Постанова

від 12.02.2025 по справі 240/8302/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8302/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

12 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,

за участю: секретаря судового засідання: Човган А. В.,

представника позивача: Савчука Д.В.

представника відповідача: Малої І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЯ ВП на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЯ ВП до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю НАДІЯ ВП звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області , в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Житомирській області:

1) форми "ПН" від 20.09.2023 №000175090703, яким застосовано штраф у розмірі 3 400,00 грн за не реєстрацію податкової накладної за травень 2023 року на суму ПДВ 14 907,00 грн;

2) форми "В4" від 29.12.2023 №000247850703, яким було зменшене від"ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 602 402,00 грн;

3) форми "В1" від 01.04.2024 №00067680703, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за травень 2023 року на суму 1 632 592,00 грн та застосовано штраф у розмірі 25% від суми, на яку йому було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, у розмірі 408 148,00 грн;

4) форми "В4" від 01.04.2024 №00067700703, яким зменшене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 2 754 254,00 грн;

5) форми "ПН" від 01.04.2024 №00067710703, яким застосовано штраф у розмірі з 400,00 грн не реєстрацію податкової накладної на суму 1 632 592,00 грн ПДВ у травні 2023 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000247850703 від 29.12.2023 в частині зменшення від`ємного значення суми ПДВ на суму 14 907,00 грн. за операціями щодо списання пального;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00067680703 від 01.04.2024;

-визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00067710703 від 01.04.2024;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00067700703 від 01.04.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, а відповідач в частині задоволення позову, подали апеляційні скарги.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг, апелянти посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу СТОВ НАДІЯ ВП та просить її задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Житомирській області, відмовити.

В свою чергу, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області та заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги СТОВ НАДІЯ ВП.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 03.08.2023 по 11.08.2023 ГУ ДПС у Житомирській області проводилась планова виїзна документальна перевірка СТОВ "Надія ВП" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №13400/06-30-07-03/13576121 від 17.08.2023, в якому зафіксовані наступні порушення СТОВ "Надія ВП":

- п. 200.1, п.200.4 «б» ст.200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого відсутнє право на бюджетне відшкодування, яке заявлено у рядку 20.2.1 Декларації за травень 2023 року в сумі 1 632 592 грн.;

- п.44.1, ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 192.1.2. ст. 192, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 п.200.1, п.200.4 «в» статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) СТОВ "НАДІЯ ВП" завищено від`ємне значення за травень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 3 356 511 грн.;

- «г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) СТОВ "НАДІЯ ВП" не складено та не зареєстровано зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 14907 грн., в тому числі за травень 2023 року.

На підставі вказаного акту перевірки Управлінням винесено податкові повідомлення-рішення:

- №000175060703 від 20.09.2023, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за травень 2023 на суму 1 632 592 грн.;

- №000175070703 від 20.09.2023 про зменшення суми від`ємного значення за травень 2023, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 3 356 511 грн.;

- №000175090703 від 20.09.2023 про застосування штрафу в сумі 3 400 грн. за не складання та не реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи, що податковим органом під час проведення перевірки було не правильно застосовано норми господарського, цивільного та податкового законодавства, позивач подав скаргу до ДПС України з вимогою скасувати податкові повідомлення рішення №000175060703, №000175070703 та №000175090703 від 20.09.2023.

Рішенням про результати розгляду скарги від 29.11.2023 №35423/6/99-00-06-01-04-06 ДПС України частково задовольнила скаргу СТОВ "НАДІЯ ВП" та скасувала:

-ППР №000175060703 від 20.09.2023;

-ППР №000175070703, №000175090703 від 20.09.2023 в частині висновків перевірки щодо заниження СТОВ "НАДІЯ ВП" податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 2754109 грн., а в інших частинах зазначені ППР залишила без змін.

Враховуючи висновки ДПС України у вказаному рішенні, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №000247850703 від 29.12.2023, яким було зменшене від`ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 602 402,00 грн.

В подальшому, в період з 03.01.2024 по 11.01.2024 Головним управлінням ДПС у Житомирській області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка СТОВ "НАДІЯ ВП" з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 29.11.2023 №35423/6/99-00-06-01-04-06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «НАДІЯ ВП» від 17.08.2023 №13400/06- 30-07-03/13576121.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №951/06-30-07-03/13576121 від 18.01.2024. Актом перевірки встановлені наступні порушення СТОВ "Надія ВП":

-п.198.5. ст.198, п. 201.10 ст. 201, абзацу б. п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, за травень 2023 року на 1632592 грн.;

-п.44.1, ст.44, п. 185.1 ст.185, г.187.1 ст.187, п.201.10 ст. 201, абзацу в) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) оскільки ним завищено від"ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), на суму 2754254 грн.;

-«г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) СТОВ "НАДІЯ ВП" не складено та не зареєстровано зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 1632592 грн. за травень 2023 року.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено податкові повідомлення-рішення:

-№00067680703 від 01.04.2024, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за травень 2023 року на суму 1 632 592,00 грн та застосовано штраф у розмірі 25% від суми, на яку йому було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, у розмірі 408 148,00 грн;

-№00067700703 від 01.04.2024, яким зменшене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за травень 2023 року, на суму 2 754 254,00 грн;

-№00067710703 від 01.04.2024, яким застосовано штраф у розмірі з 400,00 грн не реєстрацію податкової накладної на суму 1 632 592,00 грн ПДВ у травні 2023 року.

Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову необгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України закріплено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами пункту 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначеннями наведеними у статті 1 Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункт 2 статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (стаття 9 Закону № 996-XIV).

Частиною першою статті 11 Закону № 996-XIV визначено, що підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Фінансова та бухгалтерська звітність підприємств (в тому числі собівартість реалізованих робіт та послуг) формується на підставі регістрів бухгалтерського обліку, які в свою чергу формуються на підставі первинних бухгалтерських документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

При цьому, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема на формування валових витрат та податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального їх вчинення з належним відображенням у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №0240/2168/18-а.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №00067680703 від 01.04.2024, колегія суддів виходить із наступного.

Як вбачається зі змісту Акту від 17.08.2023, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено відсутнє у позивача право на бюджетне відшкодування, яке заявлено у рядку 20.2.1 Декларації за травень 2023 року в сумі 1 632 592 грн.

Також, в ході проведення перевірки з`ясовано, що СТОВ "Надія ВП" в травні 2023 року імпортовано квасолю білу звичайну не для сівби (Франція) в кількості 132000 т на загальну суму 8 162 960,43 грн. та сплачено митним органом ПДВ в сумі 1 632 592 грн.

Згідно наданих інвентаризаційних описів та при огляді приміщень підприємства, де зберігаються ТМЦ, встановлено станом на 08.08.2023 відсутність на підприємстві залишків зазначеної квасолі білої звичайної в кількості 132000 т.

Оскільки, на думку податкового органу, неможливо в ході даної перевірки підтвердити подальше використання придбаної в травні 2023 року квасолі білої звичайної в кількості 132000 т на суму 8 162 960,43 грн, по операціям з придбанням якої сплачено митним органам ПДВ в сумі 1 632 592,00 грн., то у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування, яке заявлено у рядку 20.2.1 Декларації за травень 2023 року в сумі 1 632 592,00 грн. в порушення п.200.1, п.200.4 "б" ст.200 ПК України України від 02.12.2010 №2755-VI.

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено, що квасолю білу імпортовано позивачем із Франції на підставі зовнішньоекономічного контракту №14/04/23-SIERENTZ від 13.04.2024, укладеного з компанією SIERENTZCIE SARL та вантажними митними деклараціями №23UA101020017284U1, №23UA10102001754U9, №23UA101020017406U8, №23UA101020017906U4, №23UA101020018513U6 та №23UA101020018967U4.

При цьому, квасоля під час ввезення на митну територію України проходила фітосанітарні процедури, що підтверджено актами про проведення фітосанітарних процедур.

Крім того, квасоля біла імпортована в Україну як товарна квасоля (не для сівби). В подальшому, власними силами позивача, зокрема шляхом протруєння, товарну квасолюперетворено у насіння та посаджено на урожай у травні 2023 року, а тому у серпні 2023 року квасоля була відсутня на складі.

Протруєння квасолі здійснено наявним у позивача спеціальним обладнанням, а саме: протруювачем камерним стаціонарним ПКС-20 ПБ, який був придбаний 07.04.2022, що підтверджується угодою купівлі-продажу №89/19-2022 від 21.02.2022 та видатковою накладною №ЛА-177 від 07.04.2022.

Згідно книги складського обліку №208 на склад "Зерносушильного комплексу" у період з 17.05.2023 по 30.05.2023 позивачем отримано квасолю в загальній кількості 132000 кг, яку було передано на протруєння.

Перетворення товарної квасолі в насіння підтверджується, зокрема, книгою складського обліку №208, обліковими листами праці і виконаних робіт та подорожніми листами тракториста із змісту яких встановлено, що отриману квасолю було передано на протруєння.

Відповідно до облікових листів праці і виконаних робіт №1а, №1б за травень 2023 року в ангарі №8 виконувались роботи з протруєння квасолі у періодах 18.05.2023-20.05.2023, 23.05.2023, 27.05.2023, 31.05.2023.

Згідно подорожніх листів тракториста (тракторист ОСОБА_1 відпрацьовано по 8 год. в 1 день) виконувались роботи з протравлення квасолі, відвезення біг-бегів з квасолею, зважування біг-бегів з квасолею.

В подальшому, після протруєння, квасолю було отримано для сівби.

Згідно подорожніх листів трактора (тракторист Залевський В.) виконувались роботи з посіву квасолі на полях позивача.

При цьому, під час сівби квасолі позивачем використовувались добрива.

СТОВ "Надія ВП" прийнято наказ №11/01-21 від 11.01.2021 про списання насіння, ЗЗР, добрив та інших с/г матеріалів, яким наказано забезпечити списання використаних мінеральних, органічних добрив, 33Р згідно спеціалізованої формі N ВЗСГ-3 "Акт № _ про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин". Списання проводити після внесення мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин під певну культуру. В цьому Акті вказувати номер поля, площу, кількість внесених добрив під кожну культуру окремо в натуральних показниках. Строки оформлення та надання актів зазначених у п.п. 1, 2 даного наказу мають бути в межах календарного кварталу та не пізніше: 31.03.2021; 30.06.2021; 30.09.2021; 31.12.2021 (а.с. 205 том І).

Використані добрива та засоби захисту рослин на квасолю списувалися у травні 2023 року згідно з актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №20 від 09.06.2023, №182 від 15.06.2023, №251 від 31.07.2023, №260 від 31.07.2024 та 340 від 15.09.2023.

Крім того, факт використання Товариством квасолі білої у господарській діяльності шляхом її посадки на урожай 2023 року підтверджується: актом від 03.06.2023 №181 витрат насіння і садивного матеріалу, згідно з яким у травні 2023 року позивачем було посаджено 132 тонни квасолі білої; планом посіву на 2023 рік, який підтверджує, що планувалася посадка квасолі у 2023 році; сільськогосподарськими статистичними формами, а саме звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2023 року (форма 4-сг) та звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду позивача за 2023 рік (форма 29-сг). Також, посадка квасолі позивачем у 2023 році на площі 1059,8 га підтверджується формою 4-сг та 29-сг. Крім того, остання форма підтверджує збирання позивачем валового врожаю квасолі у 2023 році у розмірі 19 716,20 центнерів.

В подальшому, приймання зібраного у 2023 року врожаю квасолі на склад після обмолоту підтверджується реєстрами приймання зерна вагарем.

Поряд з цим, колегія судді вважає, що судом першої інстанції одгрунтовано не взято до уваги доводи відповідача в тій частині, що позивач не надав під час перевірок фітосанаторного сертифіката на квасолю як насіння, що імпортується, оскільки, як вже зазначалося вище, квасоля під час ввезення на митну територію України проходила фітосанітарні процедури, що підтверджено актами про проведення фітосанітарних процедур.

Стосовно посилання контролюючого органу на те, що в наданих подорожніх листах трактора відсутні обов`язкові реквізити (не вказано кількість протравленої квасолі, де відбувалось протравлення квасолі, номер поля, відправка), то як підставно зауважено судом першої інстанції, зазначені відповідачем недоліки не є такими, що унеможливлюють підтвердження факту використання позивачем квасолі білої у господарській діяльності.

Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 804/7470/16.

З огляду на зазначене, посилання відповідача про невикористання позивачем імпортованої з Франції квасолі у господарській діяльності не підтверджені належними доказами, а відтак податкове повідомлення-рішення №00067680703 від 01.04.2024 підлягає скасуванню.

Також, перевіркою, окрім іншого встановлено, що в порушення "г" п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) СТОВ "НАДІЯ ВП" не складено та не зареєстровано зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 1632592 грн. за травень 2023 року.

Так, в рамках розгляду даної справи встановлено, що квасолю білу імпортовано позивачем із Франції на підставі зовнішньоекономічного контракту №14/04/23-SIERENTZ від 13.04.2024.

При цьому, Товариством до матеріалів справи надано докази, які підтверджують факти використання придбаного товару у власній господарській діяльності імпортованого товару.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Оскільки судом встановлено факт використання імпортованої квасолі у власній господарській діяльності позивача, які не спростовані контролюючим органом, висновок відповідача про обов`язок СТОВ "Надія ВП" нарахувати податкові зобов`язання з підстав, передбачених пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України, не відповідає фактичним обставинам справи та є незаконним.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00067710703 від 01.04.2024, яким до позивача застосовано штраф у сумі 3400,00 грн. та попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні на загальну суму ПДВ 1632592 грн. за травень 2023 року, підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №000247850703 від 29.12.2023, колегія суддів вказує на таке.

Згідно наданого відповідачем розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення до СТОВ "Надія ВП" застосовано штрафні санкції в сумі 14 907,00 грн., оскільки підприємством занижено податкові зобов`язання у зв`язку з не підтвердженням використання дизельного пального в господарській діяльності підприємства.

Судом вже встановлено та підтверджено використання позивачем імпортованої квасолі у власній господарській діяльності, що, в свою чергу, свідчить про те, що підприємством списувалось дизельне пальне на роботи, які фактично були виконані з використанням насіння, добрив та ЗЗР.

При цьому, списання дизельного пального здійснювалось позивачем на підставі подорожніх листів трактора згідно з наказами позивача: від 30.12.2019 за №30/12-19 "Про встановлення базових лінійних норм витрат палива для роботи с/г техніки, вантажних автомобілів та службових легкових автомобілів"; від 28.01.2022 за №28/1-22 "Про упорядкування експлуатації транспортних засобів і с/г машин СТОВ "Надія ВП".

Також, списання дизельного пального здійснювалося на підставі таких документів, зокрема:

1) подорожні листи трактора, згідно з якими виконувалися роботи безпосередньо щодо посіву квасолі у травні 2023 року, а саме: від 19.05.2023 №б/н, від 20.05.2023 №2005/05, від 21.05.2023 №2105/05, від 22.05.2023 №2205/07, від 23.05.2023 №2305/06, від 24.05.2023 №2405/06, від 25.05.2023 №2505/08, від 26.05.2023 №2605/09, від 27.05.2023 №2705/02, від 28.05.2023 №2805/05, від 30.05.2023 №3005/02 та від 31.05.2023 б/н;

2) подорожні листи трактора, згідно з якими виконувався не безпосередньо посів квасолі, а інші операції, пов`язані з посівом квасолі такі як внесення добрив, засобів захисту рослин тощо, а саме: від 19.05.2023 №1905/06, від 20.05.2023 №2005/07, від 20.05.2023 №б/н, від 21.05.2023 №б/н, від 22.05.2023 №2205/09, від 22.05.2023 №б/н, від 23.05.2023 №2305/07, від 24.05.2023 №б/н, від 25.05.2023 №2505/04, від 25.05.2023 №б/н, від 25.05.2023 №2505/06, від 26.05.2023 №2605/07, від 26.05.2023 №б/н, від 26.05.2023 №2605/06, від 26.05.2023 №2605/05, від 27.05.2023 №б/н (трактор Кейс 155), від 27.05.2023 №2705/04, від 27.05.2023 №б/н (трактор JCB), від 28.05.2023 №2805/03, від 28.05.2023 №2805/02, від 29.05.2023 №2905/04, від 29.05.2023 №2905/03, від 29.05.2023 №2905/05, від 29.05.2023 №2905/06, від 30.05.2023 №б/н (трактор Ландіні 230), від 30.05.2023 №б/н (трактор Кейс 155), від 30.05.2023 №3005/5, від 31.05.2023 №б/н (трактор Ландіні 230), від 31.05.2023 №б/н (трактор Кейс 155) та від 31.05.2023 №б/н (трактор JCB).

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що рішення відповідача про необхідність зменшення від`ємного значення суми ПДВ на суму 14 907,00 грн. за операціями щодо списання пального є протиправним, а тому податкове повідомлення-рішення №000247850703 від 29.12.2023 підлягає скасуванню в цій частині.

Також, згідно наданого відповідачем розрахунку штрафних санкцій, до СТОВ "Надія ВП" застосовано штрафні санкції в сумі 587 495,00 грн., оскільки підприємством завищено податковий кредит на суму не вірно проведеного коригування у сторону збільшення по розрахункам коригування від ТОВ "Украгропроект".

Так, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що в порушення п.187.1 ст.187, п.192.1.2 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI СТОВ "Надія ВП" завищено показник по рядку 14 (колонка Б) Декларації "Коригування податкового кредиту" за травень 2023 на суму 587 495,00 грн. по операціям з включення до складу податкового кредиту розрахунків коригування в сторону збільшення податкового кредиту від ТОВ "Украгропроект", код згідно з ЄДРПОУ 40428872.

Разом з тим, в ході проведення перевірки встановлено, що СТОВ "Надія ВП" в період, що перевірявся, придбало у ТОВ "Украгропроект" товар (насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин) на підставі укладеного договору поставки №11022022236/14 від 11.02.2022.

Згідно вказаного договору :

товар - продукція сільськогосподарського призначення, в тому числі насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин, добрива, інша продукція, яка поставляється постачальником покупцю по цьому договору (пп.1.12) ;

специфікація - додаток до цього договору, в якому сторони погодили найменування, асортимент, ціну та кількість товару, який може бути поставлений постачальником (пп.1.14);

сторони домовились, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначаються сторонами в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємними частинами (пп.2.2);

сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов`язань покупця по цьому договору визначається в іноземній валюті, за курсом іноземної валюти, визначеним сторонами (пп.3.5.1);

у разі, якщо курс продажу долару США на день оплати буде вище, ніж курс продажу долару США на дату підписання специфікації, сума, що підлягає оплаті в національній валюті, визначається за найбільшим курсом продажу долару США до гривні, що складається на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від покупця на рахунок постачальника (пп.3.5.3).

У разі порушення покупцем строків виконання грошового зобов`язання, сума, що підлягає оплаті в національній валюті, визначається за найбільшим курсом продажу долару США, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого сторонами строку виконання грошового зобов`язання до дня оплати включно.

Остаточний розмір грошових зобов`язань при застосуванні еквіваленту іноземної валюти покупця визначається в день їх виконання та в подальшому не підлягає перегляду.

пп.4.2 сума, що підлягає сплаті покупцем у гривнях, визначається за визначеним сторонами курсом іноземної валюти на день платежу.

пп.4.6 датою оплати товару (датою платежу) є дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

В наданих до договору специфікаціях, що складені по кожній партії поставки товару зазначено, що сторони домовились, що курсом іноземної валюти є курс долара США, який визначається, як найбільший протягом попереднього банківського дня на міжбанківському валютному ринку України та підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/currency/mb.

До перевірки СТОВ "Надія ВП" надано картку рахунку 631 за період лютий 2022-травень 2023 по контрагенту ТОВ «Украгропроект», акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 05.05.2023 між СТОВ "Надія ВП" та ТОВ «Украгропроект», видаткові накладні, розрахунки коригувань вартісних показників до накладних, виписки банку та платіжні інструкції на підтвердження проведеної оплати.

Згідно вищезазначених документів в ході проведення перевірки встановлено, що СТОВ "Надія ВП" в період дії договору поставки №11022022236/14 від 11.02.2022 отримувало товари, поставка яких оформлювалась видатковими накладними, виписаними постачальником та підписаними представниками постачальника та покупця, та проводилась оплата отриманих товарів після їх поставки по цінам, визначеним на момент складання специфікацій по кожній парті поставки та зазначеним в видаткових накладних.

Оскільки оплата проводилась після здійснення поставок та з порушенням термінів, зазначених в відповідних специфікаціях, постачальник ТОВ «Украгропроект» провів перерахунок цін по договору поставки №11022022236/14 від 11.02.2022 по курсу долара США відповідно до умов оплати, визначених в договорі поставки та специфікаціях до нього, та виписав розрахунки коригування.

Проте, згідно поданих підприємством до перевірки документів, коригування було проведено постачальником станом на 05.05.2023 згідно розрахунків коригувань.

У п. 192.1 ст. 192 ПК України закріплено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації.

За правилами п.192.1.2. ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов"язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п.187.1. ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов?язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - лага оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі наданих до перевірки документів встановлено, що розрахунки коригувань складені постачальником ТОВ «Украгропроект» не в момент здійснення першої події - оплати за поставлений товар з урахуванням курсу долара США, як це передбачено договором поставки та специфікаціями до нього, а на наступний день після проведення остаточного розрахунку по останнім поставкам по вищезазначеному договору, а саме: остання оплата постачальнику ТОВ «Украгропроект» проведена по банку згідно платіжної інструкції від 04.05.2023 №2 на суму 3535403,59 грн. та проведена комерційним банком «Акордбанк» 04.05.2023. Поставок по даному договору від ТОВ «Украгропроект» на СТОВ "Надія ВП" після 04.05.2023 не проводилось. Отже, дана оплата здійснена по останнім поставкам, а саме по поставкам ТОВ «Украгропроект», здійсненим в березні-травні 2022 року.

Тобто, в порушення п.187.1. ст.187 ПКУ, розрахунки коригувань виписані ТОВ «Украгропроект» 05.05.2023 з порушенням встановлених законодавством вимог, а саме не відповідають даті фактичного здійснення коригування ціни поставки товарів, яка згідно Договору поставки мала бути проведена на момент фактичних оплат згідно курсу долару США.

Таким чином, є обгрунованими доводи відповідача, що в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 192.1.2 ст. 192 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ СТОВ "Надія ВП" завищене податковий кредит на суму проведеного коригування у сторону збільшення по розрахункам коригувань, виписаних ТОВ «Украгропротект» в травні 2023 року в розмірі 587495 грн., а тому, приймаючи податкове повідомлення-рішення №000247850703 від 29.12.2023 в цій частині, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Визначаючись щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №00067700703 від 01.04.2024, колегія суддів виходить зі слідуючого.

В ході проведення перевірки згідно звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма №29-сг), що подавався підприємством до Головного управління Статистики у Житомирській області. встановлено, що СТОВ "Надія ВП" у 2022 році за 2022 рік посаджено в Пулинському районі Житомирської області технічні культури: соя, соняшник та ріпак озимий.

Згідно оприлюднених даних з офіційного сайту Державної служби статистики www.ukrstat.gov.ua за 2022 рік наведено інформацію щодо врожайності сільськогосподарських підприємств в розрізі регіонів України (областей) та в розрізі сільськогосподарських культур. Зокрема, наведені дані щодо урожайність по підприємствах в центнерах з 1 га площі Житомирській області за 2022 рік, а саме: - ріпак озимий - 28,8 ц з га; - соя - 20 ц з га. Відповідно до наданих СТОВ "Надія ВП" в ході проведення перевірки Звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма №29-сг) за 2022 рік СТОВ "Надія ВП" задекларовано за 2022 рік: - посівна площа під ріпак озимий - 107,90 га, площа зібрана - 107,90 га; - посівна площа лід сою - 1925,20 га, площа зібрана - 1680,80 га. Загальний обсяг виробництва (валовий збір) за 2022 рік згідно даної звітності підприємства становить: - по ріпаку озимому - 755,30 ц; - по сої - 20870,80 ц. Таким чином, згідно Звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма №29-сг) врожайність з 1 га площі СТОВ "Надія ВП" складала: - ріпак озимий - 7,0 ц (755,3п/107,9га); - соя - 12,42 ц (20870,8/1680,80га).

Враховуючи вищевикладене, врожайність в центнерах з 1 га площі ріпака озимого СТОВ "Надія ВП" у 2022 ропі в 4,1 рази (28,8/7) та сої в 1,6 разів (20/12,42) нижча, ніж середня врожайність по Житомирській області.

На суму витрат, понесених на посів сої на площі 244,4 га, який був не зібраний, СТОВ "Надія ВП" самостійно нараховано податкові зобов`язання, складено податкову накладну №2 від 30.04.2023 з зазначеною номенклатурою товарів/послуг «Умовна поставка товарів/послуг, використаних в операціях, не пов`язаних із господарською діяльністю, у зв`язку із загибеллю посівів», яка зареєстрована в ЄДРІН 18.05.2023 року на загальну суму 1640758,83 грн., в тому числі ПДВ 217591,48 грн.

На підставі вищенаведеного, контролюючий орган дійшов висновку, що СТОВ "Надія ВП" порушено п.44.1, ст.44, п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого ним занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 2754109 грн. по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (по сої в сумі 2312139 грн. тa по ріпаку озимому в сумі 441970 грн.) в попередніх періодах, що призвело до завищення показника по рядку 16.1 за травень 2023 року в сумі 2 754 109 грн.

З матеріалів справи з`ясовано, що позивачем зібрано таку кількість врожаю озимого ріпаку та сої, яка вказана у його звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винагороду позивача за 2022 рік (форма 29-сг). Зокрема, позивачем у 2022 році було зібрано 755,30 центнерів озимого ріпаку з 107,9 гектарів посівів і 20 870,80 центнерів сої з 1 680,80 гектарів посівів.

В своїх поясненнях позивач зазначив, що основними причинами, які обумовили низьку врожайність ріпаку озимого, слугувало наступне: перший пробний рік вирощування озимого ріпаку; для вирощування ріпаку були задіяні непродуктивні поля з низьким вмістом органічної речовини; пізній посів через збирання попередників, якими були озимий ячмінь та озима пшениця; неможливість провести більш сприятливу для озимого ріпаку оранку замість менш сприятливого дискування через відсутність на той час у позивача необхідного агрегату та відсутність опадів після посадки ріпаку.

Також, СТОВ "Надія ВП" зазначено, що низька врожайність сої, зумовлена зокрема недотриманням оптимальних строків посівів через відсутність навесні 2022 року з огляду на воєнний стан достатньої кількості працівників та неможливість через запровадження комендантської години виконувати технологічні операції цілодобово; заморозки на початку вересня 2022 року, які зумовили загибель частини врожаю та дуже сильні опади під час збирання врожаю у жовтні 2022 року та випадання снігу під час збирання врожаю у листопаді 2022 року. За таких умов не зібрано врожаю сої на площі 244,4 га/5.

На підтвердження низької врожайності озимого ріпаку та сої позивачем надано:

-звіт головного агронома позивача від 10.08.2023 про вирощування озимого ріпаку, в якому детально зазначено та проаналізовано причини низької врожайності озимого ріпаку;

-звіт головного агронома позивача від 10.08.2023 про вирощування сої, в якому детально зазначено та проаналізовано причини низької врожайності сої;

-листи Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 08.12.2022 №996-03-16/2/804 та від 28.08.2023 №996-03-16/2/653, а також витяг з журналу кліматичних спостережень позивача за 2022 рік, що підтверджують наявність несприятливих погодних умов у критичні моменти для розвитку (росту) сої та збирання її урожаю;

-протоколи вимірювання ТОВ "Агрілаб" від 15.05.2018 №052505906/15223 та від 05.09.2018 №052502012/15223. Протоколи вимірювання підтверджують низький рівень органічної речовини (1,4-1,9% при хорошому (максимальному) показнику у 10%) на тих полях, де вирощувався ріпак озимий у 2022 році.

Судом першої інстанції підставно звернуто увагу на те, що інформацію про середню урожайність не можна застосовувати для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної, адже родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках.

Також, на збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність. А відтак, цей показник різнитися по кожному господарству в два, три рази.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.10.2020 року у справі №815/7529/16.

Варто зауважити і про те, що до компетенції податкового органу не відноситься повноваження, щодо надання оцінки технологічному процесу, який здійснюється суб`єктом господарювання, видом діяльності якого є, зокрема, вирощування сільськогосподарської продукції. Відповідачем не доведено, що фахівці контролюючого органу мають достатній обсяг знань у цій сфері вирощування сільськогосподарської продукції. Документів, які б підтверджували іншу врожайність на полях СГТОВ "Надія ВП", ніж зазначено у звітах позивача, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що доводи відповідача про штучне заниження позивачем урожайності не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, податкове повідомлення-рішення №00067700703 від 01.04.2024 про необхідність зменшення від`ємного значення суми ПДВ позивача на 2 754 109,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю НАДІЯ ВП залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 лютого 2025 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.