Рішення

від 21.03.2024 по справі 911/2459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2459/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блес Кепітал Груп»

прo стягнення 55 131,75 грн.

Суддя Кошик А.Ю.

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

вiдповiдача: Цибіков О.О.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блес Кепітал Груп» прo стягнення 55 131,75 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; зобов`язано відповідача надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків до 01.11.2023 року; запропоновано відповідачу подати до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.10.2023 року від позивача надійшла заява № 22/10 від 22.10.2023 року щодо складання дефектного акту.

До канцелярії Господарського суду Київської області 27.10.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 26.10.2023 року та клопотання щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Блес Кепітал Груп», яке міститься у відзиві на позовну заяву, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - задоволено. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.02.2024 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 21.02.2024 року позивачем подано заяву № 18/02 від 18.02.2024 року щодо виконання вимог ухвали суду.

До канцелярії Господарського суду Київської області 28.02.2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 28.02.2024 року.

У судовому засіданні 29.02.2024 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував, позивач у судове засідання не з`явився. Розгляд справи відкладався на 21.03.2024 року.

У судовому засіданні 21.03.2024 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував, позивач у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 21.03.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання «Блес Кепітал Груп» (відповідач) був укладений Договір на виконання робіт № 8455 від 20.03.2020 року та додаткові угоди до нього (далі - Договір), умовами якого передбачено, що позивач зобов`язався виконати на користь відповідача роботи по улаштуванню декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку розташованого за адресою: просп. Чорновола, б/н, у місті Львові, а відповідач повинен був оплатити ці роботи.

Позивач зазначає, що зобов`язання з виконання робіт згідно з Договором ТОВ «Інтеркап ЛТД» виконало в повному обсязі. Однак, відповідачем виконані роботи своєчасно та у повному обсязі не оплачено.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість робіт первинно складала 831 666,00 грн. За приписами п. 3.3. Договору оплата проводиться частинами:

- авансовий платіж в розмірі 582 166,68 грн. згідно поданої Заявки Керівником проекту на оплату авансового платежу після підписання цього Договору;

- поетапна оплата: протягом 5 робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт;

- остаточна оплата: протягом 5 робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 15.09.2020 року вартість Договору збільшена на 125 286,68 грн. - до 956 952,68 грн. Відповідно авансовий платіж був збільшений на 93 964,50 грн. - до 676 131,18 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 2 від 30.10.2020 року вартість Договору збільшена на 169 246,68 грн. - до 1 000 912,68 грн. Відповідно авансовий платіж був збільшений на 43 960,0 грн. - до 720 091,18 грн.

Згідно з Додатковою угодою № 3 від 15.05.2021 року загальна вартість Договору збільшена на 238 366,68 грн. - до 1 070 032,68 грн. Відповідно авансовий платіж був збільшений на 69 120,00 грн. - до 789 211,18 грн.

Всього за умовами Договору Сторонами були складені і підписані три Акти виконаних робіт на загальну суму 1 063 120,68 грн.:

- акт від 30.08.2021 року на суму 956 952,68 грн. (включає суми по Договору, та додатковій угоді №1);

- акт від 04.01.2022 року на суму 43 960,00 грн. (включає суми по додатковій угоді № 2);

- акт від 04.01.2022 року на суму 62 208,00 грн. (включає суми по додатковій угоді № 3).

За виконані за умовами Договору роботи відповідачем було сплачено в сього 1 026 072,68 грн.: 23.04.2020 року 582 166,68 грн. (авансовий платіж за Договором); 13.08.2020 року 93 964,50 грн. (авансовий платіж згідно з додатковою угодою № 1); 30.03.2021 року 43 960,00 грн. (авансовий платіж згідно з додатковою угодою № 2); 24.09.2021 року 236 861,50 грн. (поетапна оплата після підписання Акту виконаних робіт); 28.09.2021 року 69 120,00 грн. (авансовий платіж згідно з додатковою угодою № 3).

Таким чином, неоплачена різниця між загальною вартістю виконаних робіт, підтвердженою Актами, та загальною сумою оплат складає 37 048,00 грн. (1 063 120,68 - 1 026 072,68).

Позивач стверджує, що наведену суму відповідач повинен був сплатити протягом 5 робочих днів після підписання двох Актів виконаних робіт від 04.01.2022 року, тобто до 11.01.2022 року, але не сплатив. Прострочення платежу починається з 12.01.2022 року.

Пунктом 9.4.1. Договору передбачено, що в разі, коли Замовник допустив несвоєчасну оплату за виконані Підрядником роботи, він зобов`язується виплатити Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4 894,40 грн. пені, нарахованої на 37 048,00 грн. боргу за період з 12.01.2022 року по 12.07.2022 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 11 615,06 грн. інфляційних за період з січня 2022 року по травень 2023 року та 1 574,29 грн. 3% річних за період з 12.01.2022 року по 12.06.2023 року.

В ході розгляду спору відповідачем подано відзив, в якому позовні вимоги заперечено. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що він, як Замовник, має право затримати виплату 5 (п`ять) % від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої п.9.3.1. чинного Договору (підпункт 6.1.1. пункту 6.1).

Лише після усунення всіх недоліків та прийому-передачі виконаних робіт згідно п.п. 7.1.1.-7.1.3. цього Договору здійснюється повний розрахунок між Сторонами (пункт 7.6.).

Відповідач зазначає, що своєчасно та в повному обсязі здійснював авансові платежі та розрахунки за виконані роботи на значну суму, всього було сплачено 1 026 072,68 грн. При цьому, позивачем, як Виконавцем, допускались численні відхилення від умов Договору та значні прострочення термінів виконання робіт.

Зокрема, за умовами Договору строк виконання робіт складав 30 робочих днів з моменту сплати авансового платежу і роботи мали бути виконані до 08.10.2021 року. Однак, позивачем було допущено прострочення виконання робіт, останні Акти датовані січнем 2022 року.

У зв`язку з чим, та враховуючи недоліки виконаних робіт, відповідач зазначає, що скористався правом передбаченим підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. Договору на затримку виплати в розмірі 5 (п`ять) % від загальної вартості робіт - 1 070 032,68 грн. до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої п.9.5.1. чинного Договору, сума яку ТОВ «БКГ» має право притримати до введення будинку в експлуатацію складає 53 501,63 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що відповідальність, яку Підрядник просить застосувати до Замовника згідно розділу 9 Договору та статті 625 ЦК України наразі є передчасною.

Також відповідач зазначає, що ним було встановлено наявність прихованих недоліків та дефектів виконаних робіт, які підлягали усуненню позивачем або за його рахунок, однак не були усунуті.

Зокрема, як зазначає відповідач, 07.10.2022 року він направляв позивачу, як Підряднику, лист- повідомлення із запрошенням для складення дефектного акту на 17.10.2022 року на підставі пункту 8.4 Договору.

Однак, позивачем не було забезпечено явку свого уповноваженого представника для огляду дефектів та складення дефектного акту.

05.10.2023 року відповідачем направлено позивачу лист-повідомлення із складеним дефектним актом від 17.11.2022 року та повідомлення про усунення виявлених дефектів власними силами з подальшим відшкодуванням витрат на таке усунення ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД».

Позивачем надано пояснення на викладені відповідачем у відзиві доводи, в яких позивач зазначив, що 10.10.2023 року отримував лист-повідомлення відповідача від 05.10.2023 року про складання дефектного акту 17.11.2022 року за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, 77 за Договором підряду № 8455 від 20.03.2020 року.

Однак, п. 8.4. Договору передбачено, що дефектний акт складається за участю представника Підрядника, чого відповідачем не було дотримано, тому наведений Дефектний акт не має юридичної сили.

Також позивач зазначив, що пункт 8.2. Договору підряду встановлює строк експлуатації об`єкту протягом 36 місяців, а не строк складення дефектного акту.

З врахуванням наведених пояснень позивача, відповідачем надано суду докази надіслання листа із повідомлення про складення дефектного акту від 07.10.2022 року, який повернувся відповідачу за закінченням встановленого терміну зберігання, оскільки позивач припинив отримувати поштову кореспонденцію.

Повторно направлений лист від 06.11.2023 року стосовно усунення дефектів за Договором №8455 також був повернутий за закінченням встановленого терміну зберігання.

Також відповідач пояснив, що фактично позивач був обізнаний з існуванням та змістом Дефектного акту від 07.10.2022 року через засоби електронного зв`язку через мобільний додаток «Viber», однак ухилявся від усунення недоліків робіт. Неотримання позивачем поштової кореспонденції за наведеною ним адресою для листування (без повідомлення про зміну адреси), не є поважною причиною невиконання зобов`язань.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується за свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язує прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремо реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтаж пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2. ст.875 Цивільного кодексу України).

Статтею 852 Цивільного кодексу України передбачено, що 1. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

2. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з ч.3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідачем надано докази повідомлення позивача про виявлені приховані недоліки виконаних робіт, запрошено представника позивача для огляду та складення дефектного акту. Зокрема, відповідачем надано докази надіслання на адресу позивача відповідного листа-повідомлення від 07.10.2022 року, який надійшов на адресу позивача, однак не був ним отриманий. Відмова чи інше ухилення від отримання листа не може вважатись поважною причиною необізнаності з повідомленням відповідача про виявлення дефектів виконаних робіт та запрошенням для складення дефектного акту.

Таким чином, позивач є таким, що не забезпечив явку свого представника для складення дефектного акту, тому його заперечення відхиляються судом.

В будь-якому випадку, врегулювання недоліків виконаних робіт не є предметом даного спору, має значення лише факт виявлення таких недоліків, який є підтвердженим.

Відповідно до частини 1-3 статті 857 Цивільного кодексу України 1. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до частини 1 статті 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Як визначено ст. 860 Цивільного кодексу України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, що п. 8.2. Договору підряду встановлює строк експлуатації об`єкту, а не строк складення дефектного акту, оскільки в разі, якщо мова йде про приховані недоліки, вони можуть бути виявлені у будь-який момент протягом гарантійного строку експлуатації, тому строки для складення дефектного акту на приховані недоліки не обмежені протягом гарантійного строку.

Відповідно до пункту 8.2. Договору підрядник гарантує досягнення показників, визначених у цьому Договорі та проектно-кошторисній документації, та можливість експлуатації об`єкта відповідно до Договору протягом 24 (Двадцяти чотирьох) місяців після підписання останнього Акту приймання виконаних будівельних робіт.

Пунктом 8.4. Договору визначено, що у разі виявлення протягом гарантійного строку у виконаних роботах недоліків (дефектів) Замовник на протязі 5 (п`яти) робочих днів після їх виявлення зобов`язаний повідомити про даний факт Підрядника у будь-якій дозволеній законодавством формі та запросити його для складання Дефектного акта (складається за приміркою формою «Форма дефектного акта» згідно Додатку Р ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»), У випадку, якщо Підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, Замовник мас право залучити до складання акта незалежних експертів (спеціалістів), повідомивши про це Підрядника.

Пунктом 8.5 Договору визначено, що Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в Дефектному акті. Замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Підрядника, про усунення недоліків (дефектів) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок Підрядника.

З огляду на наведені норми законодавства, положення п.п.8.2., 8.4. Договору визначають саме гарантійний термін експлуатації виконаних робіт, протягом якого виконавець гарантує придатність результату робіт та усунення недоліків в разі їх виявлення.

Згідно з п. 8.4 Договору недоліки робіт можуть бути виявлені і заявлені виконавцю протягом гарантійного строку шляхом складення дефектного акту. У разі неявки без поважних причин представника виконавця для складення дефектного акту, замовник має право скласти дефектний акт без участі представника виконавця. Таким чином, виявлені відповідачем недоліки виконаних робіт оформлені належним чином.

Як визначено пп. 6.1.1. п. 6.1. Договору, Замовник має право у разі відступу Підрядником від умов Договору, що призвело до виникнення недоліків у роботі

- затримати виплату в розмірі 5% від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію без застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 9.3.1. Договору (щодо сплати пені).

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються факти порушення позивачем, як Виконавцем, умов Договору підряду, що призвело до виникнення недоліків у роботі та несвоєчасного виконання робіт, що надає відповідачу право затримати виплату в розмірі 5% від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію без застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 9.3.1. Договору (щодо сплати пені).

Отже, відповідачем правомірно затримано виплату частини вартості робіт в сумі, що складає до 5% від загальної вартості робіт і таке при тримання не вважається простроченням виконання зобов`язання, що виключає застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання як у вигляді передбаченої Договором пені, так і інших видів відповідальності за несплату наведеної у позові суми.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом не встановлено підстав для стягнення з відповідача залишку суми вартості виконаних робіт, сплату якої він мав право затримати, що також виключає факт прострочення. У зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані та безпідставні, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блес Кепітал Груп» прo стягнення 55 131,75 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 02.05.2024 року