Постанова

від 23.04.2024 по справі 463/11321/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/11321/20 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/811/1191/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Псярук О.В.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача ДСП «Радон» Косенка М.А., позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представниці третьої особи Профспілкового комітету ППОПДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» СПАЕП України Прохорової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон» на рішення Франківського районного суду м. Львова в складі судді Ванівського Ю.М. від 30 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон», третя особа: Профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» Професійної спілки атомної енергетики та промисловості України про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» Професійної спілки атомної енергетики та промисловості України,про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Скасовано наказ Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» №20 від 26 жовтня 2020 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_3 ».

Визнано незаконним наказ Голови комісії з реорганізації Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 09.10.2020 року №18 "Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби фізичного захисту в Державному спеціалізованому підприємстві «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» з 26 жовтня 2020 року.

Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон»на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 30.03.2023 року ( день ухвалення судового рішення) у розмірі500 422 (п`ятсоттисяч чотириста двадцять дві тисячі) гривень 94копійок.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Дане рішення оскаржило ДСП «Об`єднання Радон».

В апеляційнійскарзі просять рішенняФранківського районногосуду м.Львова від30березня 2023рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в повному обсязі.

Вважають, що під час прийняття рішення Франківським районним судом міста Львова неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах. Зазначають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недотримання відповідачем порядку винесення підприємством наказів про перенесення дати запланованого звільнення та наказів про повідомлення про заплановане звільнення, невиконання обов`язку своєчасного за два місяці повідомлення працівника про майбутнє вивільнення та прирівняно перенесення дати звільнення до нового персонального попередження про наступне вивільнення. Допустив порушення норми матеріального права, а саме до правовідносин повідомлення перенесення дат майбутнього вивільнення неправильно застосував ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, чим допустив неправильне тлумачення норми закону, і застосування закону, який не підлягає застосуванню. Вважають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про незаконність наказу голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 09.10.2020 №18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 . Скасовуючи даний наказ, суд першої інстанції не визначив належного способу захисту порушеного права позивача, а наказ №18 від 09.10.2020 «Про перенесення дати запланованого звільнення» є проміжним, носить інформативний характер, не створює підстав для визнання процедури скорочення працівника в цілому незаконною. Стверджують, що позивачем пропущено строк позовної даності за позовною вимогою щодо скасування наказу голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» №18 від 09.102020 «Про перенесення дати запланованого звільнення. Вважають, що відповідачем дотримано порядок щодо пропонування працівнику іншої роботи жодного разу не відмовляв позивачу у працевлаштуванні на запропоновані вакантні посади у період з дня попередження про вивільнення (10.03.2020) до дня розірвання трудового договору (26.10.2020), оскільки ОСОБА_1 не здійснював жодного волевиявлення на працевлаштування на запропоновані йому вакантні посади, що підтверджується викладеним вище та наданими доказами. Суд першої інстанції при дослідженні питання членства позивача в ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК», та законності його виключення із членів ППО фактично вийшов за межі розгляду справи, оскільки відповідно до постанови Великої Палати ВС від 26.02.2020 по справі № 210/5659/18, такі відносини не входять до складу трудових і тому, позивач, вважаючи своє виключення незаконним, повинен був звернутися безпосередньо до ППО чи до суду за відновленням свого порушеного права на членство в ППО, адже про факт його виключення стало відомо в травні 2021 року, коли до суду було подано відзив на позовну заяву. Звертають увагу на те, що 09.12.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - про припинення ДСП «Львівський ДМСК», тобто на момент винесення рішення судом 30.03.2023 підприємство, де була посада ОСОБА_1 , звільнення з якої оскаржується, було припинено і поновити його неможливо. Водночас, суд необґрунтовано прийшов до висновку, що неможливість поновлення працівників на попередній посаді може бути пов`язано виключно з однією обставиною - ліквідацією підприємства. На думку апелянта, суд першої інстанції допустив порушення правил розгляду справи за належною підсудністю, оскільки ухвалою від 23.12.2020 Личаківський районний суд провів заміну відповідача на його правонаступника ДСП «Об`єднання «Радон», та дійшов до висновку про те, що за умови зміни відповідача, юридична адреса якого м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 50, та у зв`язку з тим, що позивач проживає у Франківському районі м. Львова, справа не підсудна Личаківському районному суду м. Львова та повинна бути направлена для продовження розгляду до Франківського районного суду м. Львова за місцем проживання позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представниці третьої особи на підтримання апеляційної скарги, позивача та його представника в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви про збільшення розміру позовних вимог, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи (їх представників) у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 258,259,263-265, 430 ЦПК України,105 ЦК України, 42, 43, 49-2,252 235, 492 КЗпП України, 4,9Конвенції Міжнародноїорганізації Праці№158«Про припиненнятрудових відносинз ініціативипідприємця»,17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»,5, 21 Закону України «Про державну таємницю»,2, 8, 11, 42 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», 27 ЗУ «Про оплату праці», 62,64Господарського кодексуУкраїни,задовольняючи позов виходив з того, що наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) від 19.07.2019 №150-19 « Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», припинено державне спеціалізоване підприємство «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» в результаті реорганізації, шляхом його приєднання до державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон». Встановлено, що ДСП «Об`єднання Радон» є правонаступником ДСП «Львівський ДМСК». Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) від 07.10.2020 року №198 20 « Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», внесено зміни до складу комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК», утвореної наказом ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат». Згідно наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) від 07.10.2020 року №198 20 « Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», додаток до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 викладено у новій редакції: склад комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДДМСК»: голова комісії Літвін А.М., заступник голови комісії Сога М.Л., члени комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Згідно листа ДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 29.07.2019 №1-01/485, було повідомлено Голову первинної профспілкової організації Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» ОСОБА_8 про те, що буде проведено зміни в організації виробництва і праці та можливе вивільнення працівників 30.10.2019 року за п.1 т.40 КЗпП України. Відповідачем доведено, та не заперечується позивачем, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва та праці, а саме реорганізація. Матеріалами справи встановлено, що наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 06.03.2020 року №2 «Про повідомлення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення», попереджено ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту про майбутнє звільнення із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Повідомлення про майбутнє звільнення ( а саме 12.05.2020 року) у зв`язку з реорганізацією ДСП «Львівський ДМСК» шляхом приєднання до ДСП «Об`єднання Радон», позивач отримав 10.03.2020 року. Крім цього, 10.03.2020 року позивач отримав перелік вакансій в ДСП «Об`єднання Радон» станом на 06.03.2020. Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 12.05.2020 року №6 «Про повідомлення ОСОБА_1 про заплановане звільнення», ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. З наказом позивач ознайомлений 12.05.2020 року про що свідчить його підпис на наказі. Повідомлення про майбутнє звільнення ( а саме 13.07.2020 року) у зв`язку з реорганізацією ДСП «Львівський ДМСК» шляхом приєднання до ДСП «Об`єднання Радон», позивач отримав 12.05.2020 року. Крім цього, 12.05.2020 року позивач отримав перелік вакансій в ДСП «Об`єднання Радон» станом на 12.05.2020. Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 13.07.2020 року №10 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », дату запланованого звільнення ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту, із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України перенесено на 13.08.2020 року. З цим наказом позивач ознайомлений 13.07.2020 року, про що свідчить його підпис на наказі. Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 03.08.2020 року №12 « Про запровадження дистанційної роботи на період карантину», ОСОБА_1 з 03.08.2020 по 11.08.2020 запроваджено дистанційну роботу. Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 01.09.2020 року №15 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », дату запланованого звільнення ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту, із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України перенесено на 30.09.2020 року. З цим наказом позивач ознайомлений 01.09.2020 року, про що свідчить його підпис на наказі. Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 09.10.2020 року №18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », дату запланованого звільнення ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту. З цим наказом позивач ознайомлений 09.10.2020 року, про що свідчить його підпис на наказі. Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 09.10.2020 року №18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », саме на 26.10.2020 року був винесений та з таким було ознайомлено позивача під підпис, лише через дев`ять днів після попередньої дати запланованого звільнення, а саме 30.09.2020 року. Доводи представника відповідача, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в період з 30.09.2020 по 09.10.2020 року, що призвело до несвоєчасного винесення наказу від 09.10.2020 року, то такі не підтверджені належними та допустимими доказами, а навпаки спростовуються наявними в справі матеріалами. Зокрема, згідно табелю обліку робочого часу ДСП «Об`єднання Радон» від 30.09.2020 року ( звітний період з 01.09.2020 по 30.09.2020), ОСОБА_1 перебував на робочому місці, кількість відпрацьованих днів 22. В примітці табелю обліку робочого часу вказано, що з 01.09.2020 до 30.09.2020 включно працівник працював дистанційно, згідно наказу від 01.09.2020 №16. Згідно табелю обліку робочого часу ДСП «Об`єднання Радон» від 22.10.2020 року ( звітний період з 01.10.2020 по 26.10.2020), ОСОБА_1 перебував на роботі, кількість відпрацьованих днів 17. В примітці табелю обліку робочого часу вказано, що з 12.10.2020 до 23.10.2020 включно працівник працював дистанційно, згідно наказу від 09.10.2020 №19. Таким чином,судом встановлено, що вищезазначеного порядку звільнення ОСОБА_1 відповідачем не було дотримано, так як 09.10.2020 року відповідач мав видати наказ про заплановане звільнення, так як 30.09.2020 року звільнення не відбулось, а наступний наказ про перенесення дати звільнення було винесено через дев`ять днів, після попередньої дати запланованого звільнення. Твердження позивача про те, що наказ Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 09.10.2020 № 18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », який слугує підставою для видачі наказу «Про звільнення ОСОБА_1 від 26.10.2020 № 20, був підписаний особою яка немала на це законного права, підтверджуються наступним. Зокрема, під час проведення реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» у зв`язку із кадровими змінами та відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вносились зміни до складу Комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК». Відповідно до додатку до наказу ДАЗВ від 21.10.2019 № 213-19 «Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 № 150-19 «Про припинення Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», затверджено новий склад Комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК», зокрема, з 21.10.2019 головою вказаної Комісії призначено ОСОБА_12 . Відповідно до додатку до наказу ДАЗВ від 07.10.2020 № 198-20 «Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 № 150-19 «Про припинення Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» затверджено оновлений склад Комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК», зокрема, з 07.10.2020 головою вказаної Комісії призначено ОСОБА_13 Наказ Голови комісіїзреорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 09.10.2020 № 18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 » підписано ОСОБА_12 . Відповідно до п.1.1., 1.5. Статуту Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон», затвердженого Наказом Державного Агентства України з управління зоною відчуження від 02.12.2020 № 239-20 Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» (далі - Підприємство), засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного Агентства України з управління зоною відчуження. Підприємство є правонаступником майна, прав і обов`язків з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення таких юридичних осіб: Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», код ЄДРПОУ 03061545, наказ Державного Агентства України з управління зоною відчуження від 19.07.2019 № 150-19 «Про припинення Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат матеріальними ресурсами». Однак, як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2020 року ОСОБА_13 звертався до голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДСП «Львівський ДМСК» Прохорової О.О. з запитом про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем, як голова комісії з реорганізації. 22.10.2020 Голова первинної профспілкової організації ДСП «Львівський ДМСК» Прохорова О.О. направляла протокол зборів профспілкового комітету від 22.10.2020 №12 голові комісії з реорганізації Державного спеціалізованого підприємства «Львівський міжобласний спеціальний комбінат» ОСОБА_13 . Проте згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у розділі«Дані про хронологію реєстраційних дій», реєстрація зміни складу комісії з припинення/ виділу відбулась лише 23.10.2020, 1004151420016002159. Зазначене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2021, роздрукований із офіційного веб-сайту. Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_12 станом на 09.10.2020 не мав належних повноважень як Голова комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» для підписання Наказу Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 09.10.2020 № 18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 ». Судом встановлено, що з дня повідомлення позивача про майбутнє звільнення 10.03.2020, 12.05.2020 і до дня розірвання трудового договору (26.10.2020) відповідачем було вручено позивачу під підпис списки вакантних посад на підприємстві. Однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач погоджувався на одну з запропонованих відповідачем посад. Лише 29.10.2020 року (тобто після звільнення) ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора ДСП «Об`єднання Радон» про те, що він погоджується на посаду: Центральний офіс Режимно секретний відділ Начальник. З відповіді ДСП «Об`єднання Радон» від 04.11.2020 року №1404вих-20 вбачається, що у підприємстві відсутній режимно секретний відділ. Посада начальник режимно - секретного відділу була зазначена у Переліку вакансій ДСП «Об`єднання «Радон» станом на 26.10.2020 з приміткою: «Надані документи до СБУ на погодження призначення працівника». Відповідач листом від 04.11.2020 № 1404вих.-20 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29 жовтня 2020 року» повідомив, що «на підставі відповіді, отриманої від Служби безпеки України, та наказу ДСП «Об`єднання «Радон» від 02.11.2020 № 184н-2 «Про введення в дію організаційної структури та штатної чисельності», у ДСП «Об`єднання «Радон» відсутній режимно-секретний відділ, тому прийняти ОСОБА_1 на зазначену у його заяві посаду начальника режимно-секретного відділу немає можливості. Звертаємо Вашу увагу, що на Підприємстві наявна вакансія провідного інженера з режимно-секретної роботи». Як вбачається з листа директора ДСП «Об`єднання Радон» від 04.11.2020 року №1404 вих. 20, ОСОБА_1 було повідомлено, що у ДСП «Об`єднання Радон» відсутній режимно секретний відділ, тому прийняти його на зазначену в заяві посаду немає можливості. Разом з тим, йому направлено Перелік наявних вакансій в ДСП «Об`єднання Радон» станом на 04.11.2020 року. Згідно Переліку вакансій в ДСП «Об`єднання Радон» станом на 04.11.2020 року була вакантною посада Провідний інженер з фізичного захисту Управління фізичного захисту у Центральному офісі, кваліфікаційні вимоги повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), стаж роботи на посаді інженера І категорії не менше 1 року. 13.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора ДСП «Об`єднання Радон» про прийняття його на посаду Центральний офіс управління фізичного захисту Провідний інженер з фізичного захисту. Така заява надсилалась відповідачу та була ним отримана 08.12.2020 року, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно відповіді ДСП «Обєднання Радон» від 16.12.2020 №1742вих-20 «Про результати повторного запиту на публічну інфракцію від 13.11.2020» позивача було повідомлено, що запитувані документи були надіслані підприємством у відповідь на первинний запит на публічну інформацію від 29.10.2020 листом від 11.11.2020 вих. №1456вих-20 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправленн. 12.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до директора ДСП «Об`єднання Радон» з проханням прийняти його на посаду: Центральний офіс управління фізичного захисту Провідний інженер з фізичного захисту. 25.01.2021 року позивачу було надано відповідь за №1.1-1.16/128-21 Про результати розгляду заяви ОСОБА_1 щодо прийняття на роботу про те, що на момент звернення на підприємстві відсутня вакантна посада провідного інженера з фізичного захисту управління фізичного захисту. Листом ДСП «Об`єднання Радон від 25.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено, що на момент його звернення на підприємстві відсутня вакантна посада провідного інженера з фізичного захисту управління фізичного захисту. 21.04.2020, 17.06.2020, 13.10.2020 Голова комісії з реорганізації ДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» звертався до голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників з проханням надату згоду на розірвання трудового договору за п.1 ст. 40 КЗпП України 12.05.2020, 13.07.2020 та зокрема 26.10.2020 із членом первинної профспілкової організації ДСП «Львівський ДМСК» начальником служби фізичного захисту ОСОБА_1 . Протоколом засідання профкому первинної проспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» №4 від 27.04.2020 року « Про розгляд подання на звільнення працівника ДСП «львівський ДМСК начальника служби фізичного захисту ОСОБА_1 » ухвалено скласти акт відмови від присутності на засіданні профкому ППО працівників ДСП « Львівський ДМСК». Актом первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» № 1 від 27.04.2020 року « Про відмову бути присутнім на засіданні профкому» засвідчено, що 27.04.2020 року о 10 год. 20 хв. голова профкому ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК» Прохорова О.О. запросила начальника служби фізичного захисту ОСОБА_1 прийняти участь у засіданні профкому з питання надання або не надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗПП України. Після оголошення порядку денного ОСОБА_1 відмовився бути присутнім на засіданні профкому і вийшов з кабінету де відбувалось засідання. 27.04.2020 року ОСОБА_1 надсилалось запрошення на засідання профспілкового комітету ДСП «Львівський ДМСК» 30.04.2020 року на 11:00 год., що підтверджується описом листом вкладення у листі від 27.04.2020 року та службовим чеком. Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» №5 від 30.04.2020 року « Про розгляд подання на звільнення працівника ДСП «Львівський ДМСК начальника служби фізичного захисту ОСОБА_1 », на засідання запрошений ОСОБА_1 не з`явився та було ухвалено рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .. начальника служби фізичного захисту з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством. 19.06.2020 року ОСОБА_1 надсилалось запрошення на засідання профспілкового комітету ДСП «Львівський ДМСК» 24.06.2020 року на 12:00 год., що підтверджується описом листом вкладення у листі від 19.06.2020 року та службовим чеком. Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №6 від 24.06.2020 року на засідання запрошений ОСОБА_1 не з`явився та було ухвалено рішення про встановлення наступної дати засідання профкому, а саме 01.07.2020 року о 12:00 год. 25.06.2020 ОСОБА_1 надсилалось запрошення на засідання профспілкового комітету ДСП «Львівський ДМСК» 01.07.2020 року на 12:00 год., що підтверджується описом листом вкладення у листі від 25.06.2020 року та службовим чеком. Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №7 від 01.07.2020 року на засідання запрошений ОСОБА_1 не з`явився та було ухвалено рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 начальника служби фізичного захисту з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством. Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №10 від 09.09.2020 року було ухвалено рішення про припинення членства начальника служби фізичного захисту ДСП «Львівський ДМСК» Волочія Я.Я. в ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК» автоматично у зв`язку з несплатою членських внесків без поважних причин три місяці упродовж року та з втратою зв`язку із профорганізацією. Згідно протоколу засідання профкому первинної проспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» №12 від 22.10.2020 року, було повідомлено Голову комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» про те, що ОСОБА_1 не є членом ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК» та надано йому копію протколу, оформленого за результатами засідання, а також про те, що профспілковий комітет не заперечує в розірванні трудового договору з начальником служби фізичного захисту ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 21.02.2020 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника служби фізичного захисту у ДСП «Львівський ДМСК» з 15.05.2019 року. Невиплата ОСОБА_1 заробітної плати підтверджується його неодноразовими заявами зверненнями керівнику голові комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК». Згідно постанови головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Сидієм О.В. від 27.08.2020 року виконавче провадження №61628322 по виконанню виконавчого листа Личаківського районного суду м.Львова №463/4763/19 від 18.03.2020 року, закінчено. Позивача не було повідомлено про виключення з числа членів профспілкової організації, відтак він позбавлений можливості оскаржити таке рішення. Згідно Статуту Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон» ( нова редакція), який затверджено наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 02.12.2020 №239-20, у складі підприємства діють наступні відокремлені підрозділи та виробничий майданчик: Дніпровська міжобласна філія, Львівська міжобласна філія, Одеська міжобласна філія, Харківська міжобласна філія, Чорнобильська філія, Центральний виробничий майданчик. Згідно даних з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2021, запис про припинення ДСП «Львівський ДМСК» внесено 09.12.2020, тобто на момент винесення про звільнення ОСОБА_1 з 26.10.2020 року, юридична особа ще не припинила існування. Слід також зазначити, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником». Такої позиції також притримується Верховний Суд, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (адміністративне провадження № К/9901/21219/18). Матеріалами справи підтверджується, що згідно довідки про доходи виданої ДСП «Львівський ДМСК» загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 24.02.2020 по 26.10.2020 становить 178245,01 грн. З відповіді на запит про доступ до персональних даних від 09.11.2020 року вбачається, що кількість робочих днів фактично вірпцьованих ОСОБА_1 становить: серпень 2020 20 днів, версень 2020 22 дні, жовтень 2020 17. За період серпень жовтень 2020 позивачу нараховано та виплачено заробітну плату, а не середню заробітну плату. Кількість робочих днів у ДСП «Львівський ДМСК» становить: серпень 2020 20, вересень 2020 22, жовтень 2020 21. Розмір заробітної плати становить: серпень 2020 17312, 90 нарахований дохід, 13936, 88 грн. до виплати; вересень 17312,90 грн. нарахований дохід, 13936,88 до виплати; жовтень 2020 14806,66 грн. нараховано, 11919,36 грн. до виплати. Вихідна допомога:17313,03 грн. нараховано, 13939,98 грн. до виплати. Компенсація за невикористані відпустки: 20518,86 грн. нараховано, 16517,69 грн. до виплати. Листом ДСП «Львівський ДМСК» від 09.11.2020 року ОСОБА_1 надано відповідь, що усі розрахункові кошти виплачено своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №430 від 28.10.2020 (сума 16 128,00 грн.) та платіжним дорученням №408 від 26.10.2020 (сума 127 359,23 грн.). Відповідно до довідки про доходи позивача заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці, які передували звільненню становить 34 625, 80 гривень ( 17 312,90+17 312,90). Середньоденна заробітна плата позивача становить 824,42 гривень (34 625,80 /42 робочі дні за два місяці). Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що відповідачем було допущено порушення порядку звільнення ОСОБА_1 та таке не можна вважати таким, що проведено з дотриманням вимог трудового законодавства України. Оскільки судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 було здійснено з порушенням порядку установленого законом, а саме не виконано обов`язок своєчасного ( за два місяці ) повідомлення працівника про майбутнє звільнення та підписання наказу від 09.10.2020 року не уповноваженою на те особою, він має бути поновленим на попередній роботі, а саме на посаді начальник служби фізичного захисту в Державному спеціалізованому підприємстві «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», у зв`язку з чим суд доходить переконливого висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. Таким чином, період вимушеного прогулу позивача з 27 жовтня 2020 року по 30 березня 2023 року (день ухвалення судового рішення ) становить 607 робочих днів, а втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 500 422,94 грн. (824,42 грн. х 607 днів) з врахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів, які нараховуються на заробітну плату.

Колегія суддів вважає, що такі висновки зроблені судом без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи; висновки суду обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими, не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» Професійної спілки атомної енергетики та промисловості України, у якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

- скасувати наказ Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» №20 від 26 жовтня 2020 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » як незаконний;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника служби фізичного захисту в Державному спеціалізованому підприємстві «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» з 26 жовтня 2020 року;

- стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 26.10.2021 року, що становить 206105 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вінперебував в трудових відносинах з Державним спеціалізованим підприємством «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» (надалі - ДСП «Львівський ДМСК») з 01.07.1999 року, на посаді начальника служби фізичного захисту ДСП «Львівський ДМСК» з 15.01.2015 року. Згідно Наказу директора ДСП «Львівський ДМСК» № 84-к/тр від 13.05.2019 р. його було незаконно звільнено за прогул без поважних причин. На підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21.02.2020 року у справі №463/4763/19 та згідно наказу «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 05.03.2020 року № 1 його було поновлено на посаді начальника служби фізичного захисту у ДСП «Львівський ДМСК» з 15 травня 2019 року. Проте, вже 06.03.2020 року відповідачем було видано наказ №2 «Про повідомлення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення». 10.03.2020 року відповідач попередив його про майбутнє звільнення із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, 12.05.2020 року у зв`язку з реорганізацією ДСП «Львівський ДМСК» шляхом приєднання до ДСП «Об`єднання «Радон». Однак, 12.05.2020 року відповідач не провів звільнення, а видав новий наказ № 6 «Про повідомлення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення». Цього ж дня відповідач попередив про нову дату майбутнього звільнення із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме 13.07.2020 року. 13.07.2020 року відповідач знову ж таки не провів звільнення, а видав наказ № 10 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », з яким його в цей день було ознайомлено. Цим наказом відповідачем було перенесено дату звільнення на 13.08.2020 року. Але, 12.08.2020 року, відповідач видав наказ «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », яким дату його звільнення знову було перенесено на 31.08.2020 року. З даним наказом його було ознайомлено 12.08.2020 року. Однак, 31.08.2020 року відповідач не провів його звільнення, а 01.09.2020 року ним знову було видано наказ № 15, яким дату звільнення було перенесено на 30.09.2020 року. З цим наказом його було ознайомлено 01.09.2020 року. Проте, 30.09.2020 року відповідач не провів звільнення і він надалі продовжував працювати у відповідача. Але, 09.10.2020 року відповідачем був виданий наказ № 18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », яким відповідач знову переніс дату звільнення вже на 26.10.2020 року. З цим наказом його було ознайомлено 09.10.2020 року. 26 жовтня 2020 року, згідно наказу №20 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » його було звільнено з посади начальника служби фізичного захисту у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п.1 статті 40 КЗпП України. Вважає звільнення протиправним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства. Вважає, що якщо про наступне вивільнення, згідно наказів Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 06.03.2020 року № 2 та від 12.05.2020 року № 6 його було попереджено персонально більш ніж за два місяці, то про наступне вивільнення, згідно наказів Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 13.07.2020 року № 10, від 12.08.2020 року № 13, від 01.09.2020 року № 15, від 09.10.2020 року № 18, він був попереджений персонально за місяць, тобто не у встановлений законом термін. Окрім цього зазначена в наказах Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 13.07.2020 року № 18 підстава перенесення дати запланованого звільнення:«Узв`язку із неможливістю провести повний розрахунок із працівником через відсутність коштів на рахунках підприємства»не може слугувати законним підтвердженням необхідності перенесення дати запланованого звільнення. Звертає увагу, що наказ Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 09.10.2020 року №18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », який слугує підставою №9 до Наказу «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 »був підписаний особою, яка немала на це права. Згідно Додатку до Наказу ДАЗВ від 07.10.2020 року №198-20 Головою комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» є ОСОБА_13 , а не ОСОБА_12 , який підписав вище вказаний наказ. Окрім того, оскільки 30.09.2020 року відповідач не провів звільнення, як було передбачено наказом «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 »№ 15 від 01.09.2020 року, він і надалі продовжував працювати у нього після цієї дати, тому 09.10.2020 року (через 9 днів після запланованої дати звільнення) відповідач не міг видавати наказ № 18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », а тільки міг бути виданий наказ «Про повідомленнння ОСОБА_1 про заплановане вивільнення». Також вказує, що про засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» йому не було відомо та про питання, які на них піднімалися. Розгляд питань щодо нього на даних засіданнях проводили без його присутності, його не було запрошено на дані засідання, відповідно і заяви про розгляд без присутності ним не подавалися, що позбавило його права на захист своїх трудових прав та інтересів. Звертає увагу, що йому чотири рази пропонувалися вакантні посади (04.11.2020; 26.10.2020; 12.05.2020; 06.03.2020) у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників на виконання положень статті 49-2 КЗпП України. 29.10.2020 року він погодився на запропоновану вакантну посаду: Центральний офіс - режимно-секретний відділ - Начальник. Проте в отриманій ним відповіді від 04.11.2020 року №1404вих.-20 зазначено, що йому було відмовлено у працевлаштуванні у зв`язку з тим, що режимно-секретний відділ відсутній. Оскільки, він не був працевлаштований на даній посаді ним було подано заяву від 13.11.2020року для працевлаштування на посаду: Центральний офіс - управління фізичногозахисту провідний інженер з фізичного захисту. Проте дана заява не була вручена «Відправлення не вручене під час доставки». Таким чином, роботодавець пропонував посади, проте фактично не працевлаштував його на посади, які він обрав. Крім цього зазначає, що з моменту його поновлення на роботі, згідно рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21.02.2020 року у справі №463/4763/19 та наказу відповідача «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 »від 05.03.2020 року № 1 і до моменту повторного звільнення, згідно наказу відповідача «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.10.2020 року № 20, йому не виплачувалась, ні заробітна плата, ні середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто більше ніж 7 місяців. По даному питанні він неодноразово звертався до відповідача, що підтверджується заявами.

Відповідно до ст.235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного судуУкраїни №9від 06.11.1992року «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за ч. 1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які доказ щодо змін в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 (два) місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 3ст. 64 Господарського кодексу України суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, провадження № 61-312св17, та від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, провадження № 61-1214св18.

Відповідно до положень статті 49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до статті 42КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Верховний Суд в постанові від 09.04.2020 по справі № 760/21020/15-ц зазначає, що право на залишення на роботі передбачене частиною першою статті 42КЗпП України не застосовується для працевлаштування у новоутворених структурних підрозділах (при зміні організаційної структури), оскільки, переважне право на залишення на роботі не є тотожним переважному праву на працевлаштування на нову посаду у новостворених підрозділах.

Відповідно до ч.1 ст.42КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до положень ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації),2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частиною третьою статті 252 КЗпП України передбачено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-319а13 та від 25 березня 2014 року у справі № 21-44а14.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) від 19.07.2019 №150-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», припинено державне спеціалізоване підприємство «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» в результаті реорганізації, шляхом його приєднання до державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон». Встановлено, що ДСП «Об`єднання Радон» є правонаступником ДСП «Львівський ДМСК».

Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) від 07.10.2020 року №198/20 «Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», внесено зміни до складу комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК», утвореної наказом ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат».

Згідно наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) від 07.10.2020 року №198/20 « Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», додаток до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 №150-19 викладено у новій редакції: склад комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДДМСК»: голова комісії Літвін А.М., заступник голови комісії - Сога М.Л., члени комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ..

Згідно листа ДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 29.07.2019 №1-01/485, було повідомлено Голову первинної профспілкової організації Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» ОСОБА_8 про те, що буде проведено зміни в організації виробництва і праці та можливе вивільнення працівників 30.10.2019 року за п.1 т.40 КЗпП України.

Відповідачем доведено, та не заперечується позивачем, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва та праці, а саме реорганізація.

Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 06.03.2020 року №2 «Про повідомлення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення», попереджено ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту про майбутнє звільнення із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Повідомлення про майбутнє звільнення (а саме 12.05.2020 року) у зв`язку з реорганізацією ДСП «Львівський ДМСК» шляхом приєднання до ДСП «Об`єднання Радон», позивач отримав 10.03.2020 року.

Крім цього, 10.03.2020 року позивач отримав перелік вакансій в ДСП «Об`єднання Радон» станом на 06.03.2020.

Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 12.05.2020 року №6 «Про повідомлення ОСОБА_1 про заплановане звільнення», ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

З наказом позивач ознайомлений 12.05.2020 року про що свідчить його підпис на наказі.

Повідомлення про майбутнє звільнення (а саме 13.07.2020 року) у зв`язку з реорганізацією ДСП «Львівський ДМСК» шляхом приєднання до ДСП «Об`єднання Радон», позивач отримав 12.05.2020 року.

Крім цього, 12.05.2020 року позивач отримав перелік вакансій в ДСП «Об`єднання Радон» станом на 12.05.2020.

Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 13.07.2020 року №10 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », дату запланованого звільнення ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту, із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України перенесено на 13.08.2020 року.

З цим наказом позивач ознайомлений 13.07.2020 року, про що свідчить його підпис на наказі.

Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 03.08.2020 року №12 «Про запровадження дистанційної роботи на період карантину», ОСОБА_1 з 03.08.2020 по 11.08.2020 запроваджено дистанційну роботу.

Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 01.09.2020 року №15 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », дату запланованого звільнення ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту, із займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України перенесено на 30.09.2020 року.

З цим наказом позивач ознайомлений 01.09.2020 року, про що свідчить його підпис на наказі.

Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 09.10.2020 року №18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », дату запланованого звільнення ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту.

З цим наказом позивач ознайомлений 09.10.2020 року, про що свідчить його підпис на наказі.

Враховуючи наведене слід вважати, що суд першої інстанції помилково встановив, що вищезазначеного, передбаченого законом порядку звільнення ОСОБА_1 відповідачем не було дотримано, оскільки по суті для вирішення спору має значення лише первинний наказ Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» від 06.03.2020 року №2 «Про повідомлення ОСОБА_1 про заплановане вивільнення», яким ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади.

Так, відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Тому, коли саме звільнили позивача по спливу двох місяців після первинного попередження від 06 березня 2020 року значення немає, оскільки роботодавцем було дотримано попередження в двомісячний термін.

Окрім цього, факти подальшого перенесення дати звільнення ОСОБА_1 ( зокрема і через відсутність коштів у підприємства на рахунках) на законність звільнення позивача не впливає, оскільки працедавцем дотримано вимоги закону про попередження працівника за не менш як двомісячний термін про наступне вивільнення.

Також, судом апеляційної інстанції, також, встановлено, що доводи позивача та відповідно висновки суду першої інстанції, що звільнення ОСОБА_1 відбулось без згоди первинної профспілкової організації є помилковими.

21.04.2020, 17.06.2020, 13.10.2020 Голова комісії з реорганізації ДСП «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» звертався до голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників з проханням надати згоду на розірвання трудового договору за п.1 ст. 40 КЗпП України 12.05.2020, 13.07.2020 та зокрема 26.10.2020 із членом первинної профспілкової організації ДСП «Львівський ДМСК» начальником служби фізичного захисту ОСОБА_1 .

Протоколом засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» №4 від 27.04.2020 року «Про розгляд подання на звільнення працівника ДСП «львівський ДМСК начальника служби фізичного захисту ОСОБА_1 » ухвалено скласти акт відмови від присутності на засіданні профкому ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК».

Актом первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» № 1 від 27.04.2020 року « Про відмову бути присутнім на засіданні профкому» засвідчено, що 27.04.2020 року о 10 год. 20 хв. голова профкому ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК» Прохорова О.О. запросила начальника служби фізичного захисту ОСОБА_1 прийняти участь у засіданні профкому з питання надання або не надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗПП України. Після оголошення порядку денного ОСОБА_1 відмовився бути присутнім на засіданні профкому і вийшов з кабінету де відбувалось засідання.

27.04.2020 року ОСОБА_1 надсилалось запрошення на засідання профспілкового комітету ДСП «Львівський ДМСК» 30.04.2020 року на 11:00 год., що підтверджується описом листом вкладення у листі від 27.04.2020 року та службовим чеком.

Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» №5 від 30.04.2020року «Про розгляд подання на звільнення працівника ДСП «Львівський ДМСК начальника служби фізичного захисту ОСОБА_1 », на засідання запрошений ОСОБА_1 не з`явився та було ухвалено рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 начальника служби фізичного захисту з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством.

19.06.2020 року ОСОБА_1 надсилалось запрошення на засідання профспілкового комітету ДСП «Львівський ДМСК» 24.06.2020 року на 12:00 год., що підтверджується описом листом вкладення у листі від 19.06.2020 року та службовим чеком.

Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №6 від 24.06.2020 року на засідання запрошений ОСОБА_1 не з`явився та було ухвалено рішення про встановлення наступної дати засідання профкому, а саме 01.07.2020 року о 12:00 год.

25.06.2020 року ОСОБА_1 надсилалось запрошення на засідання профспілкового комітету ДСП «Львівський ДМСК» 01.07.2020 року на 12:00 год., що підтверджується описом листом вкладення у листі від 25.06.2020 року та службовим чеком.

Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №7 від 01.07.2020 року на засідання запрошений ОСОБА_1 не з`явився та було ухвалено рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , начальника служби фізичного захисту з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством.

Згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №10 від 09.09.2020 року було ухвалено рішення про припинення членства начальника служби фізичного захисту ДСП «Львівський ДМСК» Волочія Я.Я. в ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК» автоматично у зв`язку з несплатою членських внесків без поважних причин три місяці упродовж року та з втратою зв`язку із профорганізацією.

Згідно протоколу засідання профкому первинної проспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» №12 від 22.10.2020 року, було повідомлено Голову комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» про те, що ОСОБА_1 не є членом ППО працівників ДСП «Львівський ДМСК» та надано йому копію протоколу, оформленого за результатами засідання, а також про те, що профспілковий комітет не заперечує в розірванні трудового договору з начальником служби фізичного захисту ОСОБА_1 ..

Відтак, слід вважати, що згода профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» на звільнення позивача первинно надана 30 квітня 2020 року на час коли ОСОБА_1 був членом профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» і така продубльована 01 липня 2020 року згідно протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №7.

Крім цього, на час звільнення позивача згоди профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» не потребувалось, оскільки позивач був виключений з членів профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львіський ДМСК» 09 вересня 2020 року відповідно до протоколу засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДСП «Львівський ДМСК» №10.

Крім цього, рішення про виключення ОСОБА_1 не оскаржувалось, як і рішення про надання згоди про його звільнення від 30.04.2020 року.

Під час проведення реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» у зв`язку із кадровими змінами та відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» вносились зміни до складу Комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК».

Відповідно до додатку до наказу ДАЗВ від 21.10.2019 № 213-19 «Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 № 150-19 «Про припинення Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», затверджено новий склад Комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК», зокрема, з 21.10.2019 головою вказаної Комісії призначено ОСОБА_12 .

Відповідно до додатку до наказу ДАЗВ від 07.10.2020 № 198-20 «Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 19.07.2019 № 150-19 «Про припинення Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» затверджено оновлений склад Комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК», зокрема, з 07.10.2020 головою вказаної Комісії призначено ОСОБА_13

Наказ Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 09.10.2020 № 18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 » підписано ОСОБА_12 ..

Відповідно до п.1.1., 1.5. Статуту Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон», затвердженого Наказом Державного Агентства України з управління зоною відчуження від 02.12.2020 № 239-20 Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» (далі - Підприємство), засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного Агентства України з управління зоною відчуження.

Підприємство є правонаступником майна, прав і обов`язків з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення таких юридичних осіб: Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», код ЄДРПОУ 03061545, наказ Державного Агентства України з управління зоною відчуження від 19.07.2019 № 150-19 «Про припинення Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат матеріальними ресурсами».

З наведеного слід вважати, що ОСОБА_12 станом на 09.10.2020 не мав належних повноважень як Голова комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» для підписання Наказу Голови комісії з реорганізації ДСП «Львівський ДМСК» від 09.10.2020 № 18 «Про перенесення дати запланованого звільнення ОСОБА_1 », оскільки згідно наказу від 7.10.2020 року (який є основним документом про призначення на посаду) головою вказаної Комісії призначено ОСОБА_13 , який і мав видати відповідний наказ.

Проте, в відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 статті 4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені статтями 228, 223 КЗпП (322-08) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Встановлено, що з наказом №18 від 09.10.2020 року «Про перенесення дати запланованого звільнення» ОСОБА_1 був ознайомлений 09.10.2020 року, а з заявою про збільшення позовних вимог в частині скасування наказу №18 від 09.10.2020 року «Про перенесення дати запланованого звільнення» позивач звернувся 19.03.2021 року, тобто за межами трьохмісячного строку.

Оскільки, жодних поважних причин пропуску трьохмісячного строку позивач не навів, відтак в задоволенні такої вимоги слід відмовити у зв`язку з пропущенням трьохмісячного строку.

Окрім цього, по своїй суті оскаржуваний наказ від 9.10.2020 року правового значення у питанні звільнення позивача не має, про що йшлося вище, оскільки первинно позивача повідомлено про звільнення 6.03.2020 року, подальші накази про перенесення дати звільнення на правомірність звільнення не впливають.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що з дня повідомлення позивача про майбутнє звільнення 10.03.2020, 12.05.2020 і 26.10.2020 року до дня розірвання трудового договору (26.10.2020) відповідачем було вручено позивачу під підпис списки вакантних посад на підприємстві.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач погодився на будь-яку з запропонованих відповідачем посад.

Лише 29.10.2020 року (тобто після звільнення) ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора ДСП «Об`єднання Радон» про те, що він погоджується на посаду: Центральний офіс Режимно-секретний відділ Начальник, що не має правового значення у питанні законності його звільнення, як і подальші правовідносини сторін після цієї дати.

Відтак, ОСОБА_1 з дня повідомлення позивача про майбутнє звільнення 10.03.2020, 12.05.2020 і 26.10.2020 року до дня розірвання трудового договору (26.10.2020) відповідачем було вручено під підпис списки всіх вакантних посад на підприємстві, на які він не погодився.

Також, судом апеляційної інстанції перевірено доводи позивача в частині переважного права на зайняття посади начальника відділу фізичного захисту та встановлено, що така була зайнята до 2020 року, а саме 15.11.2019 року згідно наказу №70-к/тр ОСОБА_14 та відповідно на процедуру звільнення позивача, яка розпочалася 6.03.2020 року не вплинула.

Зважаючи на вказане, у суду не було підстав для часткового задоволення позову та такий підлягав відхиленню як необґрунтований та помилково був задоволений судом першої інстанції.

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слідвважати обґрунтованою та задовольнити, рішення ж суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон» задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 30 березня 2023 року скасуватита ухвалитиу справінове рішення,яким узадоволенні позову ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання Радон», третя особа: Профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників Державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат» Професійної спілки атомної енергетики та промисловості України про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2024 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра