Постанова
від 30.04.2024 по справі 415/1834/13-ц
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/158/24 Справа № 415/1834/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Фастовець В. М. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Деркач Н.М., Ткаченко І.Ю.

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 23 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що 03 серпня 2010 року відповідач взяв у нього у борг грошову суму у розмірі 136 000,00 грн. і зобов`язався повернути у строк до 01 серпня 2011 року, про що був складений у письмовій формі договір займу.

Позивач вказує, що 01 серпня 2011 року термін повернення грошей скінчився, але відповідач борг у повному обсязі не повернув.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 272 000,00 грн., 3% річних за весь час прострочення з 01 серпня 2011 року по 01 березня 2013 року в сумі 8 160,00 грн., суму інфляції за весь період прострочення в сумі 1632,00 грн..

Заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 23 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі та стягнуто на його користь суму боргу в розмірі 272 000,00 грн., 3% річних за період прострочення з 01 серпня 2011 року по 01 березня 2011 року в сумі 8160,00 грн., суми інфляції за період прострочення з 01 серпня 2011 року по 01 березня 2013 року в сумі 1632,00 грн.. Вирішене питання розподілу судових витрат між сторонами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд у порушення норм процесуального права не повідомив його про слухання справи. Крім того, апелянт вказує на те, що він не отримував від позивача кошти в борг та укладав з ним 03 серпня 2010 року договору займу.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року матеріали цивільної справи № 415/1834/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики повернуто за встановленою підсудністю до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області 16 січня 2024 року відновлене втрачене судове провадження у цивільній справі № 415/1834/13-ц в частині провадження 2/415/726/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики разом із відтвореними документами з бази даних автоматизованої системи документообігу Лисичанського міського суду Дніпропетровської області та Єдиного державного реєстру судових рішень, окрім іншого: ухвала Лисичанського міського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013 у справі 415/1834/13, провадження 2/415/726/13; заочне рішення Лисичанського міського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 у справі 415/1834/13, провадження 2/415/726/13.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 263, 264 ЦПК України судове рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Апеляційна скарга відповідача, окрім іншого, обґрунтована тим, що справу розглянуто судом за його відсутності, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Відновлені втрачені матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу судових повісток про призначення справи до розгляду, що не відповідає вимогам ст. 128 ЦПК України, згідно якої судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відповідача, якого належним чином не повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі по суті позовних вимог.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема, на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (рішення у справі Podbielski and PPU Polpure v. Poland від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98).

ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним.

Реалізуючи пункт1статті 6Конвенції,кожна держава-учасницяКонвенції вправівстановлювати правиласудової процедури,в томучислі йпроцесуальні заборониі обмеження,зміст яких недопустити судовийпроцес убезладний рух.Водночас неповинно бутизанадто формальногоставлення допередбачених закономвимог,так якдоступ доправосуддя повиненбути нелише фактичним,але іреальним (рішенняЄСПЛ усправі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Статтею 374 ЦПК України визначено перелік повноважень суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якого суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 17 частини першої цієї статті.

ЦПК України надає суду апеляційної інстанції повноваження, зокрема, приймати та досліджувати докази, перевіряти законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, переглянути справу по суті заявлених вимог тощо.

Так, суд апеляційної інстанції вправі скасовувати судове рішення повністю або частково та ухвалювати нове рішення у відповідній частині або змінювати судове рішення, якщо суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; суд першої інстанції порушив норми процесуального права або неправильно застосував норми матеріального права тощо.

Тож апеляційний суд, будучи судом встановлення, дослідження та з`ясування питань про факти, може встановлювати обставини справи, приймати, досліджувати та надавати оцінку доказам.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області 16 січня 2024 року відновлене втрачене судове провадження у цивільній справі № 415/1834/13-ц в частині провадження 2/415/726/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики разом із відтвореними документами з бази даних автоматизованої системи документообігу Лисичанського міського суду Дніпропетровської області та Єдиного державного реєстру судових рішень, окрім іншого: ухвала Лисичанського міського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013 у справі 415/1834/13, провадження 2/415/726/13; заочне рішення Лисичанського міського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 у справі 415/1834/13, провадження 2/415/726/13.

Відновлене втрачене судове провадження не містить: позовної заяви, договору займу, розрахунку заборгованості тощо.

За відсутності вказаних документів, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості встановити законність нарахування заборгованості за договором позики в сумі 272 000, 00 грн., тоді як позивач вказує, що відповідач взяв у нього в борг 136 000,00 грн., а також перевірити законність нарахування 3 % річних за весь час прострочення та суму інфляційних втрат.

Тобто матеріали справи не містять належних доказів підтвердження позовних вимог, та сторони, зокрема позивач, не надав суду при відновленні втраченого провадження цих доказів на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ст.2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

А відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Так, колегією суддів встановлено, що оскаржуване судове рішення не містить жодного правового обгрунтування мотивів та висновків задоволення позову, а також не застосовано Закон, який підлягав застосуванню, чим порушено вказані вимоги Закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 226,88 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 23 квітня 2013 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4 226,88 грн..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

І.Ю. Ткаченко

СудДніпровський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення30.04.2024
Оприлюднено02.05.2024
Номер документу118745883
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —415/1834/13-ц

Ухвала від 07.05.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 02.05.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 02.05.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Постанова від 30.04.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 16.02.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 16.02.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 16.01.2024

Цивільне

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Бурда П. О.

Ухвала від 21.08.2023

Цивільне

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Бурда П. О.

Ухвала від 31.05.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні