Ухвала

від 02.05.2024 по справі 404/10219/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/256/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст.204 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 наухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 квітня 2024 року, якоюстосовно підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, не працює, одружений, на утриманні 2 малолітніх дітей, зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

застосовано запобіжний захід у вигляді заставипо кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023122010000247 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, з покладанням обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Кропивницьким РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 та ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України..

Під час досудового розслідування ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 квітня 2024 року задоволено вказане клопотання.

Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, в межах строку досудового розслідування, строком до 10.06.2024 року.

Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_7 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на розрахунковий рахунок отримувача № НОМЕР_1 , отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору та слідчому судді.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 на строк до 10.06.2024 року включно, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися з міста Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попереджено підозрюваного ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Судове рішення мотивовано тим, що аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 ч, його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу - застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Саме такий розмір застави з покладенням обов`язків у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочину, що інкримінується підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або застави у меншому розмірі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що повідомлення про підозру, яке йому вручено 10.01.2024 є недійсним, оскільки під час його вручення прокурором та слідчим порушено вимоги ст. 216 КПК України, а саме його не ознайомили з постановою прокурора про визначення підслідності у кримінальному провадженні.

Судом першої інстанції не взято до уваги те, що матеріальна шкода у кримінальному провадженні - відсутня, підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні 2 малолітніх дітей, злочин не пов`язаний з життям та здоров`ям.

Також ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені слідчим та прокурором.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, які надійшли на із районного суду та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.

Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають слідчому судді підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.

Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується, такими доказами, як:

- рапортом прокурора Кропивницької окружної прокуратури;

- повідомлення про виявлення кримінального правопорушення УСБУ в Кіровоградській області.

- висновками за результатами проведення комплексних судових біологічних, товарознавчих та технічних експертиз документів №2061/24-34/4005/24-53/4238/24-31, №2060/24-34/4006/24-53/4239/24-31, №2064/24-34/4002/24-53/4242/24-31, №2062/24-34/4004/24-53/4237/24-31, №2063/24-34/4003/24-53/4236/24-31, №2058/24-34/4008/24-53/4241/24-31, №2059/24-34/407/24-53/4240/24-31.

Отже, описані у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення, у сукупності дають підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Під час апеляційного розгляду підозрюваний заперечували проти застосованого судом першої інстанції запобіжного заходу.

Проте, тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_7 в сукупності з мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду.

Ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом дляпереховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду.

А тому, на думку колегії суддів ОСОБА_7 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, як законно, так і незаконним шляхом.

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_7 , оцінюючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

За таких обставин, існування ризику переховування, обумовлює необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням на ОСОБА_7 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях; не відлучатися з міста Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Також, підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема для перешкод встановлення обставин, які свідчать про наступне: чи були інші невстановлені наразі досудовим розслідуванням спільники, чи вчинено кримінальне правопорушення внаслідок підбурення інших осіб, де знаходяться грошові кошти, які одержані внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, способи їх використання, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді щодо існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні із зазначеним колом осіб підозрюваний може здійснити вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 добре зазнає свідків, тому є вагомі підстави вважати, що останній зможе здійснити незаконний вплив на них з метою зміни наданих ним показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Отже, на переконання колегії суддів, обов`язок, який полягає в необхідності утримуватися підозрюваному від спілкування з визначеним колом осіб є об`єктивно виправданим.

Окрім цього, особисте зобов`язання не може бути застосоване до обвинуваченого

ОСОБА_7 оскільки даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а кримінальне правопорушення, яке йому інкримінують є тяжким.

Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу, так в ході розслідування даного провадження таких осіб не встановлено.

Що стосується тверджень у відношенні ОСОБА_7 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання то такі доводи захисника на переконання колегії суддів не спростовують висновок судді про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.

В той же час, у справі наявна реальна можливість обвинуваченого ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання зумовлена наявністю можливості і засобів, в тому числі здійснення виїзду за межи території України.

З цих же підстав, колегія суддів залишає без задоволення доводи апеляції про недоведеність ризиків.

А тому, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді та клопотання слідчого про застосування запобіжного задуху саме у вигляді застави та відхиляє доводи захисту про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

З приводу порушення підслідності, а відтак необхідності відмовити у задоволенні клопотання слідчого скасування ухвали про обрання запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що ці доводи є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 216 КПК України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 199, 204 КК України.

Детективи другого відділу детективів захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Бюро економічної безпеки України розслідувалось кримінальне провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 від 07.08.2023 року доручено здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42023122010000247 від 21.07.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Необхідно зазначити про те, що вказана постанова не підлягає окремому оскарженню під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

На переконання колегії суддів застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, про які було зазначено вище.

Щодо обґрунтування обраного розміру застави

Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на ймовірний збут незаконно виготовлених тютюнових виробів.

Також, слідчим суддею взято до уваги офіційний майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 .

Зазначене дає підстави для висновків, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень буде помірним для підозрюваного, оскільки протилежних доказів до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Окрім того, колегія суддів враховує значну кількість та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного і дані про його особу.

З огляду на вище викладене, колегія суддів доходить висновку щодо визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційної скарги під час апеляційного перегляду, свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 квітня 2024 року, якоюстосовно підозрюваного ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді заставипо кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023122010000247 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4