Ухвала

від 24.04.2024 по справі 404/10219/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/10219/23

Номер провадження 1-кс/404/1470/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому скарга ОСОБА_3 на повідомлення про підозру, в рамках кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою, відповідно до якої просив:

- скасувати процесуальне рішення слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №42023122010000247 від 21.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, про вручення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 письмового повідомлення про підозру від 10 січня 2024 року, яке є незаконним;

- зобов`язати прокурора, який здійснює процесуальне курівництво у кримінальному провадженні у вказаному кримінальному провадженні, вчинити дії спрямовані на виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 204 КК України.

На обґрунтування скарги зазначено, що 11.04.2024 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

Вважає, що повідомлення про підозру є недійсним у зв`язку з тим, що під час його вручення слідчим та прокурором було порушено вимоги процесуального законодавства, щодо порушення підслідності, передбаченої ст. 216 КПК України.

Так, у вказаному кримінальному провадженні має місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК України та порушення вимог статей 214, 216 КПК України. Наслідком недотримання належної правової процедури, як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч.3 ст. 87 КПК України, як таких, що зібрані (отримані) не уповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.

ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, вказав на наявність підстав для її задоволення.

Прокурор заперечив проти задоволення скарги, вказуючи на її необґрунтованість, зважаючи на те, що постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 07.08.2023 року доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Слідчий викликався, не з`явився, його неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.

Заслухавши пояснення скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що СВ Кропивницьким РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 та ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

11.04.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 07.08.2023 року доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Із поданої скарги вбачається, що підставою для скасування повідомлення про підозру заявник зазначає те, що вказане письмове повідомлення прийнято з істотним порушенням КПК України неуповноваженою особою, з порушенням підслідності, а відтак підлягає скасуванню.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).

Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі та із роз`ясненням її прав та обов`язків.

Окрім того, під повідомленням про підозру також можна розуміти кримінальне процесуальне рішення слідчого, прокурора, яке приймається в обов`язковому порядку у випадках затримання особи за підозрою в учиненні кримінального правопорушення або наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення в письмовій формі й тягне за собою набуття особою, щодо якої воно прийняте, процесуального статусу підозрюваного.

На думку слідчого судді, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.

Разом з тим, вдаватися до аналізу обґрунтованості доказів по справі на даній стадії кримінального процесу буде передчасним.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч.1 ст.42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Передумовою наявності обґрунтованості підозри є здійснення відповідного письмового повідомлення особі про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, яке має бути здійснено належною уповноваженою особою у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

Згідно з п.3 ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення.

Так, відповідно до ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

З огляду на це, логічним є висновок, що чинний КПК України насамперед вирізняє повідомлення про підозру як окремий письмовий процесуальний документ. При цьому положеннями ст.278 КПК України окремо регулюється процедура вручення особі повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного.

Таким чином, системний аналіз указаних вище положень КПК України вказує на те, що поняття «повідомлення про підозру» розуміється у чинному КПК України саме як окремий процесуальний документ, а не як дія (процедура, процес), оскільки для цього у чинному КПК законодавцем вжито інший термін «вручення повідомлення про підозру».

Враховуючи це, чинним КПК України на даний час не передбачено окремої процедури чи повноважень слідчого судді на стадії досудового розслідування щодо судового контролю за процедурою вручення повідомлення про підозру як окремого процесуального документу, однак передбачена можливість оскарження цього документу щодо його змісту, а також щодо належності особи, яка його складає, в контексті положень ст.277 КПК України. Тому й аспекти підслідності у цьому випадку не мають впливу на безпосередній предмет скарги, хоча мають істотне значення для провадження в цілому.

З огляду на це, слідчий суддя не вбачає достатньо обґрунтованими доводи підозрюваного на те, що судовому контролю за досудовим розслідуванням підлягають всі його аспекти, зокрема і аспекти підслідності, адже слідчий суддя і суд мають діяти лише на підставі, у межах, і у спосіб, визначений законом, а відступ від цього правила має зумовлюватися виключними підставами, оскільки це може порушувати існуючий баланс між суспільним інтересом щодо необхідності ефективного здійснення досудового розслідування і правом особи на ефективний захист в межах кримінального провадження. Тим паче, під час розгляду скарги прокурором надано копію постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 07.08.2023 року, якою доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

З огляду на це, проблематика підслідності цього провадження і аспектів щодо процедури вручення особі повідомлення про підозру мають бути предметом дослідження судом при розгляді провадження по суті в контексті аналізу допустимості отриманих доказів, враховуючи, що одним з обов`язкових критеріїв такої допустимості є критерій здобуття доказу уповноваженою законом особою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На даний час, правових підстав вважати про невідповідність змісту підозри вимогам ст.277 КПК України немає. Сутність повідомлення про підозру дає підстави стверджувати те, що ця підозра є обґрунтованою, а саме письмове повідомлення є законним, вмотивованим та відповідає зазначеним вимогам.

Слідчий суддя також вважає, що у ході повідомлення про підозру були дотриманні також інші вимоги закону, визначені Главою 22 КПК України. Посилання підозрюваного на те, що кримінальне провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року здійснюється з порушенням правил підслідності не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, зважаючи на надану в судовому засіданні прокурором постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 07.08.2023 року, якою доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Оцінка правомірності визначення підслідності не є предметом дослідження під час вирішення питань даної скарги, оскільки вирішення питання щодо підслідності відноситься до компетенції прокурора, який відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності.

У зв`язку із вищевикладеним слідчий суддя приходить до висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положеньст. 276-278 КПК України, а відтак у задоволенні скарги у частині скасування повідомлення про підозру необхідно відмовити.

Оскільки другий пункт прохальної частини є похідним від першого, у його задоволенні необхідно також відмовити.

Таким чином, у задоволенні вимоги скаржника про зобов`язання прокурора, який здійснює процесуальне курівництво у кримінальному провадженні №42023122010000247, вчинити дії спрямовані на виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 204 КК України слідчий суддя також відмовляє.

Таким чином, скарга ОСОБА_3 на повідомлення про підозру, в рамках кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,22,276-278,303,306-307,309,376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру, в рамках кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1