Постанова

від 04.12.2024 по справі 947/28830/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 947/28830/22

провадження № 61-7580св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги,- ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , яка подана його представником - адвокатом Грігоровою Ганною Леонідівною, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року у складі судді Салтан Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернуся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:001:1423, площею 0,05 га, що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1627468851223); земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:001:1421, площею 0.05 га, що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619368051223); земельну ділянку з кадастровим номером 5125082400:01:001:0874, площею 7.0739 га, що розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с/рада Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250); квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 194.3 кв. м, зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 , заборонивши його перереєстрацію та відчуження на користь третіх осіб.

В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване на ім`я відповідача ОСОБА_2 , оскільки є підстави вважати, що після ознайомлення з позовом нерухоме майно може бути відчужено на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:001:1423, площею 0,05 га, що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1627468851223); земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:001:1421, площею 0.05 га, що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619368051223); земельну ділянку з кадастровим номером 5125082400:01:001:0874, площею 7.0739 га, що розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с/рада Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250); квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 194.3 кв. м, зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 , заборонивши його перереєстрацію та відчуження на користь третіх осіб.

Ухвала районного суду мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є зобов`язання повернути кошти. Предметом розгляду зазначеної справи є, зокрема повернення коштів за договором позики, суд вважає вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви позивача.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:001:1423, площею 0,05 га, що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1627468851223); земельну ділянку з кадастровим номером 5122383000:01:001:1421, площею 0.05 га, що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, с/рада Приморська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619368051223).

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районний суд правильно задовольнив заяву про забезпечення позову, враховуючи реальні ризики утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Апеляційний судврахував ту обставину, що відповідач подарував земельну ділянку 20 лютого 2023 року, після відкриття провадження у справі 27 грудня 2022 року, що свідчить про очевидну спрямованість правочину за участю відповідача на уникнення цивільно-правової відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Грігорова Г. Л., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року, постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5125082400:01:001:0874, площею 7.0739 га, що розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с/рада Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250) скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цій частині.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували фактичні обставини справи, неповно дослідили та надали правову оцінку наявним у справі доказам, а висновки судів не відповідають обставинам справи. Зазначає, що відсутні правові підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно особи, яка не є стороною у справі. При цьому вказує, що обтяження на належну йому земельну ділянку на момент звернення до суду з касаційною скаргою на підставі оскаржуваної ухвали районного суду не зареєстровано. Посилається на не дослідження судами попередніх інстанцій обставин ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, а також співмірності застосованих заходів забезпечення позову.

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Касаційна скарга подана до Верховного Суду у травні 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі від 05 червня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

16 липня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2024 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Грігорової Г. Л., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині не відповідають.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Конструкція пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України свідчить про те, що позов можна забезпечити накладенням арешту виключно на майно відповідача, яке знаходиться у нього чи перебуває в інших осіб, або яке підлягає передачі йому.

Забезпечувати позов шляхом накладення арешту на майно, яке на праві власності належить іншій особи не можна.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Це стосується доведення не лише позову по суті, а й вирішення інших процесуальних питань.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_4 , як особа, яка не приймає участі у справі, вказував, що станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції про накладення арешту на майно, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 5125082400:01:001:0874, площею 7,0739 га, що розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с/рада Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250), вона належала йому на праві приватної власності, тому суд не мав права накладати арешт на це майно, оскільки він не є відповідачем у справі.

При цьому, ОСОБА_4 долучив до апеляційної скарги докази належності йому вказаної земельної ділянки станом на дату ухвалення судового рішення судом першої інстанції (14 березня 2023 року), а саме: копію договору дарування від 20 лютого 2023 року та копію витягу з Державного реєстру речових прав від 20 лютого 2023 року, відповідно до яких ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5125082400:01:001:0874, площею 7,0739 га, що розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с/рада Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250), дата державної реєстрації - 20 лютого 2023 року.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , встановивши, що ОСОБА_2 подарував вказану земельну ділянку ОСОБА_4 вже після відкриття провадження у цій справі, вважав, що ця обставина свідчить про очевидну спрямованість правочину на уникнення цивільно-правової відповідальності, тому залишив апеляційну скаргу без задоволення.

Проте, з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки недобросовісна процесуальна поведінка відповідача та намагання уникнення цивільно-правової відповідальності не може бути підставою для накладення арешту на майно, що належить особі, яка не є відповідачем у справі та не бере участі у її розгляді. При цьому, належність майна певній особі визначається не на час пред`явлення позову, а на час ухвалення судового рішення. На дату постановлення ухвали про забезпечення позову спірна земельна ділянка належала не відповідачу.

Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи, необхідні для правильного вирішення заявленого питання встановлені повністю, необхідності встановлювати нові обставини немає, проте судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, які вплинули на правильність вирішення заявленого питання, то суд касаційної інстанції має процесуальну можливість ухвалити нове судове рішення по суті, не передаючи справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 , яка подана його представником - адвокатом Грігоровою Ганною Леонідівною, задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року в частині вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5125082400:01:001:0874, площею 7,0739 га, що розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с/рада Жовтоярська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1157408051250), яка належить ОСОБА_4 , скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в указаній частині відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець