Постанова

від 01.08.2007 по справі 10/77-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/77-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.08.07                                                                                       Справа №10/77-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі : Акімова Т.М.

За участю:

представника позивача: Анісімов В.В., довіреність № 07/1222-07 від 15.01.2007р., юрисконсульт;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Виробничо - житловий центр “Аріадна”, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 26.04.2007 року у справі № 10/77-07

про стягнення суми

встановив,

26.02.2007 року Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”, м. Херсон звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства “Виробничо – житловий центр “Аріадна”, м. Херсон про стягнення 48409  грн. 17 коп. за активну спожиту електроенергію, 5567 грн. 12 коп. за понад договірне споживання електроенергії, 2948 грн. 17коп. по акту № 125354 про порушення правил користування електричною енергією, пеню у сумі – 527 грн. 50 коп., інфляційні у сумі – 827 грн. 41 коп., 3% річних у сумі – 1849 грн. 12 коп.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.04.2007 року у справі №10/77-07 (суддя Александрова Л.І.) з Приватного підприємства “Виробничо – житлового центру “Аріадна”, м. Херсон (далі “ВЖЦ “Аріадна”) до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”, м. Херсон (далі ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”) стягнуто 18409 грн. 17 коп. основного боргу, 286 грн. 25 коп. пені, 872 грн. 41 коп. інфляційних витрат, 1894 грн. 12 коп. процентів річних. В задоволенні позовних вимог про стягнення 5567 грн.12 коп. за понад договірне споживання електроенергії, 2948 грн. 17 коп. заборгованості нарахованої по акту про порушення ПКЕЕ  відмовлено.  Провадження  у справі  в частині стягнення 30000 грн. основного боргу припинено.

В період з 01.01.2005 р. по 31.12.2006р. позивач за договором про постачання електричної енергії №895 від 01.01.2005р. постачав електричну енергію відповідачу, в зв'язку з чим виписував відповідні рахунки для оплати. Однак відповідачем було не в повному обсязі оплачено рахунки і утворилась заборгованість у 48409 грн. 17коп. В судовому засіданні було з'ясовано, що за час розгляду справи відповідач сплатив 30000 грн. основного боргу, таким чином стосовно цієї суми суд припинив провадження. Що стосується 2948 грн. 17 коп. по акту № 125354 за порушення правил користування електричною енергією, суд відмовив в цій сумі, так як вона була сплачена ще до звернення позивача до суду.  За понад договірне споживання електроенергії у сумі 5567 грн. 12 коп. судом відмовлено на підставі того, що відповідно до ст. 267 ЦК України позивач звернувся з позовом  після спливу позовної давності.  Відносно пені, 3% річних та інфляційних, то суд визнав їх стягнення законним, однак з огляду на те, що відповідач сплатив більшу частину основного боргу, керуючись п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшив розмір пені.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, відповідач звернувся  з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Оскаржуючи рішення  господарського суду Херсонської області відповідач зазначає, що судом при стягненні 286 грн. 25 коп. пені не враховано того факту, що до підприємства відповідача згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1999р. не застосовується такий вид штрафної санкції, як нарахування пені. Що стосується сплати інфляційних та 3% річних,  відповідач зазначає, що це не передбачено договором № 895.

           З огляду на вищезазначене, Приватне підприємство “Виробничо – житловий центр  “Аріадна”, м. Херсон просить рішення від 26.04.2007 року у справі  № 10/77-07 змінити у частині стягнення з Приватного підприємства “Виробничо – житловий центр  “Аріадна”, м. Херсон на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”, м. Херсон 286 грн. 25 коп. пені,  872 грн.41 коп. інфляційних витрат, 18994 грн. 12 коп. 3% річних.

          Позивач у своєму запереченні на апеляційну скаргу вказує, що відповідач за внесення платежів з порушенням термінів визначених додатками “Порядок розрахунків” сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, відповідно до умов п. 4.2.1. Договору. В апеляційній скарзі заявник зазначає, що так як підприємство позивача надає послуги з утримання житлових будинків і при будинкових територій, що є  згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.1999р.,  підставою для незастосування нарахувань штрафних санкцій. Однак відповідач не згоден з цими доводами, тому що у Статутних документах відповідача закріплено тільки те, що підприємство надає житлово-комунальні послуги, але не зазначено, що житлово-комунальні послуги надаються саме населенню, а відтак на підприємство відповідача не розповсюджуються приписи  Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1999р.  

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченні на  апеляційну скаргу, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Виробничо – житловий центр  “Аріадна”, м. Херсон - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2235 від 30.07.2007 р. справу призначено до розгляду у складі колегії: головуючий – Коробка Н.Д, суддів: Колодій Н.А., Хуторной В.М.

            За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За його згодою судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.

        Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення  в апеляційному порядку, користується правами наданими суду  першої інстанції.

        Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу  України  у процесі перегляду справи  апеляційний господарський суд за наявними  у справі  і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

         Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права  при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав передбачених ст.104 ГПК України для зміни чи скасування судового акту, виходячи з наступного.  

Правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані договором про постачання електричної енергії № 895 від 01.01.2005 р. (надалі - Договір).

Згідно з умовами Договору позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами. Пунктом 3 додатку до Договору “Про порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації (оплата за фактом)” визначений порядок оплати електричної енергії Споживачем – оплата протягом п'яти днів від дня отримання Споживачем рахунка.

Так як за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. відповідач не в повному обсязі оплатив вартість спожитої електроенергії у нього виникла перед позивачем заборгованість у сумі 48409 грн. 17 коп.  Відповідно до п.4.2.1. Договору та ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано 572 грн. 50 коп. пені, 872 грн. 41 коп. інфляційних витрат та 1849 грн. 12 коп річних за прострочку виконання грошового зобов'язання. До того ж, 30.08.2006р.  позивачем було складено Акт про порушення ПКЕЕ № 125354 про без облікове споживання відповідачем електричної енергії, який відповідач підписав без зауважень. Відповідно до даного Акту відповідачу було донараховано 2948 грн.17 коп. Крім того, позивач просив стягнути за понад договірне споживання електроенергії відповідачем грошові кошти у сумі 5567 грн. 12 коп.

         Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у сумі 2948грн., яка виникла на підставі Акта про порушення ПКЕЕ № 125354, була сплачена відповідачем 23.02.2007р., про що свідчить платіжне доручення № 2415 (а.с. 132), а отже до звернення позивача до суду (26.02.2007р.). За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який відмовив в задоволенні грошових вимог в цій частині.

          Що стосується основного боргу, то суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Після звернення позивача до суду, відповідачем було перераховано позивачу  - 30000 грн. основного боргу, про що свідчать платіжні доручення № 2427 від 28.02.2007р., № 2428 від 28.02.2007р., № 2435 від 02.03.2007р., № 2459 від 14.03.2007р., № 2464 від 15.03.207р. А отже судом першої інстанції правомірно було припинено провадження в цій частині, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, через відсутність предмету спору.

За стягнення понад договірного споживання електроенергії у сумі 5567 грн. 12 коп., колегія суддів зазначає наступне. Згідно п. 4 додатку до Договору “Про порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації (оплата за фактом)” за підсумками розрахункового періоду постачальник  коригує граничні величини споживання електричної енергії і потужності до рівня фактично оплаченого за цей період обсягу та у разі споживання понад договірну величину письмово доводить до відома Споживача рівень відкоригованої величини обсягу споживання електричної енергії та потужності. У разі, перевищення обсягу фактично спожитої у цей розрахунковий період електричної енергії фактично оплаченим за цей розрахунковий період обсягом, Споживач  оплачує Постачальнику електроенергії п'ятикратну вартість перевищення.

Повідомленням від 18.05.2005 р. (а.с. 92) відповідачу було доведено про перевищення ним граничних рівнів споживання  електроенергії у квітні 2005р. у розмірі 10706 кВт/год., за що нарахована п'ятикратна вартість перевищення граничної величини обсягу споживання електричної енергії у сумі 5567грн.12 коп.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України „Про елктроенергетику” ( в редакції, яка діяла на той час) споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Так як правовідносини між позивачем та відповідачем виникли і регулюються на підставі господарського договору про постачання електричної енергії, то відповідно санкція,  яка виникла за споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період є   господарською санкцією – штрафом.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у 1 рік - згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, однак як вбачається з матеріалів справи, право звернутися з позовом виникло 31.05.2005р (рахунок на оплату від 25.05.2005 р. (а.с.47),однак позивач звернувся до суду тільки 26.02.2007р.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові у частині стягнення п'ятикратної вартості перевищення граничної величини обсягу споживання електричної енергії у сумі 5567грн.12 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення 1894 грн. 12 коп. - 3% річних та 872 грн. 41 коп. інфляційних витрат обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 230 ГПК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня).

Відповідно до п. 4.2.1 Договору у випадку порушенням термінів, визначених додатком “ Порядок розрахунків”, Споживач  сплачує Постачальнику електричної енергії  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.  

          Позивач у позовній заяві просить стягнути пеню 872 грн. 41 коп., однак, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п. 3 ст. 551 ЦК України розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків,  та за  наявності  інших обставин, які мають істотне значення.

Суд першої інстанції скористався своїм правом, передбаченим вищенаведеними нормами законодавства, і зменшив суму штрафних санкцій до 286 грн. 25 коп., враховуючи те, що відповідачем було здійснено сплату заборгованості по акту про порушення ПКЕЕ та сплату більшої частини основного боргу за спожиту електроенергію. Колегія суддів погоджується з висновком суду.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що до підприємства відповідача згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1999р. № 1741 не застосовується такий вид штрафної санкції, як нарахування пені спростовуються тим, що по-перше, вищезазначена Постанова носить рекомендаційний характер, а не є обов'язковою до застосування. По-друге, в Статуті відповідача не закріплено, те що підприємство надає житлові-комунальні послуги саме населенню.

Доводи скаржника стосовно того, що стягнення з нього 3% річних та втрат від інфляції не передбачено Договором № 895,  не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне. Згідно з Інформаційним листом Верховного суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005р. грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

При таких обставинах апеляційна інстанція підтримує висновки суду першої інстанції, підстав для скасування чи зміни рішення колегія суддів не вбачає, в апеляційній скарзі слід відмовити.

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по  апеляційній скарзі покладаються на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.2 ст.103 ГПК України, апеляційний  господарський  суд –

          ПОСТАНОВИВ :          

Апеляційну скаргу  Приватного підприємства “Виробничо – житловий центр “Аріадна”, м. Херсон залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 26.04.2007 року у справі № 10/77-07 - без змін.  

Постанова оформлена і підписана відповідно до ст.84 ГПК України 10.08.2007р.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Колодій Н.А.  Хуторной В.М.