Рішення

від 09.11.2011 по справі 2-6281/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2011 Справа №2-6281/11 Провадження №2/1915/15510/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі: Бєлоусовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Плотицької сільської ради Тернопільського району, про встановлення факту та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися в Тернопільський міськрайонний суд з позовом до Плотицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, а саме право власності за ОСОБА_2 на 1/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_3 , а також право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як членами колгоспного двору. Крім того, заявник ОСОБА_2 в доповнення до позовних вимог просить встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою.

Позивачі позовні вимоги обґрунтовують тим, що після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, однак, державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно, а також вони не можуть зареєструвати право власності на частки житлового будинку як члени колгоспного двору, які проживають в даному будинку, у зв`язку із чим вимушені звернутися до суду.

Представник Плотицької сільської ради в судове засідання не з`явився, проте попередньо подав суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та не заперечує, щодо їх задоволення.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін встановив наступне.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Підбуковина, Перемишлянського району Львівської області, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.07.1959 року, де зазначено батьків заявниці - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Як вбачається із Довідки про реєстрацію шлюбу від 25.02.1997р. №5.16/F-765, після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище - ОСОБА_5 .

17 грудня 1996 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було розірвано про, що свідчить Свідоцтво про розірвання шлюбу, актовий запис №97, після якого заявниця залишилась на прізвищі - ОСОБА_5 .

Проте, при отриманні паспорта громадянина України, позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Підбуковина, Перемишлянського району Львівської області, зареєстрована як ОСОБА_2 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили факт, що ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою.

Згідно ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки встановлення даного факту має значення для справи та від його встановлення залежить виникнення в заявниці права на спадщину, що є особистим майновим правом особи, даний факт підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак дана вимога підлягає до задоволення.

Як вбачається із Технічного паспорта виготовленого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації житловий будинок з надвірними спорудами та побудовами, що розташований в в АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частки кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 видане 02.12.1995 року Плотицькою сільською радою).

Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться в в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження виданим 08.07.1959 року, актовий запис № 125 та свідоцтвом про розірвання шлюбу від 17.12.1996 р. з якого вбачається, що після розірвання шлюбу, позивачка залишила прізвище ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , звернувся до Тернопільської районної державної нотаріальної контори Тернопільської області з заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 20.04.2011 року за результатами розгляду заяви, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після померлої ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

Відповідно до довідки виданої Плотицькою сільською радою від 18.04.2011 р., будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , на день смерті якої, членами колгоспного двору, які проживали та були зареєстровані у даному будинку були: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно ст. 529 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року, яка діяла на день смерті спадкодавця), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР (1963 року), до спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 належать її дочка ОСОБА_2 .

У відповідності до довідки Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 03.11.2011 року №2526/01-16, згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, із заявами про прийняття спадщини чи про її відмову ніхто не звертався.

Згідно ст. 123 ЦК Української РСР (1963 року в реакції, яка діяла на час існування правовідносин, що регулювали майно колгоспного двору) право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до довідки № 315 від 30.06.2011 року виданої Плотицькою сільською радою, будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , станом на 01.07.1990 року, членами колгоспного двору, які проживали та були зареєстровані у даному будинку були: ОСОБА_3 голова двору, ОСОБА_2 - дочка, та ОСОБА_1 - онук.

З метою оформлення права приватної власності на житловий будинок з надвірними спорудами та побудовами за адресою: АДРЕСА_1 , позивачі звернулися з письмовою заявою до сільського голови с. Плотича, відповідно до якої, просили видати свідоцтво про право власності за - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/3 частини житлового будинку як членами колгоспного двору.

Відповідно до повідомлення Плотицької сільської ради Тернопільського району № 74 від 30.06.2011 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на 1/3 частини житлового будинку, у зв`язку з тим, що відповідно до погосподарського обліку Плотицької сільської ради Тернопільського району житловий будинок з надвірними спорудами та побудовами, на який ОСОБА_2 просила видати свідоцтво, рахується за ОСОБА_3 , а цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Оскільки, заповіт ОСОБА_3 не складала, інші спадкоємці за законом в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини не звертались, то відповідно до цивільного законодавства, єдиним спадкоємцем після смерті власника житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_2 .

Згідно ст.ст. 328, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи відсутність інших спадкоємців, а також наявність у позивачів права на частку житлового будинку, як членів колгоспного двору, які не втратили права на частку в майні, суд вважає, що позов слід задовольнити та визнати право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушено.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 215, 223, 256, 259, 294 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 123, 529 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 328, 392, Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву задовольнити.

2.Встановити факт, що ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Підбуковина, Перемишлянського району Львівської області є однією і тією ж особою.

3.Позов задовольнити.

4.Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після: ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

5.Визнати за ОСОБА_2 , як членом колгоспного двору, право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами, що розташований в АДРЕСА_1 , як членом колгоспного двору.

6.Визнати за ОСОБА_1 , як членом колгоспного двору, право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський