Ухвала

від 01.05.2024 по справі 442/2335/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/2335/21

Провадження № 2/442/785/2024

УХВАЛА

01 травня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Павлів З.С.,

З участю секретаря судових засідань Голяк В.Ю.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національний орган інтелектуальної власності, функції якого виконує Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) та Товариство з обмеженою відповідальності «Сапсан-Еліт» про визнання повністю недійсним прав на корисну модель «Охоронна «Аресконт», що засвідчується патентом України № НОМЕР_1 ,

встановила:

04.04.2024 з Львівського апеляційного суду надійшла в провадження суду вищевказана цивільна справа для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, призначено підготовче судове засідання на 01.05.2024.

30.04.2024 відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі за підсудністю, покликаючись на те, що він з 31.05.2018 зареєстрований та проживає в м.Івано-Франківську, а отже дана справа не підсудна Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області.

Представник позивачав судовомузасіданні протизадоволення клопотаннязаперечила,оскільки вважає,що данийпозов єпідсудний Дрогобицькомуміськрайонному судуЛьвівської областітак якбув прийнятийдо розглядуразом ізпервісним позовом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо підсудності справ, які визначено у ст.ст.26-30 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом вказаної норми, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у ч. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (п.24 рішення від 20.07.2006; заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як зауважує Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 21.10.2010 у справі «Дія 97» проти України», процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності; учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (заява №19164/04, § 47).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус судів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Так, правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. Питання про підсудність справ позовного провадження визначається главою 2 розділу І ЦПК України.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Вимогами ч.1 ст.23 ЦПК України визначено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

У статті 27 ЦПК України регламентовано, що позови дофізичної особипред`являються всуд зазареєстрованим увстановленому закономпорядку місцемїї проживанняабо перебування,якщо іншене передбаченозаконом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зі змісту ст.28ЦПК України вбачається, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст.28ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Так, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина першастатті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Відповідно до ст.1ЦПК України цивільний процесуальнийкодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

В Цивільному процесуальномукодексі України наявна глава 2 під назвою «Цивільна юрисдикція, яка в свою чергу розподіляється на параграфи, а саме: «Предметна та суб`єктна юрисдикція», «Інстанційна юрисдикція», «Територіальна юрисдикція (підсудність)».

Відповідно до змісту позовної заяви, остання не містить обґрунтування застосування позивачем правил альтернативної підсудності.

Судом не береться до уваги покликання представника позивача про те, що даний позов надійшов в провадження суду як зустрічний і повинен бути розглянутий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, оскільки первісний позов ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Еліт», ОСОБА_2 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Еліт», ОСОБА_3 , як директора Дочірного підприємства «Ефорт Гарант-17» про відшкодування шкоди (упущеної вигоди) завданої порушенням авторського права залишено без розгляду іншим складом суду, а в провадження головуючої судді Павлів З.С. на підставі протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями після перегляду справи судом апеляційної інстанції даний позов надійшов як самостійний.

З таких підстав, вирішення питання щодо підсудності даного спору не слід розглядати з прив`язкою до позову ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Еліт», ОСОБА_2 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Еліт», ОСОБА_4 , як директора Дочірного підприємства «Ефорт Гарант-17» про відшкодування шкоди (упущеної вигоди) завданої порушенням авторського права.

Як вбачається з представленої суду відповідачем копії паспорту останнього, а також з Витягу з Єдиного Державного демографічного реєстру №570500 від 01.05.2024 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи те, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Івано-Франківський суд Івано-Франківської області.

Керуючись ст.ст.27, 28, 31, 353, 354, 374 ЦПК України,

постановила:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження по справі за непідсудністю задоволити частково.

Цивільну справуза позовомВідділу освітивиконавчих органівДрогобицької міськоїради Львівськоїобласті до ОСОБА_1 ,Державної організації«Український національнийофіс інтелектуальноївласності таінновацій»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Національний органінтелектуальної власності,функції якоговиконує Державнепідприємство «Українськийінститут інтелектуальноївласності» (Укрпатент)та Товариствоз обмеженоювідповідальності «Сапсан-Еліт»про визнанняповністю недійснимправ накорисну модель«Охоронна «Аресконт»,що засвідчуєтьсяпатентом України№118627- передати за підсудністю до Івано-Франківського суду Івано-Франківської області.

В решті клопотання відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Павлів З.С.