Ухвала

від 01.05.2024 по справі 906/470/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/470/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру 23-Б"

на рішення Господарського суду Житомирської області

суддя Сікорська Н. А.

від 23.10.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

колегія суддів: Олексюк Г. Є., Петухов М. Г., Мельник О. В.

від 14.02.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру 23-Б"

про зобов`язання не чинити перешкоди та про визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру 23-Б" (далі - Відповідач, Скаржник), в якому просила суд:

- зобов`язати Відповідача в особі голови правління не чинити перешкоди Позивачу у користуванні підвальним приміщенням в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання голови правління надати дублікат ключа від замка до зазначеного підвального приміщення, або надати ключ від цього замка для виготовлення дубліката ключа до вказаного замка;

- визнати недійсним пункт 2 рішення загальних зборів Відповідача, оформленого протоколом від 14.12.2022 № 8 в частині зобов`язання власників "КС лікаря Колоса" звільнити незаконно зайняту площу підвального приміщення Відповідача.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 906/470/23, позов задоволено. Зобов`язано Відповідача не чинити перешкоди Позивачу у користуванні належним йому майном - компресором QUATTRO з осушувачем повітря та аспіраційної установки Тyscor-VS2, шляхом надання вільного доступу до підвального приміщення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним пункт 2 рішення загальних зборів Відповідача, оформленого протоколом № 8 від 14.12.2022.

07 березня 2024 року Відповідач із використанням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 906/470/23.

Ухвалю Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 906/740/23 відмовлено у задоволенні клопотання Скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу Скаржника на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 906/470/23 залишено без руху. Надано Скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Скаржнику необхідно було усунути недоліки касаційної скарги, а саме надати Суду:

- документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736,00 грн;

- довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника особи, яка подає касаційну скаргу.

10 квітня 2024 року Скаржник із використанням підсистеми " Електронний суд" подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додав документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736 грн та ордер на надання правничої (правової) допомоги, що посвідчує повноваження представника Скаржника.

У прохальній частині касаційної скарги Скаржник просив:

- поновити строк на касаційне оскарження, касаційну скаргу прийняти та відкрити провадження;

- скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 906/470/23;

- ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачці у задоволенні позовних вимог до Скаржника про зобов`язання не чинити перешкоди та визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України.

Повний текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 складено 19 лютого 2024 року, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вищевказану постанову було 11 березня 2024 року, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Скаржник із використанням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу 07 березня 2024 року, тобто у встановлений ГПК України строк для подання касаційної скарги.

Отже, Суд не розглядає заявлене Скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки касаційна скарга подана без порушення встановленого ГПК України процесуального строку для звернення до суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає наступне:

- Північно-західним господарським апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", викладених у постановах Верховного Суду України від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, від 19.05.2019 у справі № 906/1169/17;

- Північно-західним господарським апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування частини другої статті 237 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 571/1306/16-ц, від 29.05.2019 у справі № 2-3632/11, від 15.07.2019 у справі № 235/499/17, від 17.07.2019 у справі № 523/3612/16-ц, від 24.07.2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25.09.2019 у справі № 642/6518/16-ц, від 30.10.2019 у справі № 390/131/18, від 06.11.2019 у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 13.11.2019 у справі № 697/2368/15-ц, від 04.12.2019 у справі № 635/8395/15-ц, від 01.04.2020 року у справі № 686/24003/18, від 01.07.2020 у справі № 287/575/16-ц, від 19.08.2020 у справі № 287/587/16-ц, від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а, від 13.02.2018 у справі № 264/4263/16-ц, від 29.05.2018 у справі № 800/341/17 (9991/944/12), від 12.11.2019 у справі № 9901/21/19, від 03.06.2020 у справі № 550/1114/17, від 13.11.2019 у справі № 1240/2611/18;

- Північно-західним господарським апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування статті 204 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 та від 28.07.2021 у справі № 759/24061/19;

- Північно-західним господарським апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування пункту 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин", викладеного у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 397/1396/19;

- Північно-західним господарським апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування пункту З частини першої статті 20 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду України від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19 та від 05.02.2020 у справі 127/15798/19.

Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає наступне:

- відсутній висновок Верховного Суду, у подібних правовідносинах, щодо застосування статей 4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у поєднанні зі статтею 382 Цивільного кодексу України (можливість розподілу допоміжного (підвального) приміщення між співвласниками багатоквартирному будинку);

- відсутній висновок Верховного Суду, у подібних правовідносинах, щодо застосування статей 6, 10 Закону України " Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у поєднанні зі статтями 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України (правильність підрахунку голосів співвласників, які фактично є такими, хто прийняв спадщину, але у встановленому законом порядку її не оформив).

Крім того, разом із касаційною скаргою, Скаржник подавав заяву про зупинення виконання судового рішення, у прохальній частині якої просив зупинити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанови Північно-західного господарського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі № 906/740/23 на час касаційного розгляду цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аналіз наведеної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Скаржник, обґрунтовуючи необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень зазначає, що після ухвалення рішення Господарським судом Житомирської області від 23.10.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 до Скаржника звертаються співвласники із проханням виділити частину допоміжного (підвального) приміщення для власного побутового користування, посилаючись саме на позицію Північно-західного апеляційного господарського суду.

На думку Скаржника, передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Крім того, Скаржник зазначає, що станом на день подання цієї касаційної скарги правові висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах відсутні, а тому виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, на його думку, може призвести до унеможливлювання повернення сторін до попереднього стану.

Суд зауважує, що відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірність утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

З огляду на те, що зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом, застосування судом відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави зупинення - достатньо вагомими та доведеними, позаяк інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої ухвалено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Європейський суд з прав людини у пункті 43 рішення в справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 (заява № 60750/00) зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Набрання судовим рішенням законної сили та, як наслідок, його виконання (дія), є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання (дія) судового рішення саме собою (per ipsum) не є безумовною та самостійною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.

Суд звертає увагу Скаржника, що сама лише незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Скаржник має обґрунтувати та довести, що незупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.

Оскільки зупинення виконання (дії) судового рішення відповідно до статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, Суд відхиляє клопотання Скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанови Північно-західного господарського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі № 906/470/23 на час касаційного розгляду цієї справи.

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Позивач/Відповідач не скористався.

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Скаржника відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 906/470/23 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 287, 288, 290, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру 23-Б" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.10.2023 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 906/470/23.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 червня 2024 року о 14:45 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. У задоволенні клопотання Національного авіаційного університету про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 917/231/16 відмовити.

4. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 23 червня 2024 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п`ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

5. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

6. Витребувати з Господарського суду Житомирської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду справу № 906/470/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Кролевець