Ухвала

від 30.04.2024 по справі 201/14803/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/14803/23

провадження 2/201/1232/2024

УХВАЛА

30 квітня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Бігкомерц» 01 грудня 2023 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, розглядаються клопотання, спір по суті не вирішено.

Сторона позивача на позові наполягала, сторона відповідачів з позовом не погодилася. Вважали за можливе (представник позивача) закінчення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду для слухання спору по суті.

Суд, з`ясувавши позицію сторін, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що є підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті інших процесуальних дій вчиняти не потрібно, заявлені клопотання розглянуті, а інші клопотання можливо розглянути в передбаченому законом порядку і під час слухання справи по суті, справа може бути призначена до розгляду по суті.

При цьому суд звертає увагу на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно доч.1-3 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 рокуу справі «Юніон АліментаріяСандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що сторонами не порушуються інтереси учасників справи та інших осіб, тому вважає можливим закрити підготовче засідання і призначити справу до розгляду спору по суті.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 2ст. 200, ст. 182, 222, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити підготовче провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігкомерц» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним і обтяження забороною нерухомого майна і призначити справу до розгляду по суті на 15 год. 00 хв. 04 червня 2024 року.

Викликати в судове засідання для розгляду справи по суті сторони.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя -