Постанова

від 24.04.2024 по справі 541/15/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/15/23 Номер провадження 22-ц/814/580/24Головуючий у 1-й інстанції Дністрян О.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П., Абрамова П.С.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського центру зайнятості на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2023 року ухваленого ускладі головуючогосудді ДністрянО.М..,повний текстсудового рішеннявиготовлено 18 травня 2023 року, у справіза позовомПолтавськогообласного центрузайнятості вособі Миргородськоїміськрайонної філіїПолтавського центрузайнятості до ОСОБА_1 простягнення безпідставноотриманої допомогипо безробіттю ,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У січні 2023 року Полтавський обласний центр зайнятості в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.

Позовна заява мотивована тим, що 12 вересня 2018р. ОСОБА_1 був зареєстрований в Миргородській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості як такий, що шукає роботу.

13 вересня 2018р. йому було надано статус безробітного (наказ № НТ180918 від 18.09.2018р.) та з 20 вересня 2018р. призначено допомогу по безробіттю (наказ № НТ181025 від 25.10.2018р.). Допомога по безробіттю ОСОБА_1 нараховувалась відповідно до п.п.1,3,4 ст.22та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З 06 вересня 2019р. ОСОБА_1 припинено реєстрацію та виплату допомоги по безробіттю (наказ № НТ190906 від 06.09.2019р.). В ході відпрацювання «Пам`ятки розслідування даних від РЗО (реєстр застрахованих осіб)» встановлено, що ОСОБА_1 з 06.09.2018р. отримує пенсію за вислугою років. У зв`язку з цим філією проведено розслідування достовірних даних, які є підставою для надання відповідачу статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення, за результатами якої складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріальноґо забезпечення №33 від 31.05.2022 року. Розслідування страхового випадку здійснено шляхом надсилання запиту до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за №16/48/166-22 від 17.05.2022 року, а саме, відповідно до листа за №1600-0213-8/25932 від 24.05.2022р. встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років з 06.09.2018 року. Згідно п.3ст.44 Закону України «Про зайнятість населення»відповідальність за достовірність поданих до територіального органу, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного. При заповненні заяви про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю відповідач повідомляв, що він проінформований про відповідальність за подачу завідомо недостовірних даних, зокрема, що не отримує пенсію на пільгових умовах та за вислугу років, чи умисне неповідомлення відомостей, які можуть впливати на прийняття відповідних рішень центром зайнятості та ознайомлений з пам`яткою про права та обов`язки зареєстрованих безробітних під особистий підпис. Позивач вважає, що ОСОБА_1 не мав права на отримання допомоги по безробіттю, тому зобов`язаний повернути отриману ним допомогу. Так, у період перебування на обліку відповідач з 20.09.2018р. по 05.09.2019р. отримав допомогу по безробіттю в розмірі 79386 грн 03 коп., як таку, що отримана обманним шляхом. Наказом директора Миргородської міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ від 01.06.2022р. № 9 прийняте рішення про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 79386,03 грн., яке разом з листом про відшкодування від 02.06.2021р. було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу проживання, також 18.11.2022р. повторно надіслано зазначені лист про відшкодування та наказ, проте листи повернулися не врученими у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Просили суд стягнути з відповідача на їх користь незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 79386,03 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю за період з 20.09.2018 року до 05.12.2018 року в сумі 18667,49 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 583,04 грн. а всього стягнуто 19250,53 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що положеннямистатті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. ОСОБА_1 всупереч існуючому обов`язку не повідомив центр зайнятості про призначення йому з 06.09.2018р. до 04.12.2018р. пенсії за вислугу років та безпідставно отримував допомогу по безробіттю в цей період, тому заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача коштів підлягала частковому задоволенню, а саме за період з 20.09.2018р. до 05.12.2018р. в сумі 18667,49 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційних скарг

Не погодившись із таким вирішенням спору, Полтавський обласний центр зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського центру зайнятості подав апеляційну скаргу,в якій,посилаючись напорушення судомпершої інстанціїнорм процесуальногоправа танеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,просить рішеннямісцевого судускасувати таухвалити новерішення,яким рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2023 року скасувати в частині відмови та розподілу судових витрат, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Полтавського обласного центру зайнятості в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавством передбачено стягнення із особи виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг лише за той період, за який особа не мала права отримувати допомогу. Нормою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що стягнення здійснюється з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг. В даному випадку моментом виникнення обставин є призначення пенсії за вислугу років, яка призначена 06.09.2018 р. Саме з 06.09.2018 р. (дати призначення пенсії за вислугу років) повинно здійснюватися стягнення з ОСОБА_1 суми допомоги по безробіттю по 05.09.2019 р., тобто за весь період перебування його на обліку. Аналогічні за змістом висновки викладені у Постанові Верховного Суду у справі № 351/870/16-ц

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимогчастини 1статті 369ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 1 статті 367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першоїінстанції встановлено,що 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 надав до Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості заяву про надання йому статусу безробітного та заяву про призначення виплати допомоги по безробіттю (а.с.6-7).

В порядку статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» 13 вересня 2018р. ОСОБА_1 було надано статус безробітного (наказ № НТ180918 від 18.09.2018р.) та з 20 вересня 2018р. призначено допомогу по безробіттю (наказ № НТ181025 від 25.10.2018р.)(а.с.9).

Відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики країни за № 613 від 09.07.2015 року, ОСОБА_1 була призначена виплата по безробіттю у встановленому законодавством України розмірі, яка виплачувалася до 05.09.2019р. (а.с.18).

Також встановлено, що ОСОБА_1 з 06.09.2018р. отримував пенсію за вислугою років, а з 04.12.2018р.пенсію по інвалідності (а.с.17).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 22.11.2018р. ОСОБА_1 з 22.11.2018р. довічно встановлена друга група інвалідності (а.с.61).

Згідно акту №33 від 31.05.2022 спеціалістом центру зайнятості проведено розслідування страхового випадку та зафіксовано факт порушення відповідачем законодавства про зайнятість.

При цьому, в цьому акті помилково зазначено про отримання відповідачем з 06.09.2018р. пенсії за віком (а.с.10).

Встановлено, що відповідно до наданого розрахунку за період з 20 вересня 2018 року по 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в розмірі 79386,03 грн. (а.с.18-19).

Згідно наказу № 9 від 01.06.2022 року, директором Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості прийнято рішення про повернення відповідачем незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 79386,03 грн. (а.с.11). При цьому, в наказі також помилково зазначено про отримання відповідачем з 06.09.2018р. пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. ОСОБА_1 всупереч існуючому обов`язку не повідомив центр зайнятості про призначення йому з 06.09.2018р. до 04.12.2018р. пенсії за вислугу років, саме за цей проміжок часу й підлягають кошти до стягнення.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду не вірним з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89ЦПК України визначено, щосуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно пункту 7 частини першоїстатті 1 Закону України «Про зайнятість населення»зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною першоюстатті 4вказаного Закону визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з частиною другою, третьоюстатті 36Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріальногозабезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг (пункт 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці і соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України № 60/69 від 13 лютого 2009 року).

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначенняповертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно з пунктом 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці і соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України № 60/69 від 13 лютого 2009 року, рішення про повернення коштів оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що у випадку встановлення факту незаконності отримання особою матеріального забезпечення поверненню підлягає вся незаконно отримана сума у повному обсязі.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 79386,03 грн, неправильно застосував до спірних правовідносин положенняЗакону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття» і норми Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці і соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України №60/69 від 13 лютого 2009року, та безпідставно зменшив суму, яка підлягає поверненню до 18667,49 грн.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці і соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України №60/69 від 13 лютого 2009року, поверненню підлягає уся сума виплаченого матеріального забезпечення.

Отже, доводи апеляційної скарги в частині скасування рішення про відмову в задоволенні в повному обсязі позову Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованими, а висновки суду помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні усієї суми виплаченого матеріального забезпечення та ухвалення в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в частині стягнення усієї суми виплаченого матеріального забезпечення задовольнити, стягнути ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості суму коштів виплаченого матеріального забезпечення яка підлягає поверненню в розмірі 60718,54 грн.(79386,03-18667,49) та судовий збір в розмірі 1897,96 грн. (2481-583,04).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376ЦПК України підставамидля скасуваннясудового рішенняповністю абочастково таухвалення новогорішення увідповідній частиніабо змінисудового рішенняє невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Миргородськогоміськрайонного судуПолтавської областівід 08травня 2023рокув частині відмовлених позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити в повному обсязі.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1 статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що вимоги апеляційної скарги задоволено повністю, з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та подання апеляційної скарги в сумі 2772,52 грн.

Керуючись ст.ст.141, 367, п.2 ч.1 ст.374,п.3, 4 ч.1 ст. 376,382,суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської філії Полтавського центру зайнятості задовольнити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимогПолтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

ПозовПолтавського обласного центру зайнятості в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю за період з 06.12.2018 до 05.09.2019 в сумі 60718,54 грн. та судовий збір в розмірі 1897,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, в розмірі 874,56 грн.

В іншій частині рішення Миргородськогоміськрайонного судуПолтавської областівід 08травня 2023рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді В.П. Пікуль

П.С. Абрамов