Постанова

від 30.04.2024 по справі 420/1808/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1808/21

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Юридичного департаменту Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024р. про зупинення провадження по справі за адміністративним позовом Юридичного департаменту Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , Одеської міської ради про зобов`язання привести земельну ділянку до первинного стану,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2021р. Юридичний департамент ОМР, УДАБК Одеської МР звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , Одеської МР, у якому просив зобов`язати привести земельну ділянку до первинного стану.

У січні 2024р. представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі п.5. ч.1 ст.236 КАС України. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.01.2024р., ОСОБА_1 вважається таким, що прибув в район безпосередньої участі у бойових діях в Донецькій області, а тому у відповідача відсутня можливість приймати участь у розгляді справи. Посилаючись на вказане предстанивк відповідача просив задовольнити клопотання та зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ).Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024р. клопотання представника відповідача задоволено.

Зупинено провадження по справі №420/1808/21 за позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОМР про зобов`язання привести земельну ділянку до первинного станудо первинного станудо припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ), що переведені на воєнний стан або залучені до проведення анти-терористичної операції.

Зобов`язано ОСОБА_1 , в/ч НОМЕР_1 та Міністерство оборони України повідомити Одеський окружний адміністративний суд про припинення перебування ОСОБА_1 у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, Юридичним департаментом ОМР подано апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 вважається таким, що прибув в район безпосередньої участі у бойових діях в Донецькій області, то наявні законні педстави, передбачені п.5 ч.1 ст.236 КАС України, для зупинення провадження у даній справі.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, виходячи з наступного.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційний суд на підставі ч.3 ст.312 КАС України, скасуває ухвалу суду про зупинення провадження у справі та передає справу на розгляд суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Приписами п.5 ч.1 ст.236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Положеннями ч.5 ст.242 КАС України встановдено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у справі за №753/19628/17 Верховний Суд розглядав касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням відповідача на військовій службі у складі ЗСУ.

При цьому, з постанови Верховного Суду від 9.11.2022р. у справі №753/19628/17 вбачається, що на підтвердження проходження військової служби відповідачем було надано довідку форми 5 та витяг з наказу командира військової частини про його переведення у військову частину на посаду командира першого стрілецького відділення першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти.

Дослідивши належним чином надані відповідачем документи, Верховний Суд скасував ухвалу про зупинення провадження у справі, та проаналізувавши положення процесуального законодавства, що регламентує підстави для зупинення провадження у справі, дійшов висновку про те, що відповідна «норма права вирішеє питання неможливості прибуття у судове засідання військовослужбовця, який не просто перебуває на службі, а фактично перебуває на лінії фронту».

Отже, судова колегія зазначає, що підставою для зупинення провадження у справі є перебування особи в зоні бонових дій та виконання бойових завдань. При цьому, служба у Збройних Силах України не перешкоджає участі особи у розгляді справи у випадку перебування на адміністративній посаді чи у військовій частині поза зоною бойових дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.12.2022р. у справі №456/2541/19, який досліджував клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням особи на військовій службі в Збройних Силах України та безпосередньою участі в здійснені заходів із забезпечення національної безпеки та оборони.

Як вбачається із вказаної постанови, заявником було надано довідку про зарахування до списків особового складу військової частини та витягу з наказу командира військової частини, відповідно до якого особа прибула до військової частини до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування, які залучаються та беруть безпосередню участь в у групу ванні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань на підставі бойового розпорядження.

Крім того, у постанові від 29.08.2022р. №461/5209/19 Верховний Суд розглядав можливість зупинення провадження у зв`язку з перебуванням особи на військовій службі в Збройних Силах України та безпосередньою участю в здійснені заходів із забезпечення національної безпеки та оборони.

На підтвердження обставин, що перешкоджають участі у розгляді справи, заявником було надано довідки про перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконання особою бойових завдання у зоні бойових дій, з підтвердженням, що військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації військової частини, а знаходиться у зоні бойових дій.

З наведених висновків Верховного Суду вбачається, що провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.236 КАС України може бути зупинено лише за умови виконання особою службових (бойових) завдань на підставі бойового розпорядження, якими підтверджується неможливість прибуття у судове засідання військовослужбовця, який не просто перебуває на службі, а фактично перебуває на лінії фронту. Натомість, у цій справі №420/1808/21 вищевказані умови не дотримані.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що п.5 ч.1 ст.236 КАС України не встановлено конкретного переліку документів, які підтверджують безпосередню участь особи у виконанні бойових завдань у зоні бойових дій, як про це у своїх постановах неодноразово зазначав Верховний Суд.

Водночас, іншими нормативно-правовими актами визначено ряд документів, які можуть підтверджувати можливість прибуття у судове засідання військовослужбовця, який «не просто перебуває на службі, а фактично перебуває на лінії фронту».

Так, по-перше, у відповідності абз.10-11 п.4 «Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2014р. за №413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України є довідка за формою згідно з додатком 6.

Аналізуючи зміст довідки за формою згідно з додатком 6, судова колегія зазначає, що такою довідкою підтверджується участь особи протягом певного періоду у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в зоні бойових дій, що підтверджується бойовими донесеннями, журналами бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтовими журналами, польотними листами, книгами служби, наказами про залучення до таких заходів, відомостями про виконання розвідувальних заходів, або довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Особи, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

По-друге, згідно із пп.15 п.12 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10.11.2022р. за №369, комісії приймають рішення про визнання осіб учасниками бойових дій на підставі таких документів для військовослужбовців, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), - довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв язку з військовою агресією Російської Федераті проти України.

Отже, вищезазначеними нормами передбачено значну кількість документів, якими можуть підтверджуватися відповідні обставини, підтвердження яких, в контексті висновків Верховного Суду, є обов`язковим для зупинення провадження у справі. Зокрема, Постановою КМУ від 20.08.2014р. за №413 та наказом Міністерства оборони України від 10.11.2022р. за №369 передбачено, що бойовими донесеннями, журналами бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтовими журналами, польотними листами, книгами служби, наказами про залучення до таких заходів, відомостями про виконання розвідувальних заходів, або довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підтверджується безпосередня участь у зоні бойових дій та виконання бойових (службових) завдань.

Як вбачається із матеріалів справи, що відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.01.2024р. за №14 ОСОБА_1 (відповідач) призначено на посаду офіцера резерву 1 запасного взводу 90 запасної роти.

Судова колегія зазначає, що приписами ч.9 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» визанчено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу та резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

При цьому, положеннями ч.8 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

У відповідності до п.254 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. за №1153/2008, у разі потреби доукомплектування Збройних Сил України військовозобов`язані і резервісти, які призиваються на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, направляються на курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів або сержантів (старшин), або на курс перепідготовки за дефіцитними для Збройних Сил України спеціальностями у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

При цьому за ч.1 ст.27 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Отже, судова колегія вважає, що витягом наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.01.2024р. №14 про призначення відповідача на посаду офіцера резерву 1 запасного взводу 90 запасної роти не можливо підтвердити перебування ОСОБА_1 в зоні бойових дій та виконання службових (бойових) завдань.

Крім того, аналізуючи п.5 ч.1 ст.236 КАС України, судова колегія зазначає, що дана норма процесуального законодавства регулює можливість зупинення провадження у справі та встановлює наявність відповідних підстав саме щодо сторони чи учасника справи, тобто у випадку безпосередньої участі та активного залучення такого учасника у розгляді справи. Натомість, питання розгляду справи або відкладення розгляду справи, представництво інтересів учасника в якій забезпечується представником (адвокатом), регламентується положеннями п.4 ч.3 ст.205 КАС України, відповідно до яких суд розглядає справу у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник.

Так, у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами п.4 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Отже, як вбачається із вищенаведених положень процесуального законодавства, суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якщо в судове засідання з`явився його представник.

Як вбачається із матеріалів справи, що представництво інтересів ОСОБА_1 в межах даної справи (№420/1808/21) забезпечується його адвокатом - Танасогло О.М.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції не визнавав явку ОСОБА_1 обов`язковою, а сам ОСОБА_1 жодного разу на засідання у справі №420/1808/21 не з`являвся, про наміри безпосередньої участі у засіданнях також не зазначав ані самостійно, ані через свого адвоката.

При цьому, в обґрунтування нібито наявності підстав для зупинення провадження у справі №420/1808/21 адвокат зазначає про неможливість «узгоджувати правову позицію по справі, в тому числі щодо залучення органу опіки та піклування у зв`язку з реєстрацією місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою житлового приміщення, щодо якого подано позов про знесення».

З наведеного у клопотанні про зупинення провадження у справі № 420/1808/21 вбачається, що єдиною підставою, яку адвокат вважає необхідною та достатньою для такого зупинення це нібито неможливість узгодження правової позиції зі своїм клієнтом - ОСОБА_1 .

Проте, судова колегія вважає такі посилання необгрунтованими, оскільки ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 8.01.2024р. закрито підготовче провадження у даній справі №420/1808/21 та призначено справу до судового розгляду.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.180 КАС України, у підготовчому засіданні суд встановлює низку обставин, необхідних для подальшого розгляду справи по суті та лише після з`ясування всіх обставин справи суд може закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Окрім того, з аналізу інших положень КАС України вбачається, що заяви сторін по суті справи та процесуальні клопотання можуть подаватися учасниками справи саме у підготовчому провадженні, тоді як відповідно до ст.192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З огляду на те, що дана справа №420/1808/21 перебуває на стадії судового розгляду по суті, а подання документів по суті справи та процесуальних клопотань, які відображають правову позиції сторони по справі, передбачено лише на стадії підготовчого провадження, то безпідставними та такими, що не відповідають положенням КАС України, є доводи адвоката про неможливість узгодження правової позиції у справі зі своїм клієнтом.

Слід також зазначити про те, що у підготовчому засіданні, яке відбулося 8.01.2024р., в якому Одеським окружним адміністративним судом вирішувалася можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, судом ставилося на обговорення питання, зокрема, щодо подання учасниками справи «усіх доказів до суду, відсутності необхідності витребовувати докази, залучати свідків, експертів, перекладачів, роз`яснювати обставини які входять до предмету доказування».

Так, відповідаючи на поставлене Одеським окружним адміністративним судом питання про можливість закриття підготовчого провадження у даній справі та переходу до розгляду справи по суті, адвокат Танасогло О.М., представник ОСОБА_1 , не заперечував, що підтверджується відпомостями з протоколу засідання, наявного в електронному кабінеті у підсистемі «Еклектронний Суд» ЄСІТС.

Отже, не заперечуючи щодо закриття підготовчого провадження у справі №420/1808/21, адвокат Танасогло О.М. підтвердив, що ним як представником ОСОБА_1 надано до Одеського окружного адміністративного суду всі матеріали та докази на підтвердження його доводів.

З огляду на вказане, судова колегія вважає, що ОСОБА_1 та його адвокатом подано всі документи в обґрунтування своїх доводів, а тому відсутня як обґрунтована необхідність узгодження правової позиції уданій справі, так і можливість подання відповідних документів на стадії розгляду справи по суті.

Крім того, судова колегія вважає, що зупинення провадження у даній справі №420/1808/21 призведе до безпідставного затягування розгляду справи, тоді як об`єктивні обставини такого зупинення відсутні. Більше того, розгляд справи стосується не лише відповідача, а і третіх осіб, зокрема, ОСОБА_4 , який у своєму поважному віці особисто бере участь у кожному засіданні, а питання неправомірності розміщення та знесення об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом різних судових справ, починаючи з 2014р..

В контексті наведеного, судова колегія зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Наведене свідчить, що питання стосовно зупинення провадження у справі слід розглядати в контексті вирішення справи по суті заявлених позовних вимог.

Приписами п.8 ч.3 ст.2 КАС України визначено, що однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Також, судова колегія зазначає, що Верховний Суд у своїй постанові від 3.05.2023р. у справі за №280/4125/21 розглядав питання зупинення провадження на підставі п.5 ч.1 ст.236 КАС України у зв`язку з тим, що позивач перебуває на службі у Збройних Сил України. Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження, оскільки позивачем не надано документів на підтвердження залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій позивач перебуває на військовій службі.

Верховний Суд дійшов висновку, що участь особи на службі у Збройних Сил України не перешкоджає їй брати участь у судовому розгляді. При цьому, «задоволення клопотання про зупинення провадження лише з підстав участі особи на службі у Збройних Силах України призводить до протиправного збільшення тривалості провадження та позбавляє сторін права на судовий захист і гарантій ефективного поновлення в правах в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року № 8-рп/2002).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20.06.2000р.).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином наведені обставини не досліджено, відповідної оцінки їм не надано, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі є передчасним та необґрунтованим, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки судом першої інстанції неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024р. про зупинення провадження підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236, 311, 312, 317, 320, 325, 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Юридичного департаменту Одеської міської ради задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024р. про зупинення провадження скасувати.

Справу за адміністративним позовом Юридичного департаменту Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , Одеської міської ради про зобов`язання привести земельну ділянку до первинного стану направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді:А.В. Крусян

О.В. Яковлєв