Ухвала

від 16.05.2024 по справі 240/8302/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині

16 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/8302/24

категорія 111030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області:

1) форми "ПН" від 20.09.2023 №000175090703, яким застосовано штраф у розмірі 3 400,00 грн за не реєстрацію податкової накладної за травень 2023 року на суму ПДВ 14 907,00 грн;

2) форми "В4" від 29.12.2023 №000247850703, яким було зменшене від"ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 602 402,00 грн;

3) форми "В1" від 01.04.2024 №00067680703, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за травень 2023 року на суму 1 632 592,00 грн та застосовано штраф у розмірі 25% від суми, на яку йому було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, у розмірі 408 148,00 грн;

4) форми "В4" від 01.04.2024 №00067700703, яким зменшене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 2 754 254,00 грн;

5) форми "ПН" від 01.04.2024 №00067710703, яким застосовано штраф у розмірі з 400,00 грн не реєстрацію податкової накладної на суму 1 632 592,00 грн ПДВ у травні 2023 року.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі;

- документу про сплату судового збору у розмірі 21 214,25 грн за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

08.05.2024 на електронну адресу суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків, зокрема, платіжну інструкцію від 02.05.2024 за №1762, яка підтверджує доплату судового збору на суму 21 214,25 грн. та клопотання про поновлення строку на звернення до суду. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 20.09.2023 №000175090703 було скасовано у частині за результатами адміністративного оскарження та Державною податковою службою України було призначено повторну перевірку. Зазначає, що позивач покладався на те, що за результатами повторної перевірки буде прийнято нове ППР на заміну ППР від 20.09.2023 №000175090703 і позивач оскаржить таке нове ППР до суду з дотриманням встановленого строку звернення, однак таке ППР не було прийнято.

Вирішуючи питання наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення з позовом, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.

З її змісту встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши правовий висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України.

Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З огляду на вказане, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду з позовом 25.04.2024 року (відмітка поштового штампу на конверті) та оскаржує, серед іншого, податкове повідомлення - рішення відповідача від 20.09.2023 №000175090703. При цьому, позивачем щодо вказаного податкового повідомлення - рішення проводилася процедура адміністративного оскарження, за наслідками якої рішенням ДПС України №35423/6/99-00-06-01-04-06 від 29.11.2023.

Враховуючи, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, слід застосовувати місячний строк звернення до суду з даною позовною заявою.

В той же час, адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення подано до Житомирського окружного адміністративного суду 25.04.2024, тобто поза межами місячного строку.

Наведені вище посилання позивача, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду, оцінюються критично, адже наведені ним обставини не свідчать про неможливість позивача звернутись до суду вчасно.

Крім того доказів, які б свідчили про поважність причин та неможливість такого звернення у строк визначений ст. 122 КАС України суду не надано.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.04.2020 по справі №440/3092/19.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначених доводів представника позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.

Подане клопотання не містить в собі доводів або доказів поважності підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду.

Таким чином, до вказаного в судовому рішенні строку позивачем недоліки позовної заяви усунуто не у повному обсязі.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивач у встановлений судом строк вимоги ухвали судді від 01.05.2024 не виконав, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув, а тому така позовна заява підлягає поверненню позивачеві в частині визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області форми "ПН" від 20.09.2023 №000175090703, яким застосовано штраф у розмірі 3 400,00 грн за не реєстрацію податкової накладної за травень 2023 року на суму ПДВ 14 907,00 грн.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Визнати неповажними, вказані у заяві Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" від 08.05.2024, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія ВП" до Головного управління ДПС у Житомирській області в частині визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області форми "ПН" від 20.09.2023 №000175090703, яким застосовано штраф у розмірі 3 400,00 грн за не реєстрацію податкової накладної за травень 2023 року на суму ПДВ 14 907,00 грн. - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Г. Попова