Ухвала

від 23.04.2024 по справі 44/537-6/60-42/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

23.04.2024Справа № 44/537-6/60-42/125

За скаргою Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Києва

на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби,

заінтересована особа Приватне акціонерне товариство "Торговий дім "Комплект" м. Києва,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від скаржника Рижонкова М.Ю.,

від органу Державної виконавчої служби Черноштан В.В.,

від заінтересованої особи не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у квітні 2024 року Дочірнє підприємство "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося в суд з указаною скаргою.

Скаржник зазначав, що постановою державного виконавця відділу Примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби серія АА№ 871009 від 5 жовтня 2006 р. було накладено арешт на належне йому нерухоме майно.

5 жовтня 2006 р. Першою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження (арешт) на все нерухоме майно.

17 жовтня 2006 р. постановою того ж органу Державної виконавчої служби виконавчий документ наказ господарського суду міста Києва № 44/537 від 26 липня 2006 р. був повернутий стягувачеві, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, знято арешт з коштів боржника та заборону на відчуження всього майна.

Згодом у лютому 2021 року йому стало відомо про чинність обтяження його майна, встановленого постановою державного виконавця АА№ 871009 від 5 жовтня 2006 р. про накладення арешту на майно.

Через зміни законодавчого регулювання відносин у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно державний (приватний) виконавець набули статусу державного реєстратора у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Після його звернення до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби листом останнього № 41356/40045-33-24/20.1 від 18 березня 2024 р. йому було відмовлено у вчиненні реєстраційної дії з припинення обтяження та скасування запису про арешт нерухомого майна його товариства згідно вищевказаною постановою.

Посилаючись на те, що така відмова, а також бездіяльність щодо невчинення реєстраційної дії порушують його права, скаржник просив визнати такі дії та бездіяльність органу Державної виконавчої служби неправомірними, зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби здійснити дії щодо реєстрації припинення обтяження та скасувати запис в Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт належного йому нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно), накладеного постановою АА№ 871009 від 5 жовтня 2006 р.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.

Орган Державної виконавчої служби у письмових поясненнях на скаргу, його представник у судовому засіданні проти скарги заперечив.

Заінтересована особа письмових пояснень на скаргу не надала, її представник у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 342 ГПК України у відсутності представника заінтересованої особи за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників скаржника та органу Державної виконавчої служби, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі Примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби знаходився наказ господарського суду міста Києва № 44/537 від 26 липня 2006 р. про стягнення із Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Закритого акціонерного товариства "Торговий Дім "Комплект" 22521679,68 грн. основного боргу, 25585 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5 жовтня 2006 р. постановою цього відділу серія АА№ 871009 було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження належного Дочірньому підприємству "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" майна.

17 жовтня 2006 р. постановою цього ж органу Державної виконавчої служби виконавчий документ наказ господарського суду міста Києва № 44/537 від 26 липня 2006 р. був повернутий стягувачеві, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, знято арешт з коштів боржника та заборону на відчуження всього майна.

Вимоги скарги обґрунтовані безпідставністю чинного донині арешту після його зняття у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу у 2006 році.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку протягом окресленого у скарзі періоду були визначені Законами України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, чинного до 4 жовтня 2016 р., № 1404-VIII, чинного з 5 жовтня 2016 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 55 Закону № 606-XIV у редакції на час здійснення державним виконавцем дій з виконання наказу господарського суду міста Києва № 44/537 від 26 липня 2006 р. державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

За правилами ст. 38 цього ж Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження (ч. 1).

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника (ч. 2 ст. 38).

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна (ч. 3 ст. 38).

Зазначене правове регулювання дій державного виконавця щодо накладення/зняття арешту пов`язане з тим, що чинне на той час законодавство про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень не наділяло державних виконавців повноваженнями державних реєстраторів щодо такого майна.

Убачається, що під час вирішення питання про зняття арешту з належного скаржникові майна, накладеного постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА№ 871009 від 5 жовтня 2006 р., державний виконавець діяв з дотриманням вимог ст.ст. 38, 40 чинного тоді Закону № 606-XIV.

Наявність у скаржника копії відповідної постанови від 17 жовтня 2006 р. свідчить про виконання державним виконавцем обов`язку з видачі її копії, яку останній був вправі самостійно пред`явити до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Інших доказів вчинення державним виконавцем бездіяльності під час вирішення питання про зняття арешту з майна боржника, накладеного постановою АА№ 871009 від 5 жовтня 2006 р., не надано.

З 13 грудня 2016 р. відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний, приватний виконавець набули повноважень державного реєстратора у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Положення ч. 4 ст. 40 чинного нині Закону № 1404-VIII передбачають вчинення виконавцем дій щодо реєстрації припинення обтяження щодо майна у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню.

Оскільки виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби не вирішувалося питання по повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, то підстави для вчинення виконавцем дій щодо реєстрації припинення обтяження щодо майна скаржника були відсутні.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України скаржником не надано доказів вчинення органом Державної виконавчої служби неправомірних дій або бездіяльності під час вирішення питання про зняття арешту з його майна та порушення у зв`язку з цим його прав.

Доводи скарги з цього приводу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому є безпідставними.

За таких обставин у задоволенні скарги відповідно до вимог ч. 3 ст. 343 ГПК України слід відмовити.

При цьому, скаржник у зв`язку з наявним обтяженням не позбавлений можливості для захисту своїх прав у спірних правовідносинах звернутися з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, оскільки зміна порядку правового регулювання відносин державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень зумовила виникнення спору про право.

Керуючись ст.ст. 232-235, 342-345 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Києва на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар