Ухвала

від 25.04.2024 по справі 912/164/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 квітня 2024 рокуСправа № 912/164/20

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув в засіданні суду заяву ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №912/164/20

за позовом: Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" (м. Запоріжжя),

до відповідача:

Фізичної особи - підприємця Руссо Тетяни Вікторівни (м. Кропивницький)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (м. Запоріжжя)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (м. Кропивницький) та ОСОБА_3 (м. Кропивницький)

Представники учасників справи в засідання суду не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2022 позовні вимоги задоволено частково. Заборонено Фізичній особі-підприємцю Руссо Тетяні Вікторівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення УКРЗОЛОТО, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 р., шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Руссо Тетяни Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 1051,00 грн. судового збору та 9 806,40 грн. судових витрат на судову експертизу.

Додатковим рішенням від 27.10.2022 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Руссо Тетяни Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15000,00 грн витрат на професійну правову допомогу. У задоволенні заяви відповідача ФОП Руссо Т.В. і третіх осіб про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 912/164/20 відмовлено.

19.04.2023 на виконання вказаного додаткового рішення господарським судом видано наказ.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023 рішення господарського суду від 30.09.2022 скасовано. Прийнято по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Маркхолдер" до ФОП Руссо Т.В. про заборону використання знаків для товарів і послуг - відмовлено.

Іншою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційні скарги на додаткове рішення суду від 27.10.2022 у справі № 912/164/20 залишено без задоволення, а вказане додаткове рішення - без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.06.2023 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 912/164/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. Додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023 на це рішення залишено без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 здійснено заміну позивача - ТОВ "Маркхолдер" на його правонаступника - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей". ТОВ "Маркхолдер" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 рішення суду від 30.09.2022 у справі № 912/164/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Заборонено Фізичній особі-підприємцю Руссо Тетяні Вікторівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення УКРЗОЛОТО, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 124382 від 25.06.2010 р., шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Руссо Тетяни Вікторівни на користь Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" 2 102,00 грн судового збору за подачу позову та 19 612,80 грн витрат на судову експертизу, 3153,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, 6 888 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2024 постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 912/164/20 залишена без змін.

25.01.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання наказу від 19.04.2023 у справі № 912/164/23 про стягнення 15 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 25.01.2024 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в засіданні на 02.02.202.

У зв`язку з направленням матеріалів справи №912/164/20 до суду касаційної інстанції, суд ухвалою від 29.01.2024 судове засідання по розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 912/164/20, відклав до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

30.01.2024 ТОВ "Маркхолдер" подано заперечення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

12.04.2024 матеріали справи №912/164/20 повернуто на адресу Господарського суду Кіровоградської області разом з постановою Верховного Суду від 27.02.2024 .

Ухвалою від 15.04.2024 розгляд заяви призначено в судове засідання на 25.04.2024.

В засідання суду 25.04.2024 учасники справи не з`явились, хоча є такими, що належним чином повідомлені про розгляд заяви, що підтверджується надсиланням ухвали до електронних кабінетів з використанням ЄСІТС.

Від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Частиною 3 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З підстав наведеного суд розглядає заяви по суті в засіданні суду 25.04.2024 за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 238 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Згідно матеріалів справи, додатковим рішенням від 27.10.2022 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Руссо Тетяни Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 15000,00 грн витрат на професійну правову допомогу. У задоволенні заяви відповідача ФОП Руссо Т.В. і третіх осіб про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 912/164/20 відмовлено.

19.04.2023 на виконання вказаного додаткового рішення господарським судом видано відповідний наказ про стягнення витрат.

За результатами апеляційного перегляду вказане додаткове рішення залишено без змін згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023.

У постанові зазначено, що з огляду на встановлені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції обставини неправомірного використання відповідачкою знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 124382, без відповідного дозволу позивача, на час виникнення спірних відносин, що призвело до виникнення спору та звернення позивача із відповідним позовом до суду, судом правомірно застосовано до розподілу судових витрат на правничу допомогу частину 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та незалежно від результату вирішення спору такі судові витрати покладені на відповідача.

Постановою Верховного Суду від 22.06.2023 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Руссо Тетяни Вікторівни залишено без задоволення, а додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.10.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023 на це рішення залишено без змін.

За результатами нового апеляційного перегляду згідно постанови апеляційного суду від 22.11.2023 рішення суду від 30.09.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалюючи постанову, яка залишена без змін Верховним Судом згідно постанови від 27.02.2024, апеляційний господарський суд виходив із того, що ТОВ "Маркхолдер" не надавав ФОП Руссо Т.В. дозволу на використання знака для товарів та послуг "УКРЗОЛОТО", а отже, права позивача щодо виключного права використання торгового знака, відповідач порушив.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції стали обставини вирішення апеляційним судом питання про залучення до участі у справі на підставі ст. 50 ГПК України АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей". За висновком суду апеляційної інстанції, таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 вирішено питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору та витрат на судову експертизу.

Суд враховує, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі і у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у даній справі.

Поряд з цим, у даній справі додаткове рішення суду від 27.10.2022 окремо переглядалось з основним рішенням в апеляційному і касаційному порядку та було залишено в силі згідно постанови суду апеляційної інстанції від 29.03.2023, не дивлячись на скасування основного рішення суду. За результатами касаційного перегляду додаткове рішення від 27.10.2022 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023 на це рішення залишені без змін.

Під час нового апеляційного перегляду додаткове рішення поряд з основним скасовано не було та у постанові суду апеляційної інстанції від 22.11.2023 вирішено питання лише щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору і витрат експертизи. При цьому, позовні вимоги задоволено частково.

Таким чином, скасування згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 рішення суду від 30.09.2022 не спростувало висновки, покладені в основу додаткового рішення від 27.10.2022 та постанови апеляційного суду від 29.03.2023, а саме щодо витрат на професійну правничу допомогу, як принципу, передбаченому пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України через призму застосування статей 123, 124,126, 129 ГПК України.

У відповідності до викладеного, суд не встановив обставин для визнання наказу від 19.04.2023 таким, що не підлягає виконанню. Підстави для стягнення сум, сплачених на виконання зазначеного наказу, відсутні.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.01.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 912/164/20, відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити позивачу, відповідачу, третім особам та приватному виконавцю виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І.В. до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повний текст ухвали складено і підписано 29.04.2024.

Суддя В.В.Тимошевська