Справа № 211/350/23
Провадження № 2/211/245/24
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
02 травня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Домобудівельник-86» про визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів, зобов`язання вчинення дій та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Садівничого товариства «Домобудівельник-86» та просить суд визнати незаконним та скасувати протокол № 9 загальних зборів громадської організації СТ «Домобудівельник-86» від 01.11.2020 в частині виключення її із членів садівничого товариства, зобов`язавши керівництво відповідача поновити її членство в кооперативі з наданням їй у користування земельних ділянок № НОМЕР_1 та № 16, стягнувши з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 50000,00 грн. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що протоколом засідання загальних зборів СТ «Домобудівельник-86» № 3-12 від 03 жовтня 2015 року було вирішено виключити її із членів садового товариства, від`єднати водо та електропостачання від її дачних будинків, садову ділянку № 26 опечатати та виставити на продаж з метою повернення боргу колективу товариства. На момент виключення її з членів товариства, вона мала у володінні дві ділянки - № 16 та № 26. Рішенням суду від 03.03.2020 її повинні були поновити у члени кооперативу та повернути земельні ділянки, що належали на момент виключення, а саме № 16 та № 26, тому після винесення рішення суду вона звернулась до відповідача та протоколом № 23 засідання правління громадської організації садівниче товариство «Домобудівельник-86» від 18.04.2020 її прийнято в члени товариства «Домобудівельник-86» (садова ділянка № НОМЕР_2 ), однак відсутні посилання на факт повернення їй у користування земельних ділянок, членські книжки на дані ділянки вона не отримувала. Будь-яких дій щодо надання в користування ділянки № НОМЕР_2 ні фактично, ні юридично не виконано. Таким чином на підставі рішень зборів від 03 жовтня 2015 року вона виключена із членів СТ «Домобудівельник-86» та протоколом № 23 від 18.04.2020 знову прийнята , однак у вказаний проміжок часу не користувалась ні фактично, ні юридично земельними ділянками, хоча у протоколі № 23 від 18.04.2020 вказано, що вона заборгувала за користування земельною ділянкою № 16 у 2018-2020 роках 1634,00 грн. При цьому факт привласнення нею грошових коштів СТ «Домобудівельник-86», із заявою до поліції про що звернувся відповідач, не доведено. До того ж у цьому протоколі № 23 визнано, що фактично земельною ділянкою користувався ОСОБА_5 , який і вніс кошти за користування в сумі 1000,00 грн. Виключена вона 01.11.2020, а попередження датовано № 48 від 11.05.2021. На загальних зборах були відсутні 5 осіб,а заяву про передачу повноважень написало 6 осіб; не перераховані прізвища відсутніх та кому надано право підтримувати рішення загальних зборів, що в своїй сукупності свідчить про відсутність кворуму, порушеннях при проведенні загальних зборів та безпідставність і незаконність рішення про виключення її із членів товариства. Моральну шкоду обґрунтовує наявністю попередньої судової справи про поновлення її членства, яка тривала два роки; знущання керівництва відповідача при прийомі її в члени товариства в 2020 році; ненаданні земельних ділянок для ведення господарства у 2020 році, витребування сплати членських внесків за період 2017-2020 роки за земельні ділянки, які не були їй передані у користування; зверненнях до суду зі скаргами в межах кримінального провадження за ст. 382 КК України та повторне її виключення із членів товариства і повторне звернення до суду. Тому просить вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 17 січня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 вимоги позову підтримали з підстав, викладених в тексті позовної заяви.
Позивач суду пояснила, що до жовтня 2017 року вона внески платила за дві дачі, потім не платила, так як відповідач не приймає кошти. В 2020 році він заборонив заходити на дачу. Вона користувалась ділянкою № 16, у 2018-2020 роках у неї був доступ до неї, земельну ділянку № НОМЕР_1 вона віддала в 2012-2014 р.р. Багнюку.
Відповідач голова СТ «Домобудівельник-86» ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідач суду доповнив, що до суду з позовом про стягнення боргу за членські внески із ОСОБА_1 вони не звертались, не вважали за потрібне. Оскільки позивачка фактично користувалась земельними ділянками у період 2016-2020 роки, про що ними надано підтверджуючі документи, то вимагали від неї повернути борг за фактичне користування ділянками. У протоколі від 18.04.2020 дійсно не має пункту про те, що ОСОБА_1 має право користування земельними ділянками, хоча обидві земельні ділянки були надані позивачці в користування: земельною ділянкою № НОМЕР_2 користувалася в період 2016-2020 роки, земельною ділянкою № НОМЕР_1 не користувалася, бо повинна була борг сплатити.
В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_1 позбавили членства у товаристві 03.10.2015. Членська книжка, яка залишилась у ОСОБА_1 , доводить, що вона продовжувала користуватися садовими ділянками № 16 та № 26 протягом 2016-2017 років (є записи про її сплату членських внесків, інформація про використання нею електроенергії). На засіданні правління СТ «Домобудівельник-86» 18.04.2020 було виконано вимоги постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у справі № 211/1681/18 та поновлено позивача в членах кооперативу. Правління попередило ОСОБА_1 в 10-денний строк внести до каси товариства грошові кошти (членські внески, обов`язкові платежі) та повернути членам кооперативу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1000,00 грн. кожному за виготовлення технічної документації. Протокол засідання комісії вручено ОСОБА_1 25.04.2020. Членська книжка на її ім`я не виписувалась за наявності у неї старої, а замінювати її вона не хотіла. При цьому з 2018 року ОСОБА_1 припинила сплачувати членські внески, хоча у період з 2016 по 2020 роки фактично користувалася земельними ділянками, встановила нові лічильники споживання електроенергії, зірвала у 2018 році пломбу з крану водопостачання і без водоміра користувалася водою, здійснюючи крадіжку води з метою поливу садових ділянок № 16 та № 26; запросила сторонню людину, який в стані алкогольного сп`яніння вчинив бійку з подальшим викликом поліції. Не повернула ОСОБА_1 і майно товариства, яке знаходиться у неї в будиночку. Протягом 2020 року ОСОБА_1 постійно користувалась земельними ділянками товариства, які знаходилися в край занедбаному стані, не виконувала рішень загальних зборів та рішень правління, не сплачувала членські внески, чим обурювала інших членів товариства. На зборах із 42 членів товариства були відсутні 5 осіб, у зв`язку з карантином заяву про уповноваження з правом голосу інших членів товариства написало 6 осіб, тому кворум був дотриманий. ОСОБА_1 була виключена із членів товариства, однак членську книжку в архів товариства вона не здала. Про проведення зборів ОСОБА_1 могла дізнатись із дошки оголошень, вчасно з`явившись на збори. Відмовившись від сплати коштів за виготовлення технічної документації на землю та кадастрового номеру ОСОБА_1 тим самим підтвердила факт відмови від земельних ділянок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 , оскільки всі земельні ділянки є власністю товариства та воно вправі ними розпоряджатися згідно рішень правління. Тому просить відмовити у задоволенні вимог повністю.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , пояснила, що вона з 2007 року по 2009 рік користувалась земельною ділянкою АДРЕСА_1 ». У 2009 році продала дачу ОСОБА_1 , яка на той час була головою садівничого товариства, написала заяву про вихід з членів товариства та віддала ОСОБА_1 членську книжку. Через три роки до неї зателефонувала ОСОБА_1 і сказала, що вона вже не є головою садівничого товариства, що її не пускають у дачні будиночки і що загублені якісь документи, тому просила приїхати та переписати заяву. Так в подальшому вона під диктовку нового голови садівничого товариства переписала заяву про те, що вона продала дачний будиночок іншій особі, а саме чоловіку, чи племіннику ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , пояснив, що з 2000 року є головою ревізійної комісії та членом правління у садівничому товаристві «Домобудівельник -86». У 2015 році ОСОБА_1 була звільнена з посади голови товариства та виключена з його членів, оскільки вона не відповідала посаді голови. Вона не передавала документи звітності, не проводила збори. У квітні 2020 році ОСОБА_1 на підставі рішення апеляційного суду зборами правління було поновлено у членах товариства. Перед ОСОБА_1 було поставлено питання про погашення заборгованості і своєчасну сплату членських внесків, що є обов`язком члена товариства за статутом. Оскільки на протязі літа 2020 року ОСОБА_1 нічого не платила, земельну ділянку тримала у неналежному стані, на звернення з приводу оплати уваги не звертала, вступала у суперечки, тому восені 2020 року рішенням правління та рішенням зборів її знов було виключено з членів товариства. Також свідок додав, що у період з 2015 року по 2020 рік ОСОБА_1 вільно користувалася земельними ділянками № НОМЕР_2 і № НОМЕР_1 , оскільки не здавала членські книжки та разом з тим вона користувалася водою та електроенергією. Йому відомо, що ОСОБА_1 направлялись повідомлення про наявність боргу, але ОСОБА_1 кошти не сплачувала. На момент поновлення ОСОБА_1 у члени товариства, земельну ділянку 26 було передано йому, за яку він сплачує грошові кошти. Зазначив, що дана земельна ділянка може бути повернена ОСОБА_1 у разі якщо вона повернее йому усі сплачені ним за неї кошти.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , пояснила, що вона є членом садівничого товариства «Домобудівельник -86». ОСОБА_1 знає з 2004 року та на той час остання було головою товариства. У весь час скільки знає ОСОБА_1 та станом на 2015 рік по 2020 рік ОСОБА_1 користувалася земельними ділянками № НОМЕР_2 і № 26 та перешкод у користуванні нею даними земельними ділянками вона не помічала. Також їй відомо, що ОСОБА_1 внески за дачі не сплачувала і про наявність заборгованості остання знала. Також свідок додала, що про збори членів товариства вони дізнаються через оголошення, які розміщуються на дошці оголошень товариства. Крім того на зборах було вирішено питання про присвоєння дачним земельним ділянкам кадастрового номеру, на цей момент ОСОБА_1 булла виключена з членів товариства, та вона про це казала ОСОБА_1 у особистій розмові між собою.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , пояснив, що є членом кооперативу та правління садівничого товариства «Домобудівельник -86», ОСОБА_1 знає з 1986 року. У період з 2015 року по 2020 рік ОСОБА_1 користувалася земельними ділянками № НОМЕР_2 і № НОМЕР_1 , та після першого її виключення з членів кооперативу членські книжки вона не здавала. ОСОБА_1 у 2020 році було виключено з членів товариства, оскільки вона не сплачувала платежі за комунальні послуги, якими вона користувалася та членські внески, а також не повернула борги. З 2015 року були проміжки часу, коли ОСОБА_1 сплачувала кошти, але після її поновлення у члени товариства у 2020 році, вона нічого не платила, про свої борги вона знала, про проведення зборів завжди вивішувалось оголошення на дошці оголошень. Також свідок додав, що всім дачним земельним ділянкам було присвоєно загальний кадастровий номер, за що членами товариства були сплачені грошові кошти. Про присвоєння кадастрового номеру ОСОБА_1 знала, але сплачувати кошти відмовилась, тому земельні ділянки № 16 і № 26 були передані іншим людям які сплатили кошти, проте вони залишались у фактичному користуванні ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 було відомо, що ним було сплачено грошові кошти по земельній ділянці № НОМЕР_2 , та він пропонував їй їх йому повернути.
Суд, вислухавши учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, згідно Книги протоколів загальних зборів протоколом №3 від 03.10.2015 ОСОБА_1 була виключена із членів СТ «Домобудівельнитк-86», їй припинено постачання води та електроенергії, а будиночок садівничої ділянки № 26 вирішено опечатати до виявлення обставин.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2020 року визнано недійсним та скасовано протокол засідання загальних зборів Садівничого товариства «Домобудівельник-86» №3-12В від 03 жовтня 2015 року в частині виключення з членів Садівничого товариства «Домобудівельник-86» ОСОБА_1 .
Згідно пункту 8 протоколу загальних зборів громадської організації садівничого товариства «Домобудівельник-86» від 01 листопада 2020 року, де були присутні члени товариства згідно реєстру 37 осіб та відсутні 5 осіб, одноголосно вирішено припинити членство ОСОБА_1 в товаристві за грубе порушення статут товариства, Правил внутрішнього розпорядку, а саме пункту 5.4. систематичне (упродовж року) невиплати членських внесків та цільових внесків, податків на землю, обов`язкових платежів за спожиту воду та електроенергію (а.с. 12-15 копія протоколу).
Згідно довідки СТ «Домобудівельник-86», загальний борг ОСОБА_1 станом на 01.04.2021 складає: за садову ділянку № 16 17934.00 грн., за садову ділянку № 26 7247,00 грн., привласнене майно товариства 5000,00 грн. Не виплачено за 2018, 2019, 2020, 2021 роки (а.с. 16 копія довідки).
11 травня 2021 року головою СТ ОСОБА_3 винесено попередження № 48 про необхідність ОСОБА_1 в термін до 21 травня 2021 року погасити заборгованість за користування садовими ділянками № 16 та 26 протягом 2017-2021 років (а.с. 20).
Відповідно до статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки,зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян» садівничі товариства є добровільними громадськими об`єднаннями для організації колективного саду та городництва і створення умов для культурного проведення вільного часу на земельних ділянках та мають бути зареєстровані в органах державної влади як юридичні особи, які користуються правами і виконують відповідні обов`язки, пов`язані з їхньою діяльністю, а також мають самостійний баланс. Садівничі товариства мають повну господарську самостійність у впроваджені своєї діяльності і покривають свої витрати за рахунок внесків членів товариств.
Водночас, згідно ізстаттею 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, щоне перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його Статут.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про кооперацію`статут кооперативує правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості:найменування кооперативу, його тип та місце знаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників;умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу;порядок внесення змін до статуту кооперативу;порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати;форми участі членів кооперативу в його діяльності;порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;порядок розподілу його доходу та покриття збитків;порядок обліку і звітності у кооперативі;порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань;порядок скликання загальних зборів;умови і порядок повернення паю.
Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Згідно Розділу 5Статуту Садівничого товариства «Домобудівельник-86», членство у товаристві припиняється: у разі добровільного виходу з товариства, порушення вимог чинного законодавства України, невиконання встановлених строків по внесенню цільових внесків на будівництво та ремонт споруд, систематичної невиплати встановлених членських та цільових внесків, податку на землю, платежів за використану електроенергію та інших внесків, самовільного захвату земельної ділянки, вирубки посадок, неосвоєння виділеної земельної ділянки протягом одного року, систематичного невиконання, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушенням внутрішнього розпорядку товариства, неналежне виконання обов`язків члена товариства, систематичне грубе порушення Статут товариства. Член товариства що систематично не виконує обов`язків члена товариства або перешкоджає діяльності товариства та його мети, може бути виключений з товариства рішенням загальних зборів членів товариства. Рішення може бути оскаржене в судовому порядку, і т.д. (а.с. 41-47).
За змістом статті 13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу.
Отже, членство у кооперативі може бути припинено на підставістатті 13 Закону України «Про кооперацію», зокрема, у разі підтвердження факту несплати членом кооперативу внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, та наявності у статуті кооперативу положень що наявність цієї умови є підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення з кооперативу.
Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі №904/4718/21 зазначив, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням членів з кооперативу, господарським судам необхідно враховувати, що у рішенні загальних зборів кооперативу про виключення його члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним судом за позовом такого члена кооперативу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20.
Разом з тим, у судовому засіданні встановлено та не оспорюється учасниками процесу, на виконання рішення Дніпровського апеляційного суду від 06.03.2020 протоколом № 23 засідання правління від 18.04.2020, ОСОБА_1 було поновлено в члени товариства «Домобудівельник-86» (садова ділянка № НОМЕР_2 ) із зазначенням заборгованості з листопада 2017 року по квітень 2020 року у сумі 1634,00 грн., хоча у вказаний період ОСОБА_1 не була членом СТ «Домобудівельник-86» (у період з 2015 по квітень 2020 року) та підстави користування нею земельною ділянкою Товариства у період з 2015 по 2020 роки відсутні.
Оспорюваним протоколом членство позивачки в Товаристві припинено за систематичне (упродовж року) невиплати членських внесків та цільових внесків, податків на землю, обов`язкових платежів за спожиту воду та електроенергію, однак згідно поданих до суду письмових доказів, ОСОБА_1 була членом Товариства лише близько шести місяців (у період з 18.04.2020 по 01.11.2020).
Отже, обставин порушення позивачкою ОСОБА_1 вимог статуту Садівничого товариства «Домобудівельник-86» саме як членом цього Товариства, відповідачем не доведено, а тому суд доходить до висновку щодо відсутності підстав, передбачених розділом 5 статуту Садівничого товариства «Домобудівельник-86»,для виключення позивачки із членів цього Товариства.
Вказаний факт відповідач не спростував, доказів на підтвердження правомірності своїх дій не надав.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом пункту 1 частини другоїстатті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Частинами першою-третьоюстатті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до пункту 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з роз`ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним вказані вимоги задовольнити частково.
Частиною 1статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1984,80 грн., сплачений нею при подачі позову (а.с.1), тому суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.
Керуючись статтями 625, 714 ЦК України, розділів 1, 6,10,11 Кодексу газорозподільних систем, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів, зобов`язання вчинення дій та стягнення моральної шкоди частково.
Визнати незаконним та скасувати протокол засідання загальних зборів Громадської організації садівничого товариства «Домобудівельник-86» №9 від 01 листопада 2020 року в частині виключення з членів Садівничого товариства «Домобудівельник-86» ОСОБА_1 .
Зобов`язати Громадську організацію садівниче товариство «Домобудівельник-86» (код ЄДРПОУ 26458481, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Промислова, буд. 123) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) членство в кооперативі Товариства з наданням у користування земельних ділянок № 26 та № 16.
Стягнути з Громадської організації садівниче товариство «Домобудівельник-86» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1000 ( одна тисяча) грн. 00 коп.
Стягнути з Громадської організації садівниче товариство «Домобудівельник-86» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення
Суддя: С. В. Ткаченко
Суд | Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 03.05.2024 |
Номер документу | 118773257 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу
Ткаченко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні