Постанова

від 09.04.2024 по справі 2-3436/11

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2024 року м. Кропивницький

справа № 2-3436/11

провадження № 22-ц/4809/192/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А.М., Письменний О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н. В.,

учасники справи:

скаржник ОСОБА_1 ;

особа, дії якої оскаржуються державний виконавець Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житня Валерія Андріївна;

заінтересована особа Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);

заінтересована особа ОСОБА_2 ;

заінтересована особа Державне підприємство «Сетам»;

заінтересована особа Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житньої Валерії Андріївни за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 липня 2023 року (суддя Іванова Н.Ю.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст скарги на дії державного виконавця та доводів інших учасників провадження

ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 липня 2023 року зі скаргою у порядку ст. 447 ЦПК України, відповідно до якої просив:

- визнати постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житньої Валерії Андріївни від 22 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №48533890 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, неправомірною;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житньої Валерії Андріївни, спрямовані на продаж арештованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житню Валерію Андріївну здійснювати виконавче провадження №48533890 у відповідності до вимогЗакону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2013 року у справі №2-3436/11 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 221 550,03 грн; у решті позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат. У даній справі позивачем до відповідача було пред`явлено також позовні вимоги про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 30 березня 2007 року) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Кіровограді. Судовим рішенням у даній справі було задоволено лише вимогу банку про стягнення коштів з метою запобігання подвійному стягненню кредитором заборгованості з боржника.

20 серпня 2015 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №48533890 з примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2012 року №2-3436.

Постановою державного виконавця від 16 листопада 2015 року у виконавчому провадженні №48533890 накладено арешт на все нерухоме майно боржника та заборонено відчужувати будь-яке майно, що йому належить.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 22 лютого 2017 року у виконавчому провадженні №48533890 звернуто стягнення на доходи боржника, отримувані у Головному управлінні ПФУ в Кіровоградській області, та постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача.

Стверджує, що 11 лютого 2019 року йому стало відомо про існування постанови від 22 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №48533890, відповідно до якої для проведення оцінки та визначення ринкової вартості арештованого майна, що належить боржнику, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , державним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання ОСОБА_3 .

Наголошує, що зазначеного суб`єкта оціночної діяльності обрано поза конкуренцією та за відсутності документів, що підтверджують належну сертифікацію. Проведення оцінки здійснено без огляду нерухомого майна, тому експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна є недійсною. Звіт про проведену оцінку арештованого майна для ознайомлення не надавався, про його наявність у встановлені строки не повідомлено, чим порушені права боржника у виконавчому провадженні на висловлення зауважень та надання пропозицій.

Вважає, що державний виконавець порушує вимоги ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», яка передбачає, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюються у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Так, всі належні відрахування за рахунок отримуваних боржником виплат здійснюються на користь стягувачау обсязі, визначеному державним виконавцем. Крім того, боржнику на праві власності належить рухоме майно, звернення стягнення на яке державним виконавцем не здійснювалось.

Звертає увагу, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований батько (1937 р.н.) та проживає мати (1939 р.н.) боржника, яких не виписано та не виселено з житла, а також не отримано згоду відповідного органу на їх виселення.

На переконання боржника, державним виконавцем передчасно, необґрунтовано та з порушенням вимог чинного законодавства прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльностіта вчиняються дії, спрямовані на реалізацію належного йому нерухомого майна.

Державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Житньою В.А. подано заперечення на скаргу боржника, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні скарги. Зазначає, що для звернення стягнення на нерухоме майно боржника наявні визначені законом підстави (а.с. 28-29 том 1).

У поданих до суду першої інстанції уточненнях до скарги боржник просив:

-призначити оціночну експертизу для визначення дійсної ринкової вартості описаного та арештованого державним виконавцем нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати звіт про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказав, що не погоджується з визначеною вартістю нерухомого майна, у зв`язку з її невідповідністю реальній ринковій вартості. Акцентував увагу на тому, що інформація про надходження до виконавчої служби звіту про проведення оцінки арештованого майна боржнику не направлялась, звіт про проведену оцінку йому для ознайомлення, висловлення зауважень та надання пропозицій не надавався. У встановлений законом строк боржник не мав можливості замовити та отримати альтернативний висновок експерта про ринкову вартість належного йому нерухомого майна (а.с. 115-118 том 1).

Залученою судом першої інстанції до участі у справі заінтересованою особою ОСОБА_2 подано відзив на скаргу, відповідно до якого просила відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що вона є переможцем електронних торгів покупцем предмета іпотеки, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджує, що електронні торги з реалізації майна відбулися з дотриманням всіх вимог і наразі вона є законною власницею нерухомості. Натомість, заявник вводить суд в оману, зазначаючи таку, що не відповідає дійсності інформацію щодо реєстрації та проживання боржника, а також його батьків у спірній квартирі (а.с. 54-56 том 2).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 липня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житньої Валерії Андріївни відмовлено.

Встановивши, що заявник не погоджується з проведеною у рамках виконавчого провадження незалежною оцінкою належного йому нерухомого майна, суд першої інстанції зауважив, що Закон України «Про виконавче провадження»не містить обов`язку виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Виконавець не наділений також і повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна. Тому, на переконання суду, залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяла відповідно до вимогЗакону України «Про виконавче провадження»та відповідно до положень цього жЗаконузобов`язана була визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.

Разом з тим, судом враховано, що заявник у встановленийзакономстрок оцінку майна не оскаржив, а також не звернувся з вимогою до державного виконавця про проведення рецензування звіту з оцінки майна. Також не вбачається, що боржник спрямовував свої зусилля та вживав заходи задля досягнення згоди зі стягувачем щодо визначення вартості належного йому майна після його арешту державним виконавцем. Рецензування звіту про оцінку майна боржника було призначено після реалізації майна на електронних торгах.

Оскільки заявником не доведено у встановленому процесуальнимзакономпорядку невідповідності звіту про оцінку майна вимогам законодаства та на підставі встановлених у справі фактичних обставин, суд виснував про відсутність підстав вважати, що ціна у звіті є заниженою, а права боржника у виконавчому провадженні порушені.

Суд звернув увагу на те, що навіть у випадку задоволення скарги судом та набрання зазначеним судовим рішенням законної сили, у межах процедури судового контролю за виконанням судових рішень відсутні механізми поновлення прав заявника, які він вважає порушеними, з огляду на те, що скарга була розглянута після завершення процедури реалізації майна боржника на електронних торгах.

Судом першої інстанції зазначено також, що обраний заявником спосіб захисту шляхом пред`явлення у скарзі на дії державного виконавця вимоги про скасування звіту про оцінку майна не передбачений законом та не є належним.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившисьіз зазначенимсудовим рішенням, ОСОБА_1 подавапеляційну скаргу,відповідно доякої проситьухвалу Кіровськогорайонного судум.Кіровограда від26липня 2023року уданій справіскасувати таухвалити новерішення якимзадовольнити скаргуу повномуобсязі. Оскаржувану ухвалу вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

На думкускаржника,фактичною підставоюдля відмовиу задоволенні його скарги стало помилкове твердження суду про те, що заявник у встановлений законом строк оцінку майна не оскаржив, а також не звернувся до державного виконавця з вимогою про проведення рецензування звіту з оцінки майна. З даним твердження скаржник не погоджується, оскільки визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Вважає помилковим та нормативно необґрунтованим посилання суду на неможливість розгляду спору про визнання недійсним звіту про оцінку майна у порядку здійснення судочинства.

Зауважує, що звернення боржника з вимогою до виконавця про проведення рецензування звіту з оцінки майна Законом України «Про виконавче провадження» не передбачене.

Звертає увагу, що суд першої інстанції фактично проігнорував та не надав належної оцінки рецензії звіту про оцінку нерухомого майна, відповідно до якої звіт не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним.

Зазначає,що судпершої інстанціїне уповній міріз`ясував усіобставини справи,оскаржувана ухвалане відповідаєвимогам,які пред`являютьсязаконодавством досудового рішення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

Оскільки недолікиапеляційної скаргибули усунутіу встановленийстрок,ухвалою апеляційногосуду від 19грудня 2023рокупоновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції; відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Згідно з поданим відзивом на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Зазначає, що строк подання апеляційної скарги на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 липня 2023 року у даній справі скаржником був пропущений без поважних причин.

Вказує,що Кіровськийрайонний судм.Кіровограда вухвалі від25вересня 2019року усправі №2-3436/11дійшов висновку,що ОСОБА_1 пропустив строки подачі скарги на дії державного виконавця Фортечного відділу ДВС міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Житньої Валерії Андріївни та пропустив 10-денний строк оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна. Крім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 грудня 2019 року у справі № 404/3899/19 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Житньої Валерії Андріївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання електронних торгів недійсними. Судом у справі № 404/3899/19, зокрема, було встановлено, що скаржнику було відомо про наявність звіту про визначення вартості майна, а клопотання про призначення рецензії оцінки майна він подав тільки 05 листопада 2019 року, знаючи що йому 25 вересня 2019 року було відмовлено у поновленні строку на подання скарги на дії державного виконавця, а також відмовлено у клопотанні призначити оціночну експертизу для визначення дійсної ринкової вартості квартири та скасувати звіт про оцінку нерухомого майна (справа № 2-3436/11). До того ж, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2023 року у справі № 404/1806/21 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Житньої Валерії Андріївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Потьомкіної Ірини Анатоліївни про визнання дій державного виконавця незаконними, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсними прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування квартири із чужого володіння.

Наголошує на неможливості впливу рецензії звіту з оцінки майна на електронні торги, що відбулися (а.с. 37-41 том 3).

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вимоги апеляційної скарги не визнає та заперечує проти них повністю. Стверджує, що у ході примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда № 2-3436/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів у сумі 223378,53 грн державним виконавцем не допущено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 69-72 том 3).

15 січня 2024 року апеляційним судом закінчено підготовчі дії; справу призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції на 06 лютого 2024 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою апеляційногосуду від06лютого 2024року зпідстав,що уній викладені, залишено без розгляду відзив Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Протокольними ухвалами від 06 лютого 2024 року, від 22 лютого 2024 року та від 27 березня 2024 року апеляційним судом задоволені клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю отримання правничої допомоги. Крім того, у судовому засіданні 06 лютого 2024 року колегія суддів, порадившись на місці, відмовила у задоволенні клопотання скаржника про виклик до суду ОСОБА_2 .

У встановленому процесуальним законом порядку учасників повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 151, 164-171 том 3).

ОСОБА_2 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також скаржник надіслали до апеляційного суду клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 154-157, 160-161, 162, 172 том 3).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судами

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2012 року у даній справі позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 221550,03 грн; у решті позовних вимог відмовлено (а.с. 4 том 1).

22 травня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано відповідний виконавчий лист (а.с. 10 том 1).

Постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 20 серпня 2015 року відкрито виконавче провадження №48533890 з примусового виконання виконавчого листа від 22 травня 2012 року № 2-3436/11 (а.с. 32 том 1).

У ході примусового виконання рішення суду у даній справі державним виконавцем було з`ясовано, що за боржником зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою (з урахуванням перейменування назви міста та вулиці): АДРЕСА_1 (предмет іпотеки).

08 вересня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Однак, у подальшому банківськими установам були повернуті без виконання платіжні вимоги про списання коштів з рахунків боржника.

У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна виявлено чотири записи про обтяження рухомого майна боржника (а.с. 43-46 том 1).

Відповідно до постанови державного виконавця від 16 листопада 2015 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику (а.с. 40 том 1).

Постановою державного виконавця від 22 лютого 2017 року звернуто стягнення на доходи боржника (пенсію), які останній отримує у Головному управленні ПФУ в Кіровоградській області (а.с. 56 том 1).

Відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 листопада 2018 року державним виконавцем описано та накладено арешт на майно боржника - двокімнатну квартиру, загальною площею 44,81 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 57-60 том 1). Під час вчинення виконавчих дій було встановлено, що боржник за вказаною адресою не проживає та не проживав.

Постановою державного виконавця від 22 листопада 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 (сертифікат ФДМУ, виданий 01 січня 2017 року), якому доручено проведення оцінки арештованого майна та визначення ринкової вартості майна, а також попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові (а.с. 66 том 1).

17 грудня 2018 року суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_3 складено звіт про визначення вартості двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки, визначена на дату оцінки складає 455 359,00 грн без урахування ПДВ (а.с.68-69 том 1).

Листом від 18 грудня 2018 року державний виконавець повідомила стягувача та боржника у виконавчому провадженні про надходження звіту про проведену оцінку арештованого майна боржника та визначену ринкову вартість об`єкта оцінки (а.с. 70 том 1).

Як вбачається зі змісту протоколу про проведення електронних торгів №404055, торги з реалізації майна: двокімнатної квартири, загальною площею 44,81 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відбулися 06 травня 2019 року, переможцем визнано учасника № 3, ціна продажу майна - 318751,30 грн (а.с.45 том 1).

22 травня 2019 року державним виконавцем на підставі протоколу проведення електронних торгів та у відповідності доЗакону України«Про іпотеку» булоскладено акт про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого переможцем торгів (покупцем) стала ОСОБА_2 .

Постановою державного виконавця від 24 травня 2019 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3436/11, виданного 22 травня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда, закінчено на підставі п.9 ч, 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення (а.с. 85-86 том 1).

З матеріалами виконавчого провадження боржник знайомився неодноразово, про що свідчать відповідні відмітки на його заявах від 14 листопада 2018 року, від 07 лютого 2019 року (а.с. 67, 75 том 1).

Ухвалою суду першої інстанції від 11 грудня 2019 року у даній справі призначено рецензента звіту про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який був виготовлений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 17 грудня 2018 року; рецензування звіту про оцінку нерухомого майна доручено суб`єкту оціночної діяльності ОСОБА_4 (а.с. 136-138 том 1).

За результатами проведення призначеного судом рецензування звіту про оцінку нерухомого майна боржника, 16 листопада 2020 року ОСОБА_4 складено відповідну рецензію, у якій зроблено загальний висновок про те, що звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаним (а.с. 217-223 том 1, 2-6 том 2).

Апеляційним судом з`ясовано також, що Кіровським районним судом м. Кіровограда було розглянуто справу № 404/3899/19 за позовом ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Житньої Валерії Андріївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання електронних торгів від 06 травня 2019 року недійсними. Рішенням місцевого суду від 16 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 у зазначеній справі було відмовлено.

Крім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2023 року у справі № 404/1806/21 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Житньої Валерії Андріївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій державного виконавця незаконними, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 22 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 48533890, визнання недійсними прилюдних торгів з продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру, витребування квартири із чужого володіння.

Вказані судові рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда в апеляційному порядку не оскаржувалися та набрали законної сили.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Статтею 124 Конституції Українивстановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають зКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06 жовтня 2011 року у справі «Агрокомплекс проти України»).

У рішенні від 15 жовтня 2009 року Європейський суд з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі «Фуклев проти України» (рішення від 07 червня 2005 року) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Зазначене підлягає врахуванню судами під час здійснення провадження у справі у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, унормованого розділом VII ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами ч. 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У даній справі підставою для звернення до суду зі скаргою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, стало стверджуване боржником порушення його прав у виконавчому провадженні №48533890 з примусового виконання виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2012 року №2-3436, що полягало у таких, що не відповідають вимогам закону діях державного виконавця щодо оцінки майна боржника та підготовки до реалізації його на прилюдних торгах.

Для захисту своїх прав у виконавчому провадженні скаржник вважав необхідним просити суд:

- визнати постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житньої Валерії Андріївни від 22 листопада 2018 року у виконавчому провадженні №48533890 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, неправомірною;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житньої Валерії Андріївни, спрямовані на продаж арештованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Житню Валерію Андріївну здійснювати виконавче провадження №48533890 у відповідності до вимогЗакону України «Про виконавче провадження»;

-призначити оціночну експертизу для визначення дійсної ринкової вартості описаного та арештованого державним виконавцем нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати звіт про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимога скарги про призначення оціночної експертизи для визначення дійсної ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника була реалізована судом першої інстанції шляхом призначення ухвалою від 11 грудня 2019 року рецензування звіту про оцінку нерухомого майна. Зазначене судове рішення не є предметом апеляційного перегляду відповідно до поданої скаржником апеляційної скарги.

Щодо вимог скарги про визнання неправомірною постанови державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та визнання неправомірними дій державного виконавця, спрямованих на продаж нерухомого майна, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду у порядку судового контролю за виконанням рішеньпов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що саме по собі винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні є передбаченою Законом України «Про виконавче провадження» процесуальною дією державного виконавця та жодним чином не впливає на обсяг прав боржника у виконавчому провадженні.

Відсутність порушення прав боржника, що спричинені оскаржуваним рішенням державного виконавця, є підставою для відмови у задоволенні відповідної вимоги скарги.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові від 21 жовтня 2021 року у справі №914/2022/17, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №821/197/18/4440/16, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.

Можливість оскарження оцінки майна шляхом: скасування звіту про оцінку майна; визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанова від 28 липня 2021 року у справі №921/317/18, постанова від 11 листопада 2020 року у справі №922/585/20, постанова від 24 липня 2020 року у справі №906/696/18, постанова від 15 жовтня 2020 року у справі №917/628/17).

Як встановлено у даній справі боржник не погоджується саме з оцінкою майна у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, вимога скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця, спрямованих на продаж майна боржника, не відповідає змісту права боржника, яке він вважає порушеним, та не забезпечить його відновлення, а тому є неефективною.

На підставі викладеного, у задоволенні зазначеної вимоги скаржнику необхідно відмовити.

З наведених підстав не підлягає задоволенню також вимога і скарги про зобов`язання державного виконавця здійснювати виконавче провадження у відповідності до вимогЗакону України «Про виконавче провадження».

Так, державний виконавець саме в силу вимог закону зобов`язаний вчиняти дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та позбавлений можливості вчиняти дії у будь-який інший, не визначений цим Закономспосіб.

Щодо вимоги скарги про скасування звіту про оцінку нерухомого майна, колегія суддів погоджується з оцінкою суду першої інстанції, яка надана спірним правовідносинам у відповідній частині.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон України «Про виконавче провадження»не містить обов`язку виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Також з положень Закону вбачається, що виконавець не наділений також і повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Вищезазначене узгоджується із правовим висновком викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 01 липня 2020 року у справі № 2-1160/11, від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14-ц.

При цьому, у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець діяла відповідно до вимогЗакону України «Про виконавче провадження»та відповідно до положень цього жЗаконузобов`язана була визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.

Колегією суддів враховано, що скаржник не наводить та не доводить яким саме вимогамЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.

Правильно врахувавши, що майно боржника було реалізовано за нижчою ціною, ніж та, що була визначена у звіті про оцінку майна, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що ціна у звіті є заниженою, а права боржника у виконавчому провадженні - порушеними.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Викладене свідчить, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , поданій у даній справі.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити також наступне.

Обираючи варіант реалізації розсуду, суду слід керуватися визначеним ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.

Близький за змістом висновок, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

У контексті викладеного очевидна невідповідність фактичної тривалості розгляду судом першої інстанції скарги ОСОБА_1 строку розгляду скарги, передбаченому ч. 1 ст. 450 ЦПК України, а також сумнівна доцільність призначення судом першої інстанції рецензування звіту про оцінку нерухомого майна вже після реалізації цього майна на електронних торгах, на переконання колегії суддів ґрунтуються на надміру довільному тлумаченні судом першої інстанції свободи суддівського розсуду.

Скарга доКіровського судунадійшла 20лютого 2019року,прийнята впровадження 18березня 2019року,а вирішена26.07.2023року,розгляд за ст. 450 ЦПК здійснюється у десятиденний строк.Двічі зупинялося провадження у справі, останній раз поновлено у грудні 2020 року, призначалось рецензування звіту оцінки майна, однак щодо даного доказу суд першої інстанції виснував, в контексті заявленої вимоги про скасування звіту про оцінку майна, спосіб захисту шляхом пред`явлення у скарзі на дії державного виконавця вимоги про скасування звіту про оцінку майна - не передбачений законом. Також на необхідність виконання процесуальних норм, апеляційний суд звертає увагу, що ухвалою суду від 16.03.2021 року стягувач у виконавчому провадженні залучений до участі в справі як «заінтересована особа», а згідно ст. 450 ЦПК скарга розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця.

Разом з тим, апеляційний суд не вбачає необхідності у застосуванні права відступу від доводів та вимог апеляційної скарги, що передбачене ч. 4 ст. 367 ЦПК України, оскільки встановлені обставини не призвели до неправильного вирішення спору судом першої інстанції та не є обов`язковою підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Апеляційним судом також зважено на те, що фундаментальною засадою, яка має бути застосовною при розгляді судових справ, є засада розумності, і саме їй передусім має підпорядковуватися бачення щодо розгляду того чи іншого правового конфлікту.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова КЦС ВС від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, а саме те, що виконавче провадження №48533890 було закінчене, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду у даній справі ще 22 травня 2019 року; власником та титульним володільцем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала боржнику, вже близько п`яти років є інша особа - ОСОБА_2 ; відсутність порушеньпроцедури реалізаціїна прилюднихторгах нерухомогомайна,що належалоборжникові,встановлена рішеннямиКіровського районногосуду м.Кіровограда від16грудня 2019року усправі №404/3899/19та від05жовтня 2023року усправі №404/1806/21, колегія суддів вважає, що інакше вирішення вимог скарги ОСОБА_1 , поданої у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, засаді розумності не відповідало б.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За фактичних обставин,апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити беззадоволення,а ухвалуКіровського районногосуду м.Кіровограда від26липня 2023року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 23 квітня 2024 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. А. Письменний