Постанова

від 30.04.2024 по справі 496/3659/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2791/24

Справа № 496/3659/16-ц

Головуючий у першій інстанції Трушина О.І.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Назарова М.В., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання Пухи А.М.,

учасники справи:

позивач Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області

відповідач ОСОБА_1

третя особа Головне управління Держгеокадастру в Одеській області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року, ухвалене у складі судді Трушиної О.І., у приміщенні того ж суду,

у справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви та обставини справи

Прокурор Одеської області звернувся до суду з позовом, змінивши підстави позову (а.с.160-166), просить визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯИ № 627558 від 01.12.2009 року на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121084800:02:002:0323, виданий на ім`я ОСОБА_1 та витребувати у нього на користь Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області вказану земельну ділянку з нормативною вартістю 6289 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області 01.12.2009 року на ім`я ОСОБА_1 було видано державний акт серії ЯИ № 627558 на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121084800:02:002:0323. В державному акті вказано, що він виданий на підставі витягу з рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області від 30.11.1995 року за № 16. При вивченні вказаного рішення сільради встановлено, що при його прийнятті питання щодо передачі ОСОБА_1 у власність зазначеної земельної ділянки не вирішувалось та відповідно земельна ділянка останньому у власність не передавалась. Зазначена інформація також підтверджується листом Архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 13.01.2016 року за № 4. Враховуючи те, що рішення, яке зазначено в якості підстави видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 не приймалось, вказаний державний акт виданий незаконно, у зв`язку з чим є недійсним. Крім того, в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, наявна виписка з рішення Троїцької сільської ради № 8 від 30.11.1995 року, відповідно до якої ОСОБА_1 безкоштовно передана земельна ділянка загальною площею 0,1501 га, відповідно до якої ОСОБА_1 безкоштовно передана земельна ділянка загальною площею 0,1501 га, що розташована по АДРЕСА_1 . Зазначена виписка, підписана діючим головою Троїцької сільської ради Комаровим М.С., який в 1995 році не обіймав цю посаду, а відтак не мав повноважень її підписувати. Вказана обставина підтверджується листом Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області № 16 від 01.02.2016 року, відповідно до якого посаду Троїцького сільського голови у 1995 році та 1996 році обіймав ОСОБА_2 . Наведене вказує на факти підробки вказаної виписки, у зв`язку з чим прокуратурою 17.02.2016 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Короткий зміст оскаржуваного рішення

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року позовну заяву прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним державного акту серія ЯИ № 627558 від 01.12.2009 року на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1501 га, яка розташована по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 та витребування земельної ділянки залишено без задоволення.

В обґрунтування оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначав, що прокурором на протязі всього судового розгляду не надано рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області № 16 від 30.11.1995 року, посилання на яке міститься в державному акті, при вивченні якого можливо було б зробити висновок про те, чи вирішувалося питання про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки. Також прокурором не надано відомостей про те, що в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, наявна виписка з рішення Троїцької сільської ради № 8 від 30.11.1995 року, яка підписана головою Троїцької сільської ради Комаровим М.С., при тому, що він у 1995 році не обіймав цю посаду, а відтак не мав повноважень її підписувати. Посилання прокурора на те, що вказана обставина підтверджується листом Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області № 16 від 01.02.2016 року, відповідно до якого посаду Троїцького сільського голови у 1995 році та 1996 році обіймав ОСОБА_2 , не доведена у судовому засіданні, вказаний лист та технічна документація суду не надані. Натомість прокурором до позовної заяви додано рішення Троїцької сільської ради народних депутатів Біляївського району Одеської області шостої сесії ХХІІ-го скликання за № 08 від 17.09.1996 року (а.с.11), але зазначене рішення не містить будь-якої інформації, що стосується розгляду вказаної справи. Прокурор в судовому засіданні вказував на те, що при прийнятті зазначеного рішення питання щодо передачі ОСОБА_1 у власність зазначеної земельної ділянки не вирішувалось та відповідно земельна ділянка останньому у власність не передавалась. Але вказана обставина не доведена прокурором у судовому засіданні. Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором не доведено обставини, на які він посилався на підставу своїх вимог, виходячи з чого у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської радиподав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішенняБіляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора області задовольнити в повному обсязі та у разі задоволення апеляційної скарги, стягнути з відповідача на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позовної заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначав, що в ході судового розгляду у судових засіданнях прокурором надавались суду завірені копії вказаних документів, проте вони безпідставно не були долучені судом до матеріалів справи. Крім того, в ході судового розгляду справи, прокурор неодноразово надавав суду усні пояснення в яких наголошував, що надати оригінали рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області №16 від 30.11.1995 та виписки з рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області N?16 від 30.11.1995, яка підписана ОСОБА_3 позивач не має можливості оскільки оригінали вказаних документів у нього відсутні. Питань щодо достовірності наданих прокурором копій зазначених документів в ході судового розгляду ні у суду ні у сторін жодного разу не виникало. На виконання вказаного обов`язку прокурором надавались до суду вищевказані документи, проте вони безпідставно не були залучені до справи в порушення принципів рівності, змагальності сторін та диспозитивності передбачених ст. ст. 6, 12 та 13 ЦПК України. Разом із тим, у із тексту позовної заяви вбачається та підтверджується матеріалами справи, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності незаконно з огляду на наступне. Відділом Держкомзему у Біляївському районі м. Одеси, 01.12.2009 на ім?я ОСОБА_1 виданий державний акт ЯЙ №627558 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 1501 га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер 5121084800:02:002:0323. У даному державному акті зазначено, що він виданий на підставі витягу з рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області від 30.11.1995 N?16. Разом із цим, вивченням рішення Троїцької сільської ради від 30.11.1995 N?16, установлено, що при його прийнятті питання щодо передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки загальною площею 0, 1501 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , не вирішувалось та відповідно земельна ділянка останньому у власність не передавалась. Окрім зазначеного рішення Троїцької сільської ради від 30.11.1995 N?16, яке безпідставно не долучено судом до матеріалів справи, зазначена інформація також підтверджується листом Архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації від 13.01.2016 N?4, який наявний в матеріалах справи. Ураховуючи те, що рішення, яке зазначено в якості підстави видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серія 226 Яй N?627558 від 01.12.2009 Троїцькою сільською радою не приймалось вказаний державний акт виданий незаконно, у зв?язку із чим підлягає- визнанню недійсним. Окремо слід зауважити, що в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, наявна виписка з рішення Троїцької сільської ради N?16 від 30.11.1995, відповідно до якої ОСОБА_1 безкоштовно передана б/н, в с. Троїцьке, Біляївського району. земельна ділянка загальною площею 0, 1501 га, яка розташована по вул. Кірова Зазначена виписка, підписана діючим головою Троїцької сільської ради Комаровим М.С., який в 1995 році не обіймав цю посаду, а відтак не мав жодних повноважень її підписувати. Вказана обставина підтверджується листом Троїцької сільської ради N?16 від 01.02.2016, відповідно до якого посаду Троїцького сільського голови в 1995 та 1996 році обіймав ОСОБА_2 . Проте, як і у випадку із вищевказаним рішенням сільської ради вказаний лист був безпідставно недолучений до матеріалів справи, хоча суд знав про його існування та вивчав його в ході судового розгляду. Таким чином, в результаті того, що Троїцькою сільською радою не приймалося рішення щодо передачі у власність земельної ділянки, яке зазначене в спірному державному акті на право власності на земельну ділянку, як підстава для його видачі - земельна ділянка вибула із власності територіальної громади незаконного та підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння на користь позивача. Слід зауважити, що факт відсутності рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність відповідачу спірної земельної ділянки підтверджується навіть наявними у справі доказами, зокрема листом архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації N?4 від 13.01.2016, проте зазначена обставина була проігнорована судом, а при прийнятті оскаржуваного рішення вказана обставина взагалі не досліджена.

Рух провадження у справі

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року позовну заяву прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області залишено без задоволення.

14 червня 2018 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради подав до суду апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду першої інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 05 липня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради задоволено частково. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року в частині вирішення позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року в резолютивній частині щодо відмови в задоволенні вказаних позовних вимог залишити без змін.

Постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року в частині вирішення позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Троїцької сільської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя: Кострицький В.В., судді учасники колегії: Комлева О.С., Стахова Н.В..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року залучено в якості правонаступника Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області - Яськівську сільську раду Одеського району Одеської області (67642, Одеська область, Одеський район, с. Яськи, вул. Центральна , 78, ЄДРПОУ 04377894).

Відповідно до п. 3.8 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28.12.2018 року із змінами та доповненнями, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено склад суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Кострицького В.В., Назарову М.В., Лозко Ю.П..

Явка в судове засідання

Сторони та їх представники повідомлені належним чином, про час місце та дату судового засідання, про те в судове засідання не з`явились, що не заважає розгляду апляційної скарги у відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представника прокуратури, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія приходить наступного.

Судовою колегією встановлено наступне.

1 грудня 2009 року відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області видав ОСОБА_1 державний акт серії ЯИ № 627558 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,15 га з кадастровим номером 5121084800:02:002:0323, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Зі змісту вказаного державного акта суди встановили, він виданий на підставі витягу з рішення Троїцької сільської ради № 16 від 30 листопада 1995 року.

Державний акт серії ЯИ № 627558 зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010951600933.

З листа управління Держгеокадастру у Біляївському районні Одеської області № 32-1502-0.6-545/2-16 від 10 березня 2016 року суди встановили, що

на 31 грудня 2012 року власником земельної ділянки з кадастровим номером 5121084800:02:002:0323 є ОСОБА_1 .

Зі змісту листа архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 4 від 13 січня 2016 року суди встановили, що рішенням третьої сесії 22-го скликання Троїцької сільської ради № 16 від 30 листопада

1995 року про виділення земельних ділянок громадянам села Троїцьке для ведення особистого підсобного господарства, інформація стосовно

ОСОБА_1 відсутня.

Судами встановлено, що 17 лютого 2016 року відносно ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру судових рішень

за № 42016160000000095, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частою першою статті 364 та частиною другою статті 364 КК України. Зі змісту обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні суди встановили, що ОСОБА_3 обвинувачується у службовому підробленні (внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей), зокрема, у внесенні завідомо неправдивих відомостей до рішення Троїцької сільської ради ІІІ сесії ХХІІ скликання № 16 від 30 листопада 1995 року, на підставі якого було видано ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року

у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та інших. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98)...Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.149… Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, тому в задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94)».

За таких обставин у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно відмовити, оскільки така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, але як визначено Верховним Судом, помилився щодо мотивів такої відмови.

Дослідивши надані прокурором суду завірені копії вказаних документів, судова колегія встановила, що надати оригінали рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області №16 від 30.11.1995 та виписки з рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області N?16 від 30.11.1995, яка підписана ОСОБА_3 позивач не має можливості оскільки оригінали вказаних документів у нього відсутні.

Щодо достовірності наданих прокурором копій зазначених документів в ході судового розгляду у сторін зауважень не виникло.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На виконання вказаного обов`язку прокурором надано до суду вищевказані документи та апеляційним судом долучено до справи з метою додержання принципів рівності, змагальності сторін та диспозитивності передбачених ст. ст. 6, 12 та 13 ЦПК України.

Разом із тим, у із тексту позовної заяви вбачається та підтверджується матеріалами справи, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності незаконно з огляду на наступне.

Відділом Держкомзему у Біляївському районі м. Одеси, 01.12.2009 на ім?я ОСОБА_1 виданий державний акт ЯЙ №627558 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 1501 га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер 5121084800:02:002:0323.

У даному державному акті зазначено, що він виданий на підставі витягу з рішення Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області від 30.11.1995 N?16.

