Ухвала

від 16.04.2024 по справі 910/13250/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"16" квітня 2024 р. Справа№ 910/13250/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 (повний текст рішення складено 11.12.2023)

у справі №910/13250/23 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»

про стягнення 2 273 000,00 грн

за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»

до Приватного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»

про стягнення 2 269 103,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (далі по тексту - позивач) 2 273 000,00 грн заборгованості (надмірно сплачену попередню оплату за природний газ за Договором №41АР167-769-21 (№105-КЦ18) постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 29.06.2021 (далі по тексту - Договір).

У процесі розгляду справи судом першої інстанції, на стадії підготовчого засідання, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (далі по тексту - позивач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (далі по тексту - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 2 269 103,46 грн, з яких: 639 239,97 грн штрафу згідно пункту 6.2.2 Договору; 1 629 863,49 грн згідно з пунктом 6.2.3 Договору, який прийнятий судом першої інстанції ухвалою від 27.09.2023 у справі №910/13250/23 до спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/13250/23.

Господарський суд міста Києва рішенням від 04.12.2023 у справі №910/13250/23 первісний позов задовольнив повністю; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» 2 273 000,00 грн та судовий збір у сумі 34 095,00 грн; у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції відмовив.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13250/22, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву та у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що матеріали даної справи містять копії актів прийому-передачі природного газу, а зустрічна позовна заява містить розрахунок штрафу у відповідності до пункту 6.2.3 Договору за недовикористаний обсяг газу у сумі 1 629 863,49 грн, що свідчить про неотриману вигоду на зазначену суму, та розрахунок штрафу у відповідності до пункту 6.2.2 Договору за перевищення обсягу постачання газу у сумі 639 239,97 грн, не зрозуміло з яких підстав суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки судом визначено умови пунктів 6.2.2, 6.2.3 Договору як збитки, зазначивши нормативно-правовий акт, який регулює підстави для їх нарахування, факт порушення позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) умов Договору в частині погоджених об`ємів (обсягів) природного газу та фактично отриманих, та обов`язок останнього здійснювати самостійне регулювання об`єктів (обсягів) спожитого газу з метою уникнення порушення.

Матеріали справи №910/13250/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 11.01.2024. Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13250/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.02.2024 задовольнив клопотання та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13250/23; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13250/23; зупинив дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13250/23 на час апеляційного провадження; розгляд апеляційної скарги призначив на 12.03.2024 о 13 год. 15 хв. 03.03.2024 позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) сформовано та подано через «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований Північним апеляційним господарським судом 04.03.2024, за яким заявник просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13250/23 залишити без змін, посилаючись на відсутність обставин, доводів, аргументів апелянта для скасування рішення суду у даній справі.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.03.2024 відклав розгляд справи №910/13250/23 на 16.04.2024 на 13 год. 20 хв.

15.04.2024 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) через «Електронний суд» сформовано та подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Колегія суддів, порадившись на місці, враховуючи явку представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання 16.04.2024, відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення.

Водночас судом апеляційної інстанції з`ясовано, що у провадженні Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа №904/1553/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Світанок» про стягнення 11 274 265,51 грн. Ухвалою 14.03.2024 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №904/1553/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Світанок» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023, передану ухвалою від 07.02.2024 у справі № 904/1553/23 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.).

Підставою для передачі справи №904/1553/23 до об`єднаної палати Касаційного господарського суду стала необхідність для відступу від висновку щодо застосування п.1 розд. VIІ Правил №2496 у подібних правовідносинах, а саме щодо обов`язку постачальника (позивача) доводити наявність збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, встановленому ГПК України, аби реалізувати право останнього на стягнення збитків із споживача.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у судове засідання, призначене на 16.04.2024, на зв`язок не вийшов.

Відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №910/13250/23 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/1553/23.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у cправі № 910/4293/22 зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Приписи статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Отже, зміст статті 228 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 915/547/17.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). В ухвалі від 07.02.2024 у справі № 904/1553/23 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.) зазначено наступне:

«Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, за змістом частини 1 статті 4 якого державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 32 частини 1 статті 1 названого Закону).

Згідно з пунктами 1, 10 частини 1 статті 3 зазначеного Закону ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, щодо забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання повинен містити, зокрема, таку істотну умову як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання (абзац 1 пункту 10 розділу II Правил №2496)

В абзаці 4 пункту 10 розділу II Правил №2496 встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.

У розділі VIІ Правил №2496 (чинній, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі (редакція з 01.07.2020)), якими сторони керувалися, укладаючи Договір, визначено порядок відшкодування збитків та вирішення спорів.

У зазначеному розділі наведено випадки відшкодування споживачем, який не є побутовим, постачальникові (у разі споживання об`єму природного газу у меншому/перевищеному об`ємі від підтвердженого обсягу газу), а також розмір збитків у разі споживання у меншому або більшому об`ємах (обсягах) газу, що в першому випадку має становити не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, а в другому - розраховується за формулою, наведеною у пп. 2 розділу VIІ Правил №2496.

Регулятор у підпунктах 1, 2 п.1 розділу VIІ Правил №2496 передбачив санкцію, що має застосовуватися до споживача за одночасної наявності таких умов: 1) сторони погодили об`єм (обсяг) природного газу, що має бути поставлений у відповідний розрахунковий період (постачальник погодив замовлений споживачем об`єм (обсяг) газу); 2) споживач спожив природний газ у меншому / більшому об`ємі (обсягу) від погодженого сторонами на відповідний розрахунковий період.

Водночас колегія суддів Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 07.02.2024 у справі №904/1553/23 вважає, що санкція, встановлена в підпунктах 1, 2 пункту розділу VIІ Правил №2496 за своєю правовою природою є штрафом за порушення споживачем зобов`язання за Договором, адже зміст умов, встановлених п.6.2.2 Договору, та норм підпунктів 1, 2 п.1 розд.VIІ Правил №2496 не підпадає під визначення та склад збитків, що встановлені у статті 22 ЦК України, статті 224, частині1 статті 225 ГК України.

На переконання колегії суддів, сформований висновок Верховного Суду щодо обов`язку постачальника (позивача) довести факт понесення ним збитків та їх розміру не відповідає нормам Правил №2496 та покладає на постачальника (позивача) додатковий тягар доведення обставин, доказування яких норми Правил не потребують. Отже, така вимога з боку суду свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

На встановлення такого рівня стандарту доказування в такій категорії спорів також вказує те, що після прийняття об`єднаною палатою касаційного господарського суду постанови від 17.06.2022 у справі №904/6994/20 постачальники у жодній зі справ, в яких останні є позивачами (постанови Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №911/51/21 (колегія суддів: Колос І.Б., Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.), 09.08.2022 у справі №914/616/21 (колегія суддів: Львов Б.Ю., Булгакова І.В., Селіваненко В.П.), від 01.11.2023 у справі №911/1893/22, від 11.01.2024 у справі №924/423/23 (колегія суддів: Колос І.Б., Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.), не спромоглися довести обґрунтованість позовної вимоги про стягнення зі споживачів збитків, передбачених пунктом 1 розділу VIІ Правил №2496.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність обставин передачі справи на розгляд Об`єднаної палати для відступу від висновку щодо застосування пункту 1 розділу VIІ Правил №2496 у подібних правовідносинах, а саме щодо обов`язку постачальника (позивача) доводити наявність збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, встановленому ГПК України, аби реалізувати право останнього на стягнення збитків із споживача».

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 14.03.2024 у справі №904/1553/23 прийняв до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №904/1553/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Світанок» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вбачає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі №910/13250/23 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/1553/23, оскільки правовідносини є подібними, зокрема, в частині зустрічних позовних вимог, щодо яких суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені санкції за пунктами 6.2.2, 6.2.3 Договору, за своєю суттю є збитками, за необґрунтованості таких позовних вимог, суд першої інстанції відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Суд за клопотанням сторони або за власною ініціативою може зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

За статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/13250/23 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/1553/23.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №904/1553/23 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддями 30.04.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська