інституту танкових військ національного технічного університету «Харківський політехнічна інститут». Вважає, що надані до матеріалів справи довідки є доказами, які засвідчують факт виконання позивачем завдань, що свідчить про хибність висновку суду першої інстанції про безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в м. Харків. Зазначає також, що пояснення та додані документи, цілком підтверджують позицію позивача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, відхилені судом першої інстанції та не взяті до уваги.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю, вважати вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивача народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до громадянства України, у період часу 24.02.2022р.-30.06.2023р. проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, протягом відображеного у позові проміжку часу був відряджений до Міністерства освіти і науки України і проходив службу у штаті Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус», згідно з наказом Міністра оборони України від 11.03.2022р. №127 з 25.02.2022р. був зарахований до списків особового складу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», згідно з наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 04.04.2022р. №28 під порядковим номером - 667 згаданий у якості стрільця зведеного підрозділу інституту батальйонно тактичної групи (2 відділення охорони).

Згідно з штатно-посадовим списком БТГр Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» станом на 25.02.2022р. позивач під порядковим номером - 700 згаданий у якості стрільця 2 відділення охорони.

Отже, службові обов`язки позивача за згаданою вище тимчасовою штатною військовою посадою не могли виходити поза межі охорони приміщень та будівель відповідача 1 і полягали у відбитті збройного нападу ворога на об"єкт, котрий підлягав охороні.

Згідно з наказом Міністра оборони України від 25.07.2022р. №641 та наказом начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 26.07.2022р. №220 з 26.02.2022р. позивач був виключений із списків особового складу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у звязку із припиненням виконання обов`язків військової служби у межах, визначених начальником Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Згідно з довідкою Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» позивач протягом 25.02.2022р.-30.06.2023р. знаходився на грошовому утриманні (забезпеченні) у Державній гімназії-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус», будь-яких платежів у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 не отримував.

Згідно з витягом з журналу бойових дій БТГр Військового інститут танкових військ НТУ "ХПІ" протягом 25.02.2022р.-25.07.2022р. позивач у складі 2 відділенні окремого взводу охорони виконував бойові (службові завдання) та брав участь у бойових діях.

При цьому, конкретних дат безпосередньої та особистої участі позивача у бойових діях як те вимагалось ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2024р. Відповідачем №2 до суду подано не було.

Згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022р. №102, від 30.04.2022р. №125, від 02.06.2022р. №157, від 01.07.2022р. №184, від 01.08.2022р. №212, від 01.09.2022р. №237, від 01.10.2022р. №262, від 01.11.2022р. №282, від 02.12.2022р. №311, від 02.01.2023р. №1 протягом 24.02.2022р.-31.12.2022р. уся територія Харківської області була визначена у якості районів ведення бойових дій.

Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023р. №26 населений пункт Харків не віднесений до районів ведення воєнних (бойових) дій у період 01.01.2023р.-31.01.2023р.

Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною з приводу оплати часу військової служби 25.02.2022р.-30.06.2023р. не у повному обсязі за рахунок непроведення платежів з додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. та за рахунок непроведення платежів з додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у розмірі 30.000,00грн. розмірі за період 26.07.2022р.-30.06.2023р., позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що має право на отримання додаткової винагороди порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. у розмірі 30.000,00грн. пропорційно часу виконання завдань військової служби і відносно реалізації указаного права компетентним суб`єктом владних повноважень - Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» не було забезпечено дотримання ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року. В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 встановлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (в первісній редакції на момент прийняття) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з абз 4 п. 1 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Так, розмір додаткової винагороди становить 30000,00 грн., а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100000,00 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму № 248/1298 від 25.03.2022.

Пунктом 1 вказаної телеграми визначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

В подальшому, 07.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, згідно якою були внесені відповідні зміни до Постанови № 168, зокрема п. 2-1 якої встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Крім того, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23.06.2022.

Відповідно до п. 13 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 вважаються такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529.

Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 встановлено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Пунктом 2 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно з п. 3 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України слід визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому, обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.

Суд вважає, що існування відповідних записів у журналі ведення бойових дій про факт ведення бойових дій на виконання бойового наказу (бойового розпорядження) також є обов`язковою передумовою виникнення у конкретного військовослужбовця названого вище права.

Так, згідно довідок №782 від 19.04.2022 року в період з 25.02.2022 року по 31.03.2022 року, №818 від 04.05.2022 року в період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року, №40 від 05.06.2022 року в період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, №79 від 04.07.2022 року в період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року, № 261 від 09.08.2022 року в період з 01.07.2022 року по 25.07.2022 року, №1191/3від 09.09.2022 року, підтверджено загальний час перебування позивача у бойових діях із зазначенням підстав, а саме з 25.02.2022 року по 25.07.2022 року. Підставами видачі вказаних довідок зазначено - бойовий наказ.

Слід зазначити, що військовослужбовець набуває право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. на місяць за умови підтвердження безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, втім із розрахунку пропорційно часу участі у виконанні бойових завдань, виходячи із специфіки покладених на підрозділ, у якому він проходив службу, завдань.

Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 надано роз`яснення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» для різних військовослужбовців в залежності від бойових завдань, що ними виконувались.

Так, зазначений пункт містить, окрім іншого, тлумачення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у тому числі як «виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей».

Також Міністерство оборони України зазначало, що наявність довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не є підставою для нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у підвищеному розмірі 100000 грн. за весь період, зазначений у такій довідці.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до абз. 5 п. 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.

Отже, колегія суддів вказує, що метою видання такої довідки може бути також необхідність підтвердження наявності у особи право на отримання статусу учасника бойових дій, що включає в себе ширший перелік підстав, ніж для отримання додаткової грошової допомоги у розмірі 100000 грн., встановленої Постановою Кабінету Міністрів № 168.

Колегія суддів зауважує, що зазначення у довідках №782 від 19.04.2022, №818 від 04.05.2022, №40 від 05.06.2022, №79 від 04.07.2022, № 261 від 09.08.2022, №1191/3від 09.09.2022 періодів перебування позивача у бойових діях із зазначенням підстав не є безумовною підставою для виплати додаткової грошової допомоги у розмірі 100000 грн., встановленої Постановою Кабінету Міністрів № 168, за весь вказаний період, оскільки така довідка може бути видана не лише для цілей підтвердження права на отримання допомоги, встановленої Постановою № 168, а й з іншою метою, відмінною від тієї, з приводу якої виникли спірні правовідносини.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що лише рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за умови одночасної наявності як бойового наказу (бойового розпорядження), так і відповідних записів у журналі ведення бойових дій про факт ведення бойових дій на виконання бойового наказу (бойового розпорядження) у розумінні ст.ст.72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях (але за виключенням випадку існування спору стосовно предмету та змісту бойового завдання, або стосовно предмету та змісту бойової дії, або стосовно місця територіальної дислокації військового підрозділу).

Отже, лише підтверджена сукупністю документів (а саме: бойовим наказом (бойовим розпорядженням), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапортом командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або Заходах) спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду перешої інстанції стосовно того, що складені Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інституту» довідки від 19.04.2022р. №782, від 04.05.2022р. №818, від 05.06.2022р. №40, від 04.07.2022р. №79, від 09.08.2022р. №261, від 09.09.2022р. №1191/8 не можуть бути кваліфіковані судом як належні та допустимі докази набуття заявником права на отримання за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у підвищеному до 100.000,00грн. розмірі.

Згідно зі статтею 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди на виконання постанови № 168 Міністром оборони України надано доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, згідно з пунктом 9.4 якого до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Суд зазначає, що прийняття Міністром оборони України розпорядження від 23.06.2022 № 912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішення питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою № 168. 31.03.2023 року до вищевказаного порядку внесені зміни, згідно яких підставою для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. є виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими ропорядженнями.

Відповідно до п. 15 Наказу Міноборони № 260 від 07.06.2018 № 260, яким затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника); усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади,- з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника); відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини; добровільно здалися в полон,- з дня з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника); навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом),- за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство; відбувають покарання на гауптвахті - за час відбування такого покарання.

Отже, необхідними умовами виплати передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць були: 1) період дії воєнного стану; 2) проходження особою військової служби (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби). Виплата такої винагороди здійснюється за наказом командира військової частини.

Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, зокрема, ЗСУ, відряджених до державних органів, установ та організацій, затверджено постановою КМУ від 07.02.2001р. №104.

За приписами абзаців 1, 2 пункту 1 постанови КМУ від 07.02.2001р. №104 військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Водночас абзац 3 пункту 1 постанови КМУ від 07.02.2001р. №104 містить застереження, що виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Положеннями абзаців 5, 6 пункту 1 постанови КМУ від 07.02.2001р. №104 встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Судовим розглядом встановлено, що позивач у період часу 25.02.2022 - 30.06.2023 знаходився на грошовому утриманні (забезпеченні) в Державній гімназія-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус», тому суд першої інстанції вірно зазначив, що вимоги з приводу виплати грошового забезпечення військовослужбовця до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за період 25.02.2022 - 25.07.2022 заявлені безпідставно.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за період часу 25.02.2022 - 25.07.2022 заявник має право на отримання додаткової винагороди у фіксованому розмірі 30.000,00грн. пропорційно часу служби і обовязком призначення, обчислення, нарахування та виплати цієї винагороди обтяжень суб`єкт владних повноважень - Державна гімназія-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус».

Доказів вчинення позивачем дій, що є підставою для невключення його до наказу про виплату зазначеної додаткової винагороди відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Із урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» з приводу нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. у розмірі 30.000,00грн. пропорційно часу виконання завдань військової служби та зобов`язання Державну гімназію-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період 25.02.2022р.-25.07.2022р. у розмірі 30.000,00грн. пропорційно часу виконання завдань військової служби.

Вимоги відповідача у відзиві на апеляційну скаргу в частині щодо скасування спірного судового рішення, колегія суддів залишає без задоволення, з огляду на те, що відповідно до ст. 315 КАС України визначено повноваження суду апеляційної інстанції і лише за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Як встановлено раніше, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 відповідачем в апеляційному порядку не оскаржується.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі №520/17103/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк