Вирок

від 29.04.2024 по справі 372/1901/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1901/19

Провадження № 1-кп-10/24

В И Р О К

іменем України

29 квітня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі суду присяжних:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю секретаря ОСОБА_6 ,

прокурора: ОСОБА_7 ,

потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

обвинуваченого: ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018000000000322 від 29.10.2018 за обвинуваченням:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, п.п.1, 5, 8, 11 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Протягом 2014-2015 років між мешканцями с. Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області та керівництвом СТОВ «Лящівське», керівником якого був батько ОСОБА_14 - ОСОБА_15 , тривав конфлікт майнового характеру, який набув суспільного резонансу.

Активну участь у вирішенні конфлікту приймала сільський голова Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_8 , яка, здійснюючи свої повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, діючи як головна посадова особа територіальної громади, зверталась з письмовими зверненнями в інтересах односельчан та сільської ради до органів державної влади та правоохоронних органів з метою владнання конфлікту. Обставини конфлікту були також предметом обговорення 11.10.2014 під час зустрічі в с. Лящівка мешканців села з представниками Громадської організації «Народна самооборона», зокрема ОСОБА_10 , який після вказаної зустрічі під час розмови з ОСОБА_15 спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вказаний перебіг подій мав наслідком продаж в липні 2016 року корпоративних прав СТОВ «Лящівське» іншому власнику та переїзд всієї родини ОСОБА_14 з с. Лящівка до іншого місця проживання.

У подальшому, в першій половині 2017 року, однак не пізніше 11.04.2017, ОСОБА_14 з мотивів помсти вирішив організувати умисне вбивство трьох осіб, які приймали активну участь у вказаному конфлікті, захищаючи інтереси мешканців АДРЕСА_2 , та, на його думку, винні у перешкоджанні здійсненню його батьком ОСОБА_15 підприємницької діяльності на території Чорнобаївського району Черкаської області, а також смерті його матері ОСОБА_16 , продажу корпоративних прав СТОВ «Лящівське» іншому власнику, переїзді всієї родини ОСОБА_14 з с. Лящівка до іншого місця проживання, а саме громадянина України ОСОБА_10 , шляхом застосування фізичного насильства, а також сільського голови Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_8 , у зв`язку з виконанням нею своїх службових обов`язків, та її чоловіка ОСОБА_9 , способом, небезпечним для життя багатьох осіб - шляхом пострілу з гранатомета в будинок проживання останніх, замовивши його виконання іншій особі, тобто вчинити вбивство на замовлення.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті трьох осіб, у невстановлений судом час, однак не пізніше 11.04.2017, за невстановлених судовим розслідуванням обставин, ОСОБА_14 звернувся до невстановлених осіб, яким доручив з`ясувати місця проживання (перебування) ОСОБА_10 , транспортні засоби, якими останній користується, а також маршрути пересування, розпорядок дня, спосіб його життя.

Вказані відомості про місця проживання (перебування) ОСОБА_10 , транспортні засоби, якими останній користується, а також маршрути пересування, розпорядок дня і спосіб його життя ОСОБА_14 планував використати для організації вчинення умисного вбивства, зокрема визначення часу, способу, місця вчинення запланованого умисного вбивства останнього, шляхом їх передачі безпосередньому виконавцю злочину.

З цією метою невстановлені судовим розслідуванням особи на виконання прохання ОСОБА_14 залучили до здійснення візуального спостереження за ОСОБА_10 громадянина України ОСОБА_17 , який мав досвід оперативної діяльності в органах внутрішніх справ та в свою чергу не був обізнаний про дійсні злочинні намірі ОСОБА_14 .

ОСОБА_17 , перебуваючи упродовж 11-13 квітня 2017 року на території Чорнобаївського району Черкаської області та міста Черкаси, здійснив спостереження за ОСОБА_10 з використанням технічних засобів фото-, відеофіксації, встановив коло осіб, з якими останній контактував, а також транспортний засіб, яким той користувався. Результати спостереження ОСОБА_17 оформив в текстовому вигляді, склавши на власному комп`ютері електронний документ в текстовому файлі «Справка.бос». Створений текстовий файл разом з файлами фотознімків та відеозаписів спостереження за ОСОБА_10 у невстановлений час, однак не пізніше 26.07.2017, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_17 передав невстановленим особам.

Указані відомості у невстановлений час, однак не пізніше 26.07.2017, за невстановлених судовим розслідуванням обставин, невстановленими особами були передані ОСОБА_14 для подальшого їх використання останнім під час організації вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 .

На початку липня 2017 року, більш точний час не встановлено, але не пізніше 09.07.2017, ОСОБА_14 , діючи умисно з вказаних мотивів та метою, усвідомлюючи, що умисне вбивство трьох осіб потребує ретельної підготовки та вчинити його самостійно буде складно, діючи як організатор, розпочав виконувати дії, спрямовані на залучення до вчинення злочину як виконавця ОСОБА_18 .

Так, в один з днів липня, більш точна дата та час не встановлено, але не пізніше 09.07.2017 ОСОБА_14 , перебуваючи біля аквапарку «Острів скарбів», розташованому по АДРЕСА_3 , зустрівся з ОСОБА_18 та, не повідомляючи на цьому етапі останньому про свій злочинний намір, запропонував йому за грошову винагороду здійснити візуальне спостереження за декількома громадянами, не конкретизуючи при цьому їх анкетні дані.

Отримавши згоду ОСОБА_18 на співпрацю, ОСОБА_14 запропонував йому для детального обговорення вказаного питання провести зустріч у м. Києві та надав для подальшого підтримання зв`язку номер власного мобільного телефону НОМЕР_1 .

11.07.2017 ОСОБА_14 , діючи умисно з вказаних мотивів та метою, як організатор, у період часу з 15 год. по 18 год. на автозаправній станцій «Amiс Energy», яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , зустрівся із ОСОБА_18 та повідомив останньому установчі дані осіб, за якими необхідно було здійснити візуальне спостереження, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , надавши ОСОБА_18 фотокартки із зображенням ОСОБА_8 , на яких власноручно намалював схему проїзду до будинку останніх в АДРЕСА_2 , а також зазначив прізвища та імена вказаних осіб.

У подальшому, 26.07.2017 у період часу з 08 год. по 11 год. ОСОБА_14 , діючи умисно, з вказаних мотивів та метою, продовжуючи діяти як організатор, зустрівся з ОСОБА_18 біля будинку АДРЕСА_5 та запропонував за грошову винагороду встановити місце проживання ОСОБА_10 та здійснити за ним візуальне спостереження з метою з`ясування способу життя, встановлення місць постійного перебування, на що ОСОБА_18 надав згоду.

Того ж дня, не пізніше 11 год., переслідуючи власний злочинний намір та намагаючись як організатор остаточно залучити ОСОБА_18 як виконавця до вчинення умисних вбивств трьох осіб, ОСОБА_14 вдруге зустрівся з ним біля будинку АДРЕСА_5 та передав останньому грошові кошти у сумі близько 400 000 гривень та аркуш паперу, на якому власноручно зазначив отримані раніше результати спостереження ОСОБА_17 - дані щодо адрес проживання та можливого перебування ОСОБА_10 , транспортного засобу, який перебуває у його користуванні.

23.12.2017 у період з 16 год. по 17 год. 30 хв., ОСОБА_14 , діючи умисно, як організатор злочину, з мотивів помсти, впевнившись в необхідних якостях ОСОБА_18 як виконавця умисних вбивств, зустрівся з ним у ресторані швидкого харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_6 , та запропонував йому за грошову винагороду в розмірі 55 000 доларів США із застосуванням зброї вчинити умисне вбивство ОСОБА_10 , а також ОСОБА_8 та ОСОБА_9 способом, небезпечним для життя багатьох осіб - шляхом пострілу з гранатомета в будинок проживання останніх.

Не сприймаючи реально слова та наміри ОСОБА_14 , ОСОБА_18 відкрито не відмовився від його пропозиції.

Таким чином, ОСОБА_14 , діючи умисно за вказаних обставин як організатор особливо тяжкого злочину з мотивів помсти, вважаючи, що підкупом за грошову винагороду схилив ОСОБА_18 до вчинення умисного вбивства трьох осіб, вступив із ним у попередню змову на скоєння цього злочину, тобто здійснив дії, спрямовані на підшукання співучасника - виконавця злочину.

У подальшому, у період з 23.12.2017 по 11.05.2018 ОСОБА_18 під час неодноразових телефонних розмов зі ОСОБА_14 переконався у реальності злочинних намірів останнього та, намагаючись відвернути суспільно-небезпечні негативні наслідки, 11.05.2018 звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою та дав при цьому згоду на проведення передбачених КПК України заходів, спрямованих на викриття і документування злочинних дій ОСОБА_14 , імітуючи при цьому роль особи, яка повинна була безпосередньо виступити виконавцем умисних вбивств трьох осіб.

Так, 16.05.2018 приблизно о 22 год. ОСОБА_18 , діючи під контролем правоохоронних органів з метою викриття і документування протиправної діяльності ОСОБА_14 , зустрівся з останнім у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_7 , та повідомив йому про місце проживання ОСОБА_10 . У відповідь ОСОБА_14 , діючи умисно, як організатор злочину, з вказаних мотивів та метою, сподіваючись, що його злочинний намір, спрямований на вчинення умисного вбивства трьох осіб починає втілюватись у дію, надав ОСОБА_18 вказівку щодо прискорення вчинення даного злочину.

Намагаючись не допустити вчинення реального злочину та відвернути пошук ОСОБА_14 інших виконавців вбивства на замовлення, під час вказаної зустрічі ОСОБА_18 , з метою перевірки дійсних злочинних намірів в рамках конфіденційного співробітництва, надав останньому згоду на вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 , зазначивши, що для виконання поставленого завдання йому необхідно 10 - 14 днів.

20.06.2018 близько 17 год. 15 хв., перебуваючи біля автомобільного магазину «Автоцентр на Столичному» за адресою: Столичне Шосе, 90, Голосіївський район, м. Київ, ОСОБА_18 зустрівся із ОСОБА_14 та пред`явив останньому для ознайомлення на власному мобільному телефоні марки «Вlackview» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 імітаційні засоби - фотознімки, на яких був зображений ОСОБА_10 з інсценованими слідами насильницької смерті, а саме: слідами побиття, синців, без зуба, з проникаючим пораненнями та крововиливами на голові з лівої сторони у скроневій зоні, наявністю крововиливів біля ока, на щоці, а також зі слідами колотих та різаних ран холодною зброєю в районі черева, як доказ вчинення, організованого та замовленого ОСОБА_14 , умисного вбивства ОСОБА_10 .

Будучи впевненим в реальності умисного вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_14 обговорив із ОСОБА_18 умови розрахунку за вчинений злочин, запевнивши, що заплатить йому грошові кошти у сумі 15 000 доларів США через декілька днів, а решту - в розмірі 10 000 доларів США через два тижні.

На виконання домовленості, 23.06.2018 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_14 , діючи умисно, як організатор злочину з вказаних мотивів та метою, під час перебування в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_7 , передав ОСОБА_18 , який діяв під контролем правоохоронних органів, обумовлену з ним суму грошових коштів - 15 000 доларів США, як першу частину грошової винагороди за вчинення умисних вбивств ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Однак, ОСОБА_14 , як організатор замовлених умисних вбивств трьох осіб - ОСОБА_10 , сільського голови Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_8 у зв`язку з виконанням нею своїх службових обов`язків та її чоловіка ОСОБА_9 способом, небезпечним для життя багатьох осіб - шляхом пострілу з гранатомета в будинок проживання останніх, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення свого злочинного наміру до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_18 усвідомлюючи, що ОСОБА_14 пропонує йому вчинити особливо тяжкий злочин, ще 11.05.2018 звернувся до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їх контролем відповідно до вимог чинного законодавства з метою викриття і документування злочинних дій ОСОБА_14 , імітуючи при цьому роль особи, яка повинна була безпосередньо виступити виконавцем умисних вбивств трьох осіб, у результаті чого 23.06.2018 після передачі частини грошової винагороди за вчинення першого умисного вбивства ОСОБА_14 затримано співробітниками Служби безпеки України, чим припинено його злочинну діяльність.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 вину свою не визнав, та пояснив, що його батьки протягом 30 років проживали в селі Лящівка. Батько та жителі села створили сільськогосподарське підприємство СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » . Селом вони не володіли, а займались лише сільським господарством, та допомагали жителям села, провели воду, утримували будинок для людей похилого віку, розвивали інфраструктуру. При цьому інколи виникали конфлікти, проте вони носили робочий характер, жодних земельних конфліктів не було. В 2014 році підприємство батька захотіли купити рейдери, батько їм відмовив. Після цього почались підпали будинків, техніки, незаконне збирання врожаю, нищення пам`ятників на кладовищі, тиск на батьків. Було завдано значних матеріальних збитків. В 2015 році дані рейдери найняли людину, яка була неодноразово судима та вживала наркотики, він підійшов до його батьків та кинула в їх бік гранату і від вибуху загинула мати та нападник, батько отримав значні тілесні ушкодження. Після цього, обвинувачений викупив всі частки підприємства та став його власником. Йому почали погрожувати, приїжджали невідомі люди із зброєю і він вимушений був виставити його на продаж. Оскільки його попередили про небезпеку, він вимушений був найняти охорону, а на нього здійснили напад та розстріляли автомобіль. А в 2016 році підприємство переоформили на себе рейдери і обвинувачений почав оскаржувати їх дії в правоохоронних органах. Через деякий час до нього звернувся чоловік на ім`я ОСОБА_19 та рекомендував йому втікати за кордон та в цей час поблизу села зібралась велика група чоловіків у кількості 120 осіб, щоб фізично відібрати землю, проте підприємству вдалось захиститись. Чоловік на ім`я ОСОБА_19 , який був кримінальним авторитетом, знову йому телефонував та погрожував і обвинувачений був вимушений продати підприємство та разом з батьком переїхав з села Лящівка до Київської області. Близькі родичі, які були поховані на сільському кладовищі, були перепоховані в іншому місці, з того часу з ОСОБА_20 його нічого не пов`язувало.

В 2017 році обвинувачений приїхав в ОСОБА_21 і дельфінарії познайомився з ОСОБА_22 , який представився як дитячий тренер, який допомагає дітям в складних життєвих ситуаціях, на цій темі вони почали спілкуватись. На наступний день вони знову зустрілись, ОСОБА_22 запросив його на спортивні турніри, пожалівся на фінансування та попросив фінансової допомоги у обвинуваченого, на що він погодився. Через деякий час ОСОБА_22 повідомив, що читав про трагедію його батьків та сказав, що може в цьому питанні якось допомогти, обвинувачений відмовився від допомоги, проте попросив ОСОБА_22 дізнатись про чоловіка на ім`я ОСОБА_19 , який погрожував йому, оскільки ОСОБА_22 і ОСОБА_19 були з нього міста, Запоріжжя. ОСОБА_22 погодився допомогти. Через деякий час, ОСОБА_22 повідомив, що в нього є інформація, але може надати її за гроші, обвинувачений погодився. В цей час ОСОБА_22 постійно виявляв активність, телефонував йому, хотів зустрітись, говорив про якусь інформацію. В 2017 році вони зустрічались 3-4 рази в Києві, в районі Бесарабського ринку, на вул. Кіквідзе та в інших місцях. В 2018 році обвинувачений зрозумів, що ОСОБА_22 не має жодної інформації, яка його цікавила. В травні 2018 року, ОСОБА_22 зателефонував обвинуваченому і вони зустрілись в ресторані Тандир, хоча перед цим не телефонував приблизно два місяці. Знову, повідомив, що є якась інформація про ОСОБА_19 і сказав, що обвинуваченому загрожує небезпека. В червні того ж року вони знову зустрілись в ресторані ОСОБА_23 , і ОСОБА_22 показав йому через телефон новини кримінальної хроніки, де якісь особи кавказької зовнішності приймали участь у перестрілці і якийсь кримінальний авторитет загинув і повідомив, що це і є ОСОБА_19 . Під час цієї розмови, ОСОБА_22 дуже хотів сподобатись, потім вчиняв тиск на обвинуваченого та вимагав кошти, нагадував, що за інформацію потрібно розрахуватись і обвинувачений зрозумів про свою помилку, що спілкувався з ОСОБА_22 . Тому, він був вимушений передати кошти ОСОБА_22 за надану інформацію. Одразу після цього він був затриманий працівниками СБУ та військової прокуратури та направлений в СІЗО.

ОСОБА_24 проживала в селі Лящівка та була вчителькою, після того як він звідти виїхав, він її не бачив. ОСОБА_25 не знає і до зустрічі в суді його не бачив. Флешка, яка була вилучена в його будинку належала охоронній фірмі, яка охороняла його і вони перевіряли людей, які могли нести йому небезпеку. Вони таку інформацію збирали та надавали йому. Яку саме інформацію збирати, вирішували лише працівники охоронної фірми, припускає, що наявна там інформація про ОСОБА_25 могла бути, через те, що останній приймав участь у конфлікту в селі Лящівка. Також він надав ОСОБА_22 дані про ОСОБА_25 і ОСОБА_24 , оскільки вважав, що несуть йому небезпеку. Фото ОСОБА_25 зі слідами тілесних ушкоджень ОСОБА_22 йому не показував. Кошти у розмірі 400000 грн., ОСОБА_22 він надавав на дитячий турнір, а 15000 дол. США для поїздки на турнір за кордон. Також при кожній зустрічі на ці потреби давав приблизно по 5000 грн. Не пам`ятає розмов з ОСОБА_22 про ОСОБА_25 , про вбивство не розмовляв, слово «труп» не вживав. При останній зустрічі в ресторані було шумно, він зрозумів, що ОСОБА_22 несе дурниці, тому він його не слухав і не розумів, що він говорить. До російських спецслужб відношення ніколи не мав, терактів і вбивств не планував. При затриманні йому не дали можливість зателефонувати адвокату. На телефонних розмовах впізнає свій голос. Нанесення тілесних ушкоджень будь-кому з ОСОБА_22 не обговорював, про зброю не розмовляв, намірів на вбивство ОСОБА_25 та ОСОБА_24 не мав. Все обвинувачення безпідставне Цивільні позови не визнає.

Незважаючи на невизнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена показами потерпілих та свідків.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що працює сільською головою села Лящівка з 2010 року. З обвинуваченим ніяких стосунків не має. Зазначає, що історія почалась, після того як її обрали на посаду сільської голови. До неї пришли сім`я ОСОБА_14, щоб вона повернула кошти за оренду землі, проте вона їм відмовила. Також погрожували, що вона не надавала довідку одному із жителів села на прізвище ОСОБА_26 . Після того, як вона видала довідку, на неї була сфабрикована справа, проте суд виправдав її. Жителі села почали забирати паї, як були в оренді у підприємства ОСОБА_14 та укладати договори з іншим підприємством. Після цього в селі перекрили водогін. Коли ОСОБА_26 у 2015 році забрав свій земельний пай у ОСОБА_14, його побили. В селі відбувались конфлікти і тому жителі села за захистом звернулись до АТОвців і журналістів. В січні 2017 року невідомі особи у двір її будинку кинули гранату і викрали документи з сільської ради. Потім кинули ще одну гранату, від вибуху якої в будинку вибило вікна. Вона зверталась до правоохоронних органів. Потім в селі почали говорити, що вийшла стаття, що затримали кілера. Обвинувачений виїхав з села в 2016 році, проте він не проживав в селі постійно. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, оскільки отримала моральні страждання, переживає за своє життя, втратила здоров`я. Підстав для оговорення обвинуваченого вона не має. Тиску на неї зі сторони правоохоронних органів не було. Обвинувачений мав претензії до жителів села, бо вони забирали паї. Його мета була залякати жителів. Вважає що існує загроза для її життя. В 2017-2018 роках ОСОБА_14 був в селі два рази, а в 2016 році, вони продали свої підприємство. Особисто потерпілій ніхто не погрожував, з обвинуваченим не спілкувалась, ОСОБА_22 не знає. ОСОБА_25 з`явився в селі один раз, після того як жителі села звернулись за захистом, їй відомо що ОСОБА_25 побив батька ОСОБА_14.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що проживає в селі Лящівка. Дізнався з новин в Інтернеті, що обвинувачений планував його вбити. Між ним та обвинуваченим конфліктів не було, особисто його не знав, йому ніхто не погрожував. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, оскільки йому завдано моральну шкоду. Допитували його в селі Лящівка. Батько обвинуваченого мав конфлікти в селі, зокрема з дружиною потерпілого. У їх двір кидали гранати, хто це робив невідомо.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 показав, що в 2015-2017 роках приймав участь у самообороні в місті Черкаси, захищали громадян. До них звернулись жителі села Лящівка, оскільки батько обвинуваченого ображає людей. Потерпілий приїхав село, щоб вирішити конфлікт, люди жалілись, що їм ніхто не допомагає, були збори громади. Знайомий з ОСОБА_24 та батьком обвинуваченого, з ним був конфлікт на підприємстві останнього, між ними відбулась штовханина. Обвинуваченого не знає і не бачив. З ОСОБА_22 не знайомий. СБУ повідомило його, що ОСОБА_14 замовив його вбивство. Підписав заяву про нерозголошення даних, було проведено імітації вбивства. Місяць перебував в Києві, жив на квартирі, нічого не платив. В приміщенні ОСОБА_27 був декілька разів, йому все показували про наміри його вбивства. Підписував лише один документ, підписку про співпрацю. В червні 2018 року, поїхав з працівниками СБУ, викопали яму, його облили зеленкою і кров`ю, він заліз в яму, прикинувся мертвим і його сфотографували. Чи підписував він після цього ще якість документи не пам`ятає. Чекав поки обвинувачений повернеться з Туреччини і заплатить кошти за його вбивство. На фотографіях, які були на флешці зображений він, йому не було відомо, що його приховано знімають. На фото з імітації вбивства зображений він. Його ніхто не примушував до співпраці з СБУ. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Цивільний позв не підтримує, просить не задовольняти, йому прокурор надав позовну заяву і попросив підписати.

В подальшому потерпілий ОСОБА_10 подав заяву про проведення судових засідань без його участі, цивільний позов підтримує та просить його задовольнити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що є дружиною обвинуваченого. Вважає, що він не міг такого зробити, справа сфабрикована з метою ув`язнити чоловіка та забрати належні йому кошти. Потерпілі їй невідомі. Обвинувачений не планував помсти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що проживає в селі Лящівка. В 2000 роках в селі було створено сільськогосподарське підприємство, директором якого був батько обвинуваченого. Він мав конфлікт з жителями села, його охорона била людей. В зв`язку з чим у 2014 році, жителі села не захотіли передавати в оренду належні їм земельні ділянки даному підприємству. В цей час свідка побили охоронці директора, по даному факту є вирок суду. Через рік після цього охоронці побили жителя села ОСОБА_78, він написав заяву в поліцію. В 2015 році в селі по ініціативі батька обвинуваченого відключили воду. Після цього в село прихали активісти, серед яких був ОСОБА_25 і АТОвці, вони розмовляли з батьком обвинуваченого і начебто ОСОБА_25 побив його. Поблизу будинку ОСОБА_24 в січні 2018 року стався вибух. Обвинуваченого свідок знає, останній раз бачив його в 2015-2916 роках. Щодо пред`явленого обвинувачення, відомо лише з Інтернету. Свідок давав покази працівникам СБУ.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показала, що проживає в селі Лящівка. Десь в 2017 році перед Новим роком чула, що ОСОБА_24 на подвір`я кинули гранату. Потім в літку 2018 року з Інтернету дізнались, що правоохоронці затримали ОСОБА_14 по замовленні вбивства ОСОБА_25 та ОСОБА_24 . У свідка конфліктів з обвинуваченим не було, були конфлікти з його батьком та оточенням батька через земельні паї. ОСОБА_24 була сільською головою, захищала їх права. ОСОБА_25 бачила, проте не знаю, він приїжджав в село, коли перекрили водогін працівники СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Боялись щоб не було помсти. Всі обставини по вбивству відомі зі слів інших осіб та Інтернету. Не чула щоб ОСОБА_14 комусь погрожував, в конфліктній ситуації в селі його не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_32 , підтвердив конфлікт в селі між батьком обвинуваченого та жителями села, зокрема з ОСОБА_24 . Щодо обставин обвинувачення свідку нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що проживає в смт. Кирилівка. З ОСОБА_14 познайомився в Кирилівці поблизу аквапарку в 2017 році, познайомив їх знайомий на прізвище ОСОБА_33 по проханню ОСОБА_34 . ОСОБА_33 сказав, що ОСОБА_14 потрібна допомога і він є його кумом. Обвинувачений сів в його автомобіль і попросив свідка встановити місце перебування ОСОБА_25 і ОСОБА_24 та слідкувати за ними, про причини не повідомляв. Потім зустрічались з обвинуваченим в Києві, на автозаправці за містом, щоб обговорити дане замовлення і технічні питання, домовились спілкуватись через месенджери. Свідок даних осіб не знав, обвинувачений дав йому фото цих осіб, намалював схему села Лящівка і вказав адресу проживання ОСОБА_24 . На цій зустрічі обвинувачений висловив побажання, що дані особи постраждали, проте не повідомив як конкретно. Свідок поїхав туди та сфотографував будинок ОСОБА_24 і відправив дані фото ОСОБА_14. ОСОБА_25 свідку не вдалося знайти. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_14, який передав йому фото ОСОБА_25 та адреси, де останній може проживати. Третя зустріч, між свідком відбулась на АДРЕСА_1 , про яку вони домовились завчасно, на якій свідок повідомив, що йому відомо про обставини, які склались з родиною ОСОБА_14, останній повідомив, що спочатку знайдемо цих людей,а потім вирішимо, що з ними робити. На цій зустрічі обвинувачений дав свідку 40000 грн., для організації стеження. За дані кошти він купив автомобіль. Свідок знайшов ОСОБА_24 , а ОСОБА_25 не знайшов. Про всі ці дії свідок повідомляв про обвинуваченого через месенджер Ватспап. Потім була пауза у спілкуванні тривалістю 3-4 місяці, проте ОСОБА_35 нагадував свідку, щоб той подзвонив ОСОБА_14. Зимою 2017-2018 років свідок та обвинувачений зустрілись в ресторані Два Гуся в місті Києві. Обвинувачений висловив незадоволення через те, що свідок нічого не робить, ОСОБА_24 не постраждали і не знайшов ОСОБА_25 . Обвинувачений вказав, щоб свідок організував постріл з гранатомету по будинку ОСОБА_24, оскільки вони нанесли йому травму, а ОСОБА_25 вбити. Свідок запитав, якщо ОСОБА_24 загинуть, обвинувачений відповів, що доплатить за це. За вбивство ОСОБА_25 обвинувачений пообіцяв заплатити 40000 дол. США, за ОСОБА_24 30000 дол. США. Після цих висловлювань, свідок звернувся з заявою до СБУ про намір обвинуваченого здійснити замовне вбивство щоб викрити його. Весною 2018 року свідок зателефонував обвинуваченому, та повідомив, що він знайшов ОСОБА_25 . Після цього вони зустрілись в ресторані Тандир, свідок написав на листку питання, що робити, на що обвинувачений написав, що працюємо за планом. Через деякий час, працівники правоохоронних органів відправили на телефон фотографії ОСОБА_25 , який був у крові та виглядав мертвим. Після цього свідок зустрівся з обвинуваченим та показав дане фото. Обвинувачений подивився на фото та сказав дати йому декілька днів і він привезе гроші. Під час цієї зустрічі обвинувачений запитував як помер ОСОБА_25 , перепитував чи точно він вбитий на що свідок стверджувально відповідав, свідок переконаний, що обвинувачений розумів, що вони розмовляють про вбивство. В червні 2018 року вони знову зустрілись в ресторані ОСОБА_23 і обвинувачений передав свідку 15000 дол. США за вбивство ОСОБА_25 і повідомив, що іншу частину передасть пізніше. На запитання свідка, що робити з ОСОБА_24 , обвинувачений відповів, дати йому місяць і потім закінчимо роботу. Кошти обвинувачений надавав за столом в ресторані, одразу після цього відбулось їх затримання. Фінансового інтересу у викритті обвинуваченого у нього не було. Жодних коштів на підтримку спорту у обвинуваченого він не просив. При спілкуванні із обвинуваченим вони дотримувались конспірації та розмовляли завуальованими термінами через месенжер ОСОБА_36 . Свідок не бачив жодного разу ОСОБА_25 особисто. Розмов про інших осіб, яких потрібно було знайти, зокрема про ОСОБА_19 , з обвинуваченим не було, про його охорону не розмовляли. Обвинуваченому не погрожував, коштів не вимагав, конфліктів між ними не було. Згоду на співпрацю з ОСОБА_27 надав добровільно, тиску не було, вважає, що мотивом ОСОБА_14 була помста і бізнес інтереси. Після розмови в ресторані Два ОСОБА_37 і замовленням обвинуваченим вбивства, свідок звернувся в поліції, проте там не відреагували, тому він вимушений був звернутись в СБУ. В СБУ його попередили про ризики та відповідальність, він написав заяву в слідчому управлінні, дату не пам`ятає. Про російські спецслужби нічого не писав. Телефон йому надали в СБУ. Провокації з його сторони не було, обвинувачений сам все вирішував. Під час цих подій свідок працював охоронцем. Після розмови в ресторані Два ОСОБА_37 і днем затримання про ОСОБА_24 більше не розмовляли. Все спілкування з обвинуваченим тривало більше року, а в СБУ він звернувся десь на половині цього строку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показала, що є депутатом сільської ради села Лящівка. Їй відомо про конфлікти між родиною ОСОБА_14 та ОСОБА_24 , батьки обвинуваченого вчиняли на неї тиск. Тиск був і на родину свідка, казали, щоб вона не ходила на сесію і не голосувала за деякі питання, її чоловіка вигнали з роботи. Відомо про вибухи у дворі ОСОБА_24 . Жителі села звертались у різні інстанції, щоб захиститись від тиску ОСОБА_14, проте ніхто не реагував. Потім звернулись до спілки учасників АТО і приїхав ОСОБА_25 . Тоді зібрались люди і пішли до ОСОБА_14 в приміщення їх підприємства вирішити за постачання води. Конфлікту між ОСОБА_25 та батьком обвинуваченого не бачила. Про замах на вбивство почула зі ЗМІ, переживає за жителів села.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 показав, що працював в поліції. З потерпілими не знайомий. Працював у фірмі яка шукала контрафактну продукцію. Знімав на власний телефон ОСОБА_25 приблизно в 2017 році поблизу суду, дане завдання йому дав партнер по бізнесу, знімав два дні. Інформацію по ОСОБА_25 та фото взяли з Інтернету. Дану інформацію перекинув на флешку та роздрукував та передав ОСОБА_40 , який був замовником для отримання даної інформації. Кошти за дану роботу не отримав. ОСОБА_14 та ОСОБА_22 не знає, щодо обставин даного кримінального правопорушення нічого не відомо.

Окрім викладених показань потерпілих, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами, а саме:

- завірена копія супровідного листа СБУ від 30.05.2017 №2/5/4-13446 заступнику Генерального прокурора (т.9 а.с.208);

- завірена копія повідомлення ДКР СБУ про кримінальне правопорушення (т.9 а.с.213-216);

- завірена копія повідомлення про початок досудового розслідування від 31.05.2015 (т. а.с.217);

- завірена копія витягу з ЄРДР №42017000000001748 від 31.05.2017, орган досудового розслідування: ГПУ, правова кваліфікація: ч.1 ст.14, ч.2 п.1,6,11,12 ст.115, КК України; за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень (т.9 а.с.218);

- завірена копія повідомлення про початок досудового розслідування від 31.05.2015 (т. а.с.223);

- завірена копія витягу з ЄРДР №42017000000001749 від 31.05.2017, орган досудового розслідування: ГПУ, правова кваліфікація: ч.1 ст.14, ч.3 ст.258, КК України; за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень (т.9 а.с.224);

- завіреної копії постанови ГПУ про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 01.06.2017, № 42017000000001747, №42017000000001748, №42017000000001749, присвоєно номер № 42017000000001747 (т.9 а.с.229-230);

- завірена копія витягу з ЄРДР №42017000000001747 від 31.05.2017, орган досудового розслідування: ГПУ, правова кваліфікація: ч.1 ст.111, ч.1 ст.14, ч.2 п.1,6,11,12 ст.115, ч.1 ст.14, ч.3 ст.258 КК України; за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень (т.9 а.с.231-232);

- завірена копія постанови ГПУ від 01.06.2017 про визнання підслідності кримінального провадження за № 42017000000001747 за Головного слідчого управління СБУ (т.9 а.с.233-234);

- завіреної копії постанови ГПУ про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 14.07.2017, № 42017000000001747, №22017000000000275, №22017000000000276, присвоєно номер № 42017000000001747 (т.10 а.с.3-4);

- завіреної копії постанови ГПУ про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.01.2018, № 42017000000001747, та присвоєння номеру 22018000000000029 (т.10 а.с.7-8);

- завіреної копії постанови ГПУ про виділення матеріалів досудового розслідування від 29.10.2018 № 22018000000000029 та виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні ним злочинів передбачених ч.1 ст.14. ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України (т.10 а.с.15-16);

- рапортом про зміну фабули кримінального правопорушення №22018000000000322 від 29.10.2018 (т10 а.с.35);

- витягом з ЄРДР №22018000000000322 від 29.10.2018, дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела 31.05.2017, правова кваліфікація ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України, особу яку повідомлено про підозру ОСОБА_14 , орган досудового розслідування: Головне слідче управління СБ України (т.10 а.с.35,36);

- витягом з ЄРДР №22018000000000322 від 29.10.2018, дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела 31.05.2017, правова кваліфікація ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України, особу яку повідомлено про підозру ОСОБА_14 , (т.10 а.с.38);

- протоколом затримання особи підозрюваною у вчиненні злочину ОСОБА_14 , розпочато 22:45 год., 23.06.2018, закінчено 03:30 год. 24.06.2018, у приміщенні службового кабінету №105 Головного слідчого управління СБ України за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 33у присутності захисника ОСОБА_41 , понятих та письмовими зауваженнями захисника (т. 10 а.с.44-68);

- повідомленням про підозру ОСОБА_14 від 24.06.2018 за ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України, ЄРДР 22018000000000029 від 23.01.2018 (т.10 а.с.69-80);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_14 від 01.02.2019, ЄРДР 22018000000000029 від 23.01.2018 (т.10 а.с.81-91);

- постановою про продовження строків досудового розслідування від 05.12.2018 до десяти місяців, підписною Заступником Генерального прокурора, ЄРДР 22018000000000029 від 23.01.2018 (Т.10 а.с.203-205);

- протоколом огляду місця події від 23.06.2018, нижньої тераси ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , за участю понятих, ОСОБА_14 , ОСОБА_18 . Під час огляду вилучено: мобільний телефон у ОСОБА_18 ; мобільний телефон, 100 дол. США, 287 грн., банківські картки, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення, ключі від автомобіля у ОСОБА_14 ; 148 купюр схожі на долари США , номіналом по 100 доларів, 4 купюри номіналом 50 доларів, всього 15000 доларів США видані ОСОБА_18 та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.11 а.с.47-53);

- протоколом огляду предметів від 24.06.2018,зокрема предметів, зовні схожих на грошові кошти - долари США на загальну суму 15000, мобільних телефонів та доданої фототаблицею (т.11 а.с.64-79);

- протоколом огляду речей і документів від 24.06.2018 мобільного телефону марки «Blackview», в якому містяться двадцять шість фотознімків, на яких зображений ОСОБА_10 зі слідами насильницької смерті; мобільний телефон «Samsung S8», на якому міститься інформація щодо телефонних з`єднань ОСОБА_18 зі ОСОБА_14 , та оглянутими фото таблицями до нього (т.11 а.с.95-105);

- протоколом додаткового огляду від 24.06.2018 мобільного телефону Samsung Galaxy S8+», вилученого у ОСОБА_14 , де міститься інформація щодо абонента «тренер», за яким закріплено номер, який використовує ОСОБА_18 та телефонних з`єднань та переписки між ними; мобільного телефону марки «Blackview» вилученого у ОСОБА_18 (т.11 а.с.106-115);

- протоколом обшуку від 23.06.2028 будинку за адресою: АДРЕСА_1 та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.11 а.с.125-132);

- протоколом огляду від 25.06.2018 флешнакопичувачів, що були вилучені 23.06.2018 за адресою: АДРЕСА_1 на яких містяться відеофайли на яких зображений ОСОБА_10 , текстовий файл, що схожі на довідку, складеної за результатами спостереження за ОСОБА_10 ; відео файли на яких зображено зруйновані пам`ятники, та текстовий файл, фототаблицею до нього, роздруківкою текстових файлів (т.11 а.с.164-192);

- висновком експерта від 06.11.2018 №110/2, відповідно до якого, фото та відео файли, що містяться на флеш накопичувачі не придатні для проведення ідентифікації портретного дослідження (т.11 а.с. 203-209);

- протоколом відібрання експериментальних зразків фотозображень від 25.09.2018 ОСОБА_10 (т.11 а.с.218);

- протоколом обшуку від 23.06.2018 автомобіля марки «Maserati» д.н.з НОМЕР_4 та відтвореним відеозаписом слідчої дії (т.12. а.с. 1-6);

- протоколом обшуку від 24.06.2018 за адресою: АДРЕСА_7 (т.12 а.с.20-24);

- протоколом обшуку від 06.03.2019 будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зауваженнями до нього та відтвореним відеозаписом слідчої дії (т.12 а.с. 44-53);

- протоколом огляду від 06.03.2019 майна, вилученого в ході обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т.12 а.с. 54-57);

- заявою ОСОБА_18 на ім`я начальника ДКР СБ України від 11.05.2018 про вчинення злочину, реєстр №2/5/4-15939 нт (т.12 а.с.89);

- заявою ОСОБА_18 на ім`я старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ від 11.05.2018 (письмовою згодою на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих дій) у кримінальному провадженні №22018000000000029 (т.12.а.с.91);

- письмовою згодою ОСОБА_18 на ім`я старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ від 11.05.2018 на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.01.2018 (т.12.а.с.92);

- протоколом роз`яснення прав та обов`язків ОСОБА_18 від 11.05.2018 (т.12. а.с.93-94);

- постановою ГСУ СБУ про залучення ОСОБА_18 до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.05.2018 у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.01.2018 (т.12 а.с.9);

- заявою ОСОБА_18 на дачу згоду на огляд належному йому мобільного телефону «Sony Xperia Z5» у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.01.2018 (т.12.а.с.96);

- протоколом огляду від 15.05.2018 мобільного телефону «Sony Xperia Z5», яким володіє та користується ОСОБА_18 , де виявлено інформацію щодо телефонних з`єднань з абонентом « ОСОБА_42 », який зі слів ОСОБА_18 являється ОСОБА_14 (т.12 а.с.97-114);

- письмовою згодою ОСОБА_10 на конфіденційне співробітництво поданої на ім`я старшого слідчого в ОВС ГУ СБ України від 07.06.20218 (т.12. а.с.115);

- письмовою згодою ОСОБА_10 на проведення негласних слідчих (розшукових) дій поданої на ім`я старшого слідчого в ОВС ГУ СБ України від 07.06.20218 (т.12. а.с.116);

- протоколом роз`яснення ОСОБА_10 окремих положень КПК України та КК України від 08.06.2018 (т.12.а.с.117,118);

- постановою СБУ від 08.06.2018 про залучення ОСОБА_10 до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих дій (т.12 а.с.119);

- постановою ГПУ віл 17.05.2018 №10/4/2-650т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спеціального слідчого експерименту від 17.05.2018 у виді контролю за вчиненням злочину (т.12. а.с.123-125);

- постановою ГПУ від 08.06.2018 №10/4/3-776т про проведення негласної слідчої розшукової дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину - терористичного акту, що призвело до забигелі громадяни України ОСОБА_10 , з метою його запобігання та викриття ОСОБА_14 (т.12 а.с.126-129);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 04.07.2018 (т.12 а.с.130-131);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 04.07.2018 (т.12 а.с.132-134);

- протоколом вилучення від 08.04.2018 у ОСОБА_18 мобільного телефону марки «Blackview» (т.12. а.с.135-136);

- протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних засобів) від 09.06.2018 - фотознімків, необхідних для створення у оточуючих уяви про вчинення реального злочину, а саме про насильницьку (із використанням зброї) смерть громадянина України ОСОБА_10 та фототаблицею до нього (т.12. а.с.137-146);

- протоколом вручення від 09.06.2018 ОСОБА_18 мобільного телефону марки «Blackview» та фототаблицею до нього (т.12. а.с.147-155);

- ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2018 про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій стосовно ОСОБА_14 (т.12. а.с.165-167);

- ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2018 про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій стосовно ОСОБА_18 (т.12. а.с.168-170);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018 (т.12. а.с.181-184);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -«відео контроль особи та за місцем її перебування» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018 та відтвореним відеозаписом (т.12. а.с.185-189);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018 (т.12. а.с.190-194);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -«відео контроль особи та за місцем її перебування» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018 та відтвореним відеозаписом (т.12. а.с.194-200);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018 та відтвореним аудіозаписом (т.12. а.с.201-204);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -«відео контроль особи та за місцем її перебування» стосовно громадянина України ОСОБА_18 від 26.06.2018 та відтвореним відеозаписом (т.12. а.с.205-207);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -«відео контроль особи та за місцем її перебування» стосовно громадянина України ОСОБА_18 від 26.06.2018 та відтвореним відеозаписом (т.12. а.с.208-211);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.12.2018 за участю ОСОБА_18 про його зустрічі з ОСОБА_14 та фототаблицею до нього (т.13. а.с. 17-33);

- протоколом огляду шести фотографій на яких зображено ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та аркушу паперу на якому містяться адреси та дані про автомобіль та оглянутими речовими доказами - фотографіями та аркушем паперу (т.13. а.с. 34-41);

- протоколом огляду автомобіля «Мерседес-Бенц» з номерним знаком НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_18 та фототаблицею до нього (т.13 а.с.44-46);

- протоколом відібрання експериментальних зразків почерку ОСОБА_14 для експертного дослідження почерку для експертного дослідження (т.13 а.с.128);

- висновком експерта від 01.08.2018 №10, відповідно до якого встановлено, що рукописні записи «АДРЕСА_17 ОСОБА_79 ОСОБА_80… с.Лящивка», на звороті фотографії, вказаній в описовій частині постанови; «школа», на звороті фотографій, вказаній в описовій частині постанови; « АДРЕСА_9 -Бильярдний клуб постоянная точка с утра до ночи Машина Старий форд світло-синего цвета г.н НОМЕР_32», на аркуші паперу, вказаному в описовій частині постанови, виконані гр-ом ОСОБА_14 (т.13 а.с.137-142);

- висновком судово-психіатричного експерта від 25.07.2018 №372, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_14 під час скоєння інкримінованих йому дій і в даний час на будь-які психічні захворювання не страждав та не страждає. ОСОБА_14 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_14 в період часу, який відноситься до скоєння інкримінованих йому дій, ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не спостерігалось, Він міг в цей період усвідомлювати значення свої дій та керувати ними. ОСОБА_14 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. За своїм психічним ОСОБА_14 може приймати участь в проведенні слідчих та процесуальних дій (т.13 а.с. 151-153);

- постановою про відібрання у ОСОБА_14 експериментальних зразків голосу (т.13 а.с.155);

- висновком експерта від 25.09.2018 №82/4, відповідно до якого визначено, що методами технічного і лінгвістичного аналізів встановлено, на оптичному диску DVD+R марки «Verbatim», реєстраційний № НОМЕР_6 від 17.05.2018, у розмові, зафіксованій у файлі «2018 Май 16 21-14.wav», присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 . Слова і фрази, які належать гр. ОСОБА_14 у вказаній розмові, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіоконтроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.08.2018 реєстраційний № 2/5/4-15280т, позначені індексом « ОСОБА_14 ».Зміст розмови у протоколі загалом наведено вірно. Методами технічного аналізу встановити, чи присутнє усне мовлення ОСОБА_14 у розмові, зафіксованій на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстраційний № 6826 від 19.06.2018, файл « НОМЕР_7 .wav», неможливо через причини, вказані п.п. 3.1. Висновку. Методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмові, зафіксованій оптичному диску DVD-R «Verbatim», реєстраційний № 6826 від 19.06.2018, файл «File00002_16k_010l2015_204709.wav», ймовірно, присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 . Слова і фрази, які, ймовірно, належать гр. ОСОБА_14 , у вказаній розмові, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої розшукової) дії - «аудіоконтроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018, реєстр. № 2/5/4-15290т, позначені індексом « ОСОБА_43 ». Зміст розмови у протоколі загалом наведено вірно. Методами технічного аналізу встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 у розмові, зафіксованій на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim реєстраційний № 6826 від 19.06.2018, файл «2018_06_20 17 06 ch2.mp4», неможливо через причини, вказані в п.п. 3.1. Висновку. Методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмові, зафіксованій на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», реєстраційний № 6826 від19.06.2018, файл «2018_06_20_17_06 ch2.mp4», ймовірно, присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 . Слова і фрази, які, ймовірно, належать ф. ОСОБА_14 у вказаній розмові, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «відеоконтроль особи та за місцем її перебування» громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018, реєстр. №2/5/4-15291т,позначені індексом « ОСОБА_43 ». Зміст розмови у протоколі загалом наведено вірно. Встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 у розмовах, зафіксованих на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim» реєстраційний № 6825 від 19.06.2018, файли: «File00003 _16k_23062018_181019.wav» та « НОМЕР_8 .wav методами технічного і лінгвістичного аналізів неможливо через причини, вказані в п.п. 3.1. і 4.1. Висновку. Методами технічного аналізу встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 у розмові, зафіксованій на оптичному диску DVD-R «Verbatim», реєстраційний № 6825 від 19.06.2018, файл «2018_06_23_18_20 _ch2.mp4», неможливо через причини, вказані в п.п. 3.1. Висновку. Методами лінгвістичного аналізу встановлено, що в розмові, зафіксованій на оптичному диску DVD-R «Verbatim», реєстраційний № НОМЕР_9 від 19.06.2018 файл «2018_06_23_18_20 ch2.mp4», присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 . Слова і фрази, які, належать гр. ОСОБА_14 у вказаній розмові, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - «відеоконтроль особи та за місцем її перебування» стосовно України ОСОБА_14 від 26.06.2018, реєстр. № 2/5/4-15293т, позначені індексом « ОСОБА_43 ». Зміст розмови у протоколі загалом наведено вірно Встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 у розмові зафіксованій на МНІ марки «Арасег», реєстраційний № 6796 від 09.06.2018 файл «МАН00023.МР4», методами технічного і лінгвістичного аналізів неможливо через причини, вказані в пп. 3.1. і 4.1. Висновку. Встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 зафіксованій на МНІ марки «Transcend», реєстраційний № НОМЕР_11 від 19.06.2018, файл «00000.MTS», методами технічного і лінгвістичного аналізів неможливо через причини, вказані в пп. 3.1. і 4.1. Висновку. Встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 зафіксованій на МНІ марки «Transcend», реєстраційний № НОМЕР_11 від 19.06.2018, файл «00001.MTS», методами технічного і лінгвістичного аналізів неможливо через причини, вказані в пп. 3.1. і 4.1. Висновку (т.13. а.с.165-181);

- висновком експерта від 18.10.2018 №246/1, відповідно до якого встановлено, що відеофайл «2018_06_20_17_06_ch2», що міститься на оптичному носію DVD-R реєстраційний № 6826 від 19.06.2018, умовно придатний для ідентифікаційного дослідження. У відеофайлі «2018_06_20_17_06_ch2» в період з 08 хв. 54 сек. по 15 хв. 09 сек. (системний час відеозапису з 17 год. 15 хв. по 17 год. 21 хв.), що міститься на оптичному диску DVD-R реєстраційний № 6826 від 19.06.2018 та у відео файлах, що надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу, зображена одна і та сама особа. Відеофайл «2018_06_23_18_20_ch2», що міститься на оптичному носію DVD-R реєстраційний № 6825 від 19.06.2018, умовно придатний для ідентифікаційного дослідження. У відеофайлі «2018_06_23_18_20_ch2» в період з 16 хв. 00 сек. по 27 хв. 24 сек. (системний час відеозапису з 18 год. 36 хв. по 18 год. 48 хв.), що міститься на оптичному диску DVD-R реєстраційний № 6825 від 19.06.2018 та у відео файлах, що надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу, зображена одна і та сама особа (т.13 а.с.194-207;

- висновком експерта від 29.12.2018 №111/4, відповідно до якого, файл «2018 Май 16 21-14. wav», що міститься на оптичному диску реєстраційний №6707 від 17.05.2018, записаний безперервно. Файл «2018 Май 16 21-14. wav» що міститься на оптичному диску реєстраційний №6707 від 17.05.2018, змін не зазнавав. Файл «File0002_16k-01012015_204709. wav», що міститься на оптичному диску реєстраційний №6826 від 19.06.2018, записаний безперервно. Файл «File0002_16k-01012015_204709. wav», що міститься на оптичному диску реєстраційний №6826 від 19.06.2018, змін не зазнавав. Файл «2018_06_20_17_06_ch2/mp4», що міститься на оптичному диску реєстраційний №6826 від 19.06.2018, записаний безперервно. Файл «2018_06_20_17_06_ch2/mp4», що міститься на оптичному диску реєстраційний №6826 від 19.06.2018, змін не зазнавав. Файл «File0003_16k-23062018_181019.wav» і «File0004_16k-23062018_184051.wav» , що міститься на оптичному диску реєстраційний №6825 від 19.06.2018, записані безперервно. Файл «File0003_16k-23062018_181019.wav» і «File0004_16k-23062018_184051.wav» , що міститься на оптичному диску реєстраційний №6825 від 19.06.2018, змін не зазнавали. Файл «2018_06_23_18_20_ch2/mp4», що міститься на оптичному диску реєстраційний №6825 від 19.06.2018, записаний безперервно. Файл «2018_06_23_18_20_ch2/mp4», що міститься на оптичному диску реєстраційний №6825 від 19.06.2018, змін не зазнавав (т.13 а.с.216-226);

- висновком експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 30.01.2019 №1719/1720/19-39, відповідно до якого встановлено, що з об`єктивного змісту розмов, які зафіксовані у протоколі за результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018, реєстр №2/5/4-15290т, та у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018, реєстр. №2/5/4-15292т, випливає, що учасник розмови ОСОБА_44 ( ОСОБА_18 ) здійснював дії, спрямовані на заподіяння смерті іншій людині, за вказівкою учасника розмови ОСОБА_45 ( ОСОБА_14 ). З об`єктивного змісту розмов, які зафіксовані у протоколі за результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018, реєстр №2/5/4-15290т, та у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно громадянина України ОСОБА_14 від 26.06.2018, реєстр. №2/5/4-15292т, ви випливає, що грошові кошти про які йдеться у висловлювання учасників даних розмов, є оплатою за здійснення учасником розмов ОСОБА_44 ( ОСОБА_18 ) за вказівкою учасника розмов ОСОБА_45 ( ОСОБА_14 ), сере іншого, дій, спрямованих на заподіяння смерті іншій людині (т.14 а.с. 1-12);

- протоколом огляду від 22.01.2019 інформації з оптичних дисків, з яких встановлено, що дані щодо телефонних з`єднань, які містяться на вказаних вище оптичних дисках, вилучених в ході досудового розслідування, підтверджують проведення зустрічей між ОСОБА_18 , та ОСОБА_14 в певний період час у відповідних місцях, тобто перебування вказаних осіб в один і той самий час в одному й тому ж місці (т.16 а.с.39-46);

- протоколом додаткового огляду від 09.02.2019 телефонних з`єднань між ОСОБА_14 та ОСОБА_46 , в період з 01.01.2017 по 24.06.23017 (т.16 а.с.47-49);

- протоколом огляду від 18.07.2018 матеріалів кримінального провадження №120152502800000398 віл 29.10.2015 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, п.п.1,5 ч.2 ст.115, п.2ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.16 а.с.58-59);

- протоколом огляду від19.07.2018 матеріалів кримінального провадження №12014250280000358 відносно ОСОБА_10 за ч.2 ст.125, ч.1 ст.189 КК України (т.16 а.с.61,62);

- протоколом огляду від 19.07.2018 матеріалів кримінального провадження №12018250280000015 від 03.10.2018 за ч.4 ст.296, ч.3 ст.15, п.5 ч.2 ст.115 КК України та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.16 а.с.64,65);

- протоколом огляду від 23.08.2018 матеріалів кримінальних проваджень №12014250280000206 та №12013250280000005 та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.16 а.с.73,74);

- протоколом огляду від 16.01.2019 матеріалів кримінального провадження № 12015250280000398 від 29.10.2015 та копій матеріалів кримінального провадження (т.16 а.с.75-150);

- протоколом огляду від 29.05.2015 Інтернет-ресурсів України, відтвореним відеозаписом процесуальної дії та додатків до нього (т.16 а.с. 159-184);

- копіями документів наданих Лящівської сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області (т.16 а.с.187-250, т.17 а.с.1-134);

- іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Також судом дослідженні письмові докази сторони захисту:

- копія супровідного листа заступнику Генерального прокурора України ГВП від начальника ДКР СБУ від 30.05.2017 про надсилання матеріалів щодо виявлених ознак вчинення кримінального правопорушення співробітниками спецслужб Російської Федерації (т.5 а.с.223);

- копія повідомлення про кримінальне правопорушення заступнику Генерального прокурора України ГВП щодо намірів представників спецслужб РФ здійснити публічну ліквідацію державних, місцевих та громадських діячів України, серед яких зазначено ОСОБА_47 , ОСОБА_48 (т.5 а.с.224-227);

- копія витягу з ЄРДР №42017000000001749 від 31.05.2017, за ч.1 ст.111 КК України, громадяни України, діючи за попередньою змовою групою собі, на замовлення та інтересах представників РФ, здійснюють готування до вчинення терористичного акту, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення. Орган досудового розслідування: ГПУ (т.5 а.с.228);

- копія витягу з ЄРДР №42017000000001747 від 31.05.2017, за ч.1 ст.14, ч.3 ст.253 КК України, громадяни України вчиняють умисні дії, спрямовані на надання представникам РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; ч.1 ст.14, п.1, п.6, п.11, п.12 ч.2 ст.115, фабула: громадяни України, діючи за попередньою змовою групою собі, на замовлення та інтересах представників РФ, здійснюють готування до умисного вбивства двох і більше осіб, з корисливих мотивів з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, посилення соціально-політичної напруги та дискредитації діючого уряду і правоохоронних органів України; ч.1 ст.14, ч.3 ст.258 КК України, фабула: громадяни України, діючи за попередньою змовою групою собі, на замовлення та інтересах представників РФ, здійснюють готування до вчинення терористичного акту, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення. Орган досудового розслідування: ГПУ (т.5 а.с.229,230);

- копія постанови ГПУ від 23.01.2028 про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001747 від 31.05.2017 за підозрою ОСОБА_49 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.14 п.п.1,6,11,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.3 ст.258 КК України. Присвоєно реєстраційний номер 22018000000000029 (т.5 а.с.231,232);

- копія переліку документів, які підлягають виділенню з матеріалів кримінального провадження № 42017000000001747 відповідно до постанови від 23.01.2018 (т.6 а.с. 1-28);

- копія відповіді на адвокатський запит від 03.07.2018 (т.6 а.с.29);

- копія листа старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного управління від 17.08.2018 щодо надання копій документів (т.6 а.с.30);

- копія адвокатського запиту до Начальника ДКР СБ України від 15.08.2018 про надання публічної інформації (т.6 а.с.31,32);

- копія відповіді на ДКР СБУ щодо розгляду запиту про надання публічної інформації (т.6 а.с.33,34);

- копія рапорту прокурора від 06.11.2018 (т.6 а.с.35);

- копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 21.02.2019 про бездіяльність слідчого щодо допиту начальника контррозвідки СБ України як свідка (т.6 а.с.37,38);

- копія клопотання захисника ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_14 до СБУ від 26.02.2019 про допит начальника ДКР (т.6 а.с.39,40);

- копія клопотання адвоката ОСОБА_12 про надання доступу до документів і приміщення або місця, в яких вони знаходиться від 15.04.2019 до прокурора ГВП (т.6 а.с.41,42);

- копія відповіді прокурора ГВП ГПУ віл 02.05.2019 щодо надання можливості для ознайомлення з оригіналами документів (т.6 а.с.43);

- копія клопотання адвоката ОСОБА_12 слідчому судді від 13.05.2019 про надання доступу до документів (т.6 а.с.44-46);

- копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києві від 15.05.2019 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 про надання тимчасового доступу до документів (т.6 а.с.48-50);

- копія супровідного листа СБУ ДКР віл 11.05.2018 начальнику 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ щодо виконання доручення в кримінальному провадженні №22018000000000029 від 05.05.2018. (т.6 а.с.51,52);

- копія заяви ОСОБА_18 на ім`я начальника ДКР СБУ про вчинення злочину ОСОБА_14 (т.6 а.с.53);

- копія адвокатського запиту ОСОБА_13 до 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ (т.6 а.с.54,55);

- копія відповіді адвокату ОСОБА_13 від 26.11.2018 ГСУ СБУ (т.6 а.с.56);

- копія адвокатського запиту ОСОБА_13 від 14.11.2018 до СБУ (т.6 а.с.57,58);

- копія відповіді адвокату ОСОБА_13 від 23.11.2018 ГСУ СБУ (т.6 а.с.59);

- копія скарги адвоката ОСОБА_13 від 21ю11.2018 слідчому судді на бездіяльність слідчого (т.6 а.с.60,61);

- копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києві від 22.11.2018 про повернення скарги адвоката ОСОБА_13 (т.6 а.с.63,64);

- копія відповіді СБУ від 03.08.2018 щодо розгляду адвокатського запиту (т.6 а.с.65);

- копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києві від 13.12.2018 про надання доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ДК СБУ (т.6 а.с.66-68);

- копіям опису речей і документів від 14.01.2019, які були вилучені на підставі ухвали слідчому судді (т.6 а.с.69);

- копія журналу №108 реєстрації вихідної документації в ДК СБУ 9т.6 а.с.70-73);

- копія клопотання захисника ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_14 до СБУ від 08.12.2018 про витребування та приєднання до матеріалів кримінального провадження журналу реєстрації відвідувачів будівлі СБУ (т.6 а.с.74,75);

- копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києві від 18.03.2019 про надання доступу до речей і документів, що перебувають у володінні СБУ (т.6 а.с.76-80);

- копія супровідного листа начальника управління до начальника ГСУ СБУ (т.6 а.с.81);

- копія супровідного та витягу із бази даних системи допуску СБУ (т.6. а.с.8283);

- копія листа СБУ від 12.04.2019 до адвоката ОСОБА_13 про виконання ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів (т.6 а.с.84);

- копія адвокатського запиту ОСОБА_13 до СБУ про надання інформації (т.6 а.с.85);

- копія відповіді ГСУ СБУ від 17.04.2019 адвокату ОСОБА_12 щодо виконання рішення слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів (т.6 а.с.86);

- копія опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 18.03.2019 (т.6 а.с.87,88);

- копія відповіді ГСУ СБУ від 24.04.2019 адвокату ОСОБА_13 щодо виконання рішення слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів (т.6 а.с.89);

- копія постанови прокурора ГПУ про проведення негласної слідчої дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 08.06.2018 у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.01.2018 (т.6 а.с.90-93);

- копія протоколу ДКР СБУ від 08.06.2018 про вилучення мобільного телефону ОСОБА_18 (т.6 а.с.94,95);

- копія фотографії екрану мобільного телефону (т.6 а.с.96);

- копія аналізу з`єднань абонентна мобільного зв`язку ОСОБА_18 станом на 08.06.2019 (т.6 а.с.97100);

- копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.6 а.с.101,102);

- копія протоколу виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 09.06.2018 у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.01.2018 (т.6 а.с.103,104);

- копія кадастрового плану земельної ділянки та інформації з ДЗК (т.6 а.с.105-111);

- копія протоколу вручення від 09.06.2019 мобільного телефону у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.01.2018 (т.6 а.с.111,112);

- копія декларації потятого ОСОБА_50 за 2017 рік та посвідчення водія (т.6 а.с.113-116);

- копія фотографій екрану мобільного телефону (т.6 а.с.117,118);

- копія ухвали слідчого судді від 19.04.2019 про тимчасовий доступ до речей і документів (т.6 а.с.119-123);

- копія описів речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 17.05.2018 та фотографії (т.6 а.с.123-125);

- копія протоколу огляду місця події від 23.06.2018 (т.6 а.с.126-131);

- копія протоколу обшуку від 03.06.2019 (т.6 а.с.132-137);

- копія звукозапису та фотозображень (т.6 а.с.138-142);

- копія протоколу затримання від 23,24.06.2018 ОСОБА_14 із зауваженнями (т.6 а.с.143-149);

- копія адвокатського запиту ОСОБА_12 від 26.11.2018 до ГСУ (т.6 а.с.150,151);

- копія відповіді ГСУ СБУ від 30.11.2018 адвокату ОСОБА_12 (т.6 а.с.152);

- копія адвокатського запиту ОСОБА_12 від 12.04.2019 до слідчого ГСУ СБУ (т.6 а.с.153-155);

- копія відповіді ГСУ СБУ від 19.04.2019 адвокату ОСОБА_12 (т.6 а.с.156);

- копія адвокатського запиту ОСОБА_12 від 17.04.2019 до слідчого ГСУ СБУ (т.6 а.с.157-159);

- копія відповіді ГПУ від 24.04.2019 адвокату ОСОБА_12 (т.6 а.с.160);

- копія відповіді ГСУ СБУ від 22.04.2019 адвокату ОСОБА_12 (т.6 а.с.161);

- копія клопотання слідчому судді від 29.12.2018 про роз`яснення ухвали суду про невідкладний обшук(т.6 а.с.162-164);

- копія листа Шевченківського районного суду від 25.03.2019 (т.6 а.с.165);

- копія клопотань слідчим суддям про наданням матеріалів справ на ознайомлення (т.6 а.с.166-168);

- копії листів Шевченківського районного суду від 16.04.2019,17.04.2019 (т.6 а.с.169,170);

- копія протоколу огляду телефону (т.6 а.с.171,172);

- копія додаткового огляду телефону ОСОБА_14 (т.6 а.с.173-182);

- копія наукового висновку ОСОБА_51 на запит адвоката ОСОБА_52 щодо правильності та обґрунтованості кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_14 за ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 К України (т.6 а.с.183-214);

- копія висновку №01/19 судового експерта ОСОБА_53 від 11.02.2019 комп`ютерно-технічного експертного дослідження за зверненням Адвокатського об`єднання «ІНТАЙЛ» (т.6 а.с.215-224);

- копія роз`яснення Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України (т.6 а.с.225-228);

- копії листів ВРУ від 05.03.2019 т(т.6 а.с.229,230);

- копія листа РНБО України від 06.03.2019 (т.6 а.с.231);

- копія листа КНУ ім. Тараса Шевченка та наукового висновку щодо питань, зазначених у лист Голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВРУ від 18.03.2019 (т.6 а.с.233-240);

- копія роз`яснення ВРУ від 25.04.2019 (т.6 а.с.241-245);

- копія статті про походження прізвища ОСОБА_81 (т.6 а.с.246-250);

- копія клопотання адвоката ОСОБА_13 від 29.12.2018 до СБУ (т.7 а.с.1,2);

- копія відповіді СБУ від 04.01.2019 адвокату ОСОБА_13 (т.7 а.с.3,4);

- копія скарги адвоката ОСОБА_13 від 18.01.2019 до слідчого судді (т.7 а.с.5-7);

- копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києві від 21.02.2109 про зобов`язання провести допит ОСОБА_54 (т.7 а.с. (т.7 а.с.8-10);

- копія супровідного листа адвоката ОСОБА_13 до СБУ (т.7 а.юс.11);

- копія листа СБУ від 06.03.2019 до адвоката ОСОБА_13 (т.7 а.с.12);

- копія листа «ТОВ «Астарата-Київ» від 18.07.2018 щодо купівлі СТОВ «Лящівка» (т.7 а.с.14);

- копія ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 25.04.2016 (т.7 а.с.15-18);

- копія відповіді ГСУ СБУ від 17.08.2018 до адвоката ОСОБА_52 (т.7 а.с.19);

- копія відповіді ГПУ адвокату ОСОБА_55 (т.7 а.с.20);

- копія листа адвоката ОСОБА_52 від 19.08.2018 до ГУ НП в Черкаській області (т.7 а.с.21);

- копія листа НПУ ГУ НП в Черкаській області (т.7 а.с.22,23);

- копії консультативних висновків та виписок (т.7 а.с.24-36);

- копії звернень ГО (т.7 а.с.38,39);

- копії довідки про склад сім`ї (т.7 а.с.40);

- копії свідоцтв про народження, паспортів та податкових номерів (т.7 а.с.41-52);

- копія заяви адвоката ОСОБА_13 слідчому судді про відвід (т.7 а.с.63-65);

- копія постанови ГПУ від 20.02.2019 про зміну групи прокурорів (т.7 а.с.66);

- копія ухвали від 04.02.2019 слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва про відвід прокурорів (т.7 а.с.68-70,71);

- копія заперечень ГПУ від 04.02.2019 до слідчого судді (т.7 а.с.72-74);

- копія заяви адвоката ОСОБА_13 слідчому судді про відвід (т.7 а.с.75-77);

- копія роздруківки переписки (т.7 а.с.78);

- копія клопотання адвоката ОСОБА_12 до слідчого судді від 26.11.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів (т.7 а.с.79-82);

- копія ухвали слідчого судді від 29.11.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів (т.7 а.с.83-87);

- копія запиту ГСУ СБУ від 02.07.2018 по ОСОБА_18 , (т.7 а.с.88-90);

- копія паспорта (т.7 а.с.91-93);

- копія вироку Акімовського міського суду від вересня 2001 року відносно ОСОБА_18 , (т.7 а.с.94-95);

- копія протоколу проведення оперативно-технічних заходів від 11.09.2012 (т.7 а.с.96-99);

- копія вироку Приазовського районного суду Запорізької області від 25.12.2012 відносно ОСОБА_18 (т.7 а.с.100-108);

- копія характеристики на ОСОБА_18 (т.7 а.с.109,110);

- копія пояснень ОСОБА_18 від 13.08.2012 (т.7 а.с.111-113);

- копія протоколів допиту свідків від 14.09.2012, 15.09.2012, 16.10.2012 (т.7 а.с.114-126);

- копії пояснень (т.7 а.с.127-130);

- копія виконавчих документів (т.7 а.с.131,132);

- копії довідок про склад сім`ї (т.7 а.с.133,134);

- копія Статуту (т.7 а.с.135-143);

- копія листа Мелітопольської міжрайонної прокуратури від 17.08.2012 (т.7 а.с.144);

- копія довідка платника податків (т.7 а.с.145);

- копія адвокатського запиту від 20.11.2018 (т.7 а.с.146);

- копія листа-відповіді від 10.12.2018 (т.7 а.с.148);

- копія адвокатського запиту від 29.11.2018 (т.7 а.с.149);

- копія клопотання адвоката ОСОБА_13 до СБУ від 15.02.2019 (т.7 а.с.150,151);

- копія новини з Інтернету (т.7 а.с.152);

- копія відповіді СБУ від 25.02.2019 адвокату ОСОБА_13 (т.7 а.с.153,154);

- копія заяви адвоката ОСОБА_12 від 16.01.2019 до ГУ ДФС у Запорізькій області (т.7 а.с.155-161);

- копія відповіді ГУ ДФС у Запорізькій області від 11.02.2019 (т.7 а.с.162);

- копія роздруківок новин з Інтернету (т.7 а.с.163-190);

- копія інформації з Державної екологічної інспекції у Запорізькі області (т.7 а.с.191,192);

- копії рішень Якимівського районного суду Запорізькій області (т.7 а.с.193-197);

- копії фотографій екрану телефону та копії роздруківок Інтернет-сайтів (т.7 а.с198-210);

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 17.11.2015 (т.7 а.с.211-214);

- копія досудової доповіді відносно ОСОБА_10 (т.7 а.с.214-216);

- копія вироку Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.04.2015 за ч.2 ст.125, ч.1 ст.189 КК України (т.7 а.с.217-223);

- копія відповіді сільської голови с. Лящівка на звернення ОСОБА_56 (т.7 а.с.224);

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 17.11.2015 (т.7 а.с.225-227);

- копія звернення ОСОБА_8 (т.7 а.с.228);

- копія рапорту о/у УДСБЕЗ УМВС України в Черкаській області (т.7 а.с.229);

- копія довідки від 04.05.2012 (т.7 а.с.230-233);

- копія роздруківки книжки (т.7 а.с.23);

- копія протоколу огляду (т.7 а.с.235-239);

- копія протоколу допиту свідка в ОСОБА_29 від 24.11.2015 (т.7 а.с.240-242);

- копія протоколу обшуку (т.7 а.с.243-248);

- копія протоколу обшуку (т.8 а.с.1-6);

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_57 від 21.12.2015 (т.8 а.с.7-9);

- копія посвідчень ОСОБА_57 (т.8 а.с.10);

- копія клопотання про обшук житла від 27.01.2016 (т.8 а.с.11-12);

- копія ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.01.2016 про обшук житла ОСОБА_57 (т.8 а.с.13);

- копія довідки виконкому Лящівської сільської ради (т.8 а.с.14);

- інформація про злизни, за які був засуджений вбивця ОСОБА_58 ОСОБА_59 (т.8 а.с.15-16);

- копія довідки про судимість ОСОБА_60 (т.8 а.с.17-19);

- копія рапорту начальнику Чорнобаївського РВ УМВС в Черкаській області (т.8 а.с.20,21);

- копія рапорту начальнику Чорнобаївського РВ УМВС в Черкаській області від 29.10.2015 (т.8 а.с.22);

- копія постанови про призначення експертизи від 29.10.2015 (т.8 а.с.23-24);

- копія висновку експерта №251 від 30.10.2015 (т.8 а.с.25-32);

- копія протоколу допиту свідка ОСОБА_61 від 29.10.2015 (т.8 а.с.32-35);

- копії документів та характеристика на ОСОБА_62 (т.8 а.с.36-44);

- копія постанови про призначення судово-хімічної експертизи від 04.11.2015 (т.8 а.с.45,46);

- копія висновку експерта від 17.11.2015 (т.8 а.с.47-53);

- копія постанови про призначення судово-хімічної експертизи від 04.11.2015 (т.8 а.с.54-56);

- копія висновку експерта від 30.11.2015 (т.8 а.с.56-62);

- копія постанови про призначення судово-хімічної експертизи від 04.11.2015 (т.8 а.с.63,64);

- копія висновку експерта від 03.12.20215 (т.8 а.с.65-73);

- копія рапорту старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області від 25.01.2016 (т.8 а.с.74);

- копія постанови про визнання предметів речовими доказами від 25.05.2015 (т.8 а.с.75,76);

- копія постанови про визнання предметів речовими доказами від 25.05.2015 (т.8 а.с.77,78);

- копія рапорту старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області від 25.02.2016 (т.8 а.с.79);

- копія повідомлення про підозру ОСОБА_63 від 29.02.2016 (т.8 а.с.80-83);

- копії роздруківок щодо дзвінків мобільного зв`язку між ОСОБА_18 та ОСОБА_14 та карт 11.07.2107, 26.07.2017, 23.12.2017, 28.01.2018, 16.05.2018, 20.06.2018, 23.06.2018 та перебування ОСОБА_18 у АДРЕСА_10 , 14.12.2017, 12.01.2018, 09.02.2018-10.02.2018, 17.03.2018-19.03.2018, 23.03.2018, 25.03.2018, 19.04.2018, 24.04.2018, 04.05.2018, 11.05.2018-12.05.2018, 26.05.2018, 27.05.2018, 08.06.2018-10.06.2018, 13.03.208 (т.8 ас..87-220);

- аналіз відвідування ОСОБА_18 будівлі СБУ (т.8 а.с.221-227);

- аналіз телефонних дзвінків ОСОБА_22 (т.8 а.с.228-250, т.9 а.с.1-22).

Також стороною захисту заявлено клопотання про визнання доказів наданих стороною обвинувачення неналежними та недопустимими.

Оцінюючи подані клопотання сторони захисту з мотивів допустимості та належності доказів, наданих стороною обвинувачення, суд виходить за наступного.

Згідно ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У цій нормі закріплено як загальну підставу визнання доказів недопустимими - їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, так і підставу, яку в доктрині кримінального процесу іменують правилом про «плоди отруєного дерева», - здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При цьому для визнання недопустимим кожний доказ має бути оцінений судом як автономно, так і в сукупності з іншими доказами, а в рішенні суду - наведено належне обґрунтування та мотиви, які би вказували на підставу визнання цього доказу недопустимим. Стосовно ж визнання доказу недопустимим за правилом «плодів отруєного дерева», то у рішенні суду має бути чітко доведено похідний характер інформації, яка стала фактичною підставою для проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, від дій, якими були істотно порушені права та свободи людини.

Критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.

Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України.

У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.

Крім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

Щодо подано клопотання сторони захисту, про виключення з переліку доказів, що підлягають дослідженні та оцінці в межах розгляду даного кримінального провадження письмові документи, що знаходяться в томі 9 а.с.211-250 та в томі 10 а.с.1-6, зокрема витяги з ЄРДР у кримінальних проваджень №42017000000001747 від 31.05.2017, №42017000000001748 від 31.01.2017, №42017000000001749 від 31.05.2017, повідомлення про початок досудового розслідування, постанови про призначення групи прокурорів у даних кримінальних провадженнях та постанови паро призначення слідчого, оскільки дані матеріали не містять інформації про подію кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_14 та інших обстави, які підлягають доказуванню (т.21 а.с.75).

Клопотання не підлягає до задоволення, оскільки в даних доказах містяться витяги з ЄРДР, постанови про об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань та постанови про визначення групи прокурорів, що дає можливість дати оцінку законності проведення досудового розслідування відносно обвинуваченого та можливість використання здобутих доказів і стороною захисту не обґрунтовано клопотання щодо їх неналежності та недопустимості.

Щодо поданого клопотання сторони захисту визнати копію супровідного листа ДКР СБУ №2/5/4-13446 від 30.05.2017 та повідомлення ДКР СБУ про кримінальне правопорушення (додаток до листа ДКР СБУ №2/5/4-13446 від 30.05.2017) недопустимими доказами та виключити їх з числа доказів (т.9 а.с.208-210), оскільки стороною обвинувачення не надано оригіналів даних документів, сам документ містить сліди підробки, оскільки відсутній в описі документів, що підлягали виділенню у кримінальному провадженні №42017000000001747. Крім того, дані матеріали не були відкриті стороні захисту (т.21 а.с.76-78);

Дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки вказаний супровідний лист та повідомлення стосується іншого кримінального провадження, з матеріалів якого виділено кримінальне провадження відносно ОСОБА_14 , доказів його підробки чи фальшування суду не було надано. Крім того, надання копії процесуальних рішень з іншого кримінального провадження, жодним чином не порушують фундаментальні права обвинуваченого та не спростовують встановлені обставини справи.

Щодо поданого клопотання сторони захисту визнати постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_64 від 05.12.2018 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22018000000000322 від 29.10.2018 недопустимим доказом та його виключення з числа доказів, оскільки такий порядок продовження строку досудового розслідування не узгоджувався з нормами діючого на той момент чинного КПК, а така компетенція належала лише слідчим суддям (т.21 а.с.79,80).

Згідно ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до супровідного листа ДКР СБУ №2/5/4-13446 від 30.05.2017 та повідомлення ДКР СБУ про кримінальне правопорушення (додаток до листа ДКР СБУ №2/5/4-13446 від 30.05.2017) зазначено, що представниками спецслужб рф використанням зв`язків у колі кримінальних авторитетів та інших осіб, здійснюються заходи, спрямовані на готуванню до вбивства лідерів та активістів патріотичних рухів, зокрема ОСОБА_65 та ОСОБА_48 .

Відповідно до витягу з ЄРДР по даним обставинам розпочате досудове розслідування за №42017000000001747 від 31.05.2017 за ч.1 ст.111 КК України.

В подальшому постановою ГПУ від 01.06.2017 кримінальне провадження №42017000000001747 від 31.05.2017 об`єднано з кримінальними провадженнями № №42017000000001748 від 31.05.2017 та №42017000000001749 від 31.05.2017, правова кваліфікація ч.1 ст.111, ч.1 ст.14 п.п.1,6,11,12 ч.2 ст.115,ч.1 ст.14 ч.3 ст.258 КК України.

01.06.2017 підслідність кримінальних правопорушень, передбачених

ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14, п.п.1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ч. 14, ч. 3 ст. 258, ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109 КК України у кримінальному провадженні № 42017000000001747 визначено за слідчими органів безпеки.

23.01.2018 відповідно до вимог ч. 3 ст. 217 КПК України матеріали досудового розслідування стосовно невстановлених осіб, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 14, п.п.1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ч. 14, ч. 3 ст. 258, ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109 КК України, виділено в окреме провадження № 22018000000000029.

29.10.2018 Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_14 виділено в окреме провадження з кримінального провадження № 22018000000000029 від 23.01.2018. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 22018000000000322.

В зв`язку з цим, згідно ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування кримінального провадження № 22018000000000322 є 31.05.2017, тобто день початку розслідування кримінального провадження № 42017000000001747.

З вказаного питання колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 711/8244/18 від 11.09.2023 надала висновок, що виходячи із положень КПК, які визначають алгоритм обчислення процесуальних строків, датою введення в дію положень Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284

КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Отже, зазначене, спростовує надані стороною захисту наукові висновки, які в силу ст.84 КПК України, не є доказами по справі, а являє собою результат доктринального тлумачення положень чинного законодавства і не є актом офіційного тлумачення законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної ради України» роз`яснення комітетів щодо застосування положень законів не мають статусу офіційного тлумачення.

Таким чином, клопотання не підлягає до задоволення, оскільки постанова заступника Генерального прокурора ОСОБА_64 від 05.12.2018 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22018000000000322 від 29.10.2018 винесена відповідно до вимог КПК України.

Щодо поданого клопотання сторони захисту визнати протокол затримання підозрюваного у кримінальному провадженні №2201800000000029 ОСОБА_14 від 23-24.06.2018 з додатками недопустимим доказами та їх виключення з числа доказів (т.10 а.с.44-50), оскільки даний протокол містить суттєві розбіжності у фіксації часу затримання особи, а саме реальне затримання ОСОБА_14 відбулось 23.06.2018 о 18:48 год., проте в протоколі зазначено час затримання 22:49 год., що позбавило затриманого права на правому допомогу (т.21 а.с.81-101);

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, процесуальна дія була розпочата 22:45 23.06.2018 та закінчена 03:30 24.06.2018, підстава: затримання особи, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Затриманому ОСОБА_14 роз`яснено його права та підстави затримання. 23.06.2018 о 22:49 про затримання повідомлено дружину, а о 23:00 повідомлено про затримання центр безоплатної правової допомоги. 24.06.18 о 00:45 прибув захисник. 23.06.2018 о 20:00 запрошено понятих. Під час обшуку у ОСОБА_14 нічого не виявлено та нічого не вилучалось. В зауваженнях до протоколу затримання, захисником зазначено, зокрема, що затримання відбулось 23.06.2018 о 18:30 год.

Згідно ч.5 ст.208 КПК України, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Згідно ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколу затримання, під його час проведення були присутні захисник ОСОБА_14 , тобто процесуальних дій відносно ОСОБА_14 у відсутності захисників не проводилось, процесуальних документів не складалось, речей не вилучалось. А від так, незаконне здобуття доказів стороною обвинувачення в цей період суду не було надано. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.208 КПК України, підстав визнавати протокол затримання недопустимим доказів, у суду відсутні, а клопотання не підлягає до задоволення. Само по собі зазначення не точного часу затримання не свідчить про недопустимість протоколу затримання, яким зафіксована процесуальна дія. Крім того, сам по собі будь-якого доказового значення у висунутому ОСОБА_14 обвинуваченні даний протокол не має, а лише фіксує час та факт затримання обвинуваченого.

Щодо клопотання захисту визнати відсутність правового зв`язку між кримінальним провадженням №42017000000001747 від 31.05.2017, з якого в подальшому було виділено кримінальне провадження №2201800000000029, та подією кримінального правопорушення, інкримінованої ОСОБА_14 , оскільки кримінальне провадження №42017000000001747 від 31.05.2017 мало декоративне значення, ідентифікуючі відомості сторона обвинувачення використала для прикриття досудового розслідування стосовно ОСОБА_14 без внесення відомостей до ЄРДР, що виключає доказове значення матеріалів зібраних з 11.05.2018 по 24.06.2018. Таким чином, рапорт прокурора ОСОБА_66 про внесення змін до форми «Правопорушення» у кримінальному провадженні №22018000000000322 від 29.10.2018 про виключення з фабули кримінального провадження першого речення і першого слова «зокрема» є порушенням вимог ч.3 ст.214 КПК України (т.21 а.с.102,103).

Суд зазначає, що при вирішення клопотання сторони захисту визнати постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_64 від 05.12.2018 про продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні №22018000000000322 від 29.10.2018, була надано правову оцінку законності такої процесуальної дії, оскільки продовження строків досудового розслідування відбувалось в рамках виділеного кримінального провадження №42017000000001747 від 31.05.2017, яке було зареєстровано відповідно до супровідного листа ДКР СБУ №2/5/4-13446 від 30.05.2017 та повідомлення ДКР СБУ про кримінальне правопорушення (додаток до листа ДКР СБУ №2/5/4-13446 від 30.05.2017) де зазначено про готування до вбивства лідерів та активістів патріотичних рухів, зокрема ОСОБА_65 та ОСОБА_48 .

Отже, доказів незаконності постанови про виділення кримінального провадження №2201800000000029 з кого в подальшому було виділено кримінальне провадження №22018000000000322 суду не було надано.

Щодо поданих клопотань сторони захисту визнати протокол огляду місця події у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.06.2018 з додатками недопустимими доказами та їх виключення з числа доказів (т.11. а.с.47-53), оскільки слідчим проведено фактично затримання та обшук особи, без відповідних дозволів, зокрема ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , тобто відбулось приховування процесуальної дії (т.21 а.с.137-145); визнати речові докази недопустимим доказом та їх виключення з числа доказів, а саме постанова слідчого від 24.06.20218 про визнання речовими доказами - грошових коштів - доларів на загальну суму 15000 дол., 100 дол. та 287 грн., вилучених у ході проведення так званого огляду місця події та від 23.06.2019 у приміщенні ресторану «Тандир» (т.11 а.с.80-81) та постанови слідчого від 24.06.2018 про визнання речовими доказами мобільного телефону «Blackview» та «Samsung S8» (т.11 а.с.116), оскільки дані речі було здобуто з порушенням норм процесуального права, зокрема при проведенні незаконного протоколу огляду місця події від 23.06.2018 (т.21 а.с.146-147);

Згідно ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Як вбачається з протоколу огляду від 23.06.2018, який розпочався о 18-45 год., огляд проводився на літній терасі ресторану « Тандир », що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт., Козин, вул. Київська, 11-А .

Щодо добровільної згоди власника або орендаря ресторану на проведення огляду літньої тераси ресторану.

Як зазначено у Постанові ВС від 12.02.2019 №159/451/16- к, закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи. Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи з сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування. Таким чином, Суд дійшов висновку, що для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої згоди.

Зважаючи на те, що приміщення тераси належало іншим особам, які не є учасниками даного кримінального провадження, та не оскаржували дії правоохоронних органів чи в інший спосіб не висловлювали своєї незгоди з проведенням огляду, суд приходить до висновку, що будь-яких фундаментальних прав обвинуваченого при проведенні даної слідчої дії не було порушено. Крім того слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у справі № 761/23671/18 від 27.06.2018 не виявлено будь-яких порушень. За результатами розгляду вказаного клопотання, як зазначаюся вище, накладено арешт на предмети, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Постановою ВС від 07.09.2021 №743/569/20 зазначено, що за статтями 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використано при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та іншими законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

При цьому огляд місця події слід відрізняти від такої слідчої дії, як обшук.

Обшук - це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об`єктів, які перебувають у віданні певних осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду за наявності ймовірних даних про те, що розшукуване приховане в певному місці чи в певної особи.

У той же час огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Як слідує з протоку огляду місця події з ілюстрованою таблицею, слідчими при проведенні огляду місця події проводилось виявлення та фіксація речових доказів. При відкриванні дверцят шафи та тумби відбувся поверхневий огляд та опис вмісту предметів, при цьому будь-якого відшукування майна при вчиненні вказаної слідчої дії не відбувалося

Тому, на думку колегії суддів, доводи захисника про те, що у даному випадку мала місце слідча дія як обшук є надуманими.

При перегляді відеозапису процесуальної дії огляду місця події від 23.06.2018 вбачається, що працівниками правоохоронних органів не проводився обшук саме приміщення ресторану, кімнат, інших приміщень, будь-якого відшукування майна при вчиненні вказаної слідчої дії не відбувалось. При даній процесуальній дії було оглянути лише столик на якому знаходились речі обвинуваченого та оглянуто речі, які добровільно надав ОСОБА_22 . Будь-яких заперечень у учасників при проведенні даної процесуальної дії не зафіксовано, Крім того,у протоколі міститься інформація, що під час проведення слідчої дії на ОСОБА_14 було одягнуто кайданки відповідно до ст.45 ЗУ «Про поліцію».

Таким чином, клопотання сторони захисту не підлягає до задоволення.

Щодо поданого клопотання сторони захисту визнати висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки судових експертизи СБ України в УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_67 №10 від 01.08.2018 недопустимим доказом та виключення його з числа доказів (т.13 а.с.137-142), оскільки даний документ містить неправильну правову кваліфікацію злочину, а експерт ОСОБА_68 у кримінальному провадженні №22018000000000029 від 23.01.2018 допитувалась в якості свідка (т.21 а.с.169);

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Так, експерт ОСОБА_68 провела почеркознавчу експертизу № 10 від 01.08.2018 та надала відповідний експертний висновок.

Разом з тим, як вбачається з постанови СБУ від 07.09.2018, доручено слідчим СБУ допитати експерта ОСОБА_69 . Проте суду не надано доказів, про те, що вказаний допит експерта в будь-який спосіб вплинув на висновки експерта. Крім того, вказаний допит був проведений вже після виконання експертизи, а тому вказане клопотання не підлягає до задоволення.

Щодо поданих клопотань сторони захисту визнати матеріали НСРД недопустимими доказами, оскільки до їх участі було залучено осіб, ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та інших, які не отримали допуску до державної таємниці (т.12 а.с.91,92,93-95, 115) та:

порушено оперативним підрозділом ДКР СБУ положень КПК та Інструкції про НСРД у ході виконання процесуальних рішень, постанови прокурора від 17.05.2018 про проведення негласної (розшукової) дії-спеціальний слідчий експеримент, постанови прокурора від 08.06.2018 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, оскільки дані процесуальні дії виконувались не уповноваженими на це слідчим суддею органами;

невідповідність фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій за результатами проведення аудіо та відео контролю особи, а саме порушено встановленого 24 годинного процесуального строку на виготовлення протоколів НСРД, якими оформлені результати аудіо та відео контролю (т.12 а.с.181-184),

відсутність у протоколах НСРД, що фіксували результати аудіо, - відео контролю особи, обов`язкових відомостей, а саме не зазначено відомості про місце, початок та закінчення відповідної процесуальної дії, самі дії проводились не уповноваженими особами, не зазначено, як здійснювалося повідомлення ОСОБА_18 про застування технічних засобів фіксації, не вказано характеристики засобів (т.12, а.с. 132-155, 181,186,190,195, 201, 205, 208),

відсутність описових частин протоколів НСРД (аудіо, - відеоконтроль особи) а саме протоколи не містять інформації про їх хід (т.12. а.с. 132-134,189),

неналежне оформлення заключних частин проколів, а саме не вказано всіх учасників,

неправомірне використання копії додатків до протоколів НСРД, всупереч вимогам КПК України та відсутність процесуального рішення, про фіксацію НСРД за допомогою технічних засобів, а саме до суду оптичні носії, на які була записана інформація у виді вже готових файлів (т.12 а.с.189, 200, 204),

- визнати недопустимими доказами здобутих за результатами НСРД проведених згідно постанови прокурора ГВП ГПУ від 08.06.2018 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі імітуванню обстановки злочину, оскільки були допущені істотні недоліки процесуального оформлення НСРД., а саме необґрунтована кримінальна правова кваліфікація дій,

недостовірність відомостей у протоколі вилучення мобільного телефону «Blackview» від 08.06.2018, а саме про час та місце проведення процесуальної дії (т.12 а.с.135),

порушення порядку тимчасового вилучення у конфідента ОСОБА_18 мобільного телефону «Blackview» який начебто йому належав без ухвали слідчого судді (т.12 а.с.135),

вихід оперуповноваженого ДКС СБУ за межі доручення прокурора ГВП від 08.06.2018 в частині залучення до участі з власної ініціативи у процесуальних діях ОСОБА_10 (т.12 а.с.127-139, 132-134, 126-129),

визнати недопустимими доказами здобутих за результатами проведення 16.05.2018 негласної слідчої (розшукової) дії - «аудіоконтроль особи» стосовно ОСОБА_14 (т.12 .а.с. 201-203, оскільки участь у ній ОСОБА_18 відбувалась поза правовими рамками, оскільки відповідний дозвіл було надано лише 17.05.2018 (т.12 а.с.123-125), (т. 21 а.с. 175-191);

- визнати недопустимими доказами додаток до протоколу огляду місця події (ресторан Тандир, АДРЕСА_7 ) від 23.06.2018, карта пам`яті з відеозаписом слідчої дії (т.11 а.с.53), оскільки ОСОБА_14 не повідомили про підстави затримання, не роз`яснено його права:

додаток до протоколу обшуку житлового приміщення ( АДРЕСА_1 ) від 23-24.06.2018, карта пам`яті (т.11 а.с.132), оскільки відсутні підписи на конверті всіх слідчих, які брали участь,

додаток до протоколу обшуку транспортного засобу марки «Мазераті Леванта» д.н.з. НОМЕР_4 від 23.06.2018, оптичний носій (т.12. а.с.6), оскільки надано інший носій інформації, аніж той на який було здійснено фіксацію, додаток підписано особою, яка не здійснювала обшук, були присутні особи, які не вказані в протоколі,

протокол без додатків за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно ОСОБА_14 від 26.06.2018 (т.12 а.с.181-184) з посиланням на аудіофайл , що міститься на додатку до іншого протоколу НСРД (т.12 а.с.189), оскільки містить недостовірні дані, зокрема в частині змісту стенограми з висловами ОСОБА_14 (т.12 а.с.182,184),

оптичний диск (т.12 а.с.189) приєднаний до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відео контроль особи» стосовно ОСОБА_14 від 26.06.2018 (т.12 а.с.185-188), оскільки в ході розмови ОСОБА_22 демонструє провокаційну поведінку,

протокол без додатків за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно ОСОБА_14 від 26.06.2018 (т.12 а.с.190-194), що містить посилання на аудіо файли, скопійованих на додаток до іншого протоколу - оптичний диск (т.12 а.с.200), оскільки в ході розмови ОСОБА_22 демонструє провокаційну поведінку, стенограма розмови доповнена неіснуючими висловами ОСОБА_14 ,

оптичний диск (т.12 а.с.200), приєднаний до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відео контроль особи» стосовно ОСОБА_14 від 26.06.2018 (т.12 а.с.195-199), оскільки стенограма розмови доповнена неіснуючими висловами ОСОБА_14 та використанням Галигінм під час зустрічі невідомого телефону,

оптичний диск (т.12 а.с.204), приєднаний до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо контроль особи» стосовно ОСОБА_14 від 26.06.2018 (т.12 а.с.201-2013), оскільки на час зафіксованої події (16.05.2018) ОСОБА_18 не був залучений до участі в НСРД,

карта пам`яті (т.12. а.с.207) приєднана в якості додатку до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відео контроль особи та за місцем її перебування» стосовно ОСОБА_18 від 26.05.2018 (т.12 а.с.205-206), оскільки в ході розмови ОСОБА_22 демонструє провокаційну поведінку (т.22 а.с.43-50).

Відповідно до вимог Закону України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - Закону № 2135-XII) оперативно-розшукова діяльність це система гласних і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, є самостійним видом державної правової діяльності, завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

При цьому матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються: як приводи та підстави для початку досудового розслідування; для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні; для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, а матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог цього Закону. За умов відповідності цих матеріалів вимогам статті 99 КПК вони є документами і можуть бути використані в кримінальному провадженні як докази.

Щодо відсутності допуску до державної таємниці ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та інших при проведенні НСРД. Як зазначив ВС у Постанові № 748/1997/21 від 31.08.2023, згідно з ч. 1ст. 246 КПК України НСРД є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення НСРД можуть залучатися також інші особи, порядок залучення до НСРД регулюється ст. 275 КПК України, відповідно до якої під час проведення НСРД слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення НСРД у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому колегія суддів звертає увагу, що вимог щодо залучення лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці, відповідна стаття не містить. У цьому випадку є безпідставними доводи сторони захисту про те, що НСРД за участю особи необхідно визнати недопустимими доказами, оскільки він не мав допуску до державної таємниці.

Усталена судова практика визначає, що під конфіденційним співробітництвом слід розуміти негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження. Слідчий має право використовувати інформацію, отриману від осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво під час проведення НСРД, або залучати їх до проведення таких дій.

Залучення до конфіденційного співробітництва не є різновидом НСРД, а лише складовим елементом їх проведення, що вбачається з положень ч. 2 ст. 246 КПК України, де перераховуються види НСРД, які можуть проводиться у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини, серед яких залучення до конфіденційного співробітництва відсутнє. Залучення до конфіденційного співробітництва є лише засобом проведення різних видів НСРД.

Отже, Залучення ОСОБА_18 та ОСОБА_10 та інших осіб до участі в контролі за вчиненням злочину було зумовлено об`єктивними обставинами та відповідає положенням ч. 6 ст. 246 КПК України.

Щодо порушення оперативним підрозділом ДКР СБУ положень КПК та Інструкції про НСРД оскільки дані процесуальні дії виконувались не уповноваженими на це слідчим суддею органами.

Відповідно до Постанови ВС від 07.12.2022 у справі № 385/619/16 сформульовано правовий висновок про те, що прокурор, доручаючи оперативному підрозділу відповідно до ст. 36 КПК України проведення НСРД, не уповноважений визначати конкретного працівника оперативного підрозділу, оскільки це є виключною компетенцією керівника уповноваженого оперативного підрозділу, який проводить такі дії на підставі відповідного доручення.

Саме керівник оперативного підрозділу організовує виконання наданого прокурором доручення, залучення для цього відповідних служб, контролює повноту та своєчасність його виконання. Саме тому клопотання в цій частині є безпідставним.

Щодо порушень при складанні протоколів НСРД,використання копій додатків до протоколу.

Відповідно до Постанови ВС від 15.06.2021 у справі № 727/8838/15-к, зазначено, що сторона захисту не оспорює достовірності відображення слідчих дій на вказаних записах, тому сам факт долучення до матеріалів провадження копій цих записів, зафіксованих на оптичних дисках, не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до статті 7 Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис, аудіозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучені до матеріалів провадження флеш-носії з відеозаписами, аудіозаписами НСРД були виготовлені у зв`язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається в електронному вигляді у виді файлів. Таким чином, записаний на флеш-носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа.

За приписами ч. 1 ст. 256 КПК України протоколи НСРД, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Гарантією захисту законних прав та інтересів сторін у кримінальному провадженні є встановлені ст. 266 КПК України вимоги про те, що технічні засоби, застосовані під час проведення НСРД, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

За наявності відповідних підстав первинні носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом. Необхідність дослідження первинного електронного документу (цифрового файлу) може виникнути у разі наявності обґрунтованих сумнівів в достовірності інформації (ознак зміни чи втручання до змісту файлу).

Обґрунтовані сумніви в достовірності інформації мають бути об`єктивними та аргументованими, з огляду на обставини конкретного кримінального провадження. Твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіо-, відеозаписів, недостовірності відображеної на них інформації, мають спиратися на об`єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів чи переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі. Об`єктивних даних про такі факти суду стороною захисту не надано.

Не зазначення в протоколах НСРД технічних засобів, які використовувалися під час проведення НСРД, не ставить під сумнів належність та допустимість як доказів протоколів НСРД та доданих до них DVD-R дисків, з огляду на положення статей 85 - 87 КПК України, адже їх збирання й закріплення відбулося без порушення гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку, вони походять із належного процесуального джерела, отримані належним суб`єктом, у належному процесуальному порядку з належним оформленням джерела фактичних даних.

Що стосується тверджень сторони захисту про визнання недопустимими протоколів за результатами проведення НСРД з підстав їх виготовлення з порушенням процесуального строку, встановленого приписами ч. 3 ст. 252 КПК України, то колегія суддів відхиляє такі доводи як необґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КПК України протоколи про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення НСРД передаються прокурору.

Водночас, процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 263/15845/2019).

Оскільки складення протоколу за результатами проведення НСРД та направлення його прокурору є обов`язком працівника оперативного підрозділу, то пропущення ним строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Допущене перевищення визначеного кримінальним процесуальним законом строку, порушує порядок кримінального процесу, невід`ємною складовою якої є встановлені законом строки передачі прокурору протоколу про проведення НСРД. Втім, таке порушення не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення у встановлені процесуальні строки.

Сторона захисту може висловити свої зауваження з приводу НСРД та врахувати їх результати під час підготовки захисту за умови відкриття стороною обвинувачення відповідних протоколів як доказів в порядку ст. 290 КПК України, на що не впливає дотримання органом досудового розслідування строку, визначеного ч. 3 ст. 252 КПК України. Отже, вказане порушення не впливає на загальний висновок суду про допустимість як доказів протоколів, складених за результатами НСРД.

З приводу інших зауважень сторони захисту суд приходить до висновку, що захист у своєму клопотанні не обґрунтував, яким чином зазначені недоліки при проведенні НСРД й оформленні за результатом їх проведення протоколів позначилися на дотриманні процесуальних прав підозрюваного (обвинуваченого) та достовірності результатів вказаних слідчих дій.

Таким чином, клопотання захисту щодо визнання недопустимими доказами протоколи НСРД, оптичні носії інформації та інші докази здобуті під час проведення негласних слідчих дії не підлягають до задоволення.

Також стороною захисту зазначено про підбурювання обвинуваченого до вчинення злочину, зокрема клопотання захисту дати правову оцінку постанови слідчого ОСОБА_70 про проникнення до житла ( АДРЕСА_1 помешкання сім`ї ОСОБА_14 ) чи іншого володіння особи по постанови ухвали слідчого судді від 23.06.2018 (т.11 а.с. 122-124) у взаємозв`язку з твердженням сторони захисту про наявність у діях сторони обвинувачення ознак підбурювання особи до вчинення злочину (т.21 а.с.123,136).

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив відповідні критерії, зокрема: a) змістовний критерій; b) процесуальний критерій.

Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

На думку ЄСПЛ, провокація злочину по суті має місце, коли співробітники правоохоронних органів не обмежуються переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення особою злочину з метою збору відповідних доказів і, за наявності для того підстав, притягнення її до відповідальності, а підбурюють цю особу до вчинення злочину. При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: а) наявність підстав для проведення відповідних заходів - тобто конкретних і достатніх фактичних даних, що вказують на можливе вчинення особою злочину та б) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину - тут ЄСПЛ розглядає момент початку здійснення ними відповідного заходу, щоб визначити, чи «приєдналися» вони до злочину, який особа вже почала вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Барк Хун проти Туреччини» від 15 грудня 2009 року, «Худобін проти Росії» від 26 жовтня 2006 року).

У рішенні «Матановіч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив, що «підбурювання, за змістом кримінального процесуального закону, мало б місце тільки тоді, коли таємний агент неодноразово б заохочував [обвинуваченого] до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим). Звернення таємного агента в даному випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності скаржника, тобто дія, яку б в іншому випадку він би не вчинив. Навпаки, суди дійшли до висновку, що навіть без [агентів під прикриттям] він мав намір вчинити злочин, за який він був засуджений».

Отже, з огляду на зазначені позиції ЄСПЛ для визначення наявності провокації злочину слід встановити, зокрема: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Як встановлено в судовому засіданні при дослідженні письмових доказів, будь-яких активних дій зі сторони правоохоронних органів, як після звернення до них ОСОБА_18 11.05.2018, так і до того, які би виходили за межі процесуального контролю та фіксації намірів обвинуваченого вчинити замовне вбивство трьох осіб, не встановлено.

Натомість, при прослуховуванні розмов між ОСОБА_14 та ОСОБА_18 вбачається, що обвинувачений розуміє, що мова іде про вбивство, не відмовляється від цього, проявляє активність, застосовує заходи конспірації, обговорює деталі самого вбивства, порядок та розмір оплати за вбивство, будь-яких спонукань чи схилянь зі сторони ОСОБА_18 до вчинення злочину не вбачається. Такий прояв активності зі сторони ОСОБА_18 щодо телефонних дзвінків ОСОБА_14 та бажання зустрітись, не свідчить про провокацію, оскільки як вбачається з показів ОСОБА_18 та зафіксованих між ними розмовах, саме такі форми комунікації було між ними домовлено, а саме при наявності якоїсь інформації про потерпілих або перебування ОСОБА_18 у місті Києві, останній повинен про це інформувати обвинуваченого. Крім того, обвинувачений самостійно надав ОСОБА_18 фотографії потерпілих, а після начебто виконання вбивства ОСОБА_10 передав кошти

Крім того, ОСОБА_14 проводив активні дії щодо встановленню місця перебування потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_24 ще до знайомства з ОСОБА_18 , що підтверджується показами свідка ОСОБА_17 та вилученими у будинку ОСОБА_14 електронних носіїв, які містили інформацію про потерпілих.

Будь-яких доказів про повторні пропозиції зі сторони ОСОБА_18 , чи наполегливі нагадування, судом не встановлено.

Тому суд приходить до висновку, що обвинувачений мав намір здійснити вбивство трьох осіб, та вчиняв активні дії щодо виконання такого наміру, незалежно від втручання правоохоронних органів.

Також судом не встановлено порушення правил підслідності на стадії досудового розслідування, оскільки відповідно до ч.2 ст.216 КПК України, саме слідчі органи безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених зокрема ст.258 КК України. А саме по такій кваліфікації кримінального правопорушення проводилось досудове розслідування, була оголошена підозра, складено обвинувальний акт та направлено до суду. Лише під час судового розгляду стороною обвинувачення було змінено правову кваліфікацію на ч.2 ст.115 КК України.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов переконливого висновку про те, що на час прийняття рішення про проведення контролю за скоєнням злочину, правоохоронні органи мали конкретні і достатні дані, які вказували на наміри обвинуваченого здійснити замовне вбивство потерпілих.

Крім того, сторона захисту заперечує факт вчинення ОСОБА_14. кримінального правопорушення та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення.

Відповідно до практики ЄСПЛ, Суд визнає необґрунтованими заяви щодо провокації злочину й не розглядає їх по суті, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2021 року).

У цій справі ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції.

Отже, надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені в ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Всі вищенаведені докази під час розгляду справи в суді були піддані детальному і глибокому аналізу, в тому числі із наданням і забезпеченням можливості висловитись з приводу їх належності і допустимості в повному об`ємі як стороні обвинувачення, так і стороні захисту, а тому при оцінці зазначених доказів, суд враховував позицію прокурора щодо належності наданих доказів та позицію сторони захисту, яка наголошувала на недопустимості доказів, у кримінальному провадженні та надав цьому правову оцінку.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй єдності і сукупності виключають будь-які сумніви як щодо події інкримінованого обвинуваченому кримінальне правопорушення, так і доведеності його вини, а також виключають наявність провокації з боку правоохоронних органів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», відповідальність за п.11 ч.2 ст.115 КК України настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї. Обвинувачення особи за п.11 ч. 2 ст.115 КК України характеризується, як умисне вбивство, вчинене на замовлення - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, угоди відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи не матеріального характеру або не вчинювати їх. Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії - до чи після вбивства, виконав чи не виконав замовник свою обіцянку, збирався він це зробити чи ні.

У разі, коли виконавець погодився позбавити потерпілого життя, але з причин, що не залежали від його волі, умисел на вбивство до кінця не довів, дії замовника залежно від конкретних обставин справи кваліфікуються як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення або замаху на вчинення цього злочину. Розмежування цих стадій у кримінальному законодавстві проводиться, як правило, за об`єктивними ознаками діяння, залежно від їх змісту і характеру, з урахуванням тієї ролі, яку вони відіграли в реалізації умислу.

Як вбачається із змісту зафіксованих розмов між обвинуваченим та ОСОБА_18 , вони обговорюють вбивство ОСОБА_10 , та подальше вбивство подружжя ОСОБА_24 застосовуючи методи конспірації та легендування свої намірів.

Так, при прослуховуванні розмови при проведенні НРСД, між ними 16.05.2018 у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому: АДРЕСА_7 .(т.12 а.с.201-207) мовою оригіналу зафіксовані наступні вислови: «У ході зустрічі ОСОБА_18 повідомив обвинуваченому: ОСОБА_10 Ну принимай решение! Я тебе все расскажу, ты принимай решение сам. По процессу. Увідповідь ОСОБА_14 зазначив: «ладно. Первый тот вариант.». ОСОБА_18 також повідомляє обвинуваченому «давай этот. Очень удобно! Очень удобно! Вообще все те адреса, что ты давал, все еще и попутал однофамильца. Случайно нашел, через фитнесс центр. Ты его вообще ху* сейчас не узнаешь, такое еб**, больше чему меня. с бородой, то абсолютно сейчас два разных человека.». У відповідь ОСОБА_14 зазначив «покажи фото, что би я увидели сказал «да-да, нет-нет». ОСОБА_18 : «все, хорошо. 2 недели, 10 дней. «Делаю» его, фото, встречаемся. Договорились ? Тебя так устроит? А потом вернемся к разговору по етим»., ОСОБА_14 : «угу». ОСОБА_18 : ОСОБА_71 . Я все понял, ничего говорить не надо. Я все понял! ОСОБА_14 : Миллиардный результат. Через ... ОСОБА_18 : устроит фото? ОСОБА_14 : четко! ОСОБА_18 : я тебе фото скинули пропал. ОСОБА_14 : не надо мне скидывать! ОСОБА_18 : не надо? ОСОБА_14 : не, не в коем случае! Приедешь, увидимся, покажешь! ОСОБА_18 : а, понял, да. Все, хорошо. То єсть ... ОСОБА_14 : ну так, где-то пересеклись. ОСОБА_18 : все, я тебе отписался: «давай потренируемся» ОСОБА_72 встретились, я показал .... ОСОБА_14 : я в Києве, давай потренируемся! ОСОБА_18 : все! На своем показал, да? ОСОБА_14 : угу. И лучше не пиши, лучше позвони!» ОСОБА_18 : все по вотсапу. Договорились! И то есть мы тогда сразу за него ето и погнали дальше? ОСОБА_14 : без вопросов! ОСОБА_18 : да? ОСОБА_14 : конечно!». ОСОБА_18 :все, вот ето меня устраивает! Ну то есть ты принимаешь сам решение, то что я ... ». ОСОБА_14 : я тебе повторю третий раз - мне нужен результат! За мной вообще дело не Вообще!». ОСОБА_18 : вот этот сейчас самый удобный! Он раз в неделю ездит с Черкас к матери в ОСОБА_82, село. Мать живет в селе. Живет совсем на другом адресе, работает охранником. И ездит один. ОСОБА_14 : все! Я тебя услышал! Мне покажи и все. Если да ... ОСОБА_18 : все, я тебя понял! ОСОБА_14 : и точно так же по тому результату. ОСОБА_18 : все! Да! Поэтапно! Это сделали, приехали ... Все, отлично.».

При прослуховуванні розмови при проведенні НРСД, між ними 20.06.2018 за адресою АДРЕСА_11 (т.12 а.с.181-189) мовою оригіналу зафіксовані наступні вислови: « ОСОБА_14 : АДРЕСА_12 он еще не готов, да?ОСОБА_18 : В смисле бл..? ОСОБА_14 : Ну не готов еще, да? ОСОБА_18 : Ты шо бл*!? ОСОБА_14 : Ну он покойник? Он закопан уже? ОСОБА_18 : Да!ОСОБА_14 : Ну просто я вижу на фото, что он там пока жив. ОСОБА_18 : Не…Я сам лично его дох…! Ты ж видишь, что это… пацаны долбили его это, ножом, а оно всё летит, вот эта грязьОСОБА_14 : Ну все хорошо! Так, у нас с тобой пятнашка, с меня…ОСОБА_18 : За этого двадцать пять. ОСОБА_14 : НОМЕР_12 надо добавить? ОСОБА_18 : ДаОСОБА_14 : Всё, дай мне неделю времени

При прослуховуванні розмови при проведенні НРСД, між ними 23.06.2018 у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому: АДРЕСА_7 .(т.12 а.с.190-200) мовою оригіналу зафіксовані наступні вислови: « ОСОБА_14 : Что ты, как дела?ОСОБА_18 : Главное, как у тебя дела?ОСОБА_14 : У меня всё хорошо! Я не видел финала!ОСОБА_18 : Какого финала?ОСОБА_14 : Ну труп. Я видел, что ты вкинул его... (неразборчиво, шепчет на ухо). ОСОБА_18 : ОСОБА_14, ну ты что? Ну что значит, что ты не видел финала?ОСОБА_14 : Говори мне на ухо!ОСОБА_18 : Ну что значит, что ты не видел финала? ОСОБА_14 : …Я не видел что он ОСОБА_81.ОСОБА_18 : Он сто процентный жмур! ОСОБА_14 : На ухо мне говори! ОСОБА_18 : Он сто процентный жмур! ОСОБА_14 : Пятнашка! Спряч. ОСОБА_18 : ОСОБА_14, у меня такая ситуация. Ты мне скажи, ты мне скажи, что мы делаем с этими?ОСОБА_14 : Спрячь! И говори мне на ухоОСОБА_18 : Что мы делаем с этими?ОСОБА_14 : На ухо говори. ОСОБА_18 : Что мы с этимиделаем?ОСОБА_14 : Ну потом! ОСОБА_18 : Не просто чтобы я понимал. Дело в том, что ты давал мне пятнадцат…ОСОБА_14 : Да… ОСОБА_18 : На этот, на троих. Я же их потратил. Если мы делаем тех остальних, если мы тех остальных делаем... ОСОБА_14 : Нахрена ты мне это говоришь. Говори мне на ухо ОСОБА_18 : Слушай, ну что за шифры, я …ОСОБА_14 : Ну, мало ли, на всякий случай! ОСОБА_18 : Уже шифроваться поздно, братан. Уже нам с тобой шифроваться поздно.ОСОБА_14 : Говори мне на ухо! ОСОБА_18 : Я взял пятнашку, я потратил на троих. Если мы делаем остальных … ОСОБА_14 : Да, да! обязательно! Надо где-то... ОСОБА_18 : Слушай, мне ещё надо в Запорожье, доболтай штуку, мне еще надо ,7 штуку, что лежит... по этим... когда будем… ОСОБА_14 : Что лежит? ОСОБА_18 : Муха! Муха! ОСОБА_14 : Ты мне скажи, его не найдут? ОСОБА_73 ? ОСОБА_18 : Никогда!ОСОБА_14 : Уверен? ОСОБА_18 : Ну да!ОСОБА_14 : На миллиард процентов? ОСОБА_18 : Ну конечно, Ты думаешь мне это надо? ОСОБА_14 : Хорошо… ОСОБА_18 : ОСОБА_74 , да?ОСОБА_14 : Канешно! Каеие вопросы? Все я тебе сказал. С моей стороны косяков не бывает никогда. Косяк был с твоей стороны, год прошел! ОСОБА_18 : Мне надо было… ОСОБА_14 : Было, надо … знаешь это уже такое дело! С моей строны все будет ровно, за это не переживай. А там, мне больше нужнее чем тебе! Приедешь где-то…

Отже, проаналізувавши дані розмови суд приходить до висновку, що між ОСОБА_14 (замовник) та ОСОБА_18 (виконавець) спочатку відбувається розмова про планування вбивства ОСОБА_25 , в подальшому розмова про виконання самого вбивства, розмір та порядок оплати, отримання частково оплати та планування в подальшому вбивства подружжя ОСОБА_24 .

Так, учасники розмов застосували слова та фрази: «Делаю» его фото, встречаемся. А потом вернемся к разговору по етим. Ну он еще не готов, да? Ну он покойник? Он закопан уже? Ну просто я вижу на фото, что он там пока жив.. Не…Я сам лично его дох…! Ты ж видишь, что это… пацаны долбили его это, ножом, Так, у нас с тобой пятнашка, с меня. За этого двадцать пять. Я не видел финала! Ну труп. Я видел, что ты вкинул его... Я не видел что он ОСОБА_81. Он сто процентный жмур! Пятнашка! Спряч. Если мы делаем тех остальних. Говори мне на ухо. Ты мне скажи, его не найдут? Никогда?

Вказане свідчить, що у даних розмовах мова іде саме про замовлення та виконання вбивства, крім того учасники застосовують форми конспірації, сленгові вирази.

Заперечення обвинуваченого, що на цих розмовах мова іде про тренування та оплату поїздки на спортивний турнір, жодними доказами не підтверджується та спростовується самими діалогами та використанням фраз, які не мають жодного відношення до спортивних події. Часткове використання фраз про тренування, свідчить до намір завуалювати їх зустрічі, про свідчить телефонні розмови між ними (т.12 а.с. 206, 209).

Крім того, як вбачається з тексту вказаних розмов кошти, які були передані ОСОБА_14 . ОСОБА_18 у розмірі 15000 дол. США, отриманні останнім саме за виконання вбивства ОСОБА_10 . Жодних розмов, що дані кошти йшли на оплату спортивного турніру не відбувалось.

Також у даних розмовах не зафіксовано жодних погроз чи тиску ОСОБА_18 на ОСОБА_14 , що спростовує покази обвинуваченого щодо цього.

Таким чином, суд вважає вказані розмови безспірними доказами вини ОСОБА_14 в організації вбивства на замовлення потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Слід також зазначити, що їх автентичність ні обвинуваченим, ні захисниками не заперечувалась.

Суд також враховую, що в будинку де проживав ОСОБА_14 були знайдені докази, а саме електронні носії інформації з даними та фотографіями потерпілих.

Також суд вважає доведеним мотив замовлення вбивства потерпілих з мотивів помсти в зв`язку з тривалим земельним та особистим конфліктом між родиною ОСОБА_14 та мешканцям села Лящівка, безпосередньо головою селищної ради ОСОБА_8 та громадським активістом ОСОБА_10 .

Оцінюючи докази надані стороною захисту, суд приходить до висновку, що вони не спростовують встановленні в ході судового слідства обставини вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення, а в своїй більшості оспорюють належність та допустимість доказів наданих стороною обвинувачення, чому суд дав правову оцінку.

Зважаючи на приписи статті 94 КПК України суд вважає, що стороною обвинувачення достатньо переконливо і послідовно доказано інкриміноване обвинувачення, яке ґрунтується на проаналізованих вище неспростовних презумпціях факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, які включають непростовані стороною захисту об`єктивні дані про обставини, що прямо вказують про вчинення особисто обвинуваченим окремих діянь, які підпадають під ознаки кримінально караних та можуть слугувати підтвердженням існування частини об`єктивної і суб`єктивної сторони інкримінованим обвинуваченому кримінальних правопорушень. Суд вважає, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.

Поряд із тим, критерію «поза розумним сумнівом» не відповідають доводи сторони захисту, які є непереконливими та не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

За таких обставин, застосовуючи принцип змагальності сторін та диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає повністю доведеними викладені у обвинуваченні відомості про обставини, спосіб і механізм вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеними обставини обвинувачення, що у сукупності підтверджує наявність причинного зв`язку між діяннями обвинуваченого та наслідками у виді організації незакінченого замаху на умисне вбивство двох і більше осіб: ОСОБА_10 , сільського голови Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_8 у зв`язку з виконанням нею своїх службових обов`язків та її чоловіка ОСОБА_9 способом, небезпечним для життя багатьох осіб - шляхом пострілу з гранатомета в будинок проживання останніх, вчиненого на замовлення.

Частково неправдиві покази обвинуваченого, суд розцінює як спосіб захисту та намір уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Суд вважає, що дії ОСОБА_14 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 1, 5, 8, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у організації незакінченого замаху на умисне вбивство двох і більше осіб, у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, вчиненого на замовлення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують, судом не встановлено.

Суд, враховує, що відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Застосовуючи вищевказані норми закону у даному випадку, суд зазначає перш за все, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честі і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За таких обставин, відповідно до положень ст.ст. 50, 65, 68 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні трьох дітей, думку потерпілих, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Призначення такого покарання буде відповідати характеру скоєних злочинів, їх суспільній небезпеці, буде належним чином сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

При цьому суд вважає неможливим застосування ст.ст. 75, 76 КК України і звільнення обвинуваченого від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання певних обов`язків, оскільки виправлення обвинуваченого неможливе без відбування покарання.

Також суд не вважає за можливе застосувати до обвинуваченого положення ст.69 КК України, а саме призначити більш м`яке покарання, ніж передбачене законом.

Запобіжний захід у обвинуваченого відсутній.

Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт накладений на майно, підлягає скасуванню.

Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд виходить з наступного.

Потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 до ОСОБА_75 подано цивільні позови про відшкодування моральної шкоди завданою кримінальним правопорушенням та просили стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду у розмірі: ОСОБА_10 40 000 0000 грн., а ОСОБА_9 та ОСОБА_8 35 000 0000 на кожного.

В судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_10 , відмовився від поданого цивільного позову, проте в подальшому подав заяву в якій зазначив, що підтримує цивільний позов та просить його задовольнити.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою за наявності її вини.

У відповідності до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи обставини справи, встановлену вину обвинуваченого, характеру його поведінки щодо позивачів, які переживали за своє життя, отримали в зв`язку з цим душевні страждання, вимушено змінили життєвий уклад, суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . ОСОБА_14 завдав моральну шкоду, яка повинна бути відшкодовані відповідно до закону.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, з обвинуваченого на користь цивільних позивачів підлягають стягненню моральна шкода, у розмірі 300000 грн. щодо позовних вимог ОСОБА_76 , та по 100000 грн., на кожного по позовних вимогах ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ..

В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_14 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, п.п.1, 5, 8, 11 ч.2 ст.115 Кримінального Кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Час відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з моменту затримання, зарахувавши попереднє ув`язнення з 23 червня 2018 року по 12 лютого 2020 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_14 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.

В задоволенні позову в іншій частині про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_14 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

В задоволенні позову в іншій частині про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_14 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

В задоволенні позову в іншій частині про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 45617 грн.

Скасувати арешти майна, накладені:

- ухвалою Шевченківського районного суду міста Києві від 27.06.2018 на: мобільний телефон марки «Blackview», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «SAMSUNG S8» IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 ; 100 (сто) доларів США; 287 (двісті вісімдесят сім) гривень; банківські картки «Pravex-Bank» №№ НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 ; купюри, схожі на долари США, а саме: 148 (сто сорок вісім) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна, 4 (чотири) купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США кожна, загальною сумою 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США;

- ухвалою Шевченківського районного суду міста Києві від 27.06.2018 на: будинок, з господарським будівлями та земельною ділянкою площею 2300 кв.м. (реєстраційний номер майна: 24818984), розташовані за адресою: АДРЕСА_13 , та перебуває у приватній спільній частковій власності ОСОБА_14 розміром - 1/6, на підставі свідоцтва про право власності 15 від 20.04.1998 видане Виконавчим комітетом Вельбівської сільської ради; пошивочний цех (реєстраційний номер майна:4203038), розташованого за адресою: АДРЕСА_14 (загальною площею 519,6 кв.м.) будівля пошивочного цеху літ «А», огорожа №1-2 замощення - І, перебуває у приватній частковій власності ОСОБА_14 розміром - 1/1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_33 від 15.11.2004 видане Виконавчим комітетом Глибоцької селищної ради, рішення №13/66 від 15.11.2004; квартиру, загальною площею 128,70 кв.м. (реєстраційний номер майна:17810325), розташована за адресою: АДРЕСА_15 , перебуває у приватній частковій власності ОСОБА_14 розміром - 1/1.

- ухвалою Київського апеляційного суду від 22.01.2019 на: автомобіль «Maserati», модель «Lavante», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований на ОСОБА_28 та скасувати заборону розпоряджатися та користуватися майном ОСОБА_14 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно (автомобіль);

- ухвалою Шевченківського районного суду міста Києві від 27.06.2018 на: квартиру, загальною площею 92,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 151214780382), за адресою: АДРЕСА_16 , яка на праві власності належить ОСОБА_14 ; корпоративні права учасника у статутному капіталі ТОВ «Річчеза» (код ЄДРПОУ 39900994) ОСОБА_14 в розмірі внеску до статутного фонду в сумі 315 000 грн.;корпоративні права учасника у статутному капіталі ПП «Максімус - ІІ» (код ЄДРПОУ 37830302) ОСОБА_14 у розміром внеску до статутного фонду в сумі 10 000 грн.; кошти та цінності, що знаходяться на банківському рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві «Правекс Банк» (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, МФО НОМЕР_21 , код ЄДРПОУ 14360920), за яким закріплена банківська (платіжна) картка № НОМЕР_20 , видана на ім`я ОСОБА_14 ; скасувати зупинення видаткових операцій по рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві «Правекс Банк» (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, МФО НОМЕР_21 , код ЄДРПОУ 14360920), за яким закріплена банківська (платіжна) картка № НОМЕР_20 , видана на ім`я ОСОБА_14 ; скасувати заборону Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Річчеза» (код ЄДРПОУ 39900994) та ПП «Максімус - ІІ» (код ЄДРПОУ 37830302).

- ухвалою Шевченківського районного суду міста Києві від 28.08.2018 на: квартиру, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 92,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 151214780382), розташовану за адресою: АДРЕСА_16 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_15 .

Речові докази:

7 карт пам`яті, 2 флешнакопичувача, 5 оптичних дисків СD-R, 7 оптичних дисків DVD-R, 6 фотографій, аркуш паперу з рукописними написами - залишити при матеріалах кримінального провадження;

мобільний телефон марки «Blackview», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «SAMSUNG S8» IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 ; 100 (сто) доларів США; 287 (двісті вісімдесят сім) гривень; банківські картки «Pravex-Bank» №№ НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 ; ноутбук марки «ASUS» model number:AR5B95, в сумці чорного кольору; портативний комп`ютер модель «Apple», model number: НОМЕР_22 ,ЕМС2978, serial: НОМЕР_23 , срібного кольору; ноутбук марки «НР» чорного кольору моделі 655; мобільний телефон марки «ALCATEL», IMEI1: НОМЕР_24 , IMEI2: НОМЕР_25 , з сім-картою «Київстар»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI1: НОМЕР_26 , IMEI2: НОМЕР_27 , автомобіль «Мерседес-Бенц С200 номерний знак « НОМЕР_5 », пошивочний цех (реєстраційний номер майна: НОМЕР_28 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_14 (загальною площею 519,6 кв.м.) будівля пошивочного цеху літ «А», огорожа №1-2 замощення - І, перебуває у приватній частковій власності ОСОБА_14 розміром - 1/1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_33 від 15.11.2004 видане Виконавчим комітетом Глибоцької селищної ради, рішення №13/66 від 15.11.2004; квартиру, загальною площею 128,70 кв.м. (реєстраційний номер майна:17810325), розташована за адресою: АДРЕСА_15 , перебуває у приватній частковій власності ОСОБА_14 ; автомобіль «Maserati», модель «Lavante», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований на ОСОБА_28 розміром - 1/1; квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 92,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 151214780382), розташовану за адресою: АДРЕСА_16 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_15 ; транспортний засіб марки «BMW» модель «Х4», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_29 , 2015 року випуску, номер кузова - НОМЕР_30 , номер двигуна - НОМЕР_31 , право власності зареєстроване на ОСОБА_28 - повернути за належністю;

купюри, схожі на долари США, а саме: 148 (сто сорок вісім) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна, 4 (чотири) купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США кожна, загальною сумою 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, які передано на зберігання ФЕУ СБ України ОСОБА_77 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Присяжні ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5