Відповідно до ст.81 Земельного кодексу України Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 Земельного кодексу визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної 224 Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб?єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов?язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Разом із цим, вивченням рішення Троїцької сільської ради від 30.11.1995 N?16, установлено, що при його прийнятті питання щодо передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки загальною площею 0, 1501 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , не вирішувалось та відповідно земельна ділянка останньому у власність не передавалась.

Окрім зазначеного рішення Троїцької сільської ради від 30.11.1995 N?16, яке безпідставно не долучено судом до матеріалів справи, зазначена інформація також підтверджується листом Архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації від 13.01.2016 N?4, який наявний в матеріалах справи.

Відповідно до п.1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647 (надалі Інструкція) право власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Пунктом 1.4 Інструкції передбачено, що державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Статтею 155Земельного КодексуУкраїни передбачено,що уразі виданняорганом виконавчоївлади абоорганом місцевогосамоврядування акта,яким порушуютьсяправа особищодо володіння,користування чирозпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається 226 недійсним.

В технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, наявна виписка з рішення Троїцької сільської ради N?16 від 30.11.1995, відповідно до якої ОСОБА_1 безкоштовно передана б/н, в с. Троїцьке, Біляївського району. земельна ділянка загальною площею 0, 1501 га, яка розташована по вул. Кірова Зазначена виписка, підписана діючим головою Троїцької сільської ради Комаровим М.С., який в 1995 році не обіймав цю посаду, а відтак не мав жодних повноважень її підписувати.

Вказана обставина підтверджується листом Троїцької сільської ради N?16 від 01.02.2016, відповідно до якого посаду Троїцького сільського голови в 1995 та 1996 році обіймав ОСОБА_2 .

Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, у тому числі, і земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до п. 1 ст. 10, п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ради представляють інтереси територіальної громади та відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснюють повноваження власника майна.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об?єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

Статтею 387 ЦПК України передбачене право власника витребувати майно від особи, яка незаконним чином ним заволоділа.

Таким чином, в результаті того, що Троїцькою сільською радою не приймалося рішення щодо передачі у власність земельної ділянки, яке зазначене в спірному державному акті на право власності на земельну ділянку, як підстава для його видачі - земельна ділянка вибула із власності територіальної громади незаконного та підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння на користь позивача.

Факт відсутності рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність відповідачу спірної земельної ділянки підтверджується навіть наявними у справі доказами, зокрема листом архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації N?4 від 13.01.2016, проте зазначена обставина була проігнорована судом першої інстанції, а при прийнятті оскаржуваного рішення вказана обставина взагалі не досліджена.

Таким чином рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року підлягає зміні в частині відмови в задоволені позову про витребування у ОСОБА_1 на користь Яськівської сільськоїрадиОдеськогорайону Одеськоїобласті земельної ділянки загальною площею 0, 1501 га, нормативною вартістю 6289 грн., яка розташована по вул. Кірова б/н, с. Троїцьке, Троїцька сільська рада, Біляївський район кадастровий номер 5121084800:02:002:0323 скасувати та ухвалити і в цій частині нове ріщення яким витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Яськівської сільськоїрадиОдеськогорайону Одеськоїобласті земельну ділянку загальною площею 0, 1501 га, нормативною вартістю 6289 грн., яка розташована по вул. Кірова б/н, с. Троїцьке, Троїцька сільська рада, Біляївський район кадастровий номер 5121084800:02:002:0323. В решті рішення залишити без змін.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури - задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2018 року змінити.

Ухвалити новерішення,яким позов прокурора задовольнити частково, витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Яськівської сільськоїрадиОдеськогорайону Одеськоїобласті земельну ділянку загальною площею 0, 1501 га, нормативною вартістю 6289 грн., яка розташована по вул. Кірова б/н, с. Троїцьке, Троїцька сільська рада, Біляївський район кадастровий номер 5121084800:02:002:0323.В іншій частині залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко