Рішення

від 21.03.2024 по справі 916/2900/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2900/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 44383081, 65031, м. Одеса, вул. Хутірська, 3-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" (код ЄДРПОУ 40432130, 65041, м. Одеса, вул. Хутірська, 3)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача: Ірина Хаджи, адвокат

від відповідача: Дмитро Тарановський, адвокат

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування майна з чужого незаконного володіння, відповідно до якого просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 66,5 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Хуторська, буд.3Б, який складається з: будівлі ГНС "З", ємності для зберігання пального "І, І", мостіння "ІІІ", воріт "№1", огорожі "№2", залізничної колії "№3", залізничної естакади "№4", блискавковідводу "№5-9", трубопроводу "№10, 11", автоестакади "№12".

Ухвалою від 12.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою від 31.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.08.2023, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

Також, 31.07.2023 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. належним чином завірені копії договору купівлі-продажу №820 від 18.05.2016, укладеного між громадянкою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД-А", а також документів, на підставі яких його було посвідчено.

На виконання вимог суду приватним нотаріусом Журавель М.В. подано витребувані документи.

16.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів, виклик експерта та призначення експертизи.

23.08.2023 від відповідача надійшли пояснення, клопотання про витребування доказів та залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою від 31.08.2023 пояснення ТОВ "СХІД-А" (вх. №28706/23 від 23.08.2023) та додані до нього докази - заяву свідка від 16.08.2023, лист ГУ ДПС в Одеській області від 18.08.2023 №37089/6/15-32-24-07-10, довідку АТ "Укрсиббанк" від 18.08.2023 №60/2/10/33-153 залишено без розгляду; у задоволенні клопотання ТОВ "СХІД-А" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача та клопотання ТОВ "СХІД-А" про виклик експерта відмовлено; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про призначення комплексної судово-технічної та почеркознавчої експертизи прийнято до розгляду, запропоновано позивачу до 25.09.2023 надати письмово викладену позицію щодо клопотання про призначення судової експертизи, учасникам провадження - до 25.09.2023 надати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта та узгодити експерта або експертну установу для призначення експертизи; прийнято до розгляду - клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у ОСОБА_2 , клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лебідь О.В., клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у КП "БТІ" ОМР", клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, та відкладено підготовче засідання на 28.09.2024.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 28.09.2023, не відбулося.

Ухвалою від 29.09.2023 строк підготовчого провадження у справі №916/2900/23 продовжено на 30 днів до 30.10.2023 та призначено підготовче засідання у справі на 20.10.2023.

05.10.2023 відповідачем подано письмові пояснення щодо заперечень ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ" на клопотання ТОВ "СХІД-А".

09.10.2023 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 20.10.2023 постановлено провести підготовче провадження у справі впродовж розумного строку та відкладено підготовче засідання на 09.11.2023.

09.11.2023 позивач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, заявою про приєднання доказів разом з клопотанням про поновлення строку на подання доказів.

В судовому засіданні 09.11.2023 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів та прийнято подані докази до розгляду; задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та клопотання про витребування доказів, та прийнято їх до розгляду, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 09.11.2023 було оголошено перерву до 17.11.2023.

Ухвалою суду від 17.11.2023 відмовлено - у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" про зупинення провадження у справі, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про призначення судової експертизи, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у КП "БТІ "ОМР" (вх.№ 27930/23 від 16.08.2023), у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лебідь О.В. (вх.№ 27934/23 від 16.08.2023), у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у ОСОБА_2 (вх.№ 27942/23 від 16.08.2023), у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (вх.№ 27947/23 від 16.08.2023), у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" (вх.№30266/23 від 04.09.2023), у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (вх.№27939/23 від 16.08.2023); задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів у ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" строк на подання клопотання про витребування доказів у ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та прийнято клопотання до розгляду, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" про витребування доказів у ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" (вх.№28711/23 від 23.08.2023).

Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження у справі №916/2900/23 та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 07.12.2023.

Однак, у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що підтверджено Актом відповідальних осіб Господарського суду Одеської області від 30.11.2023, судове засідання, призначене на 07.12.2023, не відбулось.

Наказом голови суду від 07.12.2023 №46 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

Ухвалою від 12.12.2023 призначено судове засідання на 27.12.2023.

В судовому засіданні 27.12.2023 оголошено перерву до 18.01.2024.

В судовому засіданні 18.01.2024 оголошено перерву до 25.01.2024.

В судовому засіданні 25.01.2024 відкладено розгляд справи на 06.03.2024.

В судовому засіданні 06.03.2024 оголошено перерву до 21.03.2024.

В судове засідання з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Під час розгляду справи по суті судом було оглянуто оригінали всіх доказів, доданих позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 21.03.2024, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, громадянка ОСОБА_3 була власником 808/100 частин нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , які в цілому складають 977/1000 частин нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , що складаються із літери А - адміністративна будівля, загальною площею 86,9 кв.м., Б - виробнича будівля, загальною площею 1907,5 кв.м., Е - виробнича будівля, загальною площею 361,0 кв.м., Д - котельня, загальною площею 94,8 кв.м., Г - котельня, загальною площею 170,6 кв.м., Ж - вежа, загальною площею 7,6 кв.м., З - будівля АЗС, загальною площею 62,0 кв.м., в цілому загальною площею 2690,4 кв.м.; В - навіс, И - трансформаторна, розташовані на земельній ділянці площею 23756 кв.м. по фактичному користуванню, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 21.12.2005 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за №18571 і на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 18.01.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №У-2.

Вказані обставини також підтверджуються витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданими КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомості" №9583022 від 16.01.2002 та №9609295 від 18.01.2006.

01.02.2006 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в простій письмовій формі укладено Договір купівлі-продажу 977/1000 частин нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_2 , що складаються в цілому із літери А - адміністративна будівля, загальною площею 86,9 кв.м., Б - виробнича будівля, загальною площею 1907,5 кв.м., Е - виробнича будівля, загальною площею 361,0 кв.м., Д - котельня, загальною площею 94,8 кв.м., Г - котельня, загальною площею 170,6 кв.м., Ж - вежа, загальною площею 7,6 кв.м., З - будівля АЗС, загальною площею 62,0 кв.м., в цілому загальною площею 2690,4 кв.м.; В - навіс, И - трансформаторна, розташовані на земельній ділянці площею 23756 кв.м. по фактичному користуванню.

Оскільки означений Договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріально, ОСОБА_4 звернувся до Постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС" з позовом до ОСОБА_3 про визнання Договору купівлі-продажу від 01.02.2003 дійсним та визнання права власності.

Рішенням Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 10.03.2006 позов ОСОБА_4 по справі №ТС-5-В/2003 було задоволено, визнано дійсним Договір та визнано за ОСОБА_4 право власності на 977/1000 частин нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_2 .

Розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №151р від 09.03.2006 затверджено проект розподілу нежитлових будівель по АДРЕСА_2 на два самостійні, а саме: нежитловим будівлям літ. А, Б, Е, В, Г, Д, Ж, И - загальною площею 2628,4 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 13958 кв.м., в цілому була присвоєна адреса - АДРЕСА_2 за громадянкою ОСОБА_3 , а нежитловій будівлі літ З - загальною площею 62,0 кв.м., розташованій на земельній ділянці площею 9798 кв.м., в цілому присвоєна адреса - АДРЕСА_2 за гр. ОСОБА_5 .

На підставі означеного розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, 15.06.2006 виконавчим комітетом Одеської міської ради ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі літ. А, Б, Е, В, Г, Д, Ж, И загальною площею 2628,4 кв.м., навісу літ.В, трансформаторної літ. И, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

05.06.2006 ОСОБА_4 звернувся до Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами справи №ТС-5-В/2006 у зв`язку із прийняттям Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради розпорядження №151р, відповідно до якого 977/1000 частин нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 виділені в окремий об`єкт з присвоєнням АДРЕСА_2 .

Рішенням Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 27.06.2006 у справі №ТС-5-В/2003 позов ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі, визнано дійсним укладений 01.02.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Договір купівлі-продажу 977/1000 частин нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_2 , що складаються в цілому із літери А - адміністративна будівля, загальною площею 86,9 кв.м., Б - виробнича будівля, загальною площею 1907,5 кв.м., Е - виробнича будівля, загальною площею 361,0 кв.м., Д - котельня, загальною площею 94,8 кв.м., Г - котельня, загальною площею 170,6 кв.м., Ж - вежа, загальною площею 7,6 кв.м., З - будівля АЗС, загальною площею 62,0 кв.м., в цілому загальною площею 2690,4 кв.м.; В - навіс, И - трансформаторна, розташовані на земельній ділянці площею 23756 кв.м. по фактичному користуванню та визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлові будівлі під АДРЕСА_2 , розташовані на земельній ділянці площею 13958 кв.м. та складаються з нежитлових будівель і. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, И - загальною площею 2628,4 кв.м., навісу літ.В, трансформаторної літ. И, що становлять 977/1000 часток нежитлових будівель, розташованих АДРЕСА_2 .

В свою чергу, 24.01.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено Договір про розірвання договору купівлі-продажу від 01.02.2006, згідно якого було продано 977/1000 часток нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_2 .

Оскільки даний Договір не було посвідчено нотаріально, ОСОБА_3 звернулась до Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" з позовом про визнання вказаного договору дійсним та визнання за нею права власності на нежилі будівлі за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 16.03.2007 у справі №ТС-5-А/2007 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , визнано дійсним Договір про розірвання договору купівлі-продажу від 24.01.2007, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 01.02.2006; визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 13958 кв.м., літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, И загальною площею 2628,4 кв.м., навісу літ. В, трансформаторної літ. И.

30.03.2007 Київським районним судом м.Одеса на підставі рішення Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 16.03.2007 у справі №ТС-5-А/2007 видано ОСОБА_3 виконавчий лист, згідно якого визнано дійсним Договір про розірвання договору купівлі-продажу від 24.01.2007, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 01.02.2006; визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 13958 кв.м., літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, И загальною площею 2628,4 кв.м., навісу літ. В, трансформаторної літ. И.

15.03.2007 між АКБ "Форум" та громадянкою ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т.В. за №У-96.

Предметом іпотеки за даним договором є нежитлові будівлі, загальною площею 2628,4 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 , що в цілому складаються з літер А, Б, Г, Д, Е, Ж - нежитлові будівлі, літери В - навіс, літери И - трансформаторна, які розташовані на земельній ділянці площею 13958 кв.м., та належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Постійно діючого третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" (цивільна справа №ТС-5-А/2007), виконавчого листа, ухвали Київського районного суду м.Одеси від 30.03.2007 (справа №2-3365, 2007 рік), зареєстрованих Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" в реєстровій книзі №63 під реєстровим №3396 на сторінці 105.

05.02.2018 відбулися електронні торги UA-ЕА-2018-01-22-000187-а з продажу активів ПАТ "Банк Форум", за результатами яких ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" визнано переможцем, та 21.02.2018р. між ПАТ "Банк Форму" та ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" був укладений договір №0005/18-ВБ про відступлення права вимоги, згідно якого останнє придбало права вимоги за кредитними та іпотечними договорами згідно переліку.

Серед іншого, згідно Додатку №1 до Договору №0005/18-ВБ про відступлення прав вимоги від 21.02.2018, до ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" перейшло право вимоги за кредитним договором №0011/08/07 CL від 15.03.2007 та іпотечним договором від 18.04.2007, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелевою І.В. 18.04.2007р. та зареєстрований у реєстрі за №У-96. Предметом іпотеки за цим договором є нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2628,4 кв.м.

20.08.2018 за ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" зареєстроване право власності на нежитлові будівлі загальною площею 2628,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

19.06.2019 ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" прийнято рішення про створення ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО". Розмір статутного капіталу сформовано за рахунок передачі у власність зазначеного товариства нежитлових будівель загальною площею 2628,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

26.06.2019 ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" набуло права власності на нежитлові будівлі загальною площею 2628,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Акту прийому-передачі від 26.06.2019 та рішення засновника від 14.06.2019.

Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2019 за №32268111.

08.04.2020 загальними зборами засновників ТОВ "Одеса-Строй-Сіті" прийнято рішення про продаж частки у статутному капіталі ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО", у зв`язку із чим на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі виведено зі складу учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" та прийнято нового учасника громадянку рф ОСОБА_6 , яка придбала частку у статутному капіталі ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" в розмірі 100% та згідно Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" прийняла частку статутного капіталу ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" у розмірі 100%.

Згідно протоколу №2/20 загальних зборів учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" від 29.10.2020, вирішено прийняти нового учасника товариства - ОСОБА_2 та перерозподілити частки у статутному капіталі товариства, у зв`язку із придбанням ОСОБА_2 частки у розмірі 50%.

Частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50% передано ОСОБА_2 згідно акту приймання-передачі від 28.10.2020.

12.11.2020 ОСОБА_2 прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО", на що ОСОБА_7 надано згоду, та, відповідно до протоколу №3/20 загальних зборів учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО" від 12.11.2020, погоджено заяву ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників ТОВ "АТЛАНТ-КАРГО", передано у якості його частки у статутному капіталі нежитлові будівлі загальною площею 2628,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які прийнято ОСОБА_2 у власність згідно Акту приймання-передачі від 12.11.2020.

На підставі вказаних документів ОСОБА_2 зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомості.

06.04.2021 ОСОБА_2 прийнято рішення про створення ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", статутний капітал якого сформовано у розмірі 1400000 грн., та який складається з нежитлових будівель загальною площею 2628,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Майновий внесок учасника ОСОБА_2 передав за Актом приймання-передачі майнового внеску від 09.04.2021, та на підставі зазначених документів право власності на нежитлові будівлі загальною площею 2628,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП".

13.03.2023 за місцезнаходженням ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" надійшов лист від ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", адресований ОСОБА_3 .

З означеного листа вбачається, що 29.12.2022 між ОСОБА_3 та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" було укладено Договір про спільну діяльність, за умовами якого ОСОБА_3 надала ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" згоду на будівництво під`їзного залізничного шляху, що примикає до залізничного шляху Одеської філії Київ-Дніпровського МППЗТ з облаштуванням стрілочного переїзду, двох технологічних переїздів, огорожі, воріт (надалі за текстом - під`їзна колія) та естакади на території земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , з подальшим переданням ОСОБА_3 зазначеної колії і естакади, та наданням права безоплатного користування ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" колією та естакадою протягом 10 років з дати введення її в експлуатацію. Будівництво колії та її елементів завершено у серпні 2012 року, колія була введена в експлуатацію шляхом приймання її в експлуатацію на підставі акту з приймання новозбудованої колії, яка примикає до шляху №8 району №3 Одеськї філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Оскільки десятирічний строк, протягом якого ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" мало право безоплатно користуватися новозбудованими об`єктами завершився 29.08.2022, а ОСОБА_3 не було витребувано майно у ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та товариство продовжувало користуватись новозбудованим об`єктом, з метою належного оформлення документації товариство просило погодити укладення договору оренди залізничної колії.

Листом від 16.03.2023 позивач повідомив ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" що ОСОБА_3 наразі не є власником майна за адресою АДРЕСА_2 , і що власником даного майна є ТОВ"МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП".

Листом від 22.03.2023 ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" передав позивачу всі наявні документи щодо будівництва залізничної колії та просив розглянути питання щодо можливості укладення договору оренди колії.

30.03.2023 ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" направив на адресу ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" відповідь на лист від 22.03.2023, в якій зазначив про те, що оскільки власником об`єкта нерухомості, який слугував предметом договору про спільну діяльність від 29.12.2011, є ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", останнє просило передати товариству збудовану під`їзну колію і естакаду та всі правовстановлюючі документи на зазначені об`єкти.

20.04.2023 між ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" було підписано Акт приймання-передачі під`їзної колії та її елементів, за яким ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" передало, а ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" прийняло новозбудовану під`їзну залізничну колію, яка примикає до колії №8 району №3 Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка, в свою чергу, примикає до станцій Одеса-Застава І Одеської залізниці, довжиною 233,75 м., за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3-А (під`їзна залізнична колія) та включає такі елементи: автонавантажувач (автоестакаду), огорожу, ворота 4,8 м., шлагбауми - 4 штуки, стрілочний перевід, два технологічні проїзди, естакаду, ємність для зберігання пального, блискавковідвід, трубопровід, навіс.

Також, в означеному акті зазначено, що право власності ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" на під`їзну залізничну колію та її елементи виникає з моменту підписання цього акту приймання-передачі сторонами.

Разом з тим, як стверджує позивач, зареєструвати право власності на вказані складові об`єкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" не має можливості, оскільки вони вже зареєстровані за ТОВ "СХІД-А", як складові частини об`єкта за адресою АДРЕСА_2 .

Що стосується набуття відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" права власності на об`єкт нерухомості, розташований в АДРЕСА_2 , позивач зазначає наступне.

Так, 18.05.2016 між громадянкою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В., зареєстрований в реєстрі за №820, за умовами якого ОСОБА_1 (продавець) передала у власність, а ТОВ "СХІД-А" (покупець) прийняв належну продавцю частку розміром 23/1000 у праві власності на нежилі будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_2 , та складаються в цілому з будівлі під літерами А - адміністративна будівля, загальною площею 86,9 кв.м., Б - виробнича будівля, загальною площею 1907,5 кв.м., Е - виробнича будівля, загальною площею 170,6 кв.м., Ж - вишка, загальною площею 7,6 кв.м., З - будівля АЗС, загальною площею 62,0 кв.м., в цілому загальною площею 2690,4 кв.м., В - навіс, И - трансформаторна.

В подальшому, ТОВ "СХІД-А" звернулося до ТОВ "АБТІ" з метою отримання висновку про можливість виділу об`єкта за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3.

ТОВ "АБТІ" надано висновок б/н, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до якого 23/1000 частин нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 , які належать ТОВ "СХІД-А" за договором купівлі-продажу від 18.05.2016 за №820, складаються з будівлі ГНС літера З, ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт №1, огорожі №2, залізничної колії №3, залізничної естакади №4, блискавковідводу №5-9, трубопроводу №10, 11, автоестакади №12.

Також, у висновку зазначено, що у користуванні ТОВ "СХІД-А" залишається будівля ГНС літера З, ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12.

Крім того, ТОВ "АБТІ" було видано новий технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна.

На підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2016 №820, висновку ТОВ "АБТІ" та технічного паспорта, ТОВ "СХІД-А" зареєструвало право власності на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з будівлі ГНС літера З, ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт №1, огорожі №2, залізничної колії №3, залізничної естакади №4, блискавковідводу №5-9, трубопроводу №10, 11, автоестакади №12.

Позивач зауважує, що ТОВ "СХІД-А" не є власником вказаних об`єктів, адже вони належать ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" та були побудовані ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на підставі Договору про спільну діяльність.

Позивач наполягає, що ТОВ "СХІД-А" зареєструвало за собою право власності на майно, що належить позивачу, без будь-якої правовстановлюючої документації, що перешкоджає ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" користуватись залізничною колією, естакадою, огорожею та іншими елементами, як законному їх власнику, що і зумовило звернення до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні зазначив, що позивач посилається на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 30.03.2007, якою було визнано за ОСОБА_3 право власності на спірне майно, як на підставу виникнення у подальшому права власності ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП". Однак, дана ухвала відповідачем ставиться під сумнів з огляду на відсутність її у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, відповідачем ставиться під сумнів існування Договору про спільну діяльність від 29.12.2011, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", та підписи ОСОБА_3 і ОСОБА_8 на вказаному договорі.

Щодо поданих позивачем доказів на підтвердження здійснення ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" будівництва спірного майна відповідач зауважує, що відсутність дозвільних документів та невірно складена проектна документація є підставою для віднесення спірних об`єктів до об`єктів самочинного будівництва. Звертає увагу, що кошторисна документація не містить договірної ціни, актів КБ-2 та КБ-3, що не відповідає ДБН.Д.1.1-1-200.

Зазначає, що об`єкти, які є предметом позову про витребування майна, ніколи не були у власності ОСОБА_3 та у наступних власників, оскільки пунктом 1 розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 09.03.2006 №151р "Про затвердження проекту розділу нежитлових будівель, за адресою АДРЕСА_2 на два самостійних" було вирішено затвердити проект розділу нежитлових будівель на два самостійних по АДРЕСА_2 , а саме: нежитловим будівлям літ. А, Б, Е, В, Г, Д, Ж, И - загальною площею 2628,4 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 13958 кв.м., в цілому була присвоєна адреса - АДРЕСА_2 за громадянкою ОСОБА_3 , а нежитловій будівлі літ З - загальною площею 62,0 кв.м., розташованій на земельній ділянці площею 9798 кв.м., в цілому присвоєна адреса - АДРЕСА_2 за гр. ОСОБА_5 .

Крім того, відповідач вважає, що подані позивачем експертні висновки не можуть братися судом до уваги, оскільки експертом використовувались неналежні нормативні акти при проведенні експертиз; питання, які вирішував експерт, не відносяться до компетенції судового експерта, а є суто правовим питаннями; висновки експерта не відповідають вимогам ч.5 ст.101 ГПК України, оскільки не містять посилання на те, що підготовлені для подання до суду та відомостей про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність.

Наголошує, що у позивача відсутній охоронюваний законом інтерес, оскільки останній не є власником спірного майна, отже його права не порушені, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно із статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 52 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно. Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №910/2722/22, від 25.07.2023 у справі №914/106/22, від 27.06.2023 у справі №916/2851/17.

Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність, насамперед, від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 Цивільного кодексу України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (пункти 98-102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, провадження № 12-140гс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33) та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 № 633/408/18.

З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, за правилами як статті 387 так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову, об`єктом якого може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подачі позову.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати), тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави. Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

Крім того, підстави, зазначені позивачем у позовній заяві, повинні підтверджувати право власності (інше суб`єктивне право титульного володіння) позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння). На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Як на підставу набуття права власності на спірні об`єкти позивач посилається на Договір про спільну діяльність від 29.12.2011, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", а також Акт приймання-передачі під`їзної колії та її елементів від 20.04.2023, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ".

Так, матеріалами справи підтверджено, що за позивачем ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 2628,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

В свою чергу, власником означеного об`єкту нерухомості була громадянка ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що 29.12.2011 року між ОСОБА_3 (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" (Сторона-2) було укладено Договір про спільну діяльність (т.1 а.с.106-108), за умовами якого Сторона-1 надає згоду на будівництво підїїзного залізничного шляху, що примикає до залізничного шляху Одеської філії Київ-Дніпровського МППЗТ з облаштуванням стрілочного переїзду, двох технологічних переїздів, огорожі, воріт (надалі за текстом - під`їзна колія) та естакади на території земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлових будівель, за адресою: АДРЕСА_2 , що належать Стороні-1, з подальшим переданням у власність Стороні-1 зазначеної колії і естакади, та наданням права безоплатного користування Стороні-2 колією та естакадою протягом 10 років з дати введення її в експлуатацію.

В розділі 2 Договору сторони дійшли згоди, що Сторона-1 зобов`язується надати Стороні-2 всю необхідну документацію з метою розроблення проекту будівництва під`їзної колії та естакади; надати Стороні-2 та уповноваженим Стороною-2 особам безперешкодний доступ до території та нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2 ; надавати Стороні-2 будь-яку необхідну допомогу в будівництві під`їзної колії та естакади, яка не потребує додаткових фінансових витрат з боку Сторони-1.

В свою чергу, Сторона-2 зобов`язується за власний рахунок розробити проект будівництва під`їзної колії та естакади, яка буде знаходитись на земельній ділянці, що використовується для обслуговування нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 , що належать Стороні-1; за власний рахунок здійснити будівництво під`їзної колії та оформлення всіх необхідних документів; передати у власність Стороні-1 збудовану під`їзну колію і естакаду та всі необхідні правовстановлюючі документи, після спливу строку безоплатного користування під`їзною колією і естакадою, вказаного в п.2.4.1.

Згідно п.п.2.4.1, 2.4.2, 2.4.3 Договору, Сторона-2 має право на протязі десяти років з дати введення в експлуатацію під`їзної колії та естакади безоплатно використовувати їх для ведення господарської діяльності; на першочергове укладення договору оренди під`їзної колії та естакади після завершення строку безоплатного користування; використовувати земельну ділянку, на якій знаходиться майно Сторони-1, а саме: нежитлові приміщення у АДРЕСА_2 з метою обслуговування діяльності під`їзної колії та естакади.

За умовами п.3.1, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами взятих згідно даного Договору зобов`язань.

Договір підписано сторонами без жодних зауважень.

При цьому, відповідачем ставиться під сумнів існування Договору про спільну діяльність від 29.12.2011, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", та підписи ОСОБА_3 і ОСОБА_8 на вказаному договорі.

Також, представником відповідача було надано до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_9 (т.4 а.с.216), яка обіймала посаду помічника юрисконсульта у ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" з 2014 по 2021 рік, та повідомляє, що під час виконання своїх обов`язків мала у розпорядженні всі правові документи, які стосуються діяльності ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", проте Договору про спільну діяльність від 29.12.2011 у період своєї роботи не бачила. Додатково свідок зазначила, що всі документи, які були датовані 2011 роком, завжди складались російською мовою.

З огляду на викладене суд зауважує, що за приписами ст.87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

В свою чергу, згідно ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Твердження свідка ОСОБА_10 про те, що під час виконання обов`язків помічника юрисконсульта ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" вона не бачила Договору про спільну діяльність від 29.12.2011 не свідчать про те, що такий Договір не укладався.

Крім того, відповідно до заяви свідка ОСОБА_3 , наданої позивачем (т.4 а.с.168-169), остання підтверджує факт укладення та підписання Договору про спільну діяльність від 29.12.2011 року. Зауважує, що весь час, допоки ОСОБА_3 була власником нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 , ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" безоплатно користувалось всіма забудованими ними елементами на підставі укладеного договору, при цьому, оскільки нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_2 вибули із власності у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, який був забезпечений договором іпотеки, предметом якого являлись вказані будівлі, ОСОБА_3 не попереджала наступних власників про існування договору про спільну діяльність.

Отже, факт укладення Договору про спільну діяльність не може бути спростований заявою свідка.

Крім того суд враховує, що за змістом статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Доказів визнання Договору про спільну діяльність недійсним суду не подано.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено обставини будівництва та експлуатації під`їзної колії та її складових Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ".

Так, на підставі Зведеного розрахунку вартості будівництва під`їзної колії ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", що примикає до залізничних колій Одеської філії "Київ-Дніпровського МППЗТ" від 2011 року (т.1 а.с.109-143), на замовлення ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" було здійснено розрахунок вартості будівельних робіт, що необхідно провести з метою будівництва під`їзної колії, та з урахуванням означеного кошторису здійснювались будівельні роботи.

Згідно Робочого проекту будівництва під`їзної колії ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", що примикає до залізничних колій Одеської філії "Київ-Дніпровського МППЗТ" (т.1 а.с.144-165), було затверджено план будівництва залізничної колії, її розташування, визначено етапи будівництва, складові частини колії, тощо.

Згідно Висновку експертизи №51.-01.-31.-0777.12 про відповідність проектної документації нормативним актам з охорони праці від 28.08.2012 (т.1 а.с.166-167), встановлено відповідність проекту вимогам законодавства.

29.08.2012 колія була введена в експлуатацію на підставі Акту з приймання новозбудованої колії, яка примикає до шляху №8 району №3 Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (т.1 а.с.168), підписаного комісією у складі директора ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", в.о. головного інженера Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", керівника дільниці шляху Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", головного державного інспектора ОМГИОТ на залізничному транспорті.

В процесі використання залізничної колії ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" здійснювались регулярні огляди вказаного об`єкту на предмет можливості його подальшої експлуатації, що підтверджено Актом комісійного огляду під`їзної колії від 16.01.2014, Актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідності залізничних колій Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" від 15.09.2015, Актом весняного комісійного огляду під`їзної колії, вантажно-розвантажувальних фронтів ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" від 11.04.2017, Актом комісійного огляду під`їзної колії ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", що обслуговується Одеською філією ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 11.04.2017 (т.1 а.с.170-172, 181-182).

Також, з метою належної експлуатації залізничної колії у 2015 році було отримано Технічний паспорт під`їзної колії ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", яка примикає до залізничних колій Одеської філії "Київ-Дніпровського МППЗТ", який, в свою чергу, примикає до станцій Одеса-Застава І Одеської залізниці (т.1 а.с.172-180).

Крім того, факт використання ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" під`їзної колії та її складових у своїй господарській діяльності підтверджено відповідними договорами про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, зберігання і перевалки газу, по обслуговуванню ваг автомобільних, про організацію перевезень вантажів, про надання послуг зберігання тощо (т.1 а.с.183-184, т.2 а.с.29-86, 101-104, 107-135) .

З метою модернізації під`їзної колії ТОВ "ЄВРОТАНК" було укладено договір №1906196 від 19.06.2019, за умовами якого ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" замовило роботи з подовження під`їзної колії за адресою м.Одеса, ст.Застава-1 регіональної філії "Одеська залізниця" (т.2 а.с.87-100).

Заперечуючи проти позову представник відповідача зауважував, що спірна під`їзна колія та її складові використовувались ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на підставі укладеного з ТОВ "СХІД-А" договору оренди, що підтверджено Довідкою АТ "Укрсиббанк" від 18.08.2023 (т.4 а.с.215), відповідно до якої за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на рахунок ТОВ "СХІД-А" від ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" надходили кошти в якості оплати за оренду.

Водночас, в матеріалах справи відсутній Договір оренди, укладений між ТОВ "СХІД-А" та ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", а з наданої довідки банку неможливо встановити за оренду якого майна здійснювалась оплата.

В свою чергу, наведеними вище документами підтверджено факт будівництва та експлуатації під`їзної залізничної колії та її складових Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ".

При цьому, 20.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" на підставі п.2.2.3 Договору про спільну діяльність від 29.12.2011 було складено Акт приймання-передачі під`їзної колії та її елементів (т.2 а.с.28), відповідно до якого ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" передало, а ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" прийняло новозбудовану під`їзну залізничну колію, яка примикає до колії №8 району №3 Одеської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка, в свою чергу, примикає до станцій Одеса-Застава І Одеської залізниці, довжиною 233,75 м. за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3-А (надалі за текстом - під`їзна залізнична колія) та включає такі елементи: автонавантажувач (автоестакаду), огорожу, ворота 4,8 м., шлагбауми - 4 штуки, стрілочний перевід, два технологічні проїзди; естакаду, ємність для зберігання пального, блискавковідвід, трубопровід, навіс.

В пунктах 2, 3, 4, 5 Акту визначено, що зазначена під`їзна залізнична колія передається згідно з умовами Договору про спільну діяльність від 29.12.2011 року; сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у Акті приймання-передачі під`їзної залізничної колії та її елементів; право власності ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" на під`їзну залізничну колію та її елементи виникає з моменту підписання цього Акту приймання-передачі сторонами; цей Акт складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один примірник для проведення державної реєстрації права власності на під`їзну залізничну колію.

За приписами статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Складений між сторонами Акт приймання-передачі під`їзної колії та її елементів є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття права власності на перелічене у ньому майно.

Отже, такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

При цьому суд враховує, що Договір про спільну діяльність від 29.12.2011, укладений між ОСОБА_3 (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" (Сторона-2), містив умову про те, що Сторона-1 надає згоду на будівництво під`їзного залізничного шляху, що примикає до залізничного шляху Одеської філії Київ-Дніпровського МППЗТ з облаштуванням стрілочного переїзду, двох технологічних переїздів, огорожі, воріт (надалі за текстом - під`їзна колія) та естакади на території земельної ділянки, яка використовується для обслуговування нежитлових будівель, за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, 3-А, що належать Стороні-1.

В свою чергу, Сторона-2 зобов`язалася передати у власність Стороні-1 збудовану під`їзну колію і естакаду та всі необхідні правовстановлюючі документи, після спливу строку безоплатного користування під`їзною колією і естакадою, вказаного в п.2.4.1.

Враховуючи, що право власності на нежитлові будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, 3-А було набуто ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", то суд вважає цілком правомірним виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" свого обов`язку щодо передачі під`їзної залізничної колії та її складових елементів на користь ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП".

Водночас, як слідує з матеріалів справи, позивач був позбавлений можливості зареєструвати свої права на передане йому майно, оскільки останнє було зареєстроване на праві власності за відповідачем.

Судом встановлено, що 18.05.2016 між громадянкою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В., зареєстрований в реєстрі за №820, за умовами якого ОСОБА_1 (продавець) передала у власність, а ТОВ "СХІД-А" (покупець) прийняв належну продавцю частку розміром 23/1000 у праві власності на нежилі будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_2 , та складаються в цілому з будівлі під літерами А - адміністративна будівля, загальною площею 86,9 кв.м., Б - виробнича будівля, загальною площею 1907,5 кв.м., Е - виробнича будівля, загальною площею 170,6 кв.м., Ж - вишка, загальною площею 7,6 кв.м., З - будівля АЗС, загальною площею 62,0 кв.м., в цілому загальною площею 2690,4 кв.м., В - навіс, И - трансформаторна.

В подальшому, ТОВ "СХІД-А" звернулося до ТОВ "АБТІ" з метою отримання висновку про можливість виділу об`єкта за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3.

ТОВ "АБТІ" надано висновок б/н, на підставі якого було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до якого 23/1000 частин нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 , які належать ТОВ "СХІД-А" за договором купівлі-продажу від 18.05.2016 за №820, складаються з будівлі ГНС літера З, ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт №1, огорожі №2, залізничної колії №3, залізничної естакади №4, блискавковідводу №5-9, трубопроводу №10, 11, автоестакади №12.

Також, у висновку зазначено, що у користуванні ТОВ "СХІД-А" залишається будівля ГНС літера З, ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12.

Крім того, ТОВ "АБТІ" було видано новий технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна.

На підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2016 №820, висновку ТОВ "АБТІ" та технічного паспорту, ТОВ "СХІД-А" зареєструвало право власності на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з будівлі ГНС літера З, ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт №1, огорожі №2, залізничної колії №3, залізничної естакади №4, блискавковідводу №5-9, трубопроводу №10, 11, автоестакади №12.

Позивач зауважує, що ТОВ "СХІД-А" не є власником вказаних об`єктів, адже вони належать ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" та були побудовані ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на підставі Договору про спільну діяльність.

В обґрунтування позиції у спорі позивачем до матеріалів справи було надано Висновок експерта Рапач Костянтина Васильовича за результатами судової будівельно-технічної експертизи №40/22 від 09.12.2022 та Висновок експерта Рапач Костянтина Васильовича за результатами додаткової судової будівельно-технічної експертизи №35/23 від 05.07.2023.

Як слідує з Висновку експерта №40/22 від 09.12.2022, судова будівельно-технічна експертиза проводилась на підставі заяви від 23.09.2021 адвоката Хаджи І.Д., що діє в інтересах ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", для подання до суду.

На вирішення експертизи, крім іншого, було поставлено питання:

1) Чи існує виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 66,5 кв.м. за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б?

2) Чи входять наступні складові частини: будівля ГНС З, ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12 до складових частин об`єкта, який було відчужено на користь ТОВ "СХІД-А" на підставі Договору купівлі-продажу №820 від 18.05.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.?

3) До складу якого об`єкта нерухомості та за якою адресою входять наступні складові частини: будівля ГНС З, ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12?

Проведення судової будівельно-технічної експертизи було доручено судовому експерту Рапач Костянтину Васильовичу, який має вищу технічну освіту, спеціальність інженер-будівельник, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю: 10.6. "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", 10.7. "Визначення порядку користування земельними ділянками", 10.10. "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд" (свідоцтво №1173 від 14.07.2020), термін дії свідоцтва до 14.07.2023 року, стаж експертної роботи з 2007 року.

Згідно ч.1 ст.70 та ч.2 ст.102 КПК України, судовий експерт про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та завідомо неправдивий висновок експерта за ст.384 КК України обізнаний.

За результатами проведеної експертизи було зроблено наступні висновки:

1) По першому питанню встановлено, що виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 66,5 кв.м. за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б, який складається з будівлі ГНС З, ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт №1, огорожі №2, залізничної колії №3, залізничної естакади №4, блискавковідводу №5-9, трубопроводу №10, 11, автоестакади №12 не існує. Будівля, що зображена в технічному паспорті на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б під назвою "основне" та з площею 66,5 кв.м. є станцією ГНС. Фактичні об`ємно-планувальні та конструктивні рішення даної будівлі не відповідають відомостям, зазначеним у технічному паспорті ТОВ "АБТІ" станом на 22.08.2019 року.

2) По другому питанню встановлено, що ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12 не входять до складових частин 23/1000 об`єкта, який було відчужено на користь ТОВ "СХІД-А" на підставі договору купівлі-продажу №820 від 18.05.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.

3) По третьому питанню встановлено, що складові частини ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12 входять до складу нерухомого майна, що належить ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" та знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, 3А.

Згідно висновку експерта за результатами додаткової судової будівельно-технічної експертизи №35/23 від 05.07.2023, експертиза проводилась на підставі заяви від 21.06.2023 адвоката Хаджи І.Д., що діє в інтересах ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", для подання до суду.

На вирішення експертизи було поставлено питання: Чи є новозбудовані об`єкти, що були передані за актом приймання-передачі від 20.04.2023 року, укладеним між ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", тими об`єктами, що на даний час належать ТОВ "СХІД-А" та розташовані за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б.

Проведення судової будівельно-технічної експертизи було доручено судовому експерту Рапач Костянтину Васильовичу, який має вищу технічну освіту, спеціальність інженер-будівельник, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю: 10.6. "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", 10.7. "Визначення порядку користування земельними ділянками", 10.10. "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд" (свідоцтво №1173 від 14.07.2020), термін дії свідоцтва до 14.07.2023 року, стаж експертної роботи з 2007 року.

Згідно ч.1 ст.70 та ч.2 ст.102 КПК України, судовий експерт про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та завідомо неправдивий висновок експерта за ст.384 КК України обізнаний.

За результатами проведеної експертизи встановлено, що новозбудовані об`єкти, які були передані за актом приймання-передачі від 20.04.2023 року, укладеним між ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", є тими ж самими об`єктами, що на даний час належать ТОВ "СХІД-А" та розташовані за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №908/807/18.

Згідно зі статтею 77 ГПК України, допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Зокрема, частиною 7 статті 98 ГПК України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п.4.12 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5), у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.

Отже, законодавець визначає, що обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.

Зазначення експертом при складанні висновку про те, що він попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України є його обов`язком.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №904/684/18.

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, а також, що складені 09.12.2022 та 08.07.2023 висновки експерта №40/22 і №35/23 містять вказівку на те, що вони підготовлені для подання до суду, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, такі висновки є належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного вище суд констатує, що відповідач не надав належних доказів на спростування доводів позивача щодо обставин позбавлення ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" права володіння спірним майном поза його волею.

При цьому, позивачем доведено, що об`єкти, що є предметом спору, були побудовані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на виконання Договору про спільну діяльність, укладеного з попереднім власником нежитлових будівель, розташованих за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3-А. Враховуючи, що право власності на нежитлові будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, 3-А було набуто ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", то суд вважає цілком правомірним виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" свого обов`язку щодо передачі під`їзної залізничної колії та її складових елементів на користь ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП".

Додатково, експертними висновками, наданими позивачем до суду, встановлено, що:

- виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 66,5 кв.м. за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б, який складається з будівлі ГНС З, ємності для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, воріт №1, огорожі №2, залізничної колії №3, залізничної естакади №4, блискавковідводу №5-9, трубопроводу №10, 11, автоестакади №12 не існує. Будівля, що зображена в технічному паспорті на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б під назвою "основне" та з площею 66,5 кв.м. є станцією ГНС. Фактичні об`ємно-планувальні та конструктивні рішення даної будівлі не відповідають відомостям, зазначеним у технічному паспорті ТОВ "АБТІ" станом на 22.08.2019 року.

- ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12 не входять до складових частин 23/1000 об`єкта, який було відчужено на користь ТОВ "СХІД-А" на підставі договору купівлі-продажу №820 від 18.05.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.

- складові частини ємність для зберігання пального І, ІІ, мостіння ІІІ, ворота №1, огорожа №2, залізнична колія №3, залізнична естакада №4, блискавковідвід №5-9, трубопровід №10, 11, автоестакада №12 входять до складу нерухомого майна, що належить ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" та знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, 3А.

- новозбудовані об`єкти, які були передані за актом приймання-передачі від 20.04.2023 року, укладеним між ТОВ "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та ТОВ "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП", є тими ж самими об`єктами, що на даний час належать ТОВ "СХІД-А" та розташовані за адресою м.Одеса, вул.Хутірська, 3Б.

При цьому суд не вбачає підстав для відхилення експертних висновків з мотивів, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, з огляду на їх необгрунтованість.

В свою чергу, відповідачем не спростовано обставини будівництва спірних об`єктів Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", не доведено, що ці об`єкти були збудовані самим відповідачем або набуті ним на праві власності у законний спосіб.

Суд доходить висновку, що позивачем доведено належними доказами наявність у нього права на спірне майно, що вказує на наявність правових підстав для захисту порушеного права позивача, як на момент здійснення відповідачем державної реєстрації права власності на спірне майно за ним, так і на момент звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи, що факт позбавлення позивача права володіння спірним майном поза його волею доводиться матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про витребування цього майна від відповідача, чим задовольняє позов у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" (код ЄДРПОУ 40432130, 65041, м. Одеса, вул. Хутірська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 44383081, 65031, м. Одеса, вул. Хутірська, 3-А) - виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 66,5 кв.м., розташований за адресою: м.Одеса, вул.Хутірська, будинок 3Б, який складається з: будівлі ГНС "З", ємності для зберігання пального "І, ІІ", мостіння "ІІІ", воріт "№1", огорожі "№2", залізничної колії "№3", залізничної естакади "№4", блискавковідводу "№5-9", трубопроводу "№10, 11", автоестакади "№12".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-А" (код ЄДРПОУ 40432130, 65041, м. Одеса, вул. Хутірська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ ТРЕЙДІНГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 44383081, 65031, м. Одеса, вул. Хутірська, 3-А) - 7733 (сім тисяч сімсот тридцять три) грн. 47 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв`язку із перебуванням головуючого у справі судді у відпустці за сімейними обставинами, повне рішення складено і підписано 30.04 2024.