Постанова

від 27.11.2007 по справі 14/7-07 (6/409-06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/7-07 (6/409-06)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2007 р.                                                                                    № 14/7-07 (6/409-06)  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси", м. Дніпропетровськ,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007

зі справи № 14/7-07 (6/409-06)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромресурс" (далі –ТОВ "Укрпромресурс"), м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Діком" (далі –ТОВ "Діком"), м. Дніпропетровськ,

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, –товариство з обмеженою відповідальністю "Промресурси" (далі – ТОВ "Промресурси"),

  товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс" (далі –ТОВ "Імпульс"), м. Дніпропетровськ,

  відкрите  акціонерне товариство "Дніпрококс" (далі –ВАТ "Дніпрококс"), м. Дніпропетровськ,

про визнання договору поставки та додаткової угоди недійсними,

за участю представників:

позивача – не з'явився,

відповідача – не з'явився,

ТОВ "Промресурси" – Мінкова Ю.І.,

ТОВ "Імпульс" – не з'явився,

ВАТ "Дніпрококс" – не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Укрпромресурс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними договору поставки від 12.03.2001 № 1/2001/К (далі - Договір) і додаткової угоди до нього від 03.01.2002 (далі - Угода) та просило все отримане за Договором і Угодою повернути сторонам (т. 1, а.с. 2-3, т.2, а.с. 75).

Рішенням названого суду від 25.01.2007 (колегія суддів у складі: Панна С.П. –головуючий суддя, судді Кожан М.П., Юзіков С.Г.) позов задоволено: визнано недійсними Договір і Угоду; відповідача зобов'язано повернути позивачеві кокс доменний та вугільний концентрат загальною вартістю 2 798 936,08 грн.; позивача зобов'язано повернути відповідачеві векселі на загальну суму 751 780,08 грн. та сплачені за поставлену продукцію кошти в сумі 2 075 156 грн.   

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (далі –ЦК УРСР) та статей 92, 203 (частина друга), 215, 216, 246 Цивільного кодексу України мотивовано підписанням Договору та Угоди від імені ТОВ "Укрпромресурс" не уповноваженими особами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 (колегія суддів у складі: Білецька Л.М. –головуючий суддя, судді Науменко І.М., Голяшкін О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2007 скасовано та в задоволенні позову відмовлено.

Постанову апеляційного суду з посиланням на статтю 63 ЦК УРСР мотивовано тим, що Договір та Угода не можуть бути визнані недійсними з підстав їх підписання не уповноваженими на це особами, оскільки угоди в подальшому було схвалено ТОВ "Укрпромресурс", про що свідчить їх фактичне виконання сторонами.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Промресурси" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника ТОВ "Промресурси", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- 12.03.2001 сторонами укладено Договір, а 03.01.2002 –Угоду, відповідно до умов яких позивачем відповідачеві поставлено кокс доменний та вугільний концентрат на суму 2 798 936,08 грн.;    

- відповідач (в погашення боргу за Договором та Угодою) перерахував позивачеві 2 075 156 грн. та передав векселя на суму 751 780,08 грн. з терміном погашення 24.10.2012, що підтверджено актом державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 17.02.2004 № 5 (т.1, а.с. 18-20) та актами передачі векселів (т.1, а.с. 12-17);

- ТОВ "Укрпромресурс" відповідно до платіжного доручення від 28.03.2001 № 164 помилково перерахувало ТОВ "Діком" 28 000 грн., що підтверджено актом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 17.02.2004 № 5 (т. 1, а.с. 18);

- первинних документів, які підтверджували б поставку продукції та розрахунок за неї за Договором, сторони не подали;  

- з боку ТОВ "Укрпромресурс" Договір підписано Кравченком А.А., а Угоду - Тесленком Р.В., які не мали необхідних для цього повноважень;

- на час підписання Договору Тесленко Р.В. одночасно був директором як позивача, так і відповідача, що підтверджується наказом ТОВ "Діком" від 01.03.2003 № 01, протоколом ТОВ "Укрпромресурс" від 29.08.2001 № 4, листом  спеціалізованої  державної  податкової  інспекції  від  12.08.2002 за № 15089/10-08-12 (т. 1, а.с. 28, 29, 82, 83);

- на час підписання Угоди Тесленко Р.В. не працював на підприємстві позивача, що підтверджується протоколом від 29.08.2001 № 4 (т. 1, а.с. 29).

У свою чергу, апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- позивач (в особі керуючого санацією) вимагає визнання недійсними Договору та Угоди, а також проведення двосторонньої реституції, посилаючись на підписання Договору та Угоди з боку ТОВ "Укрпромресурс" не уповноваженими особами, та укладення Договору і Угоди зацікавленими особами;   

- за станом на 01.01.2003 ТОВ "Діком" не мало заборгованості перед ТОВ "Укрпромресурс" (т. 1, а.с. 20);

- на час укладення спірних угод провадження зі справи про банкрутство ТОВ "Укрпромресурс" не було порушено;

- процедуру санації щодо позивача введено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2006 зі справи № Б24/73/02 (т.1, а.с. 49);

- позивачем не доведено завдання (можливості завдання) збитків кредиторам ТОВ "Укрпромресурс" внаслідок укладення Договору та Угоди, за якими позивачем одержано значну суму коштів (2 075 156 грн.) та векселя на суму 751 780,08 грн.        

Причиною даного спору є питання щодо наявності підстав для визнання укладених сторонами угод недійсними.

За приписами частини першої статті 48 ЦК УРСР (норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на дати укладення Договору та Угоди) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Водночас відповідно до статті 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Підстав для застосування статей 49, 50, 57 ЦК УРСР не встановлено ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами.   

За таких обставин суд апеляційної інстанції з огляду на встановлений ним та місцевим господарським судом факт здійснення ТОВ "Укрпромресурс" дій, спрямованих на виконання умов Договору та Угоди (поставка продукції, одержання коштів і векселів), дійшов обґрунтованого висновку щодо подальшого схвалення позивачем Договору та Угоди, що виключає можливість визнання їх недійсними з підстав підписання не уповноваженими на це особами.

Водночас безпідставним є й посилання скаржника на необхідність задоволення позовних вимог на підставі частини одинадцятої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки. Зазначені доводи обґрунтовано відхилено апеляційним судом з огляду на укладення спірних угод до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрпромресурс" та недоведеність завдання (можливості завдання) кредиторам збитків внаслідок їх укладення та виконання.  

Оцінка правомірності перерахування ТОВ "Діком" 28 000 грн. перебуває поза межами даного позову, предмет якого становить визнання недійсними Договору і Угоди та здійснення за ними двосторонньої реституції.

Інші доводи касаційної скарги та клопотання від 26.11.2007 № 26/11   не спростовують наведеного і не мають преюдиціального значення для господарського суду відповідно до статті 35 ГПК України (зокрема, посилання скаржника на злочинність дій посадових осіб позивача та відповідача не підтверджено відповідним вироком суду з кримінальної справи), а тому й не можуть бути підставами для задоволення касаційної скарги.

При цьому висновки суду апеляційної інстанції щодо стану взаєморозрахунків сторін за Договором співпадають з висновками місцевого господарського суду в цій частині (застосовано відповідну реституцію), рішення якого скаржник вважає законним та обґрунтованим.  

Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 зі справи № 14/7-07 (6/409-06) залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси" - без задоволення.  

Суддя                                                                                                В.Селіваненко

Суддя              І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов