Ухвала

від 01.05.2024 по справі 240/8302/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/8302/24

категорія 111030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області:

1) форми "ПН" від 20.09.2023 №000175090703, яким застосовано штраф у розмірі 3 400,00 грн за не реєстрацію податкової накладної за травень 2023 року на суму ПДВ 14 907,00 грн;

2) форми "В4" від 29.12.2023 №000247850703, яким було зменшене від"ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 602 402,00 грн;

3) форми "В1" від 01.04.2024 №00067680703, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за травень 2023 року на суму 1 632 592,00 грн та застосовано штраф у розмірі 25% від суми, на яку йому було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, у розмірі 408 148,00 грн;

4) форми "В4" від 01.04.2024 №00067700703, яким зменшене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 2 754 254,00 грн;

5) форми "ПН" від 01.04.2024 №00067710703, яким застосовано штраф у розмірі з 400,00 грн не реєстрацію податкової накладної на суму 1 632 592,00 грн ПДВ у травні 2023 року.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю за необхідне вказати наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.

З її змісту встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Разом з тим, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши правовий висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України.

Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З огляду на вказане, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду з позовом 25.04.2024 року (відмітка поштового штампу на конверті) та оскаржує, серед іншого, податкове повідомлення - рішення відповідача від 20.09.2023 №000175090703. При цьому, позивачем щодо вказаного податкового повідомлення - рішення проводилася процедура адміністративного оскарження, за наслідками якої рішенням ДПС України № 35423/6/99-00-06-01-04-06 від 29.11.2023.

Втім, з позовом про оскарження вищевказаного податкового повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду лише 25.04.2024, тобто з пропущенням місячного строку звернення до адміністративного суду. Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду до матеріалів позовної заяви не додав.

В той же час, позивачем не наведено жодних вагомих підстав та обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення з позовом.

Суд зауважує, що доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску до суду не надав.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.

Суд зазначає, що кожне з оскаржуваних рішень є актом індивідуальної дії та кожним з них, або збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, або застосовано штрафні санкції. Таким чином, кожне з оскаржуваних рішень є окремою позовною вимогою майнового характеру та передбачає сплату відповідної суми судового збору у визначеному розмірі.

Оскаржувані позивачем рішення мають окремі правові наслідки, не пов`язані між собою, та кожне з них має конкретно визначений розмір грошового зобов`язання, а тому при їх оскарженні у судовому порядку судовий збір розраховувався із встановленої діючим законодавством ставки окремо за кожне рішення.

З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі:

- за податкове повідомлення-рішення форми "ПН" від 20.09.2023 №000175090703, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (3 400,00 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- за податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 29.12.2023 №000247850703, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області судовий збір у розмірі 9 036,03 грн (602 402,00 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- за податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 01.04.2024 №00067680703, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області судовий збір у розмірі 6 122,22 грн (408 148,00 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- за податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 01.04.2024 №00067700703, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області судовий збір у розмірі 30 280,00 грн (2 754 254,00 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- за податкове повідомлення-рішення форми "ПН" від 01.04.2024 №00067710703, ухвалене Головним управлінням ДПС у Житомирській області судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (3 400,00 грн х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за п`ять позовних вимог майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі розміром 51 494,25 грн = (3028,00 грн + 9036,03 грн + 6122,22 грн. + 30280,00 грн. + 3028,00 грн.).

Враховуючи те, що позивачем вже сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн відповідно до платіжної інструкції №1709 від 19.04.2023, то позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 21 214,25 грн = (51 494,25 грн - 30 280,00 грн) і має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.

Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі;

- документу про сплату судового збору у розмірі 21 214,25 грн за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова