СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/4869/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№833Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.03.2024 суддею Добрелею Н.С. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок», с.Хрестище Красноградський район Харківської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпостач-Дніпро», смт.Солоницівка Дергачівського району Харківської області,
про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2024 у справі №922/4869/23 у задоволенні позову ТОВ «Ранок» відмовлено частково. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу господарським судом не здійснювався.
04.03.2024 ТОВ «Ранок» подало до Господарського суду Харківської області заяву (вх.№5836) про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 58550,00 грн, що складається з вартості наданих послуг у розмірі 22000,00 грн та гонорару успіху в розмірі 36550,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 у справі №922/4869/23 заяву ТОВ «Ранок» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 08.03.2024 об 11:20 год.
07.03.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідач подав клопотання (вх.№6297/24), в якому просив суд суттєво зменшити розмір витрат на правничу допомогу та відмовити у задоволенні заяви позивача в частині гонорару успіху.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпостач Дніпро» витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Додаткове рішення мотивоване тим, що відсутність договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023 унеможливлює встановити дійсні відносини між ТОВ «Ранок» із Адвокатським об`єднання «Юрінком», зокрема, щодо оплати послуг адвокатського об`єднання (гонорар), правил розрахунків тощо. Господарський суд також зазначив, що додаткова угода від 15.11.2023 до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023 та акт прийому-передачі наданих послуг від 21.02.2024 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023 підписані від імені Адвокатського об`єднання «Юрінком» адвокатом Зеленським В.В., який діє на підставі Статуту. Проте самого Статуту Адвокатського об`єднання «Юрінком» позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранок» з додатковим рішенням господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ «Донпостач-Дніпро» на користь ТОВ «Ранок» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 58550,00 грн, що складається з вартості наданих послуг у розмірі 22000,00 грн та гонорару успіху у розмірі 36550,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що під час укладення договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023 між ТОВ «Ранок» та АО «Юрінком» допущено технічну описку у зазначенні дати договору 15.11.2024, замість 15.11.2023. Додатковим підтвердженням цього є те, що додаткова угода від 15.11.2023 і акт прийому-передачі наданих послуг від 21.02.2024 містять посилання саме на договір про надання правничої допомоги від 15.11.2023, саме в межах якого надавались юридичні послуги ТОВ «Ранок», саме в межах цього договору представник брав участь у судових засіданнях тощо. Крім того, ТОВ «Ранок» надано повідомлення, яким, зокрема, підтверджено, що ТОВ «Ранок» та АО «Юрінком» 15.11.2023 укладено договір про надання правничої допомоги. Щодо твердження про ненадання документів, які б свідчили про наявність повноважень у адвоката Зеленського В.В. на підписання договору про надання правничої допомоги, заявник зазначає, що до предмету доказування під час вирішення витання про стягнення витрат на правничу допомогу є сам факт понесення таких витрат (складання процесуальних документів, участь у судових засіданнях тощо). Проте ні судова практика, ні діюче законодавство не встановлює обов`язку доводити наявність повноважень адвоката на підписання договору про надання правничої допомоги від адвокатського об`єднання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4869/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/4869/23.
12.03.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 25.04.2024 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Зобов`язано заявника апеляційної скарги уточнити вимоги апеляційної скарги. Встановлено учасникам справи строк по 19.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
17.04.2024 від ТОВ «Донпостач-Дніпро» до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№5526) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ранок» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23. Заява обґрунтована тим, що документ, який подано на підтвердження повноважень представника ТОВ «Ранок», не містить підпису адвоката. Посилаючись на ст.264 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважає, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має процесуальної дієздатності. Крім того, вважає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам щодо її форми та змісту.
18.04.2024 від представника ТОВ «Ранок» до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№5526), в якій просить прийняти заяву про уточнення прохальної частини апеляційної скарги ТОВ «Ранок» у рамках справи №922/4869/23, вважати правильним та розглянути вимоги ТОВ «Ранок» у такій редакції: «скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23; ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ «Донпостач-Дніпро» на користь ТОВ «Ранок» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 58550,00 грн, що складається з вартості наданих послуг у розмірі 22000,00 грн та гонорару успіху в розмірі 36550,00 грн».
Також 18.04.2024 від представника ТОВ «Ранок» до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№5800), в якій заперечує проти заяви ТОВ «Донпостач-Дніпро» від 17.04.2024, оскільки ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1114441 від 27.03.2024 долучений адвокатом Зеленським В.В. до апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23, був підписаний належним чином, проте не шляхом фізичного проставлення підпису на бланку ордеру, а шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що відповідає вимогам діючого законодавства. Підстава для закриття апеляційного провадження, передбачена ст.264 Господарського процесуального кодексу України, відсутня. Апелянтом при поданні апеляційної скарги було допущено технічну помилку в частині визначення найменування оскаржуваного судового акту зазначено «ухвалу» замість «додаткового рішення». Проте зазначена обставина була усунута шляхом подання до Східного апеляційного господарського суду відповідної заяви про уточнення, що не заборонено Законом.
24.04.2024 від представника ТОВ «Донпостач-Дніпро» через систему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№5800) на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому просить визнати поважними причини пропуску ТОВ «Донпостач-Дніпро», встановленого в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у даній справі на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу. Поновити для ТОВ «Донпостач-Дніпро» пропущений з поважних причин строк на подання відзиву на апеляційну скаргу у даній справі. Прийняти даний відзив і здійснювати розгляд апеляційної скарги з урахуванням обґрунтувань даного відзиву. Залишити апеляційну скаргу без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у даній справі залишити без змін. Пропуск строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що представник апелянта уточнення до апеляційної скарги подав у передостанній день, тому своїми діями позбавив ТОВ «Донпостач-Дніпро» подати відзив на апеляційну скаргу у строк, встановлений в ухвалі суду від 01.04.2024.
Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає таке.
Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2024, зокрема, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу по 19.04.2024.
Однак, відзив на апеляційну скаргу, подано до Східного апеляційного господарського суду 24.04.2023.
У розумінні ст.119 Господарського процесуального кодексу України пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Згідно з частинами 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тобто, за змістом вищенаведених норм господарського процесу, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Положення частини 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов`язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку, при цьому не ставить можливість такого поновлення в залежність від тривалості прострочення. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення строку повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документальним підтвердженням) причин пропуску цього строку.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Колегія суддів критично оцінює підстави для поновлення процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки апелянт 18.04.2024 надав заяву про уточнення лише прохальної частини апеляційної скарги, при цьому заявником не уточнювалась апеляційна скарга по суті заявлених вимог, тому наведені відповідачем причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу не є поважними.
Будь-яких доказів існування інших поважних причин, які б перешкодили відповідачу реалізувати свої права у встановлений судом строк (для подання відзиву на апеляційну скаргу), суду не надано.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності поважних причин пропуску процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, що є підставою для відмови у поновленні строку на подання відзиву на апеляційну скаргу у даній справі.
Згідно зі ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду.
У судове засідання 25.04.2024 представник ТОВ «Донпостач-Дніпро» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши клопотання ТОВ «Донпостач-Дніпро» про закриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 2 частини 1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
У відповідності до абзаців 2, 3 частини 8 ст.6 Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Згідно з пунктом 5.2 Положення №1845/0/15-21 електронна копія паперового документа документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та паперовий статус електронної копії паперового документа засвідчуєються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до 5.4 Положення №1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга ТОВ «Ранок» подана до суду через систему «Електронний суд» адвокатом Зеленським В.В., до якої надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1114441 від 27.03.2024 ТОВ «Ранок» адвокатом Зеленським В.В., який підписаний належним чином, проте не шляхом фізичного проставлення підпису на бланку ордеру, а шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Крім того, матеріали справи містять ордер серії АО №1114441 від 27.03.2024 з фізичним підписом адвоката. Обставина щодо уточнення прохальної частини апеляційної скарги усунута апелянтом, який подав заяву про уточнення, виправивши допущену технічну описку при поданні апеляційної скарги в частині визначення найменування оскаржуваного судового акту зазначено «ухвалу» замість «додаткового рішення».
Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття апеляційного провадження, передбачених пунктом 2 частини 1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі вимоги, заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат учасників справи, господарський суд у додатковому рішенні, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано виходив з такого.
Відповідно до частини 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано:
- договір про надання правничої допомоги від 15.11.2024 №б/н, укладений між ТОВ «Ранок» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юрінком» (Адвокатське об`єднання), за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання щодо забезпечення захисту та законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання юридичних послуг. Сума оплати послуг за надання правничої допомоги узгоджується додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною даного договору;
- додаткову угоду від 15.11.2023 до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023, згідно з якою сторони дійшли згоди, що вартість послуг з надання правничої допомоги щодо стягнення з ТОВ «Донпостач-Дніпро» заборгованості за договором купівлі-продажу від 12.04.2023 №1204/2023-Х-Імп складає: підготовка позовної заяви 10000,00 грн (орієнтовний час підготовки 5 годин; 1 година 2000,00 грн); участь у судовому засіданні 3000,00 грн (орієнтовна кількість 2 судових засідання (підготовче провадження та судовий розгляд)); гонорар успіху в разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог 1% від ціни позову, який складає 36550,00 грн (ціна позову 3655.029,44 : 100% = 36550,00 грн);
- акт прийому-передачі наданих послуг від 21.02.2024 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023, згідно з яким адвокатським об`єднанням своєчасно та в повному обсязі були надані клієнту юридичні послуги до договору про надання про надання правничої допомоги від 15.11.2023, а саме: підготовка позовної заяви 10000,00 грн; участь адвоката в судових засіданнях 12000,00 грн, всього 22000,00 грн;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2023 серії АО №1107122 виданий АО «Юрінком» адвокату Зеленському В.В.
Разом із тим, господарським судом правильно встановлено, що саме договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023, на який міститься посилання у додатковій угоді від 15.11.2023, акті прийому-передачі наданих послуг від 21.02.2024 та ордері на надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2023 серії АО №1107122 позивачем ані до позовної заяви, ані до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано, що є порушенням положень частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт стверджує, що в даті укладення договору про надання правничої допомоги допущена описка, а саме: замість 15.11.2024 слід вважати 15.11.2023, про що представником позивача було зазначено в судовому засіданні 08.03.2024 у суді першої інстанції.
Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.
За відсутності письмового внесення змін до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2024 щодо дати його укладення, у суду відсутні підстави стверджувати, що такий правочин є договором про надання правничої допомоги від 15.11.2023, на який є посилання у додатковій угоді від 15.11.2023, акті прийому-передачі наданих послуг від 21.02.2024 та ордері на надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2023 серії АО №1107122.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що відсутність договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023 унеможливлює встановити дійсні відносини між ТОВ «Ранок» із Адвокатським об`єднання «Юрінокм», зокрема, щодо оплати послуг адвокатського об`єднання (гонорар), правил розрахунків тощо.
Крім цього, господарський суд обґрунтовано зазначив, що додаткова угода від 15.11.2023 до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023 та акт прийому-передачі наданих послуг від 21.02.2024 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 15.11.2023 підписані від імені Адвокатського об`єднання «Юрінком» адвокатом Зеленським В.В., який діє на підставі Статуту.
Проте Статуту Адвокатського об`єднання «Юрінком» матеріали справи не містять.
Частиною 5 статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.
У розумінні наведеного положення Закону правомочність на укладання договору про надання правової допомоги поставлено у залежність від наявності права учасника адвокатського об`єднання на вчинення такої дії, що виникає на підставі довіреності або статуту, а не за наявності статусу адвоката у підписанта.
Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського об`єднання «Юрінком», убачається, що до відомостей про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, внесено керівника - ОСОБА_1 .
Відомостей щодо Зеленського В.В. як особи, яка може діяти дії від імені юридичної особи - Адвокатського об`єднання «Юрінком», у тому числі підписувати договори, відсутні.
Посилання адвоката Зеленського В.В. на те, що останній є засновником Адвокатського об`єднання «Юрінком» не підтверджують факт надання йому права підписувати договори про надання правничої допомоги згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Оскільки відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості щодо надання права підпису останньому відсутні.
Таким чином, позивач не підтвердив належними та достатніми (достовірними) доказами - таких як довіреність, статут тощо, про наявність повноважень у адвоката Зеленського В.В. на підписання вищевказаних документів від імені Адвокатського об`єднання «Юрінком».
Ураховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність документального підтвердження надання правової допомоги, зокрема, договору надання правової допомоги від 15.11.2023, а також доказів на підтвердження повноважень на підписання договорів адвоката Зеленського В.В. діяти від імені Адвокатського об`єднання «Юрінком», колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
За зазначених вище обставин, доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків господарського суду у даній справі.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте додаткове рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування додаткового рішення.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.03.2024 у справі №922/4869/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02.05.2024.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118783672 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Пуль Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні