Постанова

від 30.04.2024 по справі 947/28830/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2301/24

Справа № 947/28830/22

Головуючий у першій інстанції Салтан Л.В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кострицького В.В.. (суддя-доповідач),

суддів Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Пухи А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року, ухвалену під головуванням судді Салтан Л.В., в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

02.12.2022 року в інтересах позивача ОСОБА_2 до Київського районного суду м. Одеси звернулась адвокат Скорохватова Н.Є. з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за договорами позики 2 924 800,00 грн., а також суму судового збору у розмірі 12405,00 грн.

Ухвалою судді від 27.12.2022 року було відкрито провадження у справі.

09.03.2023 року до суду надійшла заява про забезпечення позову в якій представник позивача просить накласти арешт на:

-земельну ділянка (Кадастровий номер: 5122383000:01:001:1423) площею 0,05 га, розташовану за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1627468851223);

-земельну ділянка (Кадастровий номер: 5122383000:01:001:1421) площею 0.05 га, розташовану за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с/рада. Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619368051223);

-земельну ділянка (Кадастровий номер: 5125082400:01:001:0874) площею 7.0739 га, розташовану за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р., с/рада. Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250);

-квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 312672607101), зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 , заборонивши його перереєстрацію та відчуження на користь третіх осіб.

В обґрунтування наданої заяви позивач посилається на те, що заявник ОСОБА_2 вважає, що існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване на ім`я відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), оскільки є підстави вважати, що після ознайомлення з позовом нерухоме майно може бути відчужено на користь третіх осіб з метою ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заявник ОСОБА_2 вважає за необхідне здійснення забезпечення позову з метою виключення дій з боку відповідача, які ускладнять або унеможливлять таке забезпечення, а в подальшому і виконання рішення суду.

Короткий зміст судового рішення

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задоволено.

Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, з урахуванням доказів, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є зобов`язання повернути кошти. Предметом розгляду зазначеної справи є, зокрема повернення коштів за договором позики, суд вважає вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви позивача.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись з таким рішенням скаржник подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду. В поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що судом першоїінстанції такожне врахованусталу практикуВерховного Судусформовану упоставі ВеликоїПалати ВерховногоСуду від15.09.2020справа N?753/22860/17:«Умовою застосуваннязаходів забезпеченняпозову єдостатньо обгрунтованеприпущення,що невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливити виконаннярішення судуабо ефективнийзахист абопоновлення порушенихчи оспорюванихправ абоінтересів позивача.Гарантії справедливогосуду діютьне тількипід часрозгляду справи,але йпід часвиконання судовогорішення.Зокрема тому,розглядаючи заявупро забезпеченняпозову,суд повиненврахувати,що вжиттявідповідних заходівможе забезпечитиналежне виконаннярішення прозадоволення позовуу разіухвалення цьогорішення,а їхневжиття,-навпаки,ускладнити абонавіть унеможливититаке виконання.Конкретний західзабезпечення позовубуде домірнимпозовній вимозі,якщо прийого застосуваннізабезпечується:збалансованість інтересівсторін таінших учасниківсудового процесупід часвирішення спору;можливість ефективногозахисту абопоновлення порушенихчи оспорюванихправ абоінтересів позивачабез порушенняабо безпідставногообмеження правта охоронюванихінтересів іншихучасників справичи осіб,що неє їїучасниками;можливість виконаннясудового рішенняу разізадоволення вимог,які єефективними способамизахисту порушенихчи оспорюванихправ абоінтересів позивача.

Явка сторін

Сторони повідомлені належним чином про час і місце апеляційного перегляду справи по суті шляхом надіслання та отримання судових повісток. Представник ОСОБА_4 просила суд розглянути скаргу без її участі, скаргу підтримала. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_2 до суду не надійшло.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29.11.2022 року на ім`я відповідача ОСОБА_3 зареєстровано право власності на майно:

- земельна ділянка (Кадастровий номер: 5122383000:01:001:1423) площею 0,05 га, розташована за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1627468851223);

- земельна ділянка (Кадастровий номер: 5122383000:01:001:1421) площею 0.05 га, розташована за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с/рада. Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619368051223);

- земельна ділянка (Кадастровий номер: 5125082400:01:001:0874) площею 7.0739 га, розташована за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р., с/рада. Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250);

- квартира, загальною площею 194.3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 312672607101).

У наданій позовній заяві позивач просить суд стягнути грошові кошти у розмірі 2924800грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися своїм нерухомим не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідача.

Відповідноч.1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням доказів, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є зобов`язання повернути кошти.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що предметом розгляду зазначеної справи є, зокрема повернення коштів за договором позики, суд вважає вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви позивача.

Дослідивши матеріали про забезпечення позову, судова колегія вважає, що судом першої інстанції винесено законну ухвалу, яку належно обґрунтовано.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховану сталу практику Верховного Суду сформовану у поставі Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 справа N? 753/22860/17: «Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача., судова колегія вважає недоречним так як враховує рішення Київського районного суду м.Одеси від 18.12.2023 року, та ту обставину, що відповідач подарував земельну ділянку 20.02.2023 року, після відкриття провадження у справі 27.12.2022 року, що свідчить на думку колегії про очевидну спрямованість правочину за участю відповідача на уникнення цивільно-правової відповідальності.

Інші доводи апелянта є викладенням положень діючого закону та обставин справи і по суті не є критикою судового рішення.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною апелянта не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають .

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01 травня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